и вся́кiй зла́къ се́лный, пре́жде да́же бы́ти на земли́, и вся́кую траву́ се́лную, пре́жде да́же прозя́бнути: не бо́ одожди́ Госпо́дь Бо́гъ на зе́млю, и человѣ́къ не бя́ше дѣ́лати ю́:

исто́чникъ же исхожда́ше изъ земли́ и напая́ше все́ лице́ земли́.

И созда́ Бо́гъ человѣ́ка, пе́рсть [взе́мъ] от земли́, и вду́ну въ лицо́ его́ дыха́нiе жи́зни: и бы́сть человѣ́къ въ ду́шу жи́ву.

И насади́ Госпо́дь Бо́гъ ра́й во Еде́мѣ на восто́цѣхъ, и введе́ та́мо человѣ́ка, его́же созда́.

И прозябе́ Бо́гъ еще́ от земли́ вся́кое дре́во кра́сное въ видѣ́нiе и до́брое въ снѣ́дь: и дре́во жи́зни посредѣ́ рая́, и дре́во е́же вѣ́дѣти разумѣ́телное до́браго и лука́ваго.

Рѣка́ же исхо́дитъ изъ Еде́ма напая́ти ра́й: отту́ду разлуча́ется въ четы́ри нача́ла.

И́мя еди́нѣй Фисо́нъ: сiя́ окружа́ющая всю́ зе́млю Евила́тскую: та́мо у́бо е́сть зла́то.

Зла́то же о́ныя земли́ до́брое: и та́мо е́сть а́нѳраксъ и ка́мень зеле́ный.

И и́мя рѣцѣ́ вторѣ́й Гео́н: сiя́ окружа́ющая всю́ зе́млю Еѳiо́пскую.

И рѣка́ тре́тiя Ти́гръ: сiя́ проходя́щая пря́мо Ассири́омъ. Рѣка́ же четве́ртая Евфра́тъ.

И взя́ Госпо́дь Бо́гъ человѣ́ка, его́же созда́, и введе́ его́ въ ра́й Сла́дости, дѣ́лати его́ и храни́ти.

И заповѣ́да Госпо́дь Бо́гъ Ада́му, глаго́ля: от вся́каго дре́ва, е́же въ раи́, снѣ́дiю снѣ́си:

от дре́ва же, е́же разумѣ́ти до́брое и лука́вое, не снѣ́сте от него́: а въ о́ньже а́ще де́нь снѣ́сте от него́, сме́ртiю у́мрете.

И рече́ Госпо́дь Бо́гъ: не добро́ бы́ти человѣ́ку еди́ному: сотвори́мъ ему́ помо́щника по нему́.

И созда́ Бо́гъ еще́ от земли́ вся́ звѣ́ри се́лныя и вся́ пти́цы небе́сныя, и приведе́ я́ ко Ада́му ви́дѣти, что́ нарече́тъ я́: и вся́ко е́же а́ще нарече́ Ада́мъ ду́шу жи́ву, сiе́ и́мя ему́.

И нарече́ Ада́мъ имена́ всѣ́мъ ското́мъ, и всѣ́мъ пти́цамъ небе́снымъ, и всѣ́мъ звѣре́мъ земны́мъ. Ада́му же не обрѣ́теся помо́щникъ подо́бный ему́.

И наложи́ Бо́гъ изступле́нiе на Ада́ма, и у́спе: и взя́ еди́но от ре́бръ его́, и испо́лни пло́тiю вмѣ́сто его́.

И созда́ Госпо́дь Бо́гъ ребро́, е́же взя́ от Ада́ма, въ жену́, и приведе́ ю́ ко Ада́му.

И рече́ Ада́мъ: се́, ны́нѣ ко́сть от косте́й мои́хъ и пло́ть от пло́ти моея́: сiя́ нарече́тся жена́, я́ко от му́жа своего́ взята́ бы́сть сiя́.

Сего́ ра́ди оста́витъ человѣ́къ отца́ своего́ и ма́терь и прилѣпи́тся къ женѣ́ свое́й, и бу́дета два́ въ пло́ть еди́ну.

И бѣ́ста о́ба на́га, Ада́мъ же и жена́ его́, и не стыдя́стася.

Украинский (Огієнко)

І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив.
І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.

І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

І створив Господь Бог людину з пороху земного.
І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

І річка з Едену виходить, щоб поїти рай.
І звідти розділюється і стає чотирма початками.

Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

А золото тієї землі добре;
там бделій і камінь онікс.

Ім́я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

А ім́я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру.
А річка четверта вона Ефрат.

І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.

Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім.
Створю йому поміч, подібну до нього.

І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме.
А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині.
Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він.
І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого.
Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

Арабский (Arabic Van Dyke)

فَأُكْمِلَتِ السَّمَاوَاتُ وَالأَرْضُ وَكُلُّ جُنْدِهَا.

وَفَرَغَ اللهُ فِي الْيَوْمِ السَّابعِ مِنْ عَمَلِهِ الَّذِي عَمِلَ. فَاسْتَرَاحَ فِي الْيَوْمِ السَّابعِ مِنْ جَمِيعِ عَمَلِهِ الَّذِي عَمِلَ.

وَبَارَكَ اللهُ الْيَوْمَ السَّابعَ وَقَدَّسَهُ، لأَنَّهُ فِيهِ اسْتَرَاحَ مِنْ جَمِيعِ عَمَلِهِ الَّذِي عَمِلَ اللهُ خَالِقًا.

هذِهِ مَبَادِئُ السَّمَاوَاتِ وَالأَرْضِ حِينَ خُلِقَتْ، يَوْمَ عَمِلَ الرَّبُّ الإِلهُ الأَرْضَ وَالسَّمَاوَاتِ.

كُلُّ شَجَرِ الْبَرِّيَّةِ لَمْ يَكُنْ بَعْدُ فِي الأَرْضِ، وَكُلُّ عُشْبِ الْبَرِّيَّةِ لَمْ يَنْبُتْ بَعْدُ، لأَنَّ الرَّبَّ الإِلهَ لَمْ يَكُنْ قَدْ أَمْطَرَ عَلَى الأَرْضِ، وَلاَ كَانَ إِنْسَانٌ لِيَعْمَلَ الأَرْضَ.

ثُمَّ كَانَ ضَبَابٌ يَطْلَعُ مِنَ الأَرْضِ وَيَسْقِي كُلَّ وَجْهِ الأَرْضِ.

وَجَبَلَ الرَّبُّ الإِلهُ آدَمَ تُرَابًا مِنَ الأَرْضِ، وَنَفَخَ فِي أَنْفِهِ نَسَمَةَ حَيَاةٍ. فَصَارَ آدَمُ نَفْسًا حَيَّةً.

وَغَرَسَ الرَّبُّ الإِلهُ جَنَّةً فِي عَدْنٍ شَرْقًا، وَوَضَعَ هُنَاكَ آدَمَ الَّذِي جَبَلَهُ.

وَأَنْبَتَ الرَّبُّ الإِلهُ مِنَ الأَرْضِ كُلَّ شَجَرَةٍ شَهِيَّةٍ لِلنَّظَرِ وَجَيِّدَةٍ لِلأَكْلِ، وَشَجَرَةَ الْحَيَاةِ فِي وَسَطِ الْجَنَّةِ، وَشَجَرَةَ مَعْرِفَةِ الْخَيْرِ وَالشَّرِّ.

وَكَانَ نَهْرٌ يَخْرُجُ مِنْ عَدْنٍ لِيَسْقِيَ الْجَنَّةَ، وَمِنْ هُنَاكَ يَنْقَسِمُ فَيَصِيرُ أَرْبَعَةَ رُؤُوسٍ:

اِسْمُ الْوَاحِدِ فِيشُونُ، وَهُوَ الْمُحِيطُ بِجَمِيعِ أَرْضِ الْحَوِيلَةِ حَيْثُ الذَّهَبُ.

وَذَهَبُ تِلْكَ الأَرْضِ جَيِّدٌ. هُنَاكَ الْمُقْلُ وَحَجَرُ الْجَزْعِ.

وَاسْمُ النَّهْرِ الثَّانِى جِيحُونُ، وَهُوَ الْمُحِيطُ بِجَمِيعِ أَرْضِ كُوشٍ.

وَاسْمُ النَّهْرِ الثَّالِثِ حِدَّاقِلُ، وَهُوَ الْجَارِي شَرْقِيَّ أَشُّورَ. وَالنَّهْرُ الرَّابعُ الْفُرَاتُ.

وَأَخَذَ الرَّبُّ الإِلهُ آدَمَ وَوَضَعَهُ فِي جَنَّةِ عَدْنٍ لِيَعْمَلَهَا وَيَحْفَظَهَا.

وَأَوْصَى الرَّبُّ الإِلهُ آدَمَ قَائِلاً: «مِنْ جَمِيعِ شَجَرِ الْجَنَّةِ تَأْكُلُ أَكْلاً،

وَأَمَّا شَجَرَةُ مَعْرِفَةِ الْخَيْرِ وَالشَّرِّ فَلاَ تَأْكُلْ مِنْهَا، لأَنَّكَ يَوْمَ تَأْكُلُ مِنْهَا مَوْتًا تَمُوتُ».

وَقَالَ الرَّبُّ الإِلهُ: «لَيْسَ جَيِّدًا أَنْ يَكُونَ آدَمُ وَحْدَهُ، فَأَصْنَعَ لَهُ مُعِينًا نَظِيرَهُ».

وَجَبَلَ الرَّبُّ الإِلهُ مِنَ الأَرْضِ كُلَّ حَيَوَانَاتِ الْبَرِّيَّةِ وَكُلَّ طُيُورِ السَّمَاءِ، فَأَحْضَرَهَا إِلَى آدَمَ لِيَرَى مَاذَا يَدْعُوهَا، وَكُلُّ مَا دَعَا بِهِ آدَمُ ذَاتَ نَفْسٍ حَيَّةٍ فَهُوَ اسْمُهَا.

فَدَعَا آدَمُ بِأَسْمَاءٍ جَمِيعَ الْبَهَائِمِ وَطُيُورَ السَّمَاءِ وَجَمِيعَ حَيَوَانَاتِ الْبَرِّيَّةِ. وَأَمَّا لِنَفْسِهِ فَلَمْ يَجِدْ مُعِينًا نَظِيرَهُ.

فَأَوْقَعَ الرَّبُّ الإِلهُ سُبَاتًا عَلَى آدَمَ فَنَامَ، فَأَخَذَ وَاحِدَةً مِنْ أَضْلاَعِهِ وَمَلأَ مَكَانَهَا لَحْمًا.

وَبَنَى الرَّبُّ الإِلهُ الضِّلْعَ الَّتِي أَخَذَهَا مِنْ آدَمَ امْرَأَةً وَأَحْضَرَهَا إِلَى آدَمَ.

فَقَالَ آدَمُ: «هذِهِ الآنَ عَظْمٌ مِنْ عِظَامِي وَلَحْمٌ مِنْ لَحْمِي. هذِهِ تُدْعَى امْرَأَةً لأَنَّهَا مِنِ امْرِءٍ أُخِذَتْ».

لِذلِكَ يَتْرُكُ الرَّجُلُ أَبَاهُ وَأُمَّهُ وَيَلْتَصِقُ بِامْرَأَتِهِ وَيَكُونَانِ جَسَدًا وَاحِدًا.

وَكَانَا كِلاَهُمَا عُرْيَانَيْنِ، آدَمُ وَامْرَأَتُهُ، وَهُمَا لاَ يَخْجَلاَنِ.

Синодальный

Языки

1 Бог благословляет седьмой день; 4 человек в раю Едемском; четыре реки; дерево познания добра и зла. 18 Человек дает названия животным. 21 Создание женщины.

Так совершены небо и земля и все воинство их.

И совершил Бог к седьмому дню дела Свои, которые Он делал, и почил в день седьмой от всех дел Своих, которые делал.

И благословил Бог седьмой день, и освятил его, ибо в оный почил от всех дел Своих, которые Бог творил и созидал.

Вот происхождение неба и земли, при сотворении их, в то время, когда Господь Бог создал землю и небо,

и всякий полевой кустарник, которого еще не было на земле, и всякую полевую траву, которая еще не росла, ибо Господь Бог не посылал дождя на землю, и не было человека для возделывания земли,

но пар поднимался с земли и орошал все лицо земли.

И создал Господь Бог человека из праха земного, и вдунул в лицо его дыхание жизни, и стал человек душою живою.

И насадил Господь Бог рай в Едеме на востоке, и поместил там человека, которого создал.

И произрастил Господь Бог из земли всякое дерево, приятное на вид и хорошее для пищи, и дерево жизни посреди рая, и дерево познания добра и зла.

Из Едема выходила река для орошения рая; и потом разделялась на четыре реки.

Имя одной Фисон: она обтекает всю землю Хавила, ту, где золото;

и золото той земли хорошее; там бдолах и камень оникс.

Имя второй реки Гихон [Геон]: она обтекает всю землю Куш.

Имя третьей реки Хиддекель [Тигр]: она протекает пред Ассириею. Четвертая река Евфрат.

И взял Господь Бог человека, [которого создал,] и поселил его в саду Едемском, чтобы возделывать его и хранить его.

И заповедал Господь Бог человеку, говоря: от всякого дерева в саду ты будешь есть,

а от дерева познания добра и зла не ешь от него, ибо в день, в который ты вкусишь от него, смертью умрешь.

И сказал Господь Бог: не хорошо быть человеку одному; сотворим ему помощника, соответственного ему.

Господь Бог образовал из земли всех животных полевых и всех птиц небесных, и привел [их] к человеку, чтобы видеть, как он назовет их, и чтобы, как наречет человек всякую душу живую, так и было имя ей.

И нарек человек имена всем скотам и птицам небесным и всем зверям полевым; но для человека не нашлось помощника, подобного ему.

И навел Господь Бог на человека крепкий сон; и, когда он уснул, взял одно из ребр его, и закрыл то место плотию.

И создал Господь Бог из ребра, взятого у человека, жену, и привел ее к человеку.

И сказал человек: вот, это кость от костей моих и плоть от плоти моей; она будет называться женою, ибо взята от мужа [своего].

Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут [два] одна плоть.

И были оба наги, Адам и жена его, и не стыдились.