Скрыть
11:1
11:2
11:3
11:5
11:6
11:7
11:9
11:11
11:12
11:13
11:14
11:15
11:17
11:18
11:19
11:20
11:21
11:22
11:23
11:24
11:25
11:27
11:28
11:29
11:30
11:32
Церковнославянский (рус)
И бѣ́ вся́ земля́ устнѣ́ еди́нѣ, и гла́съ еди́нъ всѣ́мъ.
И бы́сть внегда́ по­ити́ и́мъ от­ восто́къ, обрѣто́ша по́ле въ земли́ Сен­наа́рстѣй и всели́шася та́мо.
И рече́ человѣ́къ бли́жнему сво­ему́: прiиди́те, сотвори́мъ пли́нѳы и испече́мъ и́хъ огне́мъ. И бы́сть и́мъ пли́нѳа въ ка́мень, и бре́нiе вмѣ́сто мѣ́ла.
И реко́ша: прiиди́те, сози́ждемъ себѣ́ гра́дъ и сто́лпъ, его́же ве́рхъ бу́детъ да́же до небесе́: и сотвори́мъ себѣ́ и́мя, пре́жде не́же разсѣ́ятися на́мъ по лицу́ всея́ земли́.
И сни́де Госпо́дь ви́дѣти гра́дъ и сто́лпъ, его́же созида́ша сы́нове человѣ́честiи.
И рече́ Госпо́дь: се́, ро́дъ еди́нъ, и устнѣ́ еди́нѣ всѣ́хъ, и сiе́ нача́ша твори́ти: и ны́нѣ не оскудѣ́ютъ от­ ни́хъ вся́, ели́ка а́ще восхотя́тъ твори́ти.
Прiиди́те, и соше́дше смѣси́мъ та́мо язы́къ и́хъ, да не услы́шатъ кі́йждо гла́са бли́жняго [сво­его́].
И разсѣ́я и́хъ от­ту́ду Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́: и преста́ша зи́ждуще гра́дъ и сто́лпъ.
Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя его́ Смѣше́нiе, я́ко та́мо смѣси́ Госпо́дь устна́ всея́ земли́, и от­ту́ду разсѣ́я и́хъ Госпо́дь по лицу́ всея́ земли́.
И сiя́ бытiя́ Си́мова: и бя́ше Си́мъ сы́нъ ста́ лѣ́тъ, егда́ роди́ Арфакса́да, во второ́е лѣ́то по пото́пѣ:
и поживе́ Си́мъ, повнегда́ роди́ти ему́ Арфакса́да, лѣ́тъ пя́ть со́тъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Арфакса́дъ лѣ́тъ сто́ три́десять пя́ть и роди́ Каина́на:
и поживе́ Арфакса́дъ, повнегда́ роди́ти ему́ Каина́на, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре. И поживе́ Каина́нъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Салу́: и поживе́ Каина́нъ, повнегда́ роди́ти ему́ Салу́, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Сала́ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Еве́ра:
и поживе́ Сала́, повнегда́ роди́ти ему́ Еве́ра, лѣ́тъ три́ста три́десять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Еве́ръ лѣ́тъ сто́ три́десять четы́ри и роди́ Фале́ка:
и поживе́ Еве́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Фале́ка, лѣ́тъ три́ста се́дмьдесятъ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Фале́къ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Рага́ва:
и поживе́ Фале́къ, повнегда́ роди́ти ему́ Рага́ва, лѣ́тъ двѣ́стѣ де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Рага́въ лѣ́тъ сто́ три́десять два́ и роди́ Серу́ха:
и поживе́ Рага́въ, повнегда́ роди́ти ему́ Серу́ха, лѣ́тъ двѣ́стѣ се́дмь и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Серу́хъ лѣ́тъ сто́ три́десять и роди́ Нахо́ра:
и поживе́ Серу́хъ, повнегда́ роди́ти ему́ Нахо́ра, лѣ́тъ двѣ́стѣ и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Нахо́ръ лѣ́тъ се́дмьдесятъ де́вять и роди́ Ѳа́рру:
и поживе́ Нахо́ръ, повнегда́ роди́ти ему́ Ѳа́рру, лѣ́тъ сто́ два́десять де́вять и роди́ сы́ны и дще́ри: и у́мре.
И поживе́ Ѳа́рра лѣ́тъ се́дмьдесятъ и роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на.
Сiя́ же бытiя́ Ѳа́рры: Ѳа́рра роди́ Авра́ма и Нахо́ра и Арра́на. Арра́нъ же роди́ Ло́та:
и у́мре Арра́нъ предъ Ѳа́ррою отце́мъ сво­и́мъ въ земли́, въ не́йже роди́ся, въ странѣ́ Халде́йстѣй.
И поя́ста Авра́мъ и Нахо́ръ себѣ́ жены́: и и́мя женѣ́ Авра́мли Са́ра, и и́мя женѣ́ Нахо́ровѣ Ме́льха, дщи́ Арра́ня: се́й е́сть оте́цъ Ме́льхинъ и оте́цъ Е́схинъ.
Бя́ше же Са́ра непло́ды и не ражда́­ше дѣте́й.
И поя́тъ Ѳа́рра Авра́ма сы́на сво­его́ и Ло́та сы́на Арра́ня, сы́на сы́на сво­его́, и Са́ру сноху́ свою́, жену́ Авра́ма сы́на сво­его́: и изведе́ я́ изъ земли́ Халде́йскiя ити́ на зе́млю Ханаа́нску: и прiидо́ша да́же до Харра́на и всели́шася та́мо.
Бы́ша же вси́ дні́е Ѳа́ррины въ земли́ Харра́ни лѣ́тъ двѣ́стѣ пя́ть: и у́мре Ѳа́рра въ Харра́нѣ.
Украинский (Огієнко)
І була вся земля одна мова та слова одні.
І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!
І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба.
І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці.
Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п́ять сотень літ.
І породив він синів і дочок.
А Арпахшад жив тридцять і п́ять літ, та й породив він Шелаха.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки.
І породив він синів та дочок.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки.
І породив він синів та дочок.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ.
І породив він синів та дочок.
Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев́ять літ.
І породив він синів та дочок.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ.
І породив він синів та дочок.
А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ.
І породив він синів та дочок.
А Нахор жив двадцять літ і дев́ять, та й породив він Тераха.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев́ятнадцять літ.
І породив він синів та дочок.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А Гаран породив Лота.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок.
Ім́я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського.
І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
І було днів Терахових дві сотні літ та п́ять літ.
І Терах помер у Харані.
Синодальный
1 Вавилонская башня; смешение языка. 10 Потомки Сима до Фарры.
На всей земле был один язык и одно наречие.
Двинувшись с востока, они нашли в земле Сеннаар равнину и поселились там.
И сказали друг другу: наделаем кирпичей и обожжем огнем. И стали у них кирпичи вместо камней, а земляная смола вместо извести.
И сказали они: построим себе город и башню, высотою до небес, и сделаем себе имя, прежде нежели рассеемся по лицу всей земли.
И сошел Господь посмотреть город и башню, которые строили сыны человеческие.
И сказал Господь: вот, один народ, и один у всех язык; и вот что начали они делать, и не отстанут они от того, что задумали делать;
сойдем же и смешаем там язык их, так чтобы один не понимал речи другого.
И рассеял их Господь оттуда по всей земле; и они перестали строить город [и башню].
Посему дано ему имя: Вавилон, ибо там смешал Господь язык всей земли, и оттуда рассеял их Господь по всей земле.
Вот родословие Сима: Сим был ста лет и родил Арфаксада, чрез два года после потопа;
по рождении Арфаксада Сим жил пятьсот лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Арфаксад жил тридцать пять [135] лет и родил [Каинана. По рождении Каинана Арфаксад жил триста тридцать лет и родил сынов и дочерей и умер. Каинан жил сто тридцать лет, и родил] Салу.
По рождении Салы Арфаксад [Каинан] жил четыреста три [330] года и родил сынов и дочерей [и умер].
Сала жил тридцать [130] лет и родил Евера.
По рождении Евера Сала жил четыреста три [330] года и родил сынов и дочерей [и умер].
Евер жил тридцать четыре [134] года и родил Фалека.
По рождении Фалека Евер жил четыреста тридцать [370] лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Фалек жил тридцать [130] лет и родил Рагава.
По рождении Рагава Фалек жил двести девять лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Рагав жил тридцать два [132] года и родил Серуха.
По рождении Серуха Рагав жил двести семь лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Серух жил тридцать [130] лет и родил Нахора.
По рождении Нахора Серух жил двести лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Нахор жил двадцать девять [79] лет и родил Фарру.
По рождении Фарры Нахор жил сто девятнадцать [129] лет и родил сынов и дочерей [и умер].
Фарра жил семьдесят лет и родил Аврама, Нахора и Арана.
Вот родословие Фарры: Фарра родил Аврама, Нахора и Арана. Аран родил Лота.
И умер Аран при Фарре, отце своем, в земле рождения своего, в Уре Халдейском.
Аврам и Нахор взяли себе жен; имя жены Аврамовой: Сара; имя жены Нахоровой: Милка, дочь Арана, отца Милки и отца Иски.
И Сара была неплодна и бездетна.
И взял Фарра Аврама, сына своего, и Лота, сына Аранова, внука своего, и Сару, невестку свою, жену Аврама, сына своего, и вышел с ними из Ура Халдейского, чтобы идти в землю Ханаанскую; но, дойдя до Харрана, они остановились там.
И было дней жизни Фарры [в Харранской земле] двести пять лет, и умер Фарра в Харране.
Tenía entonces toda la tierra una sola lengua y unas mismas palabras.
Aconteció que cuando salieron de oriente hallaron una llanura en la tierra de Sinar, y se establecieron allí.
Un día se dijeron unos a otros: «Vamos, hagamos ladrillo y cozámoslo con fuego.» Así el ladrillo les sirvió en lugar de piedra, y el asfalto en lugar de mezcla.
Después dijeron: «Vamos, edifiquémonos una ciudad y una torre cuya cúspide llegue al cielo; y hagámonos un nombre, por si fuéramos esparcidos sobre la faz de toda la tierra.»
Jehová descendió para ver la ciudad y la torre que edificaban los hijos de los hombres.
Y dijo Jehová: «El pueblo es uno, y todos estos tienen un solo lenguaje; han comenzado la obra y nada los hará desistir ahora de lo que han pensado hacer.
Ahora, pues, descendamos y confundamos allí su lengua, para que ninguno entienda el habla de su compañero.»
Así los esparció Jehová desde allí sobre la faz de toda la tierra, y dejaron de edificar la ciudad.
Por eso se la llamó Babel, porque allí confundió Jehová el lenguaje de toda la tierra, y desde allí los esparció sobre la faz de toda la tierra.
Éstos son los descendientes de Sem: Sem, de edad de cien años engendró a Arfaxad, dos años después del diluvio.
Vivió Sem, después que engendró a Arfaxad, quinientos años, y engendró hijos e hijas.
Arfaxad vivió treinta y cinco años, y engendró a Sala.
Vivió Arfaxad, después que engendró a Sala, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.
Sala vivió treinta años, y engendró a Heber.
Vivió Sala, después que engendró a Heber, cuatrocientos tres años, y engendró hijos e hijas.
Heber vivió treinta y cuatro años, y engendró a Peleg.
Vivió Heber, después que engendró a Peleg, cuatrocientos treinta años, y engendró hijos e hijas.
Peleg vivió treinta años, y engendró a Reu.
Vivió Peleg, después que engendró a Reu, doscientos nueve años, y engendró hijos e hijas.
Reu vivió treinta y dos años, y engendró a Serug.
Vivió Reu, después que engendró a Serug, doscientos siete años, y engendró hijos e hijas.
Serug vivió treinta años, y engendró a Nacor.
Vivió Serug, después que engendró a Nacor, doscientos años, y engendró hijos e hijas.
Nacor vivió veintinueve años, y engendró a Taré.
Vivió Nacor, después que engendró a Taré, ciento diecinueve años, y engendró hijos e hijas.
Taré vivió setenta años, y engendró a Abram, a Nacor y a Harán.
Éstos son los descendientes de Taré: Taré engendró a Abram, a Nacor y a Harán, y Harán engendró a Lot.
Harán murió antes que su padre Taré en Ur de los caldeos, la tierra donde había nacido.
Abram y Nacor tomaron para sí mujeres; el nombre de la mujer de Abram era Sarai, y el nombre de la mujer de Nacor, Milca, hija de Harán, padre de Milca y de Isca.
Pero Sarai era estéril y no tenía hijos.
Tomó Taré a su hijo Abram, y a Lot hijo de Harán, hijo de su hijo, y a Sarai, su nuera, mujer de su hijo Abram, y salió con ellos de Ur de los caldeos para ir a la tierra de Canaán. Pero cuando llegaron a Harán se quedaron allí.
Y fueron los días de Taré doscientos cinco años, y murió Taré en Harán.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible