Ве́тхий Заве́т: Быт. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Езд. Неем. 2Езд. Тов. Иудиф. Есф. Иов. Пс. Прит. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. ПослИер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Аг. Зах. Мал. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
 Скрыть
Азбука веры » Би́блия » Бытiе́ » гл.11

Бытiе́, Глава 11

Толкования
Толкования главы
11:1
11:2
11:3
11:4
см.:Втор.1:28;
11:5
11:6
11:7
11:8
см.:Втор.32:8;
11:9
11:10
см.:1Пар.1:17;
11:11
11:12
11:13
11:14
11:15
11:16
см.:1Пар.1:19;
11:17
11:18
11:19
11:20
11:21
11:22
11:23
11:24
11:25
11:26
см.:Нав.24:2;1Пар.1:26-27;
11:27
11:28
11:29
11:30
11:31
см.:Нав.24:3;
11:32
Церковнославянский (рус)
И бѣ́ вся́ земля́ устнѣ́ еди́нѣ, и гла́съ еди́нъ всѣ́мъ.
И бы́сть внегда́ по­ити́ и́мъ от­ восто́къ, обрѣто́ша по́ле въ земли́ Сен­наа́рстѣй и всели́шася та́мо.
И рече́ человѣ́къ бли́жнему сво­ему́: прiиди́те, сотвори́мъ пли́нѳы и испече́мъ и́хъ огне́мъ. И бы́сть и́мъ пли́нѳа въ ка́мень, и бре́нiе вмѣ́сто мѣ́ла.
И реко́ша: прiиди́те, сози́ждемъ себѣ́ гра́дъ и сто́лпъ, его́же ве́рхъ бу́детъ да́же до небесе́: и сотвори́мъ себѣ́ и́мя, пре́жде не́же разсѣ́ятися на́мъ по лицу́ всея́ земли́.
И сни́де Госпо́дь ви́дѣти гра́дъ и сто́лпъ, его́же созида́ша сы́нове человѣ́честiи.
И рече́ Госпо́дь: се́, ро́дъ еди́нъ, и устнѣ́ еди́нѣ всѣ́хъ, и сiе́ нача́ша твори́ти: и ны́нѣ не оскудѣ́ютъ от­ ни́хъ вся́, ели́ка а́ще восхотя́тъ твори́ти.
Прiиди́те, и соше́дше смѣси́мъ та́мо язы́къ и́хъ, да не услы́шатъ кі́йждо гла́са бли́жняго [сво­его́].
И разсѣ́я и́хъ от­ту́ду Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́: и преста́ша зи́ждуще гра́дъ и сто́лпъ.
Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя его́ Смѣше́нiе, я́ко та́мо смѣси́ Госпо́дь устна́ всея́ земли́, и от­ту́ду разсѣ́я и́хъ Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́.
И сiя́ бытiя́ Си́мова: и бя́ше Си́мъ сы́нъ ста́ лѣ́тъ, егда́ роди́ Арфакса́да, во второ́е лѣ́то по пото́пѣ:
и поживе́ Си́мъ, повнегда́ роди́ти ему́ Арфакса́да, лѣ́тъ пя́ть со́тъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Арфакса́дъ лѣ́тъ сто́ три́десять пя́ть и роди́ Каина́на:
и поживе́ Арфакса́дъ, повнегда́ роди́ти ему́ Каина́на, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре. И поживе́ Каина́нъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Салу́: и поживе́ Каина́нъ, повнегда́ роди́ти ему́ Салу́, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Сала́ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Еве́ра:
и поживе́ Сала́, повнегда́ роди́ти ему́ Еве́ра, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Еве́ръ лѣ́тъ сто́ три́десять четы́ри и роди́ Фале́ка:
и поживе́ Еве́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Фале́ка, лѣ́тъ три́ста се́дмьдесятъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Фале́къ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Рага́ва:
и поживе́ Фале́къ, повнегда́ роди́ти ему́ Рага́ва, лѣ́тъ двѣ́стѣ де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Рага́въ лѣ́тъ сто́ три́десять два́ и роди́ Серу́ха:
и поживе́ Рага́въ, повнегда́ роди́ти ему́ Серу́ха, лѣ́тъ двѣ́стѣ се́дмь и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Серу́хъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Нахо́ра:
и поживе́ Серу́хъ, повнегда́ роди́ти ему́ Нахо́ра, лѣ́тъ двѣ́стѣ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Нахо́ръ лѣ́тъ се́дмьдесятъ де́вять и роди́ Ѳа́рру:
и поживе́ Нахо́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Ѳа́рру, лѣ́тъ сто́ два́десять де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Ѳа́рра лѣ́тъ се́дмьдесятъ и роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на.
Сiя́ же бытiя́ Ѳа́рры: Ѳа́рра роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на. Арра́нъ же роди́ Ло́та:
и у́мре Арра́нъ предъ Ѳа́ррою отце́мъ сво­и́мъ въ земли́, въ не́йже роди́ся, въ странѣ́ Халде́йстѣй.
И поя́ста Авра́мъ и Нахо́ръ себѣ́ жены́: и и́мя женѣ́ Авра́мли Са́ра, и и́мя женѣ́ Нахо́ровѣ Ме́льха, дщи́ Арра́ня: се́й е́сть оте́цъ Ме́льхинъ и оте́цъ Е́схинъ.
Бя́ше же Са́ра непло́ды и не ражда́­ше дѣте́й.
И поя́тъ Ѳа́рра Авра́ма сы́на сво­его́ и Ло́та сы́на Арра́ня, сы́на сы́на сво­его́, и Са́ру сноху́ свою́, жену́ Авра́ма сы́на сво­его́: и изведе́ я́ изъ земли́ Халде́йскiя ити́ на зе́млю Ханаа́нску: и прiидо́ша да́же до Харра́на и всели́шася та́мо.
Бы́ша же вси́ дні́е Ѳа́ррины въ земли́ Харра́ни лѣ́тъ двѣ́стѣ пя́ть: и у́мре Ѳа́рра въ Харра́нѣ.
Украинский (Огієнко)
І була вся земля одна мова та слова одні.
І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!
І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба.
І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці.
Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п́ять сотень літ.
І породив він синів і дочок.
А Арпахшад жив тридцять і п́ять літ, та й породив він Шелаха.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки.
І породив він синів та дочок.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки.
І породив він синів та дочок.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ.
І породив він синів та дочок.
Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев́ять літ.
І породив він синів та дочок.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ.
І породив він синів та дочок.
А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ.
І породив він синів та дочок.
А Нахор жив двадцять літ і дев́ять, та й породив він Тераха.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев́ятнадцять літ.
І породив він синів та дочок.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А Гаран породив Лота.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок.
Ім́я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського.
І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
І було днів Терахових дві сотні літ та п́ять літ.
І Терах помер у Харані.
وَكَانَتِ الأَرْضُ كُلُّهَا لِسَانًا وَاحِدًا وَلُغَةً وَاحِدَةً.
وَحَدَثَ فِي ارْتِحَالِهِمْ شَرْقًا أَنَّهُمْ وَجَدُوا بُقْعَةً فِي أَرْضِ شِنْعَارَ وَسَكَنُوا هُنَاكَ.
وَقَالَ بَعْضُهُمْ لِبَعْضٍ: «هَلُمَّ نَصْنَعُ لِبْنًا وَنَشْوِيهِ شَيًّا». فَكَانَ لَهُمُ اللِّبْنُ مَكَانَ الْحَجَرِ، وَكَانَ لَهُمُ الْحُمَرُ مَكَانَ الطِّينِ.
وَقَالُوا: «هَلُمَّ نَبْنِ لأَنْفُسِنَا مَدِينَةً وَبُرْجًا رَأْسُهُ بِالسَّمَاءِ. وَنَصْنَعُ لأَنْفُسِنَا اسْمًا لِئَلاَّ نَتَبَدَّدَ عَلَى وَجْهِ كُلِّ الأَرْضِ».
فَنَزَلَ الرَّبُّ لِيَنْظُرَ الْمَدِينَةَ وَالْبُرْجَ اللَّذَيْنِ كَانَ بَنُو آدَمَ يَبْنُونَهُمَا.
وَقَالَ الرَّبُّ: «هُوَذَا شَعْبٌ وَاحِدٌ وَلِسَانٌ وَاحِدٌ لِجَمِيعِهِمْ، وَهذَا ابْتِدَاؤُهُمْ بِالْعَمَلِ. وَالآنَ لاَ يَمْتَنِعُ عَلَيْهِمْ كُلُّ مَا يَنْوُونَ أَنْ يَعْمَلُوهُ.
هَلُمَّ نَنْزِلْ وَنُبَلْبِلْ هُنَاكَ لِسَانَهُمْ حَتَّى لاَ يَسْمَعَ بَعْضُهُمْ لِسَانَ بَعْضٍ».
فَبَدَّدَهُمُ الرَّبُّ مِنْ هُنَاكَ عَلَى وَجْهِ كُلِّ الأَرْضِ، فَكَفُّوا عَنْ بُنْيَانِ الْمَدِينَةِ،
لِذلِكَ دُعِيَ اسْمُهَا «بَابِلَ» لأَنَّ الرَّبَّ هُنَاكَ بَلْبَلَ لِسَانَ كُلِّ الأَرْضِ. وَمِنْ هُنَاكَ بَدَّدَهُمُ الرَّبُّ عَلَى وَجْهِ كُلِّ الأَرْضِ.
هذِهِ مَوَالِيدُ سَامٍ: لَمَّا كَانَ سَامٌ ابْنَ مِئَةِ سَنَةٍ وَلَدَ أَرْفَكْشَادَ، بَعْدَ الطُّوفَانِ بِسَنَتَيْنِ.
وَعَاشَ سَامٌ بَعْدَ مَا وَلَدَ أَرْفَكْشَادَ خَمْسَ مِئَةِ سَنَةٍ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ أَرْفَكْشَادُ خَمْسًا وَثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ شَالَحَ.
وَعَاشَ أَرْفَكْشَادُ بَعْدَ مَا وَلَدَ شَالَحَ أَرْبَعَ مِئَةٍ وَثَلاَثَ سِنِينَ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ شَالَحُ ثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ عَابِرَ.
وَعَاشَ شَالَحُ بَعْدَ مَا وَلَدَ عَابِرَ أَرْبَعَ مِئَةٍ وَثَلاَثَ سِنِينَ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ عَابِرُ أَرْبَعًا وَثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ فَالَجَ.
وَعَاشَ عَابِرُ بَعْدَ مَا وَلَدَ فَالَجَ أَرْبَعَ مِئَةٍ وَثَلاَثِينَ سَنَةً، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ فَالَجُ ثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ رَعُوَ.
وَعَاشَ فَالَجُ بَعْدَ مَا وَلَدَ رَعُوَ مِئَتَيْنِ وَتِسْعَ سِنِينَ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ رَعُو اثْنَتَيْنِ وَثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ سَرُوجَ.
وَعَاشَ رَعُو بَعْدَ مَا وَلَدَ سَرُوجَ مِئَتَيْنِ وَسَبْعَ سِنِينَ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ سَرُوجُ ثَلاَثِينَ سَنَةً وَوَلَدَ نَاحُورَ.
وَعَاشَ سَرُوجُ بَعْدَ مَا وَلَدَ نَاحُورَ مِئَتَيْ سَنَةٍ، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ نَاحُورُ تِسْعًا وَعِشْرِينَ سَنَةً وَوَلَدَ تَارَحَ.
وَعَاشَ نَاحُورُ بَعْدَ مَا وَلَدَ تَارَحَ مِئَةً وَتِسْعَ عَشَرَةَ سَنَةً، وَوَلَدَ بَنِينَ وَبَنَاتٍ.
وَعَاشَ تَارَحُ سَبْعِينَ سَنَةً، وَوَلَدَ أَبْرَامَ وَنَاحُورَ وَهَارَانَ.
وَهذِهِ مَوَالِيدُ تَارَحَ: وَلَدَ تَارَحُ أَبْرَامَ وَنَاحُورَ وَهَارَانَ. وَوَلَدَ هَارَانُ لُوطًا.
وَمَاتَ هَارَانُ قَبْلَ تَارَحَ أَبِيهِ فِي أَرْضِ مِيلاَدِهِ فِي أُورِ الْكَلْدَانِيِّينَ.
وَاتَّخَذَ أَبْرَامُ وَنَاحُورُ لأَنْفُسِهِمَا امْرَأَتَيْنِ: اسْمُ امْرَأَةِ أَبْرَامَ سَارَايُ، وَاسْمُ امْرَأَةِ نَاحُورَ مِلْكَةُ بِنْتُ هَارَانَ، أَبِي مِلْكَةَ وَأَبِي يِسْكَةَ.
وَكَانَتْ سَارَايُ عَاقِرًا لَيْسَ لَهَا وَلَدٌ.
وَأَخَذَ تَارَحُ أَبْرَامَ ابْنَهُ، وَلُوطًا بْنَ هَارَانَ، ابْنَ ابْنِهِ، وَسَارَايَ كَنَّتَهُ امْرَأَةَ أَبْرَامَ ابْنِهِ، فَخَرَجُوا مَعًا مِنْ أُورِ الْكَلْدَانِيِّينَ لِيَذْهَبُوا إِلَى أَرْضِ كَنْعَانَ. فَأَتَوْا إِلَى حَارَانَ وَأَقَامُوا هُنَاكَ.
وَكَانَتْ أَيَّامُ تَارَحَ مِئَتَيْنِ وَخَمْسَ سِنِينَ. وَمَاتَ تَارَحُ فِي حَارَانَ.
Глава:
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония

Настройки

Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible