И рече́ Бо́гъ: да собере́тся вода́, я́же подъ небесе́мъ, въ собра́нiе еди́но, и да яви́тся су́ша. И бы́сть та́ко. И собра́ся вода́, я́же подъ небесе́мъ, въ собра́нiя своя́, и яви́ся су́ша.

И нарече́ Бо́гъ су́шу зе́млю, и собра́нiя во́дъ нарече́ моря́. И ви́дѣ Бо́гъ, я́ко добро́.

И рече́ Бо́гъ: да прорасти́тъ земля́ бы́лiе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мя по ро́ду и по подо́бiю, и дре́во плодови́тое творя́щее пло́дъ, ему́же сѣ́мя его́ въ не́мъ, по ро́ду на земли́. И бы́сть та́ко.

И изнесе́ земля́ бы́лiе травно́е, сѣ́ющее сѣ́мя по ро́ду и по подо́бiю, и дре́во плодови́тое творя́щее пло́дъ, ему́же сѣ́мя его́ въ не́мъ, по ро́ду на земли́. И ви́дѣ Бо́гъ, я́ко добро́.

И бы́сть ве́черъ, и бы́сть у́тро, де́нь тре́тiй.

И рече́ Бо́гъ: да бу́дутъ свѣти́ла на тве́рди небе́снѣй, освѣща́ти зе́млю и разлуча́ти между́ дне́мъ и между́ но́щiю: и да бу́дутъ въ зна́менiя и во времена́, и во дни́ и въ лѣ́та,

и да бу́дутъ въ просвѣще́нiе на тве́рди небе́снѣй, я́ко свѣти́ти по земли́. И бы́сть та́ко.

И сотвори́ Бо́гъ два́ свѣти́ла вели́кая: свѣти́ло вели́кое въ нача́ла дне́, и свѣти́ло ме́ншее въ нача́ла но́щи, и звѣ́зды:

и положи́ я́ Бо́гъ на тве́рди небе́снѣй, я́ко свѣти́ти на зе́млю,

и владѣ́ти дне́мъ и но́щiю, и разлуча́ти между́ свѣ́томъ и между́ тмо́ю. И ви́дѣ Бо́гъ, я́ко добро́.

И бы́сть ве́черъ, и бы́сть у́тро, де́нь четве́ртый.

И рече́ Бо́гъ: да изведу́тъ во́ды га́ды ду́шъ живы́хъ, и пти́цы лета́ющыя по земли́, по тве́рди небе́снѣй. И бы́сть та́ко.

И сотвори́ Бо́гъ ки́ты вели́кiя, и вся́ку ду́шу живо́тныхъ гадо́въ, я́же изведо́ша во́ды по родо́мъ и́хъ, и вся́ку пти́цу перна́ту по ро́ду. И ви́дѣ Бо́гъ, я́ко добра́.

И благослови́ я́ Бо́гъ, глаго́ля: расти́теся и мно́житеся, и напо́лните во́ды, я́же въ моря́хъ, и пти́цы да умно́жатся на земли́.

И бы́сть ве́черъ, и бы́сть у́тро, де́нь пя́тый.

И рече́ Бо́гъ: да изведе́тъ земля́ ду́шу жи́ву по ро́ду, четвероно́гая и га́ды, и звѣ́ри земли́ по ро́ду. И бы́сть та́ко.

И сотвори́ Бо́гъ звѣ́ри земли́ по ро́ду, и скоты́ по ро́ду и́хъ, и вся́ га́ды земли́ по ро́ду и́хъ. И ви́дѣ Бо́гъ, я́ко добра́.

И рече́ Бо́гъ: сотвори́мъ человѣ́ка по о́бразу На́шему и по подо́бiю, и да облада́етъ ры́бами морски́ми, и пти́цами небе́сными, [и звѣрьми́] и скота́ми, и все́ю земле́ю, и всѣ́ми га́ды пресмыка́ющимися по земли́.

И сотвори́ Бо́гъ человѣ́ка, по о́бразу Бо́жiю сотвори́ его́: му́жа и жену́ сотвори́ и́хъ.

И благослови́ и́хъ Бо́гъ, глаго́ля: расти́теся и мно́житеся, и напо́лните зе́млю, и госпо́дствуйте е́ю, и облада́йте ры́бами морски́ми, [и звѣрьми́] и пти́цами небе́сными, и всѣ́ми скота́ми, и все́ю земле́ю, и всѣ́ми га́дами пресмыка́ющимися по земли́.

И рече́ Бо́гъ: се́, да́хъ ва́мъ вся́кую траву́ сѣ́менную сѣ́ющую сѣ́мя, е́же е́сть верху́ земли́ всея́: и вся́кое дре́во, е́же и́мать въ себѣ́ пло́дъ сѣ́мене сѣ́меннаго, ва́мъ бу́детъ въ снѣ́дь:

и всѣ́мъ звѣре́мъ земны́мъ, и всѣ́мъ пти́цамъ небе́снымъ, и вся́кому га́ду пресмыка́ющемуся по земли́, и́же и́мать въ себѣ́ ду́шу живота́, и вся́ку траву́ зеле́ну въ снѣ́дь. И бы́сть та́ко.

И ви́дѣ Бо́гъ вся́, ели́ка сотвори́: и се́ добра́ зѣло́. И бы́сть ве́черъ, и бы́сть у́тро, де́нь шесты́й.

Греческий [Greek (Koine)]

ἐν ἀρχῇ ἐποίησεν ὁ θεὸς τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν

ἡ δὲ γῆ ἦν ἀόρατος καὶ ἀκατασκεύαστος καὶ σκότος ἐπάνω τῆς ἀβύσσου καὶ πνεῦμα θεοῦ ἐπεφέρετο ἐπάνω τοῦ ὕδατος

καὶ εἶπεν ὁ θεός γενηθήτω φῶς καὶ ἐγένετο φῶς

καὶ εἶδεν ὁ θεὸς τὸ φῶς ὅτι καλόν καὶ διεχώρισεν ὁ θεὸς ἀνὰ μέσον τοῦ φωτὸς καὶ ἀνὰ μέσον τοῦ σκότους

καὶ ἐκάλεσεν ὁ θεὸς τὸ φῶς ἡμέραν καὶ τὸ σκότος ἐκάλεσεν νύκτα καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα μία

καὶ εἶπεν ὁ θεός γενηθήτω στερέωμα ἐν μέσῳ τοῦ ὕδατος καὶ ἔστω διαχωρίζον ἀνὰ μέσον ὕδατος καὶ ὕδατος καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ ἐποίησεν ὁ θεὸς τὸ στερέωμα καὶ διεχώρισεν ὁ θεὸς ἀνὰ μέσον τοῦ ὕδατος ὃ ἦν ὑποκάτω τοῦ στερεώματος καὶ ἀνὰ μέσον τοῦ ὕδατος τοῦ ἐπάνω τοῦ στερεώματος

καὶ ἐκάλεσεν ὁ θεὸς τὸ στερέωμα οὐρανόν καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλόν καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα δευτέρα

καὶ εἶπεν ὁ θεός συναχθήτω τὸ ὕδωρ τὸ ὑποκάτω τοῦ οὐρανοῦ εἰς συναγωγὴν μίαν καὶ ὀφθήτω ἡ ξηρά καὶ ἐγένετο οὕτως καὶ συνήχθη τὸ ὕδωρ τὸ ὑποκάτω τοῦ οὐρανοῦ εἰς τὰς συναγωγὰς αὐτῶν καὶ ὤφθη ἡ ξηρά

καὶ ἐκάλεσεν ὁ θεὸς τὴν ξηρὰν γῆν καὶ τὰ συστήματα τῶν ὑδάτων ἐκάλεσεν θαλάσσας καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλόν

καὶ εἶπεν ὁ θεός βλαστησάτω ἡ γῆ βοτάνην χόρτου σπεῖρον σπέρμα κατὰ γένος καὶ καθ᾿ ὁμοιότητα καὶ ξύλον κάρπιμον ποιοῦν καρπόν οὗ τὸ σπέρμα αὐτοῦ ἐν αὐτῷ κατὰ γένος ἐπὶ τῆς γῆς καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ ἐξήνεγκεν ἡ γῆ βοτάνην χόρτου σπεῖρον σπέρμα κατὰ γένος καὶ καθ᾿ ὁμοιότητα καὶ ξύλον κάρπιμον ποιοῦν καρπόν οὗ τὸ σπέρμα αὐτοῦ ἐν αὐτῷ κατὰ γένος ἐπὶ τῆς γῆς καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλόν

καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα τρίτη

καὶ εἶπεν ὁ θεός γενηθήτωσαν φωστῆρες ἐν τῷ στερεώματι τοῦ οὐρανοῦ εἰς φαῦσιν τῆς γῆς τοῦ διαχωρίζειν ἀνὰ μέσον τῆς ἡμέρας καὶ ἀνὰ μέσον τῆς νυκτὸς καὶ ἔστωσαν εἰς σημεῖα καὶ εἰς καιροὺς καὶ εἰς ἡμέρας καὶ εἰς ἐνιαυτοὺς

καὶ ἔστωσαν εἰς φαῦσιν ἐν τῷ στερεώματι τοῦ οὐρανοῦ ὥστε φαίνειν ἐπὶ τῆς γῆς καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ ἐποίησεν ὁ θεὸς τοὺς δύο φωστῆρας τοὺς μεγάλους τὸν φωστῆρα τὸν μέγαν εἰς ἀρχὰς τῆς ἡμέρας καὶ τὸν φωστῆρα τὸν ἐλάσσω εἰς ἀρχὰς τῆς νυκτός καὶ τοὺς ἀστέρας

καὶ ἔθετο αὐτοὺς ὁ θεὸς ἐν τῷ στερεώματι τοῦ οὐρανοῦ ὥστε φαίνειν ἐπὶ τῆς γῆς

καὶ ἄρχειν τῆς ἡμέρας καὶ τῆς νυκτὸς καὶ διαχωρίζειν ἀνὰ μέσον τοῦ φωτὸς καὶ ἀνὰ μέσον τοῦ σκότους καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλόν

καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα τετάρτη

καὶ εἶπεν ὁ θεός ἐξαγαγέτω τὰ ὕδατα ἑρπετὰ ψυχῶν ζωσῶν καὶ πετεινὰ πετόμενα ἐπὶ τῆς γῆς κατὰ τὸ στερέωμα τοῦ οὐρανοῦ καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ ἐποίησεν ὁ θεὸς τὰ κήτη τὰ μεγάλα καὶ πᾶσαν ψυχὴν ζῴων ἑρπετῶν ἃ ἐξήγαγεν τὰ ὕδατα κατὰ γένη αὐτῶν καὶ πᾶν πετεινὸν πτερωτὸν κατὰ γένος καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλά

καὶ ηὐλόγησεν αὐτὰ ὁ θεὸς λέγων αὐξάνεσθε καὶ πληθύνεσθε καὶ πληρώσατε τὰ ὕδατα ἐν ταῖς θαλάσσαις καὶ τὰ πετεινὰ πληθυνέσθωσαν ἐπὶ τῆς γῆς

καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα πέμπτη

καὶ εἶπεν ὁ θεός ἐξαγαγέτω ἡ γῆ ψυχὴν ζῶσαν κατὰ γένος τετράποδα καὶ ἑρπετὰ καὶ θηρία τῆς γῆς κατὰ γένος καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ ἐποίησεν ὁ θεὸς τὰ θηρία τῆς γῆς κατὰ γένος καὶ τὰ κτήνη κατὰ γένος καὶ πάντα τὰ ἑρπετὰ τῆς γῆς κατὰ γένος αὐτῶν καὶ εἶδεν ὁ θεὸς ὅτι καλά

καὶ εἶπεν ὁ θεός ποιήσωμεν ἄνθρωπον κατ᾿ εἰκόνα ἡμετέραν καὶ καθ᾿ ὁμοίωσιν καὶ ἀρχέτωσαν τῶν ἰχθύων τῆς θαλάσσης καὶ τῶν πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ καὶ τῶν κτηνῶν καὶ πάσης τῆς γῆς καὶ πάντων τῶν ἑρπετῶν τῶν ἑρπόντων ἐπὶ τῆς γῆς

καὶ ἐποίησεν ὁ θεὸς τὸν ἄνθρωπον κατ᾿ εἰκόνα θεοῦ ἐποίησεν αὐτόν ἄρσεν καὶ θῆλυ ἐποίησεν αὐτούς

καὶ ηὐλόγησεν αὐτοὺς ὁ θεὸς λέγων αὐξάνεσθε καὶ πληθύνεσθε καὶ πληρώσατε τὴν γῆν καὶ κατακυριεύσατε αὐτῆς καὶ ἄρχετε τῶν ἰχθύων τῆς θαλάσσης καὶ τῶν πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ καὶ πάντων τῶν κτηνῶν καὶ πάσης τῆς γῆς καὶ πάντων τῶν ἑρπετῶν τῶν ἑρπόντων ἐπὶ τῆς γῆς

καὶ εἶπεν ὁ θεός ἰδοὺ δέδωκα ὑμῖν πᾶν χόρτον σπόριμον σπεῖρον σπέρμα ὅ ἐστιν ἐπάνω πάσης τῆς γῆς καὶ πᾶν ξύλον ὃ ἔχει ἐν ἑαυτῷ καρπὸν σπέρματος σπορίμου ὑμῖν ἔσται εἰς βρῶσιν

καὶ πᾶσι τοῖς θηρίοις τῆς γῆς καὶ πᾶσι τοῖς πετεινοῖς τοῦ οὐρανοῦ καὶ παντὶ ἑρπετῷ τῷ ἕρποντι ἐπὶ τῆς γῆς ὃ ἔχει ἐν ἑαυτῷ ψυχὴν ζωῆς πάντα χόρτον χλωρὸν εἰς βρῶσιν καὶ ἐγένετο οὕτως

καὶ εἶδεν ὁ θεὸς τὰ πάντα ὅσα ἐποίησεν καὶ ἰδοὺ καλὰ λίαν καὶ ἐγένετο ἑσπέρα καὶ ἐγένετο πρωί ἡμέρα ἕκτη

Украинский (Огієнко)

А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

І сказав Бог: Хай станеться світло!
І сталося світло.

І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.

І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч.
І був вечір, і був ранок, день перший.

І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.

І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона.
І сталося так.

І назвав Бог твердь Небо.
І був вечір, і був ранок день другий.

І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний.
І сталося так.

І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море.
І Бог побачив, що добре воно.

І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі.
І сталося так.

І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його.
І Бог побачив, що добре воно.

І був вечір, і був ранок, день третій.

І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.

І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею.
І сталося так.

І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.

І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,

і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви.
І Бог побачив, що це добре.

І був вечір, і був ранок, день четвертий.

І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.

І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її.
І Бог побачив, що добре воно.

І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!

І був вечір, і був ранок, день п́ятий.

І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її.
І сталося так.

І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його.
І бачив Бог, що добре воно.

І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.

І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!

І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них.
І сталося так.

І побачив Бог усе, що вчинив.
І ото, вельми добре воно!
І був вечір, і був ранок, день шостий.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

In principio creavit Deus caelum et terram.

Terra autem erat inanis et vacua, et tenebrae super faciem abyssi, et spiritus Dei ferebatur super aquas.

Dixitque Deus: "Fiat lux". Et facta est lux.

Et vidit Deus lucem quod esset bona et divisit Deus lucem ac tenebras.

Appellavitque Deus lucem Diem et tenebras Noctem. Factumque est vespere et mane, dies unus.

Dixit quoque Deus: "Fiat firmamentum in medio aquarum et dividat aquas ab aquis".

Et fecit Deus firmamentum divisitque aquas, quae erant sub firmamento, ab his, quae erant super firmamentum. Et factum est ita.

Vocavitque Deus firmamentum Caelum. Et factum est vespere et mane, dies secundus.

Dixit vero Deus: "Congregentur aquae, quae sub caelo sunt, in locum unum, et appareat arida". Factumque est ita.

Et vocavit Deus aridam Terram congregationesque aquarum appellavit Maria. Et vidit Deus quod esset bonum.

Et ait Deus: "Germinet terra herbam virentem et herbam facientem semen et lignum pomiferum faciens fructum iuxta genus suum, cuius semen in semetipso sit super terram". Et factum est ita.

Et protulit terra herbam virentem et herbam afferentem semen iuxta genus suum lignumque faciens fructum, qui habet in semetipso sementem secundum speciem suam. Et vidit Deus quod esset bonum.

Et factum est vespere et mane, dies tertius.

Dixit autem Deus: "Fiant luminaria in firmamento caeli, ut dividant diem ac noctem et sint in signa et tempora et dies et annos,

ut luceant in firmamento caeli et illuminent terram. Et factum est ita.

Fecitque Deus duo magna luminaria: luminare maius, ut praeesset diei, et luminare minus, ut praeesset nocti, et stellas.

Et posuit eas Deus in firmamento caeli, ut lucerent super terram

et praeessent diei ac nocti et dividerent lucem ac tenebras. Et vidit Deus quod esset bonum.

Et factum est vespere et mane, dies quartus.

Dixit etiam Deus: "Pullulent aquae reptile animae viventis, et volatile volet super terram sub firmamento caeli".

Creavitque Deus cete grandia et omnem animam viventem atque motabilem, quam pullulant aquae secundum species suas, et omne volatile secundum genus suum. Et vidit Deus quod esset bonum;

benedixitque eis Deus dicens: "Crescite et multiplicamini et replete aquas maris, avesque multiplicentur super terram».

Et factum est vespere et mane, dies quintus.

Dixit quoque Deus: "Producat terra animam viventem in genere suo, iumenta et reptilia et bestias terrae secundum species suas". Factumque est ita.

Et fecit Deus bestias terrae iuxta species suas et iumenta secundum species suas et omne reptile terrae in genere suo. Et vidit Deus quod esset bonum.

Et ait Deus: "Faciamus hominem ad imaginem et similitudinem nostram; et praesint piscibus maris et volatilibus caeli et bestiis universaeque terrae omnique reptili, quod movetur in terra".

Et creavit Deus hominem ad imaginem suam; ad imaginem Dei creavit illum; masculum et feminam creavit eos.

Benedixitque illis Deus et ait illis Deus: "Crescite et multiplicamini et replete terram et subicite eam et dominamini piscibus maris et volatilibus caeli et universis animantibus, quae moventur super terram".

Dixitque Deus: "Ecce dedi vobis omnem herbam afferentem semen super terram et universa ligna, quae habent in semetipsis fructum ligni portantem sementem, ut sint vobis in escam

et cunctis animantibus terrae omnique volucri caeli et universis, quae moventur in terra et in quibus est anima vivens, omnem herbam virentem ad vescendum". Et factum est ita.

Viditque Deus cuncta, quae fecit, et ecce erant valde bona. Et factum est vespere et mane, dies sextus.