Скрыть
35:3
35:9
35:16
35:18
35:28
Церковнославянский (рус)
Рече́ же Бо́гъ ко Иа́кову: воста́въ взы́ди на мѣ́сто Веѳи́ль, и живи́ та́мо, и сотвори́ та́мо же́ртвен­никъ Бо́гу я́вльшемуся тебѣ́, егда́ бѣжа́лъ еси́ от­ лица́ Иса́ва бра́та тво­его́.
Рече́ же Иа́ковъ до́му сво­ему́ и всѣ́мъ и́же съ ни́мъ: пове́рзите бо́ги чужды́я, и́же съ ва́ми, от­ среды́ ва́съ и очи́ститеся, и измѣни́те ри́зы своя́:
и воста́в­ше взы́демъ въ Веѳи́ль и сотвори́мъ та́мо же́ртвен­никъ Бо́гу послу́шав­шему мене́ въ де́нь скорбѣ́нiя, И́же бѣ́ со мно́ю и спасе́ мя на пути́, въ о́ньже ходи́хъ.
И вда́ша Иа́кову бо́ги чужды́я, и́же бя́ху въ рука́хъ и́хъ, и усеря́зи я́же во ушесѣ́хъ и́хъ: и скры́ я́ Иа́ковъ подъ тереви́нѳомъ и́же въ Сики́мѣхъ: и погуби́ я́ до дне́шняго дне́.
И воз­дви́жеся Изра́иль от­ Сики́мовъ, и бы́сть стра́хъ Бо́жiй на градѣ́хъ, и́же о́крестъ и́хъ: и не гна́ша вслѣ́дъ сыно́въ Изра́илевыхъ.
Прiи́де же Иа́ковъ въ Лу́зу, я́же е́сть въ земли́ Ханаа́нстѣй, я́же е́сть Веѳи́ль, са́мъ и вси́ лю́дiе, и́же бя́ху съ ни́мъ,
и созда́ та́мо же́ртвен­никъ, и прозва́ и́мя мѣ́сту тому́ Веѳи́ль: та́мо бо яви́ся ему́ Бо́гъ, егда́ бѣжа́­ше о́нъ от­ лица́ Иса́ва бра́та сво­его́.
У́мре же Дево́ра, до­и́лица Реве́ккина, и погребо́ша ю́ ни́же Веѳи́ля подъ ду́бомъ, и прозва́ и́мя ему́ ду́бъ пла́ча.
Яви́ся же Бо́гъ Иа́кову еще́ въ Лу́зѣ, егда́ прiи́де от­ Месо­пота́мiи Си́рскiя, и благослови́ его́ Бо́гъ
и рече́ ему́ Бо́гъ: и́мя твое́ не прозове́т­ся ктому́ Иа́ковъ, но Изра́иль бу́детъ и́мя тебѣ́. И нарече́ и́мя ему́ Изра́иль.
Рече́ же ему́ Бо́гъ: А́зъ Бо́гъ тво́й: расти́ и мно́жися: язы́цы и собра́нiя язы́ковъ бу́дутъ от­ тебе́, и ца́рiе изъ чре́слъ тво­и́хъ изы́дутъ:
и зе́млю, ю́же да́хъ Авраа́му и Исаа́ку, тебѣ́ да́хъ ю́, тебѣ́ бу́детъ, и сѣ́мени тво­ему́ по тебѣ́ да́мъ зе́млю сiю́.
Взы́де же Бо́гъ от­ него́ от­ мѣ́ста, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ:
и поста́ви Иа́ковъ сто́лпъ на мѣ́стѣ, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ Бо́гъ, сто́лпъ ка́мен­ный, и пожре́ на не́мъ же́ртву и воз­лiя́ на него́ еле́й:
и прозва́ Иа́ковъ и́мя мѣ́сту тому́, идѣ́же глаго́ла съ ни́мъ Бо́гъ, Веѳи́ль.
[Воста́въ же [Иа́ковъ] от­ Веѳи́ля, и поста́ви ку́щу свою́ да́лѣе столпа́ Гаде́ръ.] Бы́сть же егда́ при­­бли́жися къ хавра́ѳѣ прiити́ до земли́ Ефра́ѳа, роди́ Рахи́ль и воз­бѣ́д­ст­вова въ рожде́нiи:
бы́сть же внегда́ же́стоко е́й роди́ти, рече́ е́й ба́ба: дерза́й, и́бо се́й тебѣ́ е́сть сы́нъ.
Бы́сть же егда́ оставля́ше ю́ душа́, умира́­ше бо, прозва́ и́мя ему́ Сы́нъ болѣ́зни мо­ея́: оте́цъ же прозва́ и́мя ему́ Венiами́нъ.
У́мре же Рахи́ль, и погребо́ша ю́ на пути́ ипподро́ма Ефра́ѳы: сiя́ е́сть Виѳлее́мъ:
и поста́ви Иа́ковъ сто́лпъ на гро́бѣ ея́: се́й е́сть сто́лпъ надъ гро́бомъ Рахи́линымъ да́же до дне́ сего́.
Изы́де же от­ту́ду Изра́иль и поста́ви ку́щу свою́ за столпо́мъ Гаде́ръ.
Бы́сть же егда́ всели́ся Изра́иль въ земли́ то́й, и́де Руви́мъ и спа́ съ Ва́ллою, нало́жницею отца́ сво­его́ Иа́кова. И слы́ша Изра́иль, и зло́ яви́ся предъ ни́мъ. Бѣ́ша же сы́нове Иа́ковли два­на́­де­сять.
Сы́нове Лі́ины: Руви́мъ, пе́рвенецъ Иа́ковль, Симео́нъ, Леві́й, Иу́да, Иссаха́ръ, Завуло́нъ.
Сы́нове же Рахи́лины: Ио́сифъ и Венiами́нъ.
Сы́нове же Ва́ллы, рабы́ Рахи́лины: Да́нъ и Нефѳали́мъ.
Сы́нове же Зе́лфы, рабы́ Лі́ины: Га́дъ и Аси́ръ. Сі́и сы́нове Иа́ковли, и́же роди́шася ему́ въ Месо­пота́мiи Си́рстѣй.
Прiи́де же Иа́ковъ ко Исаа́ку отцу́ сво­ему́ [еще́ жи́ву су́щу ему́] въ Мамврі́ю, во Гра́дъ По́льный: се́й е́сть Хевро́нъ въ земли́ Ханаа́нстѣй, идѣ́же обита́ Авраа́мъ и Исаа́къ.
Бы́ша же дні́е Исаа́ковы, я́же поживе́, сто́ о́смьдесятъ лѣ́тъ:
и ослабѣ́въ Исаа́къ у́мре, и при­­ложи́ся къ ро́ду сво­ему́ ста́ръ испо́лнь дні́й: и погребо́ста его́ Иса́въ и Иа́ковъ, сы́нове его́.
Греческий [Greek (Koine)]
εἶπεν δὲ ὁ θεὸς προ­̀ς Ιακωβ ἀναστὰς ἀνάβηθι εἰς τὸν τόπον Βαιθηλ καὶ οἴκει ἐκεῖ καὶ ποίησον ἐκεῖ θυσιαστήριον τῷ θεῷ τῷ ὀφθέν­τι σοι ἐν τῷ ἀπο­διδράσκειν σε ἀπο­̀ προ­σώπου Ησαυ τοῦ ἀδελφοῦ σου
εἶπεν δὲ Ιακωβ τῷ οἴκῳ αὐτοῦ καὶ πᾶσιν τοῖς μετ᾿ αὐτοῦ ἄρατε τοὺς θεοὺς τοὺς ἀλλοτρίους τοὺς μεθ᾿ ὑμῶν ἐκ μέσου ὑμῶν καὶ καθαρίσασθε καὶ ἀλλάξατε τὰς στολὰς ὑμῶν
καὶ ἀναστάν­τες ἀναβῶμεν εἰς Βαιθηλ καὶ ποιήσωμεν ἐκεῖ θυσιαστήριον τῷ θεῷ τῷ ἐπακούσαν­τί μοι ἐν ἡμέρᾳ θλίψεως ὃς ἦν μετ᾿ ἐμοῦ καὶ διέσωσέν με ἐν τῇ ὁδῷ ᾗ ἐπορεύ­θην
καὶ ἔδωκαν τῷ Ιακωβ τοὺς θεοὺς τοὺς ἀλλοτρίους οἳ ἦσαν ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν καὶ τὰ ἐνώτια τὰ ἐν τοῖς ὠσὶν αὐτῶν καὶ κατέκρυψεν αὐτὰ Ιακωβ ὑπὸ τὴν τερέμινθον τὴν ἐν Σικιμοις καὶ ἀπώλεσεν αὐτὰ ἕως τῆς σήμερον ἡμέρας
καὶ ἐξῆρεν Ισραηλ ἐκ Σικιμων καὶ ἐγένετο φόβος θεοῦ ἐπι­̀ τὰς πόλεις τὰς κύκλῳ αὐτῶν καὶ οὐ κατεδίωξαν ὀπίσω τῶν υἱῶν Ισραηλ
ἦλθεν δὲ Ιακωβ εἰς Λουζα ἥ ἐστιν ἐν γῇ Χανααν ἥ ἐστιν Βαιθηλ αὐτὸς καὶ πᾶς ὁ λαός ὃς ἦν μετ᾿ αὐτοῦ
καὶ ᾠκοδόμησεν ἐκεῖ θυσιαστήριον καὶ ἐκάλεσεν τὸ ὄνομα τοῦ τόπου Βαιθηλ ἐκεῖ γὰρ ἐπεφάνη αὐτῷ ὁ θεὸς ἐν τῷ ἀπο­διδράσκειν αὐτὸν ἀπο­̀ προ­σώπου Ησαυ τοῦ ἀδελφοῦ αὐτοῦ
ἀπέθανεν δὲ Δεββωρα ἡ τροφὸς Рεβεκκας κατώτερον Βαιθηλ ὑπὸ τὴν βάλανον καὶ ἐκάλεσεν Ιακωβ τὸ ὄνομα αὐτῆς Βάλανος πένθους
ὤφθη δὲ ὁ θεὸς Ιακωβ ἔτι ἐν Λουζα ὅτε παρεγένετο ἐκ Μεσοποταμίας τῆς Συρίας καὶ ηὐλόγησεν αὐτὸν ὁ θεός
καὶ εἶπεν αὐτῷ ὁ θεός τὸ ὄνομά σου Ιακωβ οὐ κληθή­σε­ται ἔτι Ιακωβ ἀλλ᾿ Ισραηλ ἔσται τὸ ὄνομά σου
εἶπεν δὲ αὐτῷ ὁ θεός ἐγὼ ὁ θεός σου αὐξάνου καὶ πλη­θύνου ἔθνη καὶ συν­αγωγαὶ ἐθνῶν ἔσον­ται ἐκ σοῦ καὶ βασιλεῖς ἐκ τῆς ὀσφύος σου ἐξελεύ­σον­ται
καὶ τὴν γῆν ἣν δέδωκα Αβρααμ καὶ Ισαακ σοὶ δέδωκα αὐτήν σοὶ ἔσται καὶ τῷ σπέρματί σου μετὰ σὲ δώσω τὴν γῆν ταύτην
ἀνέβη δὲ ὁ θεὸς ἀπ᾿ αὐτοῦ ἐκ τοῦ τόπου οὗ ἐλάλησεν μετ᾿ αὐτοῦ
καὶ ἔστησεν Ιακωβ στήλην ἐν τῷ τόπῳ ᾧ ἐλάλησεν μετ᾿ αὐτοῦ στήλην λιθίνην καὶ ἔσπεισεν ἐπ᾿ αὐτὴν σπονδὴν καὶ ἐπέχεεν ἐπ᾿ αὐτὴν ἔλαιον
καὶ ἐκάλεσεν Ιακωβ τὸ ὄνομα τοῦ τόπου ἐν ᾧ ἐλάλησεν μετ᾿ αὐτοῦ ἐκεῖ ὁ θεός Βαιθηλ
ἀπάρας δὲ Ιακωβ ἐκ Βαιθηλ ἔπηξεν τὴν σκηνὴν αὐτοῦ ἐπέκεινα τοῦ πύργου Γαδερ ἐγένετο δὲ ἡνίκα ἤγγισεν Χαβραθα εἰς γῆν ἐλθεῖν Εφραθα ἔτεκεν Рαχηλ καὶ ἐδυστόκησεν ἐν τῷ τοκετῷ
ἐγένετο δὲ ἐν τῷ σκληρῶς αὐτὴν τίκτειν εἶπεν αὐτῇ ἡ μαῖα θάρσει καὶ γὰρ οὗτός σοί ἐστιν υἱός
ἐγένετο δὲ ἐν τῷ ἀφιέναι αὐτὴν τὴν ψυχήν ἀπέθνῃσκεν γάρ ἐκάλεσεν τὸ ὄνομα αὐτοῦ Yἱὸς ὀδύνης μου ὁ δὲ πατὴρ ἐκάλεσεν αὐτὸν Βενιαμιν
ἀπέθανεν δὲ Рαχηλ καὶ ἐτάφη ἐν τῇ ὁδῷ Εφραθα αὕτη ἐστὶν Βηθλεεμ
καὶ ἔστησεν Ιακωβ στήλην ἐπι­̀ τοῦ μνημείου αὐτῆς αὕτη ἐστὶν στήλη μνημείου Рαχηλ ἕως τῆς σήμερον ἡμέρας
ἐγένετο δὲ ἡνίκα κατῴκησεν Ισραηλ ἐν τῇ γῇ ἐκείνῃ ἐπορεύ­θη Рουβην καὶ ἐκοιμήθη μετὰ Βαλλας τῆς παλλακῆς τοῦ πατρὸς αὐτοῦ καὶ ἤκουσεν Ισραηλ καὶ πονηρὸν ἐφάνη ἐναν­τίον αὐτοῦ ἦσαν δὲ οἱ υἱοὶ Ιακωβ δώδεκα
υἱοὶ Λειας πρωτότοκος Ιακωβ Рουβην Συμεων Λευι Ιουδας Ισ­σαχαρ Ζαβουλων
υἱοὶ δὲ Рαχηλ Ιωσηφ καὶ Βενιαμιν
υἱοὶ δὲ Βαλλας παιδίσκης Рαχηλ Δαν καὶ Νεφθαλι
υἱοὶ δὲ Ζελφας παιδίσκης Λειας Γαδ καὶ Ασηρ οὗτοι υἱοὶ Ιακωβ οἳ ἐγένον­το αὐτῷ ἐν Μεσοποταμίᾳ τῆς Συρίας
ἦλθεν δὲ Ιακωβ προ­̀ς Ισαακ τὸν πατέρα αὐτοῦ εἰς Μαμβρη εἰς πόλιν τοῦ πεδίου αὕτη ἐστὶν Χεβρων ἐν γῇ Χανααν οὗ παρῴκησεν Αβρααμ καὶ Ισαακ
ἐγένον­το δὲ αἱ ἡμέραι Ισαακ ἃς ἔζησεν ἔτη ἑκατὸν ὀγδοήκον­τα
καὶ ἐκλιπὼν ἀπέθανεν καὶ προ­σετέθη προ­̀ς τὸ γένος αὐτοῦ πρεσβύτερος καὶ πλή­ρης ἡμερῶν καὶ ἔθαψαν αὐτὸν Ησαυ καὶ Ιακωβ οἱ υἱοὶ αὐτοῦ
Украинский (Огієнко)
І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.
І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
І вирушили вони.
І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.
І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім́я йому: Аллон-Бахут.
І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
І сказав йому Бог: Ім́я твоє Яків.
Не буде вже кликатися ім́я твоє Яків, але Ізраїль буде ім́я твоє.
І назвав ім́я йому: Ізраїль.
І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній!
Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.
І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
І поставив Яків пам́ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам́ятника кам́яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
І назвав Яків ім́я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
І він рушив із Бет-Елу.
І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.
І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім́я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.
І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.
І поставив Яків пам́ятника на гробі її, це надгробний пам́ятник Рахілі аж до сьогодні.
І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.
І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого.
І почув Ізраїль, і було це злим йому.
А в Якова було дванадцятеро синів.
Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.
Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.
А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.
А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир.
Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир́ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись.
І поховали його Ісав та Яків, сини його.
Locutus est Deus ad Iacob: «Surge et ascende Bethel et habita ibi; facque altare Deo, qui apparuit tibi, quando fugiebas Esau fratrem tuum».
Iacob vero, convocata omni domo sua, ait: «Abigite deos alienos, qui in medio vestri sunt, et mundamini ac mutate vestimenta vestra.
Surgamus et ascendamus in Bethel, ut faciamus ibi altare Deo, qui exaudivit me in die tribulationis meae et socius fuit itineris mei».
Dederunt ergo ei omnes deos alienos, quos habebant, et inaures, quae erant in auribus eorum; at ille infodit ea subter Quercum, quae est prope urbem Sichem.
Cumque profecti essent, terror Dei invasit omnes per circuitum civitates, et non sunt ausi persequi filios Iacob.
Venit igitur Iacob Luzam, quae est in terra Chanaan, id est Bethel, ipse et omnis populus cum eo.
Aedificavitque ibi altare et appellavit nomen loci illius Deus Bethel; ibi enim apparuit ei Deus, cum fugeret fratrem suum.
Eodem tempore mortua est Debora nutrix Rebeccae et sepulta est ad radices Bethel subter quercum; vocatumque est nomen loci illius Quercus fletus.
Apparuit iterum Deus Iacob, postquam reversus est de Paddanaram, benedixitque ei
dicens: «Non vocaberis ultra Iacob, sed Israel erit nomen tuum», et appellavit eum Israel.
Dixitque ei: «Ego Deus omnipotens. Cresce et multiplicare; gens et congregatio nationum erunt ex te, reges de lumbis tuis egredientur.
Terramque, quam dedi Abraham et Isaac, dabo tibi; et semini tuo post te dabo terram hanc».
Et ascendit ab eo Deus.
Ille vero erexit titulum lapideum in loco, quo locutus ei fuerat Deus, libans super eum libamina et effundens oleum
vocansque nomen loci illius Bethel.
Egressi sunt de Bethel. Et adhuc spatium quoddam erat usque ad Ephratham, cum parturiret Rachel;
ob difficultatem partus periclitari coepit, dixitque ei obstetrix: «Noli timere, quia et hac vice habes filium».
Egrediente autem anima et imminente iam morte, vocavit nomen filii sui Benoni (id est Filius doloris mei); pater vero appellavit eum Beniamin (id est Filius dextrae).
Mortua est ergo Rachel et sepulta est in via, quae ducit Ephratham; haec est Bethlehem.
Erexitque Iacob titulum super sepulcrum eius; hic est titulus monumenti Rachel usque in praesentem diem.
Egressus inde Israel, fixit tabernaculum trans Magdaleder (id est Turris gregis).
Cumque habitaret in illa regione, abiit Ruben et dormivit cum Bilha concubina patris sui; quod illum minime latuit. Erant autem filii Iacob duodecim.
Filii Liae: primogenitus Ruben et Simeon et Levi et Iudas et Issachar et Zabulon.
Filii Rachel: Ioseph et Beniamin.
Filii Bilhae ancillae Rachelis: Dan et Nephthali.
Filii Zelphae ancillae Liae: Gad et Aser. Hi sunt filii Iacob, qui nati sunt ei in Paddanaram.
Venit Iacob ad Isaac patrem suum in Mambre Cariatharbe, id est Hebron, ubi peregrinatus est Abraham et Isaac.
Et completi sunt dies Isaac centum octoginta annorum;
consumptusque aetate mortuus est et appositus est populo suo senex et plenus dierum. Et sepelierunt eum Esau et Iacob filii sui.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible