Ветхий Завет:
Быт.
Исх.
Лев.
Числ.
Втор.
Нав.
Суд.
Руфь
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Ездр.
Неем.
2Ездр.
Тов.
Иудифь
Эсф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плач.
Посл.Иер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоиль.
Ам.
Авд.
Иона
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Агг.
Зах.
Мал.
1Макк.
2Макк.
3Макк.
3Ездр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
11:3
см.:
2Цар.12:31;
Еккл.2:1;
Исх.1:14;
Исх.2:3;
Исх.5:7-5:18;
Быт.11:4;
Быт.11:7;
Быт.14:10;
Евр.10:24;
Евр.3:13;
Ис.41:6-41:7;
Ис.5:5;
Ис.65:3;
Ис.9:10;
Иак.4:13;
Иак.5:1;
Наум.3:14;
Притч.1:11;
Пс.64:5;
11:5
см.:
Исх.19:11;
Исх.19:18;
Исх.19:20;
Исх.3:8;
Быт.18:21;
Евр.4:13;
Иер.23:23-23:24;
Ин.3:13;
Пс.11:4;
Пс.33:13-33:14;
11:6
см.:
3Цар.18:27;
Деян.17:26;
Еккл.11:9;
Быт.11:1;
Быт.3:22;
Быт.6:5;
Быт.8:21;
Быт.9:19;
Суд.10:14;
Лк.1:51;
Пс.2:1-2:4;
11:12
11:13
11:14
11:15
11:17
11:19
11:21
11:23
11:24
11:25
11:32
Церковнославянский (рус)
И бѣ́ вся́ земля́ устнѣ́ еди́нѣ, и гла́съ еди́нъ всѣ́мъ.
И бы́сть внегда́ поити́ и́мъ от восто́къ, обрѣто́ша по́ле въ земли́ Сеннаа́рстѣй и всели́шася та́мо.
И рече́ человѣ́къ бли́жнему своему́: прiиди́те, сотвори́мъ пли́нѳы и испече́мъ и́хъ огне́мъ. И бы́сть и́мъ пли́нѳа въ ка́мень, и бре́нiе вмѣ́сто мѣ́ла.
И реко́ша: прiиди́те, сози́ждемъ себѣ́ гра́дъ и сто́лпъ, его́же ве́рхъ бу́детъ да́же до небесе́: и сотвори́мъ себѣ́ и́мя, пре́жде не́же разсѣ́ятися на́мъ по лицу́ всея́ земли́.
И сни́де Госпо́дь ви́дѣти гра́дъ и сто́лпъ, его́же созида́ша сы́нове человѣ́честiи.
И рече́ Госпо́дь: се́, ро́дъ еди́нъ, и устнѣ́ еди́нѣ всѣ́хъ, и сiе́ нача́ша твори́ти: и ны́нѣ не оскудѣ́ютъ от ни́хъ вся́, ели́ка а́ще восхотя́тъ твори́ти.
Прiиди́те, и соше́дше смѣси́мъ та́мо язы́къ и́хъ, да не услы́шатъ кі́йждо гла́са бли́жняго [своего́].
И разсѣ́я и́хъ отту́ду Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́: и преста́ша зи́ждуще гра́дъ и сто́лпъ.
Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя его́ смѣше́нiе, я́ко та́мо смѣси́ Госпо́дь устна́ всея́ земли́, и отту́ду разсѣ́я и́хъ Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́.
И сiя́ бытiя́ Си́мова: и бя́ше си́мъ сы́нъ ста́ лѣ́тъ, егда́ роди́ Арфакса́да, во второ́е лѣ́то по пото́пѣ:
и поживе́ си́мъ, повнегда́ роди́ти ему́ Арфакса́да, лѣ́тъ пя́ть со́тъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Арфакса́дъ лѣ́тъ сто́ три́десять пя́ть и роди́ Каина́на:
и поживе́ Арфакса́дъ, повнегда́ роди́ти ему́ Каина́на, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре. И поживе́ Каина́нъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Салу́: и поживе́ Каина́нъ, повнегда́ роди́ти ему́ Салу́, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Сала́ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Еве́ра:
и поживе́ Сала́, повнегда́ роди́ти ему́ Еве́ра, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Еве́ръ лѣ́тъ сто́ три́десять четы́ри и роди́ Фале́ка:
и поживе́ Еве́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Фале́ка, лѣ́тъ три́ста се́дмьдесятъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Фале́къ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Рага́ва:
и поживе́ Фале́къ, повнегда́ роди́ти ему́ Рага́ва, лѣ́тъ двѣ́стѣ де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Рага́въ лѣ́тъ сто́ три́десять два́ и роди́ Серу́ха:
и поживе́ Рага́въ, повнегда́ роди́ти ему́ Серу́ха, лѣ́тъ двѣ́стѣ се́дмь и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Серу́хъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Нахо́ра:
и поживе́ Серу́хъ, повнегда́ роди́ти ему́ Нахо́ра, лѣ́тъ двѣ́стѣ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Нахо́ръ лѣ́тъ се́дмьдесятъ де́вять и роди́ Ѳа́рру:
и поживе́ Нахо́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Ѳа́рру, лѣ́тъ сто́ два́десять де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Ѳа́рра лѣ́тъ се́дмьдесятъ и роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на.
Сiя́ же бытiя́ Ѳа́рры: Ѳа́рра роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на. Арра́нъ же роди́ Ло́та:
и у́мре Арра́нъ предъ Ѳа́ррою отце́мъ свои́мъ въ земли́, въ не́йже роди́ся, въ странѣ́ Халде́йстѣй.
И поя́ста Авра́мъ и Нахо́ръ себѣ́ жены́: и и́мя женѣ́ Авра́мли Са́ра, и и́мя женѣ́ Нахо́ровѣ Ме́льха, дщи́ Арра́ня: се́й е́сть оте́цъ Ме́льхинъ и оте́цъ Е́схинъ.
Бя́ше же Са́ра непло́ды и не ражда́ше дѣте́й.
И поя́тъ Ѳа́рра Авра́ма сы́на своего́ и Ло́та сы́на Арра́ня, сы́на сы́на своего́, и Са́ру сноху́ свою́, жену́ Авра́ма сы́на своего́: и изведе́ я́ изъ земли́ Халде́йскiя ити́ на зе́млю Ханаа́нску: и прiидо́ша да́же до Харра́на и всели́шася та́мо.
Бы́ша же вси́ дні́е Ѳа́ррины въ земли́ Харра́ни лѣ́тъ двѣ́стѣ пя́ть: и у́мре Ѳа́рра въ Харра́нѣ.
На всей земле был один язык и одно наречие.
Двинувшись с востока, они нашли в земле Сеннаар равнину и поселились там.
И сказали друг другу: наделаем кирпичей и обожжем огнем. И стали у них кирпичи вместо камней, а земляная смола вместо извести.
И сказали они: построим себе город и башню, высотою до небес, и сделаем себе имя, прежде нежели рассеемся по лицу всей земли.
И сошел Господь посмотреть город и башню, которые строили сыны человеческие.
И сказал Господь: вот, один народ, и один у всех язык; и вот что начали они делать, и не отстанут они от того, что задумали делать;
сойдем же и смешаем там язык их, так чтобы один не понимал речи другого.
И рассеял их Господь оттуда по всей земле; и они перестали строить город [и башню].
Посему дано ему имя: Вавилон, ибо там смешал Господь язык всей земли, и оттуда рассеял их Господь по всей земле.
Вот родословие Сима: Сим был ста лет и родил Арфаксада, чрез два года после потопа;
по рождении Арфаксада Сим жил пятьсот лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Арфаксад жил тридцать пять [] лет и родил [Каинана. По рождении Каинана Арфаксад жил триста тридцать лет и родил сынов и дочерей и умер. Каинан жил сто тридцать лет, и родил] Салу.
По рождении Салы Арфаксад [Каинан] жил четыреста три [] года и родил сынов и дочерей [и умер].
Сала жил тридцать [] лет и родил Евера.
По рождении Евера Сала жил четыреста три [] года и родил сынов и дочерей [и умер].
Евер жил тридцать четыре [] года и родил Фалека.
По рождении Фалека Евер жил четыреста тридцать [] лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Фалек жил тридцать [] лет и родил Рагава.
По рождении Рагава Фалек жил двести девять лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Рагав жил тридцать два [] года и родил Серуха.
По рождении Серуха Рагав жил двести семь лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Серух жил тридцать [] лет и родил Нахора.
По рождении Нахора Серух жил двести лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Нахор жил двадцать девять [] лет и родил Фарру.
По рождении Фарры Нахор жил сто девятнадцать [] лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Фарра жил семьдесят лет и родил Аврама, Нахора и Арана.
Вот родословие Фарры: Фарра родил Аврама, Нахора и Арана. Аран родил Лота.
И умер Аран при Фарре, отце своем, в земле рождения своего, в Уре Халдейском.
Аврам и Нахор взяли себе жен; имя жены Аврамовой: Сара; имя жены Нахоровой: Милка, дочь Арана, отца Милки и отца Иски.
И Сара была неплодна и бездетна.
И взял Фарра Аврама, сына своего, и Лота, сына Аранова, внука своего, и Сару, невестку свою, жену Аврама, сына своего, и вышел с ними из Ура Халдейского, чтобы идти в землю Ханаанскую; но, дойдя до Харрана, они остановились там.
И было дней жизни Фарры [в Харранской земле] двести пять лет, и умер Фарра в Харране.
Украинский (Огієнко)
І була вся земля одна мова та слова одні.
І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!
І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба.
І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці.
Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п́ять сотень літ.
І породив він синів і дочок.
І породив він синів і дочок.
А Арпахшад жив тридцять і п́ять літ, та й породив він Шелаха.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев́ять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А Нахор жив двадцять літ і дев́ять, та й породив він Тераха.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев́ятнадцять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А Гаран породив Лота.
А Гаран породив Лота.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок.
Ім́я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
Ім́я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського.
І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
І було днів Терахових дві сотні літ та п́ять літ.
І Терах помер у Харані.
І Терах помер у Харані.
Испанский Reina-Valera 1995
Tenía entonces toda la tierra una sola lengua y unas mismas palabras.
Aconteció que cuando salieron de oriente hallaron una llanura en la tierra de Sinar, y se establecieron allí.
Un día se dijeron unos a otros: «Vamos, hagamos ladrillo y cozámoslo con fuego.» Así el ladrillo les sirvió en lugar de piedra, y el asfalto en lugar de mezcla.
Después dijeron: «Vamos, edifiquémonos una ciudad y una torre cuya cúspide llegue al cielo; y hagámonos un nombre, por si fuéramos esparcidos sobre la faz de toda la tierra.»
Jehová descendió para ver la ciudad y la torre que edificaban los hijos de los hombres.
Y dijo Jehová: «El pueblo es uno, y todos estos tienen un solo lenguaje; han comenzado la obra y nada los hará desistir ahora de lo que han pensado hacer.
Ahora, pues, descendamos y confundamos allí su lengua, para que ninguno entienda el habla de su compañero.»
Así los esparció Jehová desde allí sobre la faz de toda la tierra, y dejaron de edificar la ciudad.
Por eso se la llamó Babel, porque allí confundió Jehová el lenguaje de toda la tierra, y desde allí los esparció sobre la faz de toda la tierra.
Éstos son los descendientes de Sem: Sem, de edad de cien años engendró a Arfaxad, dos años después del diluvio.
Vivió Sem, después que engendró a Arfaxad, quinientos años, y engendró hijos e hijas.
Arfaxad vivió treinta y cinco años, y engendró a Sala.
Vivió Arfaxad, después que engendró a Sala, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.
Sala vivió treinta años, y engendró a Heber.
Vivió Sala, después que engendró a Heber, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.
Heber vivió treinta y cuatro años, y engendró a Peleg.
Vivió Heber, después que engendró a Peleg, cuatrocientos treinta años, y engendró hijos e hijas.
Peleg vivió treinta años, y engendró a Reu.
Vivió Peleg, después que engendró a Reu, doscientos nueve años, y engendró hijos e hijas.
Reu vivió treinta y dos años, y engendró a Serug.
Vivió Reu, después que engendró a Serug, doscientos siete años, y engendró hijos e hijas.
Serug vivió treinta años, y engendró a Nacor.
Vivió Serug, después que engendró a Nacor, doscientos años, y engendró hijos e hijas.
Nacor vivió veintinueve años, y engendró a Taré.
Vivió Nacor, después que engendró a Taré, ciento diecinueve años, y engendró hijos e hijas.
Taré vivió setenta años, y engendró a Abram, a Nacor y a Harán.
Éstos son los descendientes de Taré: Taré engendró a Abram, a Nacor y a Harán, y Harán engendró a Lot.
Harán murió antes que su padre Taré en Ur de los caldeos, la tierra donde había nacido.
Abram y Nacor tomaron para sí mujeres; el nombre de la mujer de Abram era Sarai, y el nombre de la mujer de Nacor, Milca, hija de Harán, padre de Milca y de Isca.
Pero Sarai era estéril y no tenía hijos.
Tomó Taré a su hijo Abram, y a Lot hijo de Harán, hijo de su hijo, y a Sarai, su nuera, mujer de su hijo Abram, y salió con ellos de Ur de los caldeos para ir a la tierra de Canaán. Pero cuando llegaron a Harán se quedaron allí.
Y fueron los días de Taré doscientos cinco años, y murió Taré en Harán.
