Скрыть
34:2
34:3
34:4
34:5
34:6
34:8
34:9
34:10
34:11
34:13
34:15
34:16
34:17
34:18
34:19
34:21
34:22
34:23
34:26
34:27
34:28
34:29
34:31
Церковнославянский (рус)
Изы́де же Ди́на дщи́ Лі́ина, ю́же роди́ Иа́кову, позна́ти дще́ри обита́телей.
И ви́дѣ ю́ Cихе́мъ сы́нъ Еммо́ровъ Хорре́анинъ, кня́зь тоя́ земли́: и по­и́мъ ю́, бы́сть съ не́ю и смири́ ю́:
и вня́тъ душе́ю Ди́нѣ дще́ри Иа́ковли, и воз­люби́ дѣви́цу, и глаго́ла къ не́й по мы́сли дѣви́цы.
Рече́ же Cихе́мъ ко Еммо́ру отцу́ сво­ему́, глаго́ля: по­ими́ мнѣ́ отрокови́цу сiю́ въ жену́.
Иа́ковъ же слы́ша, я́ко оскверни́ сы́нъ Еммо́ровъ Ди́ну дще́рь его́: сы́нове же его́ бя́ху со скоты́ его́ на по́ли: премолча́ же Иа́ковъ, до́ндеже прiити́ и́мъ.
Изы́де же Еммо́ръ оте́цъ Cихе́мль ко Иа́кову глаго́лати къ нему́.
Сы́нове же Иа́ковли прiидо́ша съ по́ля: егда́ же услы́шаша, смути́шася му́жiе, и жа́лостно и́мъ бы́сть зѣло́, я́ко не лѣ́по сотвори́ во Изра́или, бы́въ со дще́рiю Иа́ковлею: и не бу́детъ си́це.
И рече́ и́мъ Еммо́ръ, глаго́ля: Cихе́мъ сы́нъ мо́й избра́ душе́ю дще́рь ва́шу: дади́те у́бо ю́ въ жену́ ему́:
и сосва́тайтеся съ на́ми: дще́ри ва́шя дади́те на́мъ, и дще́ри на́шя по­ими́те сыново́мъ сво­и́мъ,
и у на́съ насели́теся: и се́, земля́ простра́н­на предъ ва́ми: насели́теся и ку́плю дѣ́йте на не́й, и при­­тяжи́те на не́й.
Рече́ же Cихе́мъ ко отцу́ ея́ и ко бра́тiямъ ея́: да обря́щу благода́ть предъ ва́ми, и е́же а́ще рече́те, дади́мъ:
умно́жите вѣ́но зѣло́, и да́мъ, я́коже рече́те ми́: и да́сте ми́ отрокови́цу сiю́ въ жену́.
Отвѣща́ша же сы́нове Иа́ковли Cихе́му и Еммо́ру отцу́ его́ съ ле́стiю, и глаго́лаша къ ни́мъ, я́ко оскверни́ша Ди́ну сестру́ и́хъ.
И реко́ста и́мъ Симео́нъ и Леві́й, бра́тiя Ди́нины [сы́нове Лі́и]: не воз­мо́жемъ сотвори́ти глаго́ла сего́, да́ти сестру́ на́шу человѣ́ку, и́же и́мать кра́йнюю пло́ть необрѣ́зан­ну: е́сть бо укори́зна на́мъ:
то́кмо въ се́мъ уподо́бимся ва́мъ и всели́мся у ва́съ, а́ще бу́дете я́коже мы́ и вы́, егда́ обрѣ́жете ве́сь му́жескъ по́лъ:
и дади́мъ дще́ри на́шя ва́мъ, и от­ дще́рей ва́шихъ по́ймемъ себѣ́ жены́ и всели́мся у ва́съ, и бу́демъ я́ко еди́нъ ро́дъ:
а́ще же не послу́шаете на́съ, е́же обрѣ́затися, по­и́мше дще́рь на́шу отъи́демъ.
И уго́дна бы́ша словеса́ предъ Еммо́ромъ и предъ Cихе́момъ сы́номъ Еммо́ровымъ:
и не преме́дли ю́ноша сотвори́ти глаго́лъ се́й: любя́ше бо дще́рь Иа́ковлю. Се́й же бя́ше сла́внѣйшiй всѣ́хъ, и́же въ дому́ отца́ его́.
Прiи́де же Еммо́ръ и Cихе́мъ сы́нъ его́ предъ врата́ гра́да сво­его́ и глаго́ласта къ муже́мъ гра́да сво­его́, реку́ще:
человѣ́цы сі́и ми́рни су́ть, съ на́ми да населя́т­ся на земли́ и да ку́плю дѣ́ютъ на не́й: земля́ же се́ простра́н­на предъ ни́ми: дще́ри и́хъ да по́ймемъ себѣ́ въ жены́, и дще́ри на́шя дади́мъ и́мъ:
въ се́мъ то́чiю уподо́бят­ся на́мъ человѣ́цы, е́же жи́ти съ на́ми, я́ко бы́ти лю́демъ еди́нѣмъ: внегда́ обрѣ́зати на́мъ ве́сь му́жескъ по́лъ, я́коже и ті́и обрѣ́зани су́ть:
и ско́ти и́хъ и четвероно́гая, и имѣ́нiя и́хъ не на́ша ли бу́дутъ? То́чiю въ се́мъ уподо́бимся и́мъ, и вселя́т­ся съ на́ми.
И послу́шаша Еммо́ра и Cихе́ма сы́на его́ вси́ исходя́щiи изъ вра́тъ гра́да сво­его́ и обрѣ́заша пло́ть кра́йнюю свою́, вся́къ му́жескъ по́лъ.
Бы́сть же въ тре́тiй де́нь, егда́ бя́ху въ болѣ́зни, взя́ша два́ сы́на Иа́ковля Симео́нъ и Леві́й, бра́тiя Ди́нины, кі́йждо сво́й ме́чь, и внидо́ша во гра́дъ безопа́сно и изсѣко́ша ве́сь му́жескъ по́лъ:
Еммо́ра же и Cихе́ма сы́на его́ усѣ́кнуша о́стрiемъ меча́, и взя́ша Ди́ну от­ до́му Cихе́мля и изыдо́ша.
Сы́нове же Иа́ковли внидо́ша къ побие́н­нымъ и разгра́биша гра́дъ, въ не́мже оскверни́ша Ди́ну сестру́ и́хъ:
и о́вцы и́хъ и говя́да и́хъ и ослы́ и́хъ, и ели́ка бя́ху во гра́дѣ, и ели́ка бя́ху на по́ли, взя́ша:
и вся́ ча́да и́хъ и вся́ сосу́ды и́хъ и жены́ и́хъ плѣни́ша: и разгра́биша, ели́ка бя́ху во гра́дѣ, и ели́ка бя́ху въ домѣ́хъ.
Рече́ же Иа́ковъ къ Симео́ну и Леві́и: ненави́стна мя́ сотвори́сте, я́ко злу́ мнѣ́ бы́ти всѣ́мъ живу́щымъ на земли́, въ Ханане́ахъ и Ферезе́ахъ, а́зъ же ма́лъ е́смь число́мъ: и собра́в­шеся на мя́ изсѣку́тъ мя́, и истребле́нъ бу́ду а́зъ и до́мъ мо́й.
Они́ же реко́ша: а́ки блудни́цу ли воз­ъимѣ́ютъ сестру́ на́шу?
Украинский (Огієнко)
І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!
А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі.
І мовчав Яків, аж поки прибули вони.
І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки.
Дайте ж її йому за жінку!
І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами.
Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.
І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.
Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!
І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.
І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова.
А він був найповажніший у всім домі батька свого.
І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними.
Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони?
Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста.
І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина.
Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб́ють мене, і буду знищений я та мій дім.
А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?
وخرجت دينة ابنة ليئة التي ولدتها ليعقوب لتنظر بنات الارض .
فرآها شكيم ابن حمور الحوّي رئيس الارض واخذها واضطجع معها واذلّها .
وتعلقت نفسه بدينة ابنة يعقوب واحب الفتاة ولاطف الفتاة .
فكلم شكيم حمور اباه قائلا خذ لي هذه الصبية زوجة .
وسمع يعقوب انه نجّس دينة ابنته . واما بنوه فكانوا مع مواشيه في الحقل . فسكت يعقوب حتى جاءوا .
فخرج حمور ابو شكيم الى يعقوب ليتكلم معه .
واتى بنو يعقوب من الحقل حين سمعوا . وغضب الرجال واغتاظوا جدا لانه صنع قباحة في اسرائيل بمضاجعة ابنة يعقوب . وهكذا لا يصنع .
وتكلم حمور معهم قائلا شكيم ابني قد تعلّقت نفسه بابنتكم . اعطوه اياها زوجة .
وصاهرونا . تعطوننا بناتكم وتأخذون لكم بناتنا .
وتسكنون معنا وتكون الارض قدامكم . اسكنوا واتجروا فيها وتملّكوا بها .
ثم قال شكيم لابيها ولاخوتها دعوني اجد نعمة في اعينكم . فالذي تقولون لي اعطي .
كثّروا عليّ جدا مهّرا وعطية . فاعطي كما تقولون لي . واعطوني الفتاة زوجة .
فاجاب بنو يعقوب شكيم وحمور اباه بمكر وتكلموا . لانه كان قد نجّس دينة اختهم .
فقالوا لهما لا نستطيع ان نفعل هذا الامر ان نعطي اختنا لرجل اغلف . لانه عار لنا .
غير اننا بهذا نواتيكم . ان صرتم مثلنا بختنكم كل ذكر .
نعطيكم بناتنا ونأخذ لنا بناتكم ونسكن معكم ونصير شعبا واحدا .
وان لم تسمعوا لنا ان تختتنوا نأخذ ابنتنا ونمضي .
فحسن كلامهم في عيني حمور وفي عيني شكيم بن حمور .
ولم يتأخر الغلام ان يفعل الامر . لانه كان مسرورا بابنة يعقوب . وكان اكرم جميع بيت ابيه .
فاتى حمور وشكيم ابنه الى باب مدينتهما وكلما اهل مدينتهما قائلين .
هؤلاء القوم مسالمون لنا . فليسكنوا في الارض ويتجروا فيها . وهوذا الارض واسعة الطرفين امامهم . نأخذ لنا بناتهم زوجات ونعطيهم بناتنا .
غير انه بهذا فقط يواتينا القوم على السكن معنا لنصير شعبا واحدا . بختننا كل ذكر كما هم مختونون .
ألا تكون مواشيهم ومقتناهم وكل بهائمهم لنا . نواتيهم فقط فيسكنون معنا .
فسمع لحمور وشكيم ابنه جميع الخارجين من باب المدينة . واختتن كل ذكر . كل الخارجين من باب المدينة .
فحدث في اليوم الثالث اذ كانوا متوجعين ان ابني يعقوب شمعون ولاوي اخوي دينة اخذا كل واحد سيفه وأتيا على المدينة بامن وقتلا كل ذكر .
وقتلا حمور وشكيم ابنه بحد السيف . واخذا دينة من بيت شكيم وخرجا .
ثم اتى بنو يعقوب على القتلى ونهبوا المدينة . لانهم نجّسوا اختهم .
غنمهم وبقرهم وحميرهم وكل ما في المدينة وما في الحقل اخذوه .
وسبوا ونهبوا كل ثروتهم وكل اطفالهم ونساءهم وكل ما في البيوت .
فقال يعقوب لشمعون ولاوي كدّرتماني بتكريهكما اياي عند سكّان الارض الكنعانيين والفرزّيين وانا نفر قليل . فيجتمعون عليّ ويضربونني فأبيد انا وبيتي .
فقالا أنظير زانية يفعل باختنا .
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible