Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Бытия

 
  • Гла́дъ же одолѣ́ на земли́.
  • Бы́сть же егда́ сконча́ша пшени́цу яду́ще, ю́же при­­несо́ша изъ Еги́пта: и рече́ и́мъ оте́цъ и́хъ: па́ки ше́дше купи́те на́мъ ма́ло пи́щи.
  • Рече́ же ему́ Иу́да, глаго́ля: кля́твою засвидѣ́тел­ст­вова на́мъ му́жъ господи́нъ земли́ [тоя́] глаго́ля: не у́зрите лица́ мо­его́, а́ще бра́тъ ва́шъ ме́ншiй не прiи́детъ съ ва́ми:
  • а́ще у́бо по́слеши бра́та на́­шего съ на́ми, по́йдемъ и ку́пимъ тебѣ́ пи́щи:
  • а́ще же не по́слеши бра́та на́­шего съ на́ми, не по́йдемъ: му́жъ бо рече́ на́мъ, глаго́ля: не у́зрите лица́ мо­его́, а́ще бра́тъ ва́шъ ме́ншiй не прiи́детъ съ ва́ми.
  • Рече́ же Изра́иль: почто́ зло́ сотвори́сте ми́, повѣ́дав­ше му́жу, я́ко е́сть ва́мъ бра́тъ?
  • Они́ же рѣ́ша: вопроша́я вопроси́ на́съ му́жъ и ро́да на́­шего, глаго́ля: а́ще еще́ оте́цъ ва́шъ жи́въ е́сть, и а́ще е́сть ва́мъ бра́тъ? и повѣ́дахомъ ему́ по вопро́су сему́: еда́ вѣ́дѣхомъ, я́ко рече́тъ на́мъ: при­­веди́те бра́та ва́­шего?
  • Рече́ же Иу́да ко Изра́илю, отцу́ сво­ему́: от­пусти́ о́трочища со мно́ю: и воста́в­ше по́йдемъ, да жи́ви бу́демъ и не у́мремъ, и мы́ и ты́ и имѣ́нiе на́­ше:
  • а́зъ же воз­му́ его́: от­ руку́ мое́ю взыщи́ его́: а́ще не при­­веду́ его́ къ тебѣ́, и поста́влю его́ предъ тобо́ю, грѣ́шенъ бу́ду къ тебѣ́ вся́ дни́:
  • а́ще бо бы́хомъ не уме́длили, уже́ воз­врати́лися бы два́жды.
  • Рече́ же и́мъ Изра́иль оте́цъ и́хъ: а́ще та́ко е́сть, сiе́ сотвори́те: воз­ми́те от­ плодо́въ земны́хъ въ сосу́ды своя́ и донеси́те человѣ́ку да́ры, рити́ну {ту́къ масти́тый изъ дре́ва теку́щiй}, ме́дъ, ѳимiа́ма же и ста́кти, и тереви́нѳъ и орѣ́хи:
  • и сребро́ сугу́бо воз­ми́те въ ру́цѣ сво­и́, и сребро́ обрѣ́тен­ное во вре́тищахъ ва́шихъ воз­врати́те съ собо́ю, да не ка́ко невѣ́дѣнiе е́сть:
  • и бра́та сво­его́ по­ими́те, и воста́в­ше иди́те къ му́жу:
  • Бо́гъ же мо́й да да́стъ ва́мъ благода́ть предъ му́жемъ и от­пу́ститъ бра́та ва́­шего еди́наго, и Венiами́на: а́зъ бо я́коже обезча́дѣхъ, обезча́дѣхъ.
  • Взе́мше же му́жiе да́ры сiя́, и сребро́ сугу́бое взя́ша въ ру́цѣ сво­и́, и Венiами́на: и воста́в­ше прiидо́ша во Еги́петъ, и ста́ша предъ Ио́сифомъ.
  • Ви́дѣ же и́хъ Ио́сифъ, и Венiами́на бра́та сво­его́ единома́терня, и рече́ стро­и́телю до́му сво­его́: введи́ му́жы [сiя́] въ до́мъ, и заколи́ от­ скота́, и угото́вай: со мно́ю бо я́сти и́мутъ му́жiе [сі́и] хлѣ́бъ въ полу́дне.
  • Сотвори́ же человѣ́къ, я́коже рече́ Ио́сифъ, и введе́ му́жы въ до́мъ Ио́сифовъ.
  • Ви́дѣв­ше же му́жiе, я́ко введо́ша и́хъ въ до́мъ Ио́сифовъ, рѣ́ша: сребра́ ра́ди воз­враще́н­наго во вре́тищахъ на́шихъ пе́рвѣе, вво́дятъ ны́, е́же бы оклевета́ти на́съ и нанести́ на ны́, да по́ймутъ на́съ въ рабы́, и ослы́ на́шя.
  • Приступи́в­ше же къ человѣ́ку су́щему надъ до́момъ Ио́сифовымъ, реко́ша ему́ при­­ вратѣ́хъ до́му,
  • глаго́люще: мо́лимъ тя́, господи́не: прiидо́хомъ пе́рвѣе купи́ти пи́щи:
  • бы́сть же егда́ прiидо́хомъ на ста́нъ и от­рѣши́хомъ вре́тища своя́, и се́, сребро́ ко­его́ждо во вре́тищи его́: то́е сребро́ на́­ше вѣ́сомъ воз­врати́хомъ ны́нѣ рука́ми на́шими:
  • и сребро́ друго́е при­несо́хомъ съ собо́ю купи́ти пи́щи: не вѣ́мы, кто́ вложи́ сребро́ во вре́тища на́ша.
  • Рече́ же и́мъ: ми́ръ ва́мъ, не бо́йтеся: Бо́гъ ва́шъ и Бо́гъ оте́цъ ва́шихъ даде́ ва́мъ сокро́вища во вре́тищахъ ва́шихъ: а сребро́ ва́­ше за прiя́тое имѣ́ю. И изведе́ къ ни́мъ Симео́на:
  • и при­­несе́ во́ду омы́ти но́зѣ и́мъ, и даде́ па́жити осло́мъ и́хъ.
  • Угото́ваша же да́ры, до́ндеже прiи́детъ Ио́сифъ въ полу́дне: слы́шаша бо, я́ко та́мо и́мать обѣ́дати.
  • Прiи́де же Ио́сифъ въ до́мъ: и при­­несо́ша ему́ да́ры, я́же имя́ху въ рука́хъ сво­и́хъ, въ до́мъ: и поклони́шася ему́ лице́мъ до земли́.
  • И вопроси́ и́хъ: здра́ви ли есте́? И рече́ и́мъ: здра́въ ли е́сть оте́цъ ва́шъ, ста́рецъ, его́же реко́сте, еще́ ли жи́въ е́сть?
  • Они́ же реко́ша: здра́въ е́сть ра́бъ тво́й, оте́цъ на́шъ, еще́ жи́въ е́сть. И рече́: благослове́нъ человѣ́къ о́ный Бо́гу. И при­­ни́кше поклони́шася ему́.
  • Воззрѣ́въ же очи́ма сво­и́ма Ио́сифъ, ви́дѣ Венiами́на бра́та сво­его́ единома́терня и рече́: се́й ли е́сть бра́тъ ва́шъ юнѣ́йшiй, его́же реко́сте ко мнѣ́ при­­вести́? И рече́: Бо́гъ да поми́луетъ тя́, ча́до.
  • Возмути́ся же Ио́сифъ: подви́жеся бо утро́ба его́ о бра́тѣ сво­е́мъ, и иска́­ше пла́кати: в­ше́дъ же въ ло́жницу, пла́кася та́мо.
  • И умы́въ лице́, изше́дъ удержа́ся и рече́: предложи́те хлѣ́бы.
  • И предложи́ша ему́ еди́ному, и о́нымъ осо́бно, и Еги́птяномъ, и́же съ ни́мъ ядя́ху, осо́бно: не можа́ху бо Еги́птяне я́сти хлѣ́ба со Евре́и: ме́рзость бо е́сть Еги́птяномъ [вся́къ пасту́хъ о́вчiй].
  • Сѣдо́ша же пря́мо ему́ пе́рвенецъ по старѣ́йшин­ству сво­ему́ и ме́ншiй по ме́нше­ст­ву сво­ему́, и дивля́хуся му́жiе кі́йждо ко бра́ту сво­ему́:
  • и взя́ша ча́сти от­ него́ къ себѣ́: вя́щшая же бы́сть ча́сть Венiами́нова па́че всѣ́хъ часте́й пятери́цею, не́же о́ныхъ: пи́ша же и упи́шася съ ни́мъ.
  • Голод усилился на земле.
  • И когда они съели хлеб, который привезли из Египта, тогда отец их сказал им: пойдите опять, купите нам немного пищи.
  • И сказал ему Иуда, говоря: тот человек решительно объявил нам, сказав: не являйтесь ко мне на лице, если брата вашего не будет с вами.
  • Если пошлешь с нами брата нашего, то пойдем и купим тебе пищи,
  • а если не пошлешь, то не пойдем, ибо тот человек сказал нам: не являйтесь ко мне на лице, если брата вашего не будет с вами.
  • Израиль сказал: для чего вы сделали мне такое зло, сказав тому человеку, что у вас есть еще брат?
  • Они сказали: расспрашивал тот человек о нас и о родстве нашем, говоря: жив ли еще отец ваш? есть ли у вас брат? Мы и рассказали ему по этим расспросам. Могли ли мы знать, что он скажет: приведите брата вашего?
  • Иуда же сказал Израилю, отцу своему: отпусти отрока со мною, и мы встанем и пойдем, и живы будем и не умрем и мы, и ты, и дети наши;
  • я отвечаю за него, из моих рук потребуешь его; если я не приведу его к тебе и не поставлю его пред лицем твоим, то останусь я виновным пред тобою во все дни жизни;
  • если бы мы не медлили, то уже сходили бы два раза.
  • Израиль, отец их, сказал им: если так, то вот что сделайте: возьмите с собою плодов земли сей и отнесите в дар тому человеку несколько бальзама и несколько меду, стираксы и ладану, фисташков и миндальных орехов;
  • возьмите и другое серебро в руки ваши; а серебро, обратно положенное в отверстие мешков ваших, возвратите руками вашими: может быть, это недосмотр;
  • и брата вашего возьмите и, встав, пойдите опять к человеку тому;
  • Бог же Всемогущий да даст вам найти милость у человека того, чтобы он отпустил вам и другого брата вашего и Вениамина, а мне если уже быть бездетным, то пусть буду бездетным.
  • И взяли те люди дары эти, и серебра вдвое взяли в руки свои, и Вениамина, и встали, пошли в Египет и предстали пред лице Иосифа.
  • Иосиф, увидев между ними Вениамина [брата своего, сына матери своей], сказал начальнику дома своего: введи сих людей в дом и заколи что-нибудь из скота, и приготовь, потому что со мною будут есть эти люди в полдень.
  • И сделал человек тот, как сказал Иосиф, и ввел человек тот людей сих в дом Иосифов.
  • И испугались люди эти, что ввели их в дом Иосифов, и сказали: это за серебро, возвращенное прежде в мешки наши, ввели нас, чтобы придраться к нам и напасть на нас, и взять нас в рабство, и ослов наших.
  • И подошли они к начальнику дома Иосифова, и стали говорить ему у дверей дома,
  • и сказали: послушай, господин наш, мы приходили уже прежде покупать пищи,
  • и случилось, что, когда пришли мы на ночлег и открыли мешки наши, – вот серебро каждого в отверстии мешка его, серебро наше по весу его, и мы возвращаем его своими руками;
  • а для покупки пищи мы принесли другое серебро в руках наших, мы не знаем, кто положил серебро наше в мешки наши.
  • Он сказал: будьте спокойны, не бойтесь; Бог ваш и Бог отца вашего дал вам клад в мешках ваших; серебро ваше дошло до меня. И привел к ним Симеона.
  • И ввел тот человек людей сих в дом Иосифов и дал воды, и они омыли ноги свои; и дал корму ослам их.
  • И они приготовили дары к приходу Иосифа в полдень, ибо слышали, что там будут есть хлеб.
  • И пришел Иосиф домой; и они принесли ему в дом дары, которые были на руках их, и поклонились ему до земли.
  • Он спросил их о здоровье и сказал: здоров ли отец ваш старец, о котором вы говорили? жив ли еще он?
  • Они сказали: здоров раб твой, отец наш; еще жив. [Он сказал: благословен человек сей от Бога.] И преклонились они и поклонились.
  • И поднял глаза свои [Иосиф], и увидел Вениамина, брата своего, сына матери своей, и сказал: это брат ваш меньший, о котором вы сказывали мне? И сказал: да будет милость Божия с тобою, сын мой!
  • И поспешно удалился Иосиф, потому что воскипела любовь к брату его, и он готов был заплакать, и вошел он во внутреннюю комнату и плакал там.
  • И умыв лице свое, вышел, и скрепился и сказал: подавайте кушанье.
  • И подали ему особо, и им особо, и Египтянам, обедавшим с ним, особо, ибо Египтяне не могут есть с Евреями, потому что это мерзость для Египтян.
  • И сели они пред ним, первородный по первородству его, и младший по молодости его, и дивились эти люди друг пред другом.
  • И посылались им кушанья от него, и доля Вениамина была впятеро больше долей каждого из них. И пили, и довольно пили они с ним.
  • ὁ δὲ λιμὸς ἐνίσχυσεν ἐπι­̀ τῆς γῆς
  • ἐγένετο δὲ ἡνίκα συν­ετέλεσαν κατα­φαγεῖν τὸν σῖτον ὃν ἤνεγκαν ἐξ Αἰγύπτου καὶ εἶπεν αὐτοῖς ὁ πατὴρ αὐτῶν πάλιν πορευθέν­τες πρίασθε ἡμῖν μικρὰ βρώματα
  • εἶπεν δὲ αὐτῷ Ιουδας λέγων δια­μαρτυρίᾳ δια­μεμαρτύρηται ἡμῖν ὁ ἄνθρωπος λέγων οὐκ ὄψεσθε τὸ προ­́σωπόν μου ἐὰν μὴ ὁ ἀδελφὸς ὑμῶν ὁ νεώτερος μεθ᾿ ὑμῶν ᾖ
  • εἰ μὲν οὖν ἀπο­στέλλεις τὸν ἀδελφὸν ἡμῶν μεθ᾿ ἡμῶν κατα­βησόμεθα καὶ ἀγοράσωμέν σοι βρώματα
  • εἰ δὲ μὴ ἀπο­στέλλεις τὸν ἀδελφὸν ἡμῶν μεθ᾿ ἡμῶν οὐ πορευσόμεθα ὁ γὰρ ἄνθρωπος εἶπεν ἡμῖν λέγων οὐκ ὄψεσθέ μου τὸ προ­́σωπον ἐὰν μὴ ὁ ἀδελφὸς ὑμῶν ὁ νεώτερος μεθ᾿ ὑμῶν ᾖ
  • εἶπεν δὲ Ισραηλ τί ἐκακοποιήσατέ με ἀναγγείλαν­τες τῷ ἀνθρώπῳ εἰ ἔστιν ὑμῖν ἀδελφός
  • οἱ δὲ εἶπαν ἐρωτῶν ἐπηρώτησεν ἡμᾶς ὁ ἄνθρωπος καὶ τὴν γενεὰν ἡμῶν λέγων εἰ ἔτι ὁ πατὴρ ὑμῶν ζῇ εἰ ἔστιν ὑμῖν ἀδελφός καὶ ἀπηγγείλαμεν αὐτῷ κατα­̀ τὴν ἐπερώτησιν ταύτην μὴ ᾔδειμεν εἰ ἐρεῖ ἡμῖν ἀγάγετε τὸν ἀδελφὸν ὑμῶν
  • εἶπεν δὲ Ιουδας προ­̀ς Ισραηλ τὸν πατέρα αὐτοῦ ἀπό­στειλον τὸ παιδάριον μετ᾿ ἐμοῦ καὶ ἀναστάν­τες πορευσόμεθα ἵνα ζῶμεν καὶ μὴ ἀπο­θάνωμεν καὶ ἡμεῖς καὶ σὺ καὶ ἡ ἀπο­σκευὴ ἡμῶν
  • ἐγὼ δὲ ἐκδέχομαι αὐτόν ἐκ χειρός μου ζήτησον αὐτόν ἐὰν μὴ ἀγάγω αὐτὸν προ­̀ς σὲ καὶ στήσω αὐτὸν ἐναν­τίον σου ἡμαρτηκὼς ἔσομαι προ­̀ς σὲ πάσας τὰς ἡμέρας
  • εἰ μὴ γὰρ ἐβραδύναμεν ἤδη ἂν ὑπεστρέψαμεν δίς
  • εἶπεν δὲ αὐτοῖς Ισραηλ ὁ πατὴρ αὐτῶν εἰ οὕτως ἐστίν τοῦτο ποιήσατε λάβετε ἀπο­̀ τῶν καρπῶν τῆς γῆς ἐν τοῖς ἀγγείοις ὑμῶν καὶ κατα­γάγετε τῷ ἀνθρώπῳ δῶρα τῆς ῥητίνης καὶ τοῦ μέλιτος θυμίαμα καὶ στακτὴν καὶ τερέμινθον καὶ κάρυα
  • καὶ τὸ ἀργύριον δισ­σὸν λάβετε ἐν ταῖς χερσὶν ὑμῶν τὸ ἀργύριον τὸ ἀπο­στραφὲν ἐν τοῖς μαρσίπποις ὑμῶν ἀπο­στρέψατε μεθ᾿ ὑμῶν μήποτε ἀγνόημά ἐστιν
  • καὶ τὸν ἀδελφὸν ὑμῶν λάβετε καὶ ἀναστάν­τες κατα­́βητε προ­̀ς τὸν ἄνθρωπον
  • ὁ δὲ θεός μου δῴη ὑμῖν χάριν ἐναν­τίον τοῦ ἀνθρώπου καὶ ἀπο­στείλαι τὸν ἀδελφὸν ὑμῶν τὸν ἕνα καὶ τὸν Βενιαμιν ἐγὼ μὲν γάρ καθὰ ἠτέκνωμαι ἠτέκνωμαι
  • λαβόν­τες δὲ οἱ ἄνδρες τὰ δῶρα ταῦτα καὶ τὸ ἀργύριον διπλοῦν ἔλαβον ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν καὶ τὸν Βενιαμιν καὶ ἀναστάν­τες κατέβησαν εἰς Αἴγυπτον καὶ ἔστησαν ἐναν­τίον Ιωσηφ
  • εἶδεν δὲ Ιωσηφ αὐτοὺς καὶ τὸν Βενιαμιν τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ τὸν ὁμομήτριον καὶ εἶπεν τῷ ἐπι­̀ τῆς οἰκίας αὐτοῦ εἰσάγαγε τοὺς ἀνθρώπους εἰς τὴν οἰκίαν καὶ σφάξον θύματα καὶ ἑτοίμασον μετ᾿ ἐμοῦ γὰρ φάγον­ται οἱ ἄνθρωποι ἄρτους τὴν μεσημβρίαν
  • ἐποίησεν δὲ ὁ ἄνθρωπος καθὰ εἶπεν Ιωσηφ καὶ εἰσήγαγεν τοὺς ἀνθρώπους εἰς τὸν οἶκον Ιωσηφ
  • ἰδόν­τες δὲ οἱ ἄνθρωποι ὅτι εἰσήχθησαν εἰς τὸν οἶκον Ιωσηφ εἶπαν δια­̀ τὸ ἀργύριον τὸ ἀπο­στραφὲν ἐν τοῖς μαρσίπποις ἡμῶν τὴν ἀρχὴν ἡμεῖς εἰσαγόμεθα τοῦ συκοφαν­τῆσαι ἡμᾶς καὶ ἐπι­θέσθαι ἡμῖν τοῦ λαβεῖν ἡμᾶς εἰς παῖδας καὶ τοὺς ὄνους ἡμῶν
  • προ­σελθόν­τες δὲ προ­̀ς τὸν ἄνθρωπον τὸν ἐπι­̀ τοῦ οἴκου Ιωσηφ ἐλάλησαν αὐτῷ ἐν τῷ πυλῶνι τοῦ οἴκου
  • λέγον­τες δεόμεθα κύριε κατέβημεν τὴν ἀρχὴν πρίασθαι βρώματα
  • ἐγένετο δὲ ἡνίκα ἤλθομεν εἰς τὸ κατα­λῦσαι καὶ ἠνοίξαμεν τοὺς μαρσίππους ἡμῶν καὶ τόδε τὸ ἀργύριον ἑκάστου ἐν τῷ μαρσίππῳ αὐτοῦ τὸ ἀργύριον ἡμῶν ἐν σταθμῷ ἀπεστρέψαμεν νῦν ἐν ταῖς χερσὶν ἡμῶν
  • καὶ ἀργύριον ἕτερον ἠνέγκαμεν μεθ᾿ ἑαυτῶν ἀγοράσαι βρώματα οὐκ οἴδαμεν τίς ἐνέβαλεν τὸ ἀργύριον εἰς τοὺς μαρσίππους ἡμῶν
  • εἶπεν δὲ αὐτοῖς ἵλεως ὑμῖν μὴ φοβεῖσθε ὁ θεὸς ὑμῶν καὶ ὁ θεὸς τῶν πατέρων ὑμῶν ἔδωκεν ὑμῖν θησαυροὺς ἐν τοῖς μαρσίπποις ὑμῶν τὸ δὲ ἀργύριον ὑμῶν εὐδοκιμοῦν ἀπέχω καὶ ἐξήγαγεν προ­̀ς αὐτοὺς τὸν Συμεων
  • καὶ ἤνεγκεν ὕδωρ νίψαι τοὺς πόδας αὐτῶν καὶ ἔδωκεν χορτάσματα τοῖς ὄνοις αὐτῶν
  • ἡτοίμασαν δὲ τὰ δῶρα ἕως τοῦ ἐλθεῖν Ιωσηφ μεσημβρίας ἤκουσαν γὰρ ὅτι ἐκεῖ μέλλει ἀριστᾶν
  • εἰσῆλθεν δὲ Ιωσηφ εἰς τὴν οἰκίαν καὶ προ­σήνεγκαν αὐτῷ τὰ δῶρα ἃ εἶχον ἐν ταῖς χερσὶν αὐτῶν εἰς τὸν οἶκον καὶ προ­σεκύνησαν αὐτῷ ἐπι­̀ προ­́σωπον ἐπι­̀ τὴν γῆν
  • ἠρώτησεν δὲ αὐτούς πῶς ἔχετε καὶ εἶπεν αὐτοῖς εἰ ὑγιαίνει ὁ πατὴρ ὑμῶν ὁ πρεσβύτερος ὃν εἴπατε ἔτι ζῇ
  • οἱ δὲ εἶπαν ὑγιαίνει ὁ παῖς σου ὁ πατὴρ ἡμῶν ἔτι ζῇ καὶ εἶπεν εὐλογητὸς ὁ ἄνθρωπος ἐκεῖνος τῷ θεῷ καὶ κύψαν­τες προ­σεκύνησαν αὐτῷ
  • ἀναβλέψας δὲ τοῖς ὀφθαλμοῖς Ιωσηφ εἶδεν Βενιαμιν τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ τὸν ὁμομήτριον καὶ εἶπεν οὗτος ὁ ἀδελφὸς ὑμῶν ὁ νεώτερος ὃν εἴπατε προ­́ς με ἀγαγεῖν καὶ εἶπεν ὁ θεὸς ἐλεήσαι σε τέκνον
  • ἐταράχθη δὲ Ιωσηφ συν­εστρέφετο γὰρ τὰ ἔν­τερα αὐτοῦ ἐπι­̀ τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ καὶ ἐζήτει κλαῦσαι εἰσελθὼν δὲ εἰς τὸ ταμιεῖον ἔκλαυσεν ἐκεῖ
  • καὶ νιψά­με­νος τὸ προ­́σωπον ἐξελθὼν ἐνεκρατεύ­σατο καὶ εἶπεν παρα­́θετε ἄρτους
  • καὶ παρέθηκαν αὐτῷ μόνῳ καὶ αὐτοῖς καθ᾿ ἑαυτοὺς καὶ τοῖς Αἰγυπτίοις τοῖς συν­δειπνοῦσιν μετ᾿ αὐτοῦ καθ᾿ ἑαυτούς οὐ γὰρ ἐδύναν­το οἱ Αἰγύπτιοι συν­εσθίειν μετὰ τῶν Εβραίων ἄρτους βδέλυγμα γάρ ἐστιν τοῖς Αἰγυπτίοις
  • ἐκάθισαν δὲ ἐναν­τίον αὐτοῦ ὁ πρωτότοκος κατα­̀ τὰ πρεσβεῖα αὐτοῦ καὶ ὁ νεώτερος κατα­̀ τὴν νεότητα αὐτοῦ ἐξίσταν­το δὲ οἱ ἄνθρωποι ἕκασ­τος προ­̀ς τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ
  • ἦραν δὲ μερίδας παρ᾿ αὐτοῦ προ­̀ς αὐτούς ἐμεγαλύνθη δὲ ἡ μερὶς Βενιαμιν παρα­̀ τὰς μερίδας πάν­των πεν­ταπλασίως προ­̀ς τὰς ἐκείνων ἔπιον δὲ καὶ ἐμεθύσθησαν μετ᾿ αὐτοῦ
  • 那 地 的 饥 荒 甚 大 。
  • 他 们 从 埃 及 带 来 的 粮 食 吃 尽 了 , 他 们 的 父 亲 就 对 他 们 说 , 你 们 再 去 给 我 籴 些 粮 来 。
  • 犹 大 对 他 说 , 那 人 谆 谆 地 告 诫 我 们 说 , 你 们 的 兄 弟 若 不 与 你 们 同 来 , 你 们 就 不 得 见 我 的 面 。
  • 你 若 打 发 我 们 的 兄 弟 与 我 们 同 去 , 我 们 就 下 去 给 你 籴 粮 。
  • 你 若 不 打 发 他 去 , 我 们 就 不 下 去 , 因 为 那 人 对 我 们 说 , 你 们 的 兄 弟 若 不 与 你 们 同 来 , 你 们 就 不 得 见 我 的 面 。
  • 以 色 列 说 , 你 们 为 什 么 这 样 害 我 , 告 诉 那 人 你 们 还 有 兄 弟 呢 ,
  • 他 们 回 答 说 , 那 人 详 细 问 到 我 们 和 我 们 的 亲 属 , 说 , 你 们 的 父 亲 还 在 麽 。 你 们 还 有 兄 弟 麽 。 我 们 就 按 着 他 所 问 的 告 诉 他 , 焉 能 知 道 他 要 说 , 必 须 把 你 们 的 兄 弟 带 下 来 呢 。
  • 犹 大 又 对 他 父 亲 以 色 列 说 , 你 打 发 童 子 与 我 同 去 , 我 们 就 起 身 下 去 , 好 叫 我 们 和 你 , 并 我 们 的 妇 人 孩 子 , 都 得 存 活 , 不 至 于 死 。
  • 我 为 他 作 保 。 你 可 以 从 我 手 中 追 讨 , 我 若 不 带 他 回 来 交 在 你 面 前 , 我 情 愿 永 远 担 罪 。
  • 我 们 若 没 有 耽 搁 , 如 今 第 二 次 都 回 来 了 。
  • 他 们 的 父 亲 以 色 列 说 , 若 必 须 如 此 , 你 们 就 当 这 样 行 , 可 以 将 这 地 土 产 中 最 好 的 乳 香 , 蜂 蜜 , 香 料 , 没 药 , 榧 子 , 杏 仁 都 取 一 点 , 收 在 器 具 里 , 带 下 去 送 给 那 人 作 礼 物 ,
  • 又 要 手 里 加 倍 地 带 银 子 , 并 将 归 还 在 你 们 口 袋 内 的 银 子 仍 带 在 手 里 。 那 或 者 是 错 了 。
  • 也 带 着 你 们 的 兄 弟 , 起 身 去 见 那 人 。
  • 但 愿 全 能 的 神 使 你 们 在 那 人 面 前 蒙 怜 悯 , 释 放 你 们 的 那 弟 兄 和 便 雅 悯 回 来 。 我 若 丧 了 儿 子 , 就 丧 了 吧 。
  • 于 是 , 他 们 拿 着 那 礼 物 , 又 手 里 加 倍 地 带 银 子 , 并 且 带 着 便 雅 悯 , 起 身 下 到 埃 及 , 站 在 约 瑟 面 前 。
  • 约 瑟 见 便 雅 悯 和 他 们 同 来 , 就 对 家 宰 说 , 将 这 些 人 领 到 屋 里 。 要 宰 杀 牲 畜 , 预 备 筵 席 , 因 为 晌 午 这 些 人 同 我 吃 饭 。
  • 家 宰 就 遵 着 约 瑟 的 命 去 行 , 领 他 们 进 约 瑟 的 屋 里 。
  • 他 们 因 为 被 领 到 约 瑟 的 屋 里 , 就 害 怕 , 说 , 领 我 们 到 这 里 来 , 必 是 因 为 头 次 归 还 在 我 们 口 袋 里 的 银 子 , 找 我 们 的 错 缝 , 下 手 害 我 们 , 强 取 我 们 为 奴 仆 , 抢 夺 我 们 的 驴 。
  • 他 们 就 挨 进 约 瑟 的 家 宰 , 在 屋 门 口 和 他 说 话 ,
  • 说 , 我 主 阿 , 我 们 头 次 下 来 实 在 是 要 籴 粮 。
  • 后 来 到 了 住 宿 的 地 方 , 我 们 打 开 口 袋 , 不 料 , 各 人 的 银 子 , 分 量 足 数 , 仍 在 各 人 的 口 袋 内 , 现 在 我 们 手 里 又 带 回 来 了 。
  • 另 外 又 带 下 银 子 来 籴 粮 。 不 知 道 先 前 谁 把 银 子 放 在 我 们 的 口 袋 里 。
  • 家 宰 说 , 你 们 可 以 放 心 , 不 要 害 怕 , 是 你 们 的 神 和 你 们 父 亲 的 神 赐 给 你 们 财 宝 在 你 们 的 口 袋 里 。 你 们 的 银 子 , 我 早 已 收 了 。 他 就 把 西 缅 带 出 来 , 交 给 他 们 。
  • 家 宰 就 领 他 们 进 约 瑟 的 屋 里 , 给 他 们 水 洗 脚 , 又 给 他 们 草 料 喂 驴 。
  • 他 们 就 预 备 那 礼 物 , 等 候 约 瑟 晌 午 来 , 因 为 他 们 听 见 要 在 那 里 吃 饭 。
  • 约 瑟 来 到 家 里 , 他 们 就 把 手 中 的 礼 物 拿 进 屋 去 给 他 , 又 俯 伏 在 地 , 向 他 下 拜 。
  • 约 瑟 问 他 们 好 , 又 问 , 你 们 的 父 亲 就 是 你 们 所 说 的 那 老 人 家 平 安 麽 。 他 还 在 麽 。
  • 他 们 回 答 说 , 你 仆 人 我 们 的 父 亲 平 安 。 他 还 在 。 于 是 他 们 低 头 下 拜 。
  • 约 瑟 举 目 看 见 他 同 母 的 兄 弟 便 雅 悯 , 就 说 , 你 们 向 我 所 说 那 顶 小 的 兄 弟 就 是 这 位 麽 。 又 说 , 小 儿 阿 , 愿 神 赐 恩 给 你 。
  • 约 瑟 爱 弟 之 情 发 动 , 就 急 忙 寻 梢 可 哭 之 地 , 进 入 自 己 的 屋 里 , 哭 了 一 场 。
  • 他 洗 了 脸 出 来 , 勉 强 隐 忍 , 吩 咐 人 摆 饭 。
  • 他 们 就 为 约 瑟 单 摆 了 一 席 , 为 那 些 人 又 摆 了 一 席 , 也 为 和 约 瑟 同 吃 饭 的 埃 及 人 另 摆 了 一 席 , 因 为 埃 及 人 不 可 和 希 伯 来 人 一 同 吃 饭 。 那 原 是 埃 及 人 所 厌 恶 的 。
  • 约 瑟 使 众 弟 兄 在 他 面 前 排 列 坐 席 , 都 按 着 长 幼 的 次 序 , 众 弟 兄 就 彼 此 诧 异 。
  • 约 瑟 把 他 面 前 的 食 物 分 出 来 , 送 给 他 们 。 但 便 雅 悯 所 得 的 比 别 人 多 五 倍 。 他 们 就 饮 酒 , 和 约 瑟 一 同 宴 乐 。