Бы́сть же Авра́му лѣ́тъ де́вятьдесятъ де́вять: и яви́ся Госпо́дь Авра́му и рече́ ему́: А́зъ е́смь Бо́гъ тво́й, благоугожда́й предо Мно́ю и бу́ди непоро́ченъ:

и положу́ завѣ́тъ Мо́й между́ Мно́ю и между́ тобо́ю: и умно́жу тя́ зѣло́.

и А́зъ се́, завѣ́тъ Мо́й съ тобо́ю, и бу́деши оте́цъ мно́жества язы́ковъ:

и не нарече́тся ктому́ и́мя твое́ Авра́мъ, но бу́детъ и́мя твое́ Авраа́мъ: я́ко отца́ мно́гихъ язы́ковъ положи́хъ тя́:

и возращу́ тя зѣло́ зѣло́, и положу́ тя въ наро́ды, и ца́рiе изъ тебе́ изы́дутъ:

и поста́влю завѣ́тъ Мо́й между́ Мно́ю и между́ тобо́ю, и между́ сѣ́менемъ твои́мъ по тебѣ́ въ ро́ды и́хъ, въ завѣ́тъ вѣ́ченъ, да бу́ду тебѣ́ Бо́гъ и сѣ́мени твоему́ по тебѣ́:

и да́мъ тебѣ́ и сѣ́мени твоему́ по тебѣ́ зе́млю, въ не́йже обита́еши, всю́ зе́млю Ханаа́ню во одержа́нiе вѣ́чное, и бу́ду и́мъ Бо́гъ.

И рече́ Бо́гъ ко Авраа́му: ты́ же завѣ́тъ Мо́й соблюде́ши, ты́ и сѣ́мя твое́ по тебѣ́ въ ро́ды и́хъ.

И се́й завѣ́тъ, его́же соблюде́ши между́ Мно́ю и ва́ми, и между́ сѣ́менемъ твои́мъ по тебѣ́ въ ро́ды и́хъ: обрѣ́жется от ва́съ вся́къ му́жескъ по́лъ,

и обрѣ́жете пло́ть кра́йнюю ва́шу, и бу́детъ въ зна́менiе завѣ́та между́ Мно́ю и ва́ми.

И младе́нецъ осми́ дні́й обрѣ́жется ва́мъ, вся́къ му́жескiй по́лъ въ родѣ́хъ ва́шихъ: и домоча́децъ, и ку́пленый от вся́каго сы́на чужда́го, и́же нѣ́сть от сѣ́мене твоего́: обрѣ́занiемъ обрѣ́жется домоча́децъ до́му твоего́ и ку́пленый.

И бу́детъ завѣ́тъ Мо́й на пло́ти ва́шей въ завѣ́тъ вѣ́ченъ.

Необрѣ́заный же му́жескiй по́лъ, и́же не обрѣ́жетъ пло́ти кра́йнiя своея́ въ де́нь осмы́й, погуби́тся душа́ та́ от ро́да своего́: я́ко завѣ́тъ Мо́й разори́.

И рече́ Бо́гъ Авраа́му: Са́ра жена́ твоя́ не нарече́тся и́мя ея́ Са́ра, но Са́рра бу́детъ и́мя е́й:

благословлю́ же ю́ и да́мъ тебѣ́ от нея́ ча́до: и благословлю́ е́, и бу́детъ въ язы́ки, и ца́рiе язы́ковъ изъ него́ бу́дутъ.

Рече́ же Бо́гъ ко Авраа́му: вои́стинну, се́, Са́рра жена́ твоя́ роди́тъ тебѣ́ сы́на, и нарече́ши и́мя ему́ Исаа́къ: и поста́влю завѣ́тъ Мо́й съ ни́мъ въ завѣ́тъ вѣ́ченъ, да бу́ду ему́ въ Бо́га и сѣ́мени его́ по не́мъ.

О Исма́илѣ же се́ послу́шахъ тебе́: и се́ благослови́хъ его́, и возращу́ его́, и умно́жу его́ зѣло́: двана́десять язы́ки роди́тъ: и да́мъ его́ въ язы́къ ве́лiй.

Завѣ́тъ же Мо́й поста́влю со Исаа́комъ, его́же роди́тъ тебѣ́ Са́рра, во вре́мя сiе́, въ лѣ́то второ́е.

Сконча́ же [Бо́гъ] глаго́ля къ нему́, и взы́де Бо́гъ от Авраа́ма.

И поя́ Авраа́мъ Исма́ила сы́на своего́, и вся́ домоча́дцы своя́ и вся́ ку́пленыя, и ве́сь му́жескъ по́лъ муже́й, и́же въ дому́ Авраа́мли, и обрѣ́за пло́ть кра́йнюю и́хъ во вре́мя дне́ того́, я́коже глаго́ла ему́ Бо́гъ.

Авраа́мъ же девяти́десяти девяти́ лѣ́тъ бя́ше, егда́ обрѣ́за пло́ть кра́йнюю свою́.

Исма́илъ же сы́нъ его́ бя́ше лѣ́тъ трехна́десяти, егда́ обрѣ́за пло́ть кра́йнюю свою́.

Во вре́мя [же] дне́ о́наго обрѣ́зася Авраа́мъ и Исма́илъ сы́нъ его́,

и вси́ му́жiе до́му его́, и домоча́дцы [его́] и ку́пленiи от иноро́дныхъ язы́ковъ, и обрѣ́за я́.

Украинский (Огієнко)

І був Аврам віку дев́ятидесяти літ і дев́яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній!
Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!

І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.

І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:

Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.

І не буде вже кликатись ім́я твоє: Аврам, але буде ім́я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.

І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.

І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.

І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.

І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.

То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.

І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.

А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.

Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.

А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!

І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім́я їй: Сарра.

І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі.
І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.

І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся.
І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев́ятидесяти літ уродить?

А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!

Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім́я йому Ісак.
І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.

А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його.
Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.

А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.

І Він перестав говорити з ним.
І Бог вознісся від Авраама.

І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.

А Авраам був віку дев́ятидесяти й дев́яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.

Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.

І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

وَلَمَّا كَانَ أَبْرَامُ ابْنَ تِسْعٍ وَتِسْعِينَ سَنَةً ظَهَرَ الرَّبُّ لأَبْرَامَ وَقَالَ لَهُ: «أَنَا اللهُ الْقَدِيرُ. سِرْ أَمَامِي وَكُنْ كَامِلاً،

فَأَجْعَلَ عَهْدِي بَيْنِي وَبَيْنَكَ، وَأُكَثِّرَكَ كَثِيرًا جِدًّا».

فَسَقَطَ أَبْرَامُ عَلَى وَجْهِهِ. وَتَكَلَّمَ اللهُ مَعَهُ قَائِلاً:

«أَمَّا أَنَا فَهُوَذَا عَهْدِي مَعَكَ، وَتَكُونُ أَبًا لِجُمْهُورٍ مِنَ الأُمَمِ،

فَلاَ يُدْعَى اسْمُكَ بَعْدُ أَبْرَامَ بَلْ يَكُونُ اسْمُكَ إِبْرَاهِيمَ، لأَنِّي أَجْعَلُكَ أَبًا لِجُمْهُورٍ مِنَ الأُمَمِ.

وَأُثْمِرُكَ كَثِيرًا جِدًّا، وَأَجْعَلُكَ أُمَمًا، وَمُلُوكٌ مِنْكَ يَخْرُجُونَ.

وَأُقِيمُ عَهْدِي بَيْنِي وَبَيْنَكَ، وَبَيْنَ نَسْلِكَ مِنْ بَعْدِكَ فِي أَجْيَالِهِمْ، عَهْدًا أَبَدِيًّا، لأَكُونَ إِلهًا لَكَ وَلِنَسْلِكَ مِنْ بَعْدِكَ.

وَأُعْطِي لَكَ وَلِنَسْلِكَ مِنْ بَعْدِكَ أَرْضَ غُرْبَتِكَ، كُلَّ أَرْضِ كَنْعَانَ مُلْكًا أَبَدِيًّا. وَأَكُونُ إِلهَهُمْ».

وَقَالَ اللهُ لإِبْرَاهِيم: «وَأَمَّا أَنْتَ فَتَحْفَظُ عَهْدِي، أَنْتَ وَنَسْلُكَ مِنْ بَعْدِكَ فِي أَجْيَالِهِمْ.

هذَا هُوَ عَهْدِي الَّذِي تَحْفَظُونَهُ بَيْنِي وَبَيْنَكُمْ، وَبَيْنَ نَسْلِكَ مِنْ بَعْدِكَ: يُخْتَنُ مِنْكُمْ كُلُّ ذَكَرٍ،

فَتُخْتَنُونَ فِي لَحْمِ غُرْلَتِكُمْ، فَيَكُونُ عَلاَمَةَ عَهْدٍ بَيْنِي وَبَيْنَكُمْ.

اِبْنَ ثَمَانِيَةِ أَيَّامٍ يُخْتَنُ مِنْكُمْ كُلُّ ذَكَرٍ فِي أَجْيَالِكُمْ: وَلِيدُ الْبَيْتِ، وَالْمُبْتَاعُ بِفِضَّةٍ مِنْ كُلِّ ابْنِ غَرِيبٍ لَيْسَ مِنْ نَسْلِكَ.

يُخْتَنُ خِتَانًا وَلِيدُ بَيْتِكَ وَالْمُبْتَاعُ بِفِضَّتِكَ، فَيَكُونُ عَهْدِي فِي لَحْمِكُمْ عَهْدًا أَبَدِيًّا.

وَأَمَّا الذَّكَرُ الأَغْلَفُ الَّذِي لاَ يُخْتَنُ فِي لَحْمِ غُرْلَتِهِ فَتُقْطَعُ تِلْكَ النَّفْسُ مِنْ شَعْبِهَا. إِنَّهُ قَدْ نَكَثَ عَهْدِي».

وَقَالَ اللهُ لإِئبْرَاهِيمَ: «سَارَايُ امْرَأَتُكَ لاَ تَدْعُو اسْمَهَا سَارَايَ، بَلِ اسْمُهَا سَارَةُ.

وَأُبَارِكُهَا وَأُعْطِيكَ أَيْضًا مِنْهَا ابْنًا. أُبَارِكُهَا فَتَكُونُ أُمَمًا، وَمُلُوكُ شُعُوبٍ مِنْهَا يَكُونُونَ».

فَسَقَطَ إِبْرَاهِيمُ عَلَى وَجْهِهِ وَضَحِكَ، وَقَالَ فِي قَلْبِهِ: «هَلْ يُولَدُ لابْنِ مِئَةِ سَنَةٍ؟ وَهَلْ تَلِدُ سَارَةُ وَهِيَ بِنْتُ تِسْعِينَ سَنَةً؟».

وَقَالَ إِبْرَاهِيمُ ِللهِ: «لَيْتَ إِسْمَاعِيلَ يَعِيشُ أَمَامَكَ!».

فَقَالَ اللهُ: «بَلْ سَارَةُ امْرَأَتُكَ تَلِدُ لَكَ ابْنًا وَتَدْعُو اسْمَهُ إِسْحَاقَ. وَأُقِيمُ عَهْدِي مَعَهُ عَهْدًا أَبَدِيًّا لِنَسْلِهِ مِنْ بَعْدِهِ.

وَأَمَّا إِسْمَاعِيلُ فَقَدْ سَمِعْتُ لَكَ فِيهِ. هَا أَنَا أُبَارِكُهُ وَأُثْمِرُهُ وَأُكَثِّرُهُ كَثِيرًا جِدًّا. اِثْنَيْ عَشَرَ رَئِيسًا يَلِدُ، وَأَجْعَلُهُ أُمَّةً كَبِيرَةً.

وَلكِنْ عَهْدِي أُقِيمُهُ مَعَ إِسْحَاقَ الَّذِي تَلِدُهُ لَكَ سَارَةُ فِي هذَا الْوَقْتِ فِي السَّنَةِ الآتِيَةِ».

فَلَمَّا فَرَغَ مِنَ الْكَلاَمِ مَعَهُ صَعِدَ اللهُ عَنْ إِبْرَاهِيمَ.

فَأَخَذَ إِبْرَاهِيمُ إِسْمَاعِيلَ ابْنَهُ، وَجَمِيعَ وِلْدَانِ بَيْتِهِ، وَجَمِيعَ الْمُبْتَاعِينَ بِفِضَّتِهِ، كُلَّ ذَكَرٍ مِنْ أَهْلِ بَيْتِ إِبْرَاهِيمَ، وَخَتَنَ لَحْمَ غُرْلَتِهِمْ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ عَيْنِهِ كَمَا كَلَّمَهُ اللهُ.

وَكَانَ إِبْرَاهِيمُ ابْنَ تِسْعٍ وَتِسْعِينَ سَنَةً حِينَ خُتِنَ فِي لَحْمِ غُرْلَتِهِ،

وَكَانَ إِسْمَاعِيلُ ابْنُهُ ابْنَ ثَلاَثَ عَشَرَةَ سَنَةً حِينَ خُتِنَ فِي لَحْمِ غُرْلَتِهِ.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ عَيْنِهِ خُتِنَ إِبْرَاهِيمُ وَإِسْمَاعِيلُ ابْنُهُ.

وَكُلُّ رِجَالِ بَيْتِهِ وِلْدَانِ الْبَيْتِ وَالْمُبْتَاعِينَ بِالْفِضَّةِ مِنِ ابْنِ الْغَرِيبِ خُتِنُوا مَعَهُ.