Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Бытия

 
  • Бы́сть же, повнегда́ состарѣ́тися Исаа́кови, и при­­тупи́шася о́чи его́ е́же ви́дѣти: и при­­зва́ Иса́ва сы́на сво­его́ старѣ́йшаго, и рече́ ему́: сы́не мо́й. И рече́: се́, а́зъ.
  • И рече́ Исаа́къ: се́, состарѣ́хся, и не вѣ́мъ дне́ сконча́нiя мо­его́:
  • ны́нѣ у́бо воз­ми́ ору́дiе твое́, ту́лъ же и лу́къ, и изы́ди на по́ле, и улови́ ми ло́въ:
  • и сотвори́ ми снѣ́ди, я́коже люблю́ а́зъ: и при­­неси́ ми, да я́мъ, я́ко да благослови́тъ тя́ душа́ моя́, пре́жде да́же не умру́.
  • Реве́кка же слы́ша глаго́люща Исаа́ка ко Иса́ву сы́ну сво­ему́. Изы́де же Иса́въ на по́ле улови́ти ло́въ отцу́ сво­ему́.
  • Реве́кка же рече́ ко Иа́кову сы́ну сво­ему́ ме́ншему: се́, а́зъ слы́шахъ отца́ тво­его́ бесѣ́ду­ю­ща ко Иса́ву бра́ту тво­ему́, глаго́люща:
  • при­­неси́ ми ло́въ, и сотвори́ ми снѣ́ди, да яды́й благословлю́ тя предъ Го́сподемъ, пре́жде не́же умре́ти ми́:
  • ны́нѣ у́бо, сы́не мо́й, послу́шай мене́, я́коже а́зъ заповѣ́даю ти́:
  • и ше́дъ во о́вцы, по­ими́ мнѣ́ от­ту́ду два́ ко́злища мя́гка и добра́, и сотворю́ я́ снѣ́ди отцу́ тво­ему́, я́коже лю́битъ:
  • и внесе́ши отцу́ тво­ему́, и бу́детъ я́сти, я́ко да благослови́тъ тя́ оте́цъ тво́й, пре́жде да́же не у́мретъ.
  • Рече́ же Иа́ковъ къ Реве́кцѣ ма́тери сво­е́й: Иса́въ бра́тъ мо́й е́сть му́жъ косма́тъ, а́зъ же му́жъ гла́дкiй:
  • да не ка́ко ося́жетъ мя́ оте́цъ мо́й, и бу́ду предъ ни́мъ я́ко презира́яй, и наведу́ на себе́ кля́тву, а не благослове́нiе.
  • Рече́ же ему́ ма́ти: на мнѣ́ кля́тва твоя́, ча́до: то́чiю послу́шай гла́са мо­его́, и ше́дъ при­­неси́ ми.
  • Ше́дъ же взя́ и при­­несе́ ма́тери, и сотвори́ ма́ти его́ снѣ́ди, я́коже любля́ше оте́цъ его́.
  • И взе́мши Реве́кка оде́жду Иса́ва сы́на сво­его́ старѣ́йшаго до́брую, я́же бы́сть у нея́ въ дому́, облече́ о́ною Иа́кова сы́на сво­его́ ме́ншаго,
  • и ко́жицами козля́чими обложи́ мы́шцы его́, и наго́е вы́и его́:
  • и даде́ снѣ́ди и хлѣ́бы, я́же сотвори́, въ ру́цѣ Иа́кову сы́ну сво­ему́.
  • И внесе́ отцу́ сво­ему́ и рече́: о́тче. О́нъ же рече́: се́, а́зъ: кто́ еси́ ты́, ча́до?
  • И рече́ Иа́ковъ отцу́: а́зъ Иса́въ пе́рвенецъ тво́й, сотвори́хъ, я́коже ре́клъ ми́ еси́: воста́въ ся́ди и я́ждь от­ ло́ва мо­его́, я́ко да благослови́тъ мя́ душа́ твоя́.
  • Рече́ же Исаа́къ сы́ну сво­ему́: что́ сiе́, е́же ско́ро обрѣ́лъ еси́, о ча́до? О́нъ же рече́: е́же даде́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й предо мно́ю.
  • Рече́ же Исаа́къ Иа́кову: при­­бли́жися ко мнѣ́, и осяжу́ тя, ча́до, а́ще ты́ еси́ сы́нъ мо́й Иса́въ, или́ ни́.
  • Прибли́жися же Иа́ковъ ко Исаа́ку отцу́ сво­ему́, и осяза́ его́ и рече́: гла́съ у́бо гла́съ Иа́ковль, ру́цѣ же ру́цѣ Иса́вовѣ.
  • И не позна́ его́: бѣ́стѣ бо ру́цѣ его́, я́ко ру́цѣ Иса́ва бра́та его́ косма́тѣ. И благослови́ его́
  • и рече́: ты́ ли еси́ сы́нъ мо́й Иса́въ? О́нъ же рече́: а́зъ.
  • И рече́: при­­неси́ ми, и я́мъ от­ ло́ва тво­его́, ча́до, да благослови́тъ тя́ душа́ моя́. И при­­несе́ ему́, и яде́, и при­­несе́ ему́ вино́, и пи́.
  • И рече́ ему́ Исаа́къ оте́цъ его́: при­­бли́жися ко мнѣ́ и облобыза́й мя́, ча́до.
  • И при­­бли́жився лобыза́ его́: и обоня́ воню́ ри́зъ его́, и благослови́ его́ и рече́: се́, воня́ сы́на мо­его́, я́ко воня́ ни́вы испо́лнены, ю́же благослови́ Госпо́дь:
  • и да да́стъ тебѣ́ Бо́гъ от­ росы́ небе́сныя и от­ ту́ка земли́, и мно́же­с­т­во пшени́цы и вина́:
  • и да порабо́таютъ тебѣ́ язы́цы, и да покло́нят­ся тебѣ́ кня́зи, и бу́ди господи́нъ бра́ту тво­ему́, и покло́нят­ся тебѣ́ сы́нове отца́ тво­его́: проклина́яй тя́ про́клятъ, благословля́яй же тя́ благослове́нъ.
  • И бы́сть по е́же преста́ти Исаа́ку благословля́ющу Иа́кова сы́на сво­его́: и бы́сть егда́ изы́де Иа́ковъ от­ лица́ Исаа́ка отца́ сво­его́, и Иса́въ бра́тъ его́ прiи́де съ лови́твы.
  • Сотвори́ же и то́й снѣ́ди и при­­несе́ отцу́ сво­ему́, и рече́ отцу́: да воста́нетъ оте́цъ мо́й, и да я́стъ от­ ло́ва сы́на сво­его́, я́ко да благослови́тъ мя́ душа́ твоя́.
  • И рече́ ему́ Исаа́къ оте́цъ его́: кто́ еси́ ты́? О́нъ же рече́: а́зъ е́смь сы́нъ тво́й пе́рвенецъ Иса́въ.
  • Ужасе́ся же Исаа́къ у́жасомъ ве́лiимъ зѣло́ и рече́: кто́ у́бо улови́вый мнѣ́ ло́въ и при­­несы́й ми́? и ядо́хъ от­ всѣ́хъ, пре́жде не́же прiити́ тебѣ́, и благослови́хъ его́, и благослове́нъ бу́детъ.
  • Бы́сть же егда́ услы́ша Иса́въ глаго́лы отца́ сво­его́ Исаа́ка, возопи́ гла́сомъ ве́лiимъ и го́рькимъ зѣло́, и рече́: благослови́ у́бо и мене́, о́тче.
  • Рече́ же ему́: при­­ше́дъ бра́тъ тво́й съ ле́стiю, взя́ благослове́нiе твое́.
  • И рече́ [Иса́въ]: пра́ведно нарече́ся и́мя ему́ Иа́ковъ: запя́ бо мя́ се́ уже́ втори́цею, и пе́рвен­ство мое́ взя́, и ны́нѣ взя́ благослове́нiе мое́. И рече́ Иса́въ отцу́ сво­ему́: не оста́вилъ ли еси́ [и] мнѣ́ благослове́нiя, о́тче?
  • Отвѣща́въ же Исаа́къ, рече́ Иса́ву: а́ще господи́на его́ сотвори́хъ тебѣ́, и всю́ бра́тiю его́ сотвори́хъ рабы́ ему́, пшени́цею и вино́мъ утверди́хъ его́: тебѣ́ же что́ сотворю́, ча́до?
  • Рече́ же Иса́въ ко отцу́ сво­ему́: еда́ еди́но е́сть благослове́нiе у тебе́, о́тче? благослови́ у́бо и мене́, о́тче. Умили́в­шуся же Исаа́ку, возопи́ гла́сомъ ве́лiимъ Иса́въ и воспла́кася.
  • Отвѣща́въ же Исаа́къ оте́цъ его́, рече́ ему́: се́, от­ ту́ка земли́ бу́детъ вселе́нiе твое́, и от­ росы́ небе́сныя свы́ше:
  • и мече́мъ тво­и́мъ жи́ти бу́деши, и бра́ту тво­ему́ порабо́таеши: бу́детъ же [вре́мя] егда́ низложи́ши и от­рѣши́ши яре́мъ его́ от­ вы́и тво­ея́.
  • И враждова́­ше Иса́въ на Иа́кова о благослове́нiи, и́мже благослови́ его́ оте́цъ его́. Рече́ же Иса́въ во умѣ́ сво­е́мъ: да при­­бли́жат­ся дні́е пла́ча отца́ мо­его́, да бы́хъ уби́лъ Иа́кова бра́та мо­его́.
  • Возвѣще́на же бы́ша Реве́кцѣ словеса́ Иса́ва сы́на ея́ старѣ́йшаго: и посла́в­ши при­­зва́ Иа́кова сы́на сво­его́ юнѣ́йшаго и рече́ ему́: се́, Иса́въ бра́тъ тво́й грози́тъ тебѣ́ уби́ти тя́:
  • ны́нѣ у́бо, ча́до, послу́шай мо­его́ гла́са, и воста́въ бѣжи́ въ Месо­пота́мiю къ Лава́ну бра́ту мо­ему́ въ Харра́нъ,
  • и поживи́ съ ни́мъ дни́ нѣ́кiя, до́ндеже от­врати́т­ся я́рость и гнѣ́въ бра́та тво­его́ от­ тебе́,
  • и забу́детъ я́же ему́ сотвори́лъ еси́, и посла́в­ши при­­веду́ тя́ от­ту́ду, да не когда́ безча́дна бу́ду от­ обо­и́хъ ва́съ въ де́нь еди́нъ.
  • Рече́ же Реве́кка ко Исаа́ку: стужи́хъ си́ жи́знiю мо­е́ю дще́рей ра́ди сыно́въ Хетте́йскихъ: а́ще по́йметъ Иа́ковъ жену́ от­ дще́рей земли́ сея́, то́ вску́ю ми́ жи́ти?
  • Когда Исаак состарился и притупилось зрение глаз его, он призвал старшего сына своего Исава и сказал ему: сын мой! Тот сказал ему: вот я.
  • [Исаак] сказал: вот, я состарился; не знаю дня смерти моей;
  • возьми теперь орудия твои, колчан твой и лук твой, пойди в поле, и налови мне дичи,
  • и приготовь мне кушанье, какое я люблю, и принеси мне есть, чтобы благословила тебя душа моя, прежде нежели я умру.
  • Ревекка слышала, когда Исаак говорил сыну своему Исаву. И пошел Исав в поле достать и принести дичи;
  • а Ревекка сказала [меньшему] сыну своему Иакову: вот, я слышала, как отец твой говорил брату твоему Исаву:
  • принеси мне дичи и приготовь мне кушанье; я поем и благословлю тебя пред лицем Господним, пред смертью моею.
  • Теперь, сын мой, послушайся слов моих в том, что я прикажу тебе:
  • пойди в стадо и возьми мне оттуда два козленка [молодых] хороших, и я приготовлю из них отцу твоему кушанье, какое он любит,
  • а ты принесешь отцу твоему, и он поест, чтобы благословить тебя пред смертью своею.
  • Иаков сказал Ревекке, матери своей: Исав, брат мой, человек косматый, а я человек гладкий;
  • может статься, ощупает меня отец мой, и я буду в глазах его обманщиком и наведу на себя проклятие, а не благословение.
  • Мать его сказала ему: на мне пусть будет проклятие твое, сын мой, только послушайся слов моих и пойди, принеси мне.
  • Он пошел, и взял, и принес матери своей; и мать его сделала кушанье, какое любил отец его.
  • И взяла Ревекка богатую одежду старшего сына своего Исава, бывшую у ней в доме, и одела [в нее] младшего сына своего Иакова;
  • а руки его и гладкую шею его обложила кожею козлят;
  • и дала кушанье и хлеб, которые она приготовила, в руки Иакову, сыну своему.
  • Он вошел к отцу своему и сказал: отец мой! Тот сказал: вот я; кто ты, сын мой?
  • Иаков сказал отцу своему: я Исав, первенец твой; я сделал, как ты сказал мне; встань, сядь и поешь дичи моей, чтобы благословила меня душа твоя.
  • И сказал Исаак сыну своему: что так скоро нашел ты, сын мой? Он сказал: потому что Господь Бог твой послал мне навстречу.
  • И сказал Исаак Иакову: подойди [ко мне], я ощупаю тебя, сын мой, ты ли сын мой Исав, или нет?
  • Иаков подошел к Исааку, отцу своему, и он ощупал его и сказал: голос, голос Иакова; а руки, руки Исавовы.
  • И не узнал его, потому что руки его были, как руки Исава, брата его, косматые; и благословил его
  • и сказал: ты ли сын мой Исав? Он отвечал: я.
  • Исаак сказал: подай мне, я поем дичи сына моего, чтобы благословила тебя душа моя. Иаков подал ему, и он ел; принес ему и вина, и он пил.
  • Исаак, отец его, сказал ему: подойди [ко мне], поцелуй меня, сын мой.
  • Он подошел и поцеловал его. И ощутил Исаак запах от одежды его и благословил его и сказал: вот, запах от сына моего, как запах от поля [полного], которое благословил Господь;
  • да даст тебе Бог от росы небесной и от тука земли, и множество хлеба и вина;
  • да послужат тебе народы, и да поклонятся тебе племена; будь господином над братьями твоими, и да поклонятся тебе сыны матери твоей; проклинающие тебя – прокляты; благословляющие тебя – благословенны!
  • Как скоро совершил Исаак благословение над Иаковом [сыном своим], и как только вышел Иаков от лица Исаака, отца своего, Исав, брат его, пришел с ловли своей.
  • Приготовил и он кушанье, и принес отцу своему, и сказал отцу своему: встань, отец мой, и поешь дичи сына твоего, чтобы благословила меня душа твоя.
  • Исаак же, отец его, сказал ему: кто ты? Он сказал: я сын твой, первенец твой, Исав.
  • И вострепетал Исаак весьма великим трепетом, и сказал: кто ж это, который достал [мне] дичи и принес мне, и я ел от всего, прежде нежели ты пришел, и я благословил его? он и будет благословен.
  • Исав, выслушав слова отца своего [Исаака], поднял громкий и весьма горький вопль и сказал отцу своему: отец мой! благослови и меня.
  • Но он сказал [ему]: брат твой пришел с хитростью и взял благословение твое.
  • И сказал [Исав]: не потому ли дано ему имя: Иаков, что он запнул меня уже два раза? Он взял первородство мое, и вот, теперь взял благословение мое. И еще сказал [Исав отцу своему]: неужели ты не оставил [и] мне благословения?
  • Исаак отвечал Исаву: вот, я поставил его господином над тобою и всех братьев его отдал ему в рабы; одарил его хлебом и вином; что же я сделаю для тебя, сын мой?
  • Но Исав сказал отцу своему: неужели, отец мой, одно у тебя благословение? благослови и меня, отец мой! И [как Исаак молчал,] возвысил Исав голос свой и заплакал.
  • И отвечал Исаак, отец его, и сказал ему: вот, от тука земли будет обитание твое и от росы небесной свыше;
  • и ты будешь жить мечом твоим и будешь служить брату твоему; будет же время, когда воспротивишься и свергнешь иго его с выи твоей.
  • И возненавидел Исав Иакова за благословение, которым благословил его отец его; и сказал Исав в сердце своем: приближаются дни плача по отце моем, и я убью Иакова, брата моего.
  • И пересказаны были Ревекке слова Исава, старшего сына ее; и она послала, и призвала младшего сына своего Иакова, и сказала ему: вот, Исав, брат твой, грозит убить тебя;
  • и теперь, сын мой, послушайся слов моих, встань, беги [в Месопотамию] к Лавану, брату моему, в Харран,
  • и поживи у него несколько времени, пока утолится ярость брата твоего,
  • пока утолится гнев брата твоего на тебя, и он позабудет, что ты сделал ему: тогда я пошлю и возьму тебя оттуда; для чего мне в один день лишиться обоих вас?
  • И сказала Ревекка Исааку: я жизни не рада от дочерей Хеттейских; если Иаков возьмет жену из дочерей Хеттейских, каковы эти, из дочерей этой земли, то к чему мне и жизнь?
  • 以 撒 年 老 , 眼 睛 昏 花 , 不 能 看 见 , 就 叫 了 他 大 儿 子 以 扫 来 , 说 , 我 儿 , 以 扫 说 , 我 在 这 里 。
  • 他 说 , 我 如 今 老 了 , 不 知 道 哪 一 天 死 。
  • 现 在 拿 你 的 器 械 , 就 是 箭 囊 和 弓 , 往 田 野 去 为 我 打 猎 ,
  • 照 我 所 爱 的 作 成 美 味 , 拿 来 给 我 吃 , 使 我 在 未 死 之 先 给 你 祝 福 。
  • 以 撒 对 他 儿 子 以 扫 说 话 , 利 百 加 也 听 见 了 。 以 扫 往 田 野 去 打 猎 , 要 得 野 味 带 来 。
  • 利 百 加 就 对 她 儿 子 雅 各 说 , 我 听 见 你 父 亲 对 你 哥 哥 以 扫 说 ,
  • 你 去 把 野 兽 带 来 , 作 成 美 味 给 我 吃 , 我 好 在 未 死 之 先 , 在 耶 和 华 面 前 给 你 祝 福 。
  • 现 在 , 我 儿 , 你 要 照 着 我 所 吩 咐 你 的 , 听 从 我 的 话 。
  • 你 到 羊 群 里 去 , 给 我 拿 两 只 肥 山 羊 羔 来 , 我 便 照 你 父 亲 所 爱 的 给 他 作 成 美 味 。
  • 你 拿 到 你 父 亲 那 里 给 他 吃 , 使 他 在 未 死 之 先 给 你 祝 福 。
  • 雅 各 对 他 母 亲 利 百 加 说 , 我 哥 哥 以 扫 浑 身 是 有 毛 的 , 我 身 上 是 光 滑 的 。
  • 倘 若 我 父 亲 摸 着 我 , 必 以 我 为 欺 哄 人 的 , 我 就 招 咒 诅 , 不 得 祝 福 。
  • 他 母 亲 对 他 说 , 我 儿 , 你 招 的 咒 诅 归 到 我 身 上 。 你 只 管 听 我 的 话 , 去 把 羊 羔 给 我 拿 来 。
  • 他 便 去 拿 来 , 交 给 他 母 亲 。 他 母 亲 就 照 他 父 亲 所 爱 的 作 成 美 味 。
  • 利 百 加 又 把 家 里 所 存 大 儿 子 以 扫 上 好 的 衣 服 给 他 小 儿 子 雅 各 穿 上 ,
  • 又 用 山 羊 羔 皮 包 在 雅 各 的 手 上 和 颈 项 的 光 滑 处 ,
  • 就 把 所 作 的 美 味 和 饼 交 在 他 儿 子 雅 各 的 手 里 。
  • 雅 各 到 他 父 亲 那 里 说 , 我 父 亲 。 他 说 , 我 在 这 里 。 我 儿 , 你 是 谁 。
  • 雅 各 对 他 父 亲 说 , 我 是 你 的 长 子 以 扫 。 我 已 照 你 所 吩 咐 我 的 行 了 。 请 起 来 坐 着 , 吃 我 的 野 味 , 好 给 我 祝 福 。
  • 以 撒 对 他 儿 子 说 , 我 儿 , 你 如 何 找 得 这 麽 快 呢 。 他 说 , 因 为 耶 和 华 你 的 神 使 我 遇 见 好 机 会 得 着 的 。
  • 以 撒 对 雅 各 说 , 我 儿 , 你 近 前 来 , 我 摸 摸 你 , 知 道 你 真 是 我 的 儿 子 以 扫 不 是 。
  • 雅 各 就 挨 近 他 父 亲 以 撒 。 以 撒 摸 着 他 , 说 , 声 音 是 雅 各 的 声 音 , 手 却 是 以 扫 的 手 。
  • 以 撒 就 辨 不 出 他 来 。 因 为 他 手 上 有 毛 , 像 他 哥 哥 以 扫 的 手 一 样 , 就 给 他 祝 福 。
  • 又 说 , 你 真 是 我 儿 子 以 扫 麽 , 他 说 , 我 是 。
  • 以 撒 说 , 你 递 给 我 , 我 好 吃 我 儿 子 的 野 味 , 给 你 祝 福 。 雅 各 就 递 给 他 , 他 便 吃 了 , 又 拿 酒 给 他 , 他 也 喝 了 。
  • 他 父 亲 以 撒 对 他 说 , 我 儿 , 你 上 前 来 与 我 亲 嘴 。
  • 他 就 上 前 与 父 亲 亲 嘴 。 他 父 亲 一 闻 他 衣 服 上 的 香 气 , 就 给 他 祝 福 , 说 , 我 儿 的 香 气 如 同 耶 和 华 赐 福 之 田 地 的 香 气 一 样 。
  • 愿 神 赐 你 天 上 的 甘 露 , 地 上 的 肥 土 , 并 许 多 五 谷 新 酒 。
  • 愿 多 民 事 奉 你 , 多 国 跪 拜 你 。 愿 你 作 你 弟 兄 的 主 。 你 母 亲 的 儿 子 向 你 跪 拜 。 凡 咒 诅 你 的 , 愿 他 受 咒 诅 。 为 你 祝 福 的 , 愿 他 蒙 福 。
  • 以 撒 为 雅 各 祝 福 已 毕 , 雅 各 从 他 父 亲 那 里 才 出 来 , 他 哥 哥 以 扫 正 打 猎 回 来 ,
  • 也 作 了 美 味 , 拿 来 给 他 父 亲 , 说 , 请 父 亲 起 来 , 吃 你 儿 子 的 野 味 , 好 给 我 祝 福 。
  • 他 父 亲 以 撒 对 他 说 , 你 是 谁 , 他 说 , 我 是 你 的 长 子 以 扫 。
  • 以 撒 就 大 大 地 战 兢 , 说 , 你 未 来 之 先 , 是 谁 得 了 野 味 拿 来 给 我 呢 , 我 已 经 吃 了 , 为 他 祝 福 。 他 将 来 也 必 蒙 福 。
  • 以 扫 听 了 他 父 亲 的 话 , 就 放 声 痛 哭 , 说 , 我 父 阿 , 求 你 也 为 我 祝 福 。
  • 以 撒 说 , 你 兄 弟 已 经 用 诡 计 来 将 你 的 福 分 夺 去 了 。
  • 以 扫 说 , 他 名 雅 各 , 岂 不 是 正 对 麽 , 因 为 他 欺 骗 了 我 两 次 。 他 从 前 夺 了 我 长 子 的 名 分 , 你 看 , 他 现 在 又 夺 了 我 的 福 分 。 以 扫 又 说 , 你 没 有 留 下 为 我 可 祝 的 福 麽 。
  • 以 撒 回 答 以 扫 说 , 我 已 立 他 为 你 的 主 , 使 他 的 弟 兄 都 给 他 作 仆 人 , 并 赐 他 五 谷 新 酒 可 以 养 生 。 我 儿 , 现 在 我 还 能 为 你 作 什 么 呢 。
  • 以 扫 对 他 父 亲 说 , 父 阿 , 你 只 有 一 样 可 祝 的 福 麽 , 我 父 阿 , 求 你 也 为 我 祝 福 。 以 扫 就 放 声 而 哭 。
  • 他 父 亲 以 撒 说 , 地 上 的 肥 土 必 为 你 所 住 。 天 上 的 甘 露 必 为 你 所 得 。
  • 你 必 倚 靠 刀 剑 度 日 , 又 必 事 奉 你 的 兄 弟 。 到 你 强 盛 的 时 候 , 必 从 你 颈 项 上 挣 开 他 的 轭 。
  • 以 扫 因 他 父 亲 给 雅 各 祝 的 福 , 就 怨 恨 雅 各 , 心 里 说 , 为 我 父 亲 居 丧 的 日 子 近 了 , 到 那 时 候 , 我 要 杀 我 的 兄 弟 雅 各 。
  • 有 人 把 利 百 加 大 儿 子 以 扫 的 话 告 诉 利 百 加 , 她 就 打 发 人 去 , 叫 了 她 小 儿 子 雅 各 来 , 对 他 说 , 你 哥 哥 以 扫 想 要 杀 你 , 报 仇 雪 恨 。
  • 现 在 , 我 儿 , 你 要 听 我 的 话 , 起 来 , 逃 往 哈 兰 , 我 哥 哥 拉 班 那 里 去 ,
  • 同 他 住 些 日 子 , 直 等 你 哥 哥 的 怒 气 消 了 。
  • 你 哥 哥 向 你 消 了 怒 气 , 忘 了 你 向 他 所 作 的 事 , 我 便 打 发 人 去 把 你 从 那 里 带 回 来 。 为 什 么 一 日 丧 你 们 二 人 呢 。
  • 利 百 加 对 以 撒 说 , 我 因 这 赫 人 的 女 子 连 性 命 都 厌 烦 了 。 倘 若 雅 各 也 娶 赫 人 的 女 子 为 妻 , 像 这 些 一 样 , 我 活 着 还 有 什 么 益 处 呢 。