Но Сара, жена Аврамова, не рождала ему. У ней была служанка Египтянка, именем Агарь.
И сказала Сара Авраму: вот, Господь заключил чрево мое, чтобы мне не рождать; войди же к служанке моей: может быть, я буду иметь детей от нее. Аврам послушался слов Сары.
И взяла Сара, жена Аврамова, служанку свою, Египтянку Агарь, по истечении десяти лет пребывания Аврамова в земле Ханаанской, и дала ее Авраму, мужу своему, в жену.
Он вошел к Агари, и она зачала. Увидев же, что зачала, она стала презирать госпожу свою.
И сказала Сара Авраму: в обиде моей ты виновен; я отдала служанку мою в недро твое; а она, увидев, что зачала, стала презирать меня; Господь пусть будет судьею между мною и между тобою.
Аврам сказал Саре: вот, служанка твоя в твоих руках; делай с нею, что тебе угодно. И Сара стала притеснять ее, и она убежала от нее.
И нашел ее Ангел Господень у источника воды в пустыне, у источника на дороге к Суру.
И сказал [ей Ангел Господень]: Агарь, служанка Сарина! откуда ты пришла и куда идешь? Она сказала: я бегу от лица Сары, госпожи моей.
Ангел Господень сказал ей: возвратись к госпоже своей и покорись ей.
И сказал ей Ангел Господень: умножая умножу потомство твое, так что нельзя будет и счесть его от множества.
И еще сказал ей Ангел Господень: вот, ты беременна, и родишь сына, и наречешь ему имя Измаил, ибо услышал Господь страдание твое;
он будет между людьми, как дикий осел; руки его на всех, и руки всех на него; жить будет он пред лицем всех братьев своих.
И нарекла [Агарь] Господа, Который говорил к ней, сим именем: Ты Бог видящий меня. Ибо сказала она: точно я видела здесь в след видящего меня.
Посему источник тот называется: Беэр-лахай-рои*. Он находится между Кадесом и между Баредом. //*Источник Живаго, видящего меня.
Агарь родила Авраму сына; и нарек [Аврам] имя сыну своему, рожденному от Агари: Измаил.
Аврам был восьмидесяти шести лет, когда Агарь родила Авраму Измаила.
Но Сара, жена Аврама, не рождала ему, а у нея была раба Египтянка, по имени Агарь.
И сказала Сара Авраму: вот заключил меня Господь, чтобы я не рождала; итак, войди к рабе моей, чтобы мне иметь детей от нея. И послушал Аврам голоса Сары.
И взяв Сара, жена Аврама, Египтянку Агарь, рабу свою, чрез десять лет после поселения Аврама в земле Ханаанской, отдала ее в жену Авраму, мужу своему.
И вошел он к Агари, и она зачала; а когда увидела, что имеет во чреве, то стала презирать госпожу (свою).
И сказала Сара Авраму: я обиду терплю от тебя: я дала рабу мою в лоно твое, а она, увидев, что имеет во чреве, стала унижать меня пред собою, да судит Бог между мною и тобою!
И сказал Аврам Саре: вот раба твоя в руках твоих, делай с ней, что тебе угодно. И стала Сара притеснять ее. И убежала она от нея.
И встретил ее Ангел Господень у источника воды в пустыне, у источника на пути в Сур.
И сказал ей Ангел Господень: Агарь, раба Сары! откуда ты пришла и куда идешь? И сказала: от Сары, госпожи моей, я бегу.
И сказал ей Ангел Господень: возвратись к госпоже своей и покорись ей.
И сказал ей Ангел Господень: умножая умножу потомство твое, так что не сочтется от множества.
И сказал ей Ангел Господень: вот ты во чреве имеешь, и родишь сына, и наречешь имя ему: Измаил, ибо Господь услышал о смирении твоем.
Он будет жить в поле: руки его против всех, и руки всех против него, и пред лицем всех братьев своих будет жить.
И нарекла Агарь имя Господа, говорившого ей: «Ты Бог, призревший на меня», и сказала: «ибо я видела пред собою Явившагося мне».
Посему она назвала тот колодезь «колодезем, при котором я видела пред собою»; вот (он) между Кадисом и между Варадом.
И родила Агарь Авраму сына, и нарек Аврам сыну своему, которого родила ему Агарь, имя: Измаил.
Аврам же был восьмидесяти шести лет, когда родила Агарь Авраму Измаила.
А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.
А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!
І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім́я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях.
І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім́я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.