Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
4:1
4:2
4:3
4:11
4:12
4:13
4:15
4:16
4:17
4:18
4:20
4:21
4:22
4:23
4:24
4:26
Глава 5
5:2
5:4
5:5
5:6
5:7
5:8
5:9
5:10
5:11
5:12
5:13
5:14
5:15
5:16
5:17
5:18
5:19
5:20
5:21
5:22
5:23
5:25
5:26
5:27
5:28
5:30
5:31
Ада́мъ же позна́ Е́ву жену́ свою́, и заче́нши роди́ Ка́ина и рече́: стяжа́хъ человѣ́ка Бо́гомъ.
И приложи́ роди́ти бра́та его́, А́веля. И бы́сть А́вель па́стырь ове́цъ, Ка́инъ же бѣ́ дѣ́лаяй зе́млю.
И бы́сть по дне́хъ, принесе́ Ка́инъ от плодо́въ земли́ же́ртву Бо́гу:
и А́вель принесе́ и то́й от перворо́дныхъ ове́цъ свои́хъ и от ту́ковъ и́хъ. И призрѣ́ Бо́гъ на А́веля и на да́ры его́:
на Ка́ина же и на же́ртвы его́ не вня́тъ. И опеча́лися Ка́инъ зѣло́, и испаде́ лице́ его́.
И рече́ Госпо́дь Бо́гъ Ка́ину: вску́ю приско́рбенъ бы́лъ еси́? И вску́ю испаде́ лице́ твое́?
Еда́ а́ще пра́во прине́слъ еси́, пра́во же не раздѣли́лъ еси́, не согрѣши́лъ ли еси́? Умо́лкни: къ тебѣ́ обраще́нiе его́, и ты́ тѣ́мъ облада́еши.
И рече́ Ка́инъ ко А́велю бра́ту своему́: по́йдемъ на по́ле. И бы́сть внегда́ бы́ти и́мъ на по́ли, воста́ Ка́инъ на А́веля бра́та своего́ и уби́ его́.
И рече́ Госпо́дь Бо́гъ ко Ка́ину: гдѣ́ е́сть А́вель бра́тъ тво́й? И рече́: не вѣ́мъ: еда́ стра́жъ бра́ту моему́ е́смь а́зъ?
И рече́ Госпо́дь: что́ сотвори́лъ еси́ сiе́? Гла́съ кро́ве бра́та твоего́ вопiе́тъ ко Мнѣ́ от земли́:
и ны́нѣ про́клятъ ты́ на земли́, я́же разве́рзе уста́ своя́ прiя́ти кро́вь бра́та твоего́ от руки́ твоея́:
егда́ дѣ́лаеши зе́млю, и не приложи́тъ си́лы своея́ да́ти тебѣ́: стеня́ и трясы́йся бу́деши на земли́.
И рече́ Ка́инъ ко Го́споду Бо́гу: вя́щшая вина́ моя́, е́же оста́витися ми́:
а́ще изго́ниши мя́ дне́сь от лица́ земли́, и от лица́ Твоего́ скры́юся, и бу́ду стеня́ и трясы́йся на земли́, и бу́детъ, вся́къ обрѣта́яй мя́ убiе́тъ мя́.
И рече́ ему́ Госпо́дь Бо́гъ: не та́ко: вся́къ уби́вый Ка́ина седми́жды отмсти́тся. И положи́ Госпо́дь Бо́гъ зна́менiе на Ка́инѣ, е́же не уби́ти его́ вся́кому обрѣта́ющему его́.
И изы́де Ка́инъ от лица́ Бо́жiя и всели́ся въ зе́млю Наи́дъ, пря́мо Еде́му.
И позна́ Ка́инъ жену́ свою́, и заче́нши роди́ Ено́ха. И бѣ́ зи́ждяй гра́дъ, и именова́ гра́дъ во и́мя сы́на своего́ Ено́хъ.
Роди́ся же Ено́ху Гаида́дъ: и Гаида́дъ роди́ Малелеи́ла: и Малелеи́лъ роди́ Маѳуса́ла: Маѳуса́лъ же роди́ Ламéха.
И взя́ себѣ́ Ламéхъ двѣ́ жены́: и́мя еди́нѣй Ада́ и и́мя вторѣ́й Селла́.
И роди́ Ада́ Иови́ла: се́й бя́ше оте́цъ живу́щихъ въ селе́нiихъ скотопита́телей.
И и́мя бра́ту его́ Иува́лъ: се́й бя́ше показа́вый пѣвни́цу и гу́сли.
Селла́ же и та́я роди́ Ѳо́вела: се́й бя́ше млатобі́ецъ, кова́чь мѣ́ди и желѣ́за: сестра́ же Ѳо́велова Ноема́.
Рече́ же Ламéхъ свои́мъ жена́мъ: Ада́ и Селла́, услы́шите гла́съ мо́й, жены́ Ламéховы, внуши́те моя́ словеса́: я́ко му́жа уби́хъ въ я́зву мнѣ́ и ю́ношу въ стру́пъ мнѣ́:
я́ко седми́цею отмсти́ся от Ка́ина, от Ламéха же се́дмьдесятъ седми́цею.
Позна́ же Ада́мъ Е́ву жену́ свою́: и заче́нши роди́ сы́на, и именова́ и́мя ему́ Си́ѳъ, глаго́лющи: воскреси́ бо ми́ Бо́гъ сѣ́мя друго́е, вмѣ́сто А́веля, его́же уби́ Ка́инъ.
И Си́ѳу бы́сть сы́нъ: именова́ же и́мя ему́ Ено́съ: се́й упова́ призыва́ти и́мя Го́спода Бо́га.
Сiя́ кни́га бытiя́ человѣ́ча, въ о́ньже де́нь сотвори́ Бо́гъ Ада́ма, по о́бразу Бо́жiю сотвори́ его́,
му́жа и жену́ сотвори́ и́хъ и благослови́ и́хъ: и нарече́ и́мя ему́ Ада́мъ, въ о́ньже де́нь сотвори́ и́хъ.
Поживе́ же Ада́мъ лѣ́тъ двѣ́стѣ три́десять и роди́ сы́на по ви́ду своему́ и по о́бразу своему́, и нарече́ и́мя ему́ Си́ѳъ.
Бы́ша же дні́е Ада́мовы, я́же поживе́, по е́же роди́ти ему́ Си́ѳа, лѣ́тъ се́дмь со́тъ, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Ада́мовы, я́же поживе́, лѣ́тъ де́вять со́тъ и три́десять: и у́мре.
Поживе́ же Си́ѳъ лѣ́тъ двѣ́стѣ пя́ть и роди́ Ено́са.
И поживе́ Си́ѳъ, по е́же роди́ти ему́ Ено́са, лѣ́тъ се́дмь со́тъ и се́дмь, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Си́ѳовы лѣ́тъ де́вять со́тъ и двана́десять: и у́мре.
И поживе́ Ено́съ лѣ́тъ сто́ де́вятьдесятъ и роди́ Каина́на.
И поживе́ Ено́съ, по е́же роди́ти ему́ Каина́на, лѣ́тъ се́дмь со́тъ и пятьна́десять, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Ено́совы лѣ́тъ де́вять со́тъ и пя́ть: и у́мре.
И поживе́ Каина́нъ лѣ́тъ сто́ се́дмьдесятъ и роди́ Малелеи́ла.
И поживе́ Каина́нъ, по е́же роди́ти ему́ Малелеи́ла, лѣ́тъ се́дмь со́тъ и четы́редесять, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Каина́новы лѣ́тъ де́вять со́тъ и де́сять: и у́мре.
И поживе́ Малелеи́лъ лѣ́тъ сто́ шестьдеся́тъ пя́ть и роди́ Иа́реда.
И поживе́ Малелеи́лъ, по е́же роди́ти ему́ Иа́реда, лѣ́тъ се́дмь со́тъ и три́десять, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Малелеи́ловы лѣ́тъ о́смь со́тъ и де́вятьдесятъ пя́ть: и у́мре.
И поживе́ Иа́редъ лѣ́тъ сто́ шестьдеся́тъ два́ и роди́ Ено́ха.
И поживе́ Иа́редъ, по е́же роди́ти ему́ Ено́ха, лѣ́тъ о́смь со́тъ, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Иа́редовы лѣ́тъ де́вять со́тъ и шестьдеся́тъ два́: и у́мре.
И поживе́ Ено́хъ лѣ́тъ сто́ шестьдеся́тъ пя́ть и роди́ Маѳуса́ла.
Угоди́ же Ено́хъ Бо́гу, и поживе́ Ено́хъ, по е́же роди́ти ему́ Маѳуса́ла, лѣ́тъ двѣ́стѣ, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Ено́ховы лѣ́тъ три́ста шестьдеся́тъ пя́ть.
И угоди́ Ено́хъ Бо́гу, и не обрѣта́шеся, зане́ преложи́ его́ Бо́гъ.
И поживе́ Маѳуса́лъ лѣ́тъ сто́ о́смьдесятъ се́дмь и роди́ Ламéха.
И поживе́ Маѳуса́лъ, по е́же роди́ти ему́ Ламéха, лѣ́тъ се́дмь со́тъ о́смьдесятъ два́, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Маѳуса́ловы, я́же поживе́, лѣ́тъ де́вять со́тъ и шестьдеся́тъ де́вять: и у́мре.
И поживе́ Ламéхъ лѣ́тъ сто́ о́смьдесятъ о́смь и роди́ сы́на,
и нарече́ и́мя ему́ Но́е, глаго́ля: се́й упоко́итъ на́съ от дѣ́лъ на́шихъ и от печа́ли ру́къ на́шихъ, и от земли́, ю́же прокля́ Госпо́дь Бо́гъ.
И поживе́ Ламéхъ, по е́же роди́ти ему́ Но́а, лѣ́тъ пя́ть со́тъ и шестьдеся́тъ пя́ть, и роди́ сы́ны и дще́ри.
И бы́ша вси́ дні́е Ламéховы лѣ́тъ се́дмь со́тъ и пятьдеся́тъ три́: и у́мре.
И бѣ́ Но́е лѣ́тъ пяти́ со́тъ, и роди́ сы́ны три́, Си́ма, Ха́ма, Иа́феѳа.
І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
А далі вона породила брата йому Авеля.
І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою.
І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
а на Каїна й на жертву його не зглянувся.
І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає.
І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
І говорив Каїн до Авеля, брата свого.
І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат?
А той відказав: Не знаю.
Чи я сторож брата свого?
А той відказав: Не знаю.
Чи я сторож брата свого?
І сказав Господь: Що ти зробив?
Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї.
Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого.
І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб́є мене.
І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб́є мене.
І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб́є Каїна, семикратно буде пімщений.
І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха.
І збудував він місто, і назвав ім́я тому містові, як ім́я свого сина: Енох.
І збудував він місто, і назвав ім́я тому містові, як ім́я свого сина: Енох.
І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
І взяв собі Ламех дві жінки, ім́я одній Ада, а ймення другій Цілла.
І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо.
А сестра Тувалкаїнова Ноема.
А сестра Тувалкаїнова Ноема.
І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого!
Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила.
І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош.
Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
Оце книга нащадків Адамових.
Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх.
І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім́я йому: Сиф.
І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ.
І породив він синів і дочок.
І породив він синів і дочок.
А всіх Адамових днів було, які жив, дев́ять сотень літ і тридцять літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Сиф сто літ і п́ять літ, та й породив він Еноша.
І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ.
І породив він синів і дочок.
І породив він синів і дочок.
А були всі дні Сифові дев́ять сотень літ і дванадцять літ.
І жив Енош дев́ятдесят літ, та й породив він Кенана.
І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п́ятнадцять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А були всі Еношеві дні дев́ять сотень літ і п́ять літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал́їла.
І жив Кенан по тому, як породив Магалал́їла, вісім сотень літ і сорок літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А всіх Кенанових днів було дев́ять сотень літ і дев́ять літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Магалал́їл шістдесят літ і п́ять літ, та й породив він Яреда.
І жив Магалал́їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А були всі дні Магалал́їлові вісім сотень літ і дев́ятдесят і п́ять літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А були всі Яредові дні дев́ять сотень літ і шістдесят і два роки.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Енох шістдесят і п́ять літ, та й породив Метушалаха.
І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п́ять літ.
І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А всіх Метушалахових днів було дев́ять сотень літ і шістдесят і дев́ять літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
ім́я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п́ять сотень літ і дев́ятдесят і п́ять літ.
І породив він синів та дочок.
І породив він синів та дочок.
А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ.
Та й помер він.
Та й помер він.
І був Ной віку п́ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
1 Рождение Каина и Авеля; убийство Каином Авеля; 9 изгнание Каина; его потомство; Енох, Иавал, Иувал, Тувалкаин. 25 Рождение Сифа.
Адам познал Еву, жену свою; и она зачала, и родила Каина, и сказала: приобрела я человека от Господа.
И еще родила брата его, Авеля. И был Авель пастырь овец, а Каин был земледелец.
Спустя несколько времени, Каин принес от плодов земли дар Господу,
и Авель также принес от первородных стада своего и от тука их. И призрел Господь на Авеля и на дар его,
а на Каина и на дар его не призрел. Каин сильно огорчился, и поникло лице его.
И сказал Господь [Бог] Каину: почему ты огорчился? и отчего поникло лице твое?
если делаешь доброе, то не поднимаешь ли лица? а если не делаешь доброго, то у дверей грех лежит; он влечет тебя к себе, но ты господствуй над ним.
И сказал Каин Авелю, брату своему: [пойдем в поле]. И когда они были в поле, восстал Каин на Авеля, брата своего, и убил его.
И сказал Господь [Бог] Каину: где Авель, брат твой? Он сказал: не знаю; разве я сторож брату моему?
И сказал [Господь]: что ты сделал? голос крови брата твоего вопиет ко Мне от земли;
и ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей;
когда ты будешь возделывать землю, она не станет более давать силы своей для тебя; ты будешь изгнанником и скитальцем на земле.
И сказал Каин Господу [Богу]: наказание мое больше, нежели снести можно;
вот, Ты теперь сгоняешь меня с лица земли, и от лица Твоего я скроюсь, и буду изгнанником и скитальцем на земле; и всякий, кто встретится со мною, убьет меня.
И сказал ему Господь [Бог]: за то всякому, кто убьет Каина, отмстится всемеро. И сделал Господь [Бог] Каину знамение, чтобы никто, встретившись с ним, не убил его.
И пошел Каин от лица Господня и поселился в земле Нод, на восток от Едема.
И познал Каин жену свою; и она зачала и родила Еноха. И построил он город; и назвал город по имени сына своего: Енох.
У Еноха родился Ирад [Гаидад]; Ирад родил Мехиаеля [Малелеила]; Мехиаель родил Мафусала; Мафусал родил Ламеха.
И взял себе Ламех две жены: имя одной: Ада, и имя второй: Цилла [Селла].
Ада родила Иавала: он был отец живущих в шатрах со стадами.
Имя брату его Иувал: он был отец всех играющих на гуслях и свирели.
Цилла также родила Тувалкаина [Фовела], который был ковачом всех орудий из меди и железа. И сестра Тувалкаина Ноема.
И сказал Ламех женам своим: Ада и Цилла! послушайте голоса моего; жены Ламеховы! внимайте словам моим: я убил мужа в язву мне и отрока в рану мне;
если за Каина отмстится всемеро, то за Ламеха в семьдесят раз всемеро.
И познал Адам еще [Еву,] жену свою, и она родила сына, и нарекла ему имя: Сиф, потому что, [говорила она,] Бог положил мне другое семя, вместо Авеля, которого убил Каин.
У Сифа также родился сын, и он нарек ему имя: Енос; тогда начали призывать имя Господа [Бога].
1 Потомки Адама от Сифа до Ноя; 18 Енох.
Вот родословие Адама: когда Бог сотворил человека, по подобию Божию создал его,
мужчину и женщину сотворил их, и благословил их, и нарек им имя: человек, в день сотворения их.
Адам жил сто тридцать [230] лет и родил [сына] по подобию своему [и] по образу своему, и нарек ему имя: Сиф.
Дней Адама по рождении им Сифа было восемьсот [700] лет, и родил он сынов и дочерей.
Всех же дней жизни Адамовой было девятьсот тридцать лет; и он умер.
Сиф жил сто пять [205] лет и родил Еноса.
По рождении Еноса Сиф жил восемьсот семь [707] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Сифовых было девятьсот двенадцать лет; и он умер.
Енос жил девяносто [190] лет и родил Каинана.
По рождении Каинана Енос жил восемьсот пятнадцать [715] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Еноса было девятьсот пять лет; и он умер.
Каинан жил семьдесят [170] лет и родил Малелеила.
По рождении Малелеила Каинан жил восемьсот сорок [740] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Каинана было девятьсот десять лет; и он умер.
Малелеил жил шестьдесят пять [165] лет и родил Иареда.
По рождении Иареда Малелеил жил восемьсот тридцать [730] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Малелеила было восемьсот девяносто пять лет; и он умер.
Иаред жил сто шестьдесят два года и родил Еноха.
По рождении Еноха Иаред жил восемьсот лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Иареда было девятьсот шестьдесят два года; и он умер.
Енох жил шестьдесят пять [165] лет и родил Мафусала.
И ходил Енох пред Богом, по рождении Мафусала, триста [200] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Еноха было триста шестьдесят пять лет.
И ходил Енох пред Богом; и не стало его, потому что Бог взял его.
Мафусал жил сто восемьдесят семь лет и родил Ламеха.
По рождении Ламеха Мафусал жил семьсот восемьдесят два года и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Мафусала было девятьсот шестьдесят девять лет; и он умер.
Ламех жил сто восемьдесят два [188] года и родил сына,
и нарек ему имя: Ной, сказав: он утешит нас в работе нашей и в трудах рук наших при возделывании земли, которую проклял Господь [Бог].
И жил Ламех по рождении Ноя пятьсот девяносто пять [565] лет и родил сынов и дочерей.
Всех же дней Ламеха было семьсот семьдесят семь [753] лет; и он умер.
Ною было пятьсот лет и родил Ной [трех сынов]: Сима, Хама и Иафета.