Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Бытия
 

 
  • И при­­па́дъ Ио́сифъ на лице́ отца́ сво­его́, пла́кася [го́рько] о не́мъ и облобыза́ его́:
  • и повелѣ́ Ио́сифъ рабо́мъ сво­и́мъ погреба́телемъ погребсти́ отца́ сво­его́. И погребо́ша погреба́телiе Изра́иля.
  • И испо́лнишася ему́ четы́редесять дні́й: та́ко бо исчисля́ют­ся дні́е погребе́нiя: и пла́кася его́ Еги́петъ се́дмьдесятъ дні́й.
  • Егда́ же преидо́ша дні́е пла́ча, глаго́ла Ио́сифъ ко вельмо́жамъ фарао́новымъ, глаго́ля: а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ ва́ми, рцы́те о мнѣ́ во у́шы фарао́ну, глаго́люще:
  • оте́цъ мо́й закля́ мя пре́жде сконча́нiя [сво­его́], глаго́ля: во гро́бѣ, его́же ископа́хъ себѣ́ въ земли́ Ханаа́ни, та́мо мя́ погреби́: ны́нѣ у́бо воз­ше́дъ погребу́ отца́ мо­его́ и воз­вращу́ся. И реко́ша фарао́ну по словеси́ Ио́сифову.
  • И рече́ фарао́нъ ко Ио́сифу: взы́ди, погреби́ отца́ тво­его́, я́коже закля́ тя.
  • И взы́де Ио́сифъ погребсти́ отца́ сво­его́. И совзыдо́ша съ ни́мъ вси́ раби́ фарао́ни и старѣ́йшины до́му его́, и вси́ старѣ́йшины земли́ Еги́петскiя,
  • и ве́сь до́мъ Ио́сифовъ и бра́тiя его́, и ве́сь до́мъ отца́ его́ и сро́дницы его́: о́вцы же и волы́ оста́виша въ земли́ Гесе́мъ.
  • И совзыдо́ша съ ни́мъ и колесни́цы и ко́н­ницы, и бы́сть по́лкъ вели́къ зѣло́.
  • И прiидо́ша на гумно́ ата́дово, е́же е́сть объ о́нъ по́лъ Иорда́на, и рыда́ша его́ рыда́нiемъ ве́лiимъ и крѣ́пкимъ зѣло́: и сотвори́ пла́чь отцу́ сво­ему́ се́дмь дні́й.
  • И ви́дѣша жи́телiе земли́ Ханаа́нскiя пла́чь на гумнѣ́ ата́довѣ и рѣ́ша: пла́чь вели́къ се́й е́сть Еги́птяномъ. Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя мѣ́сту тому́ пла́чь Еги́петскъ, е́же е́сть объ о́нъ по́лъ Иорда́на.
  • И сотвори́ша ему́ та́ко сы́нове его́, я́коже заповѣ́да и́мъ.
  • И взя́ша его́ сы́нове его́ въ зе́млю Ханаа́ню и погребо́ша его́ въ пеще́рѣ сугу́бѣй, ю́же стяжа́ Авраа́мъ пеще́ру въ стяжа́нiе гро́ба от­ Ефро́на Хетте́анина, пря́мо Мамврі́и.
  • И воз­врати́ся Ио́сифъ во Еги́петъ, са́мъ и бра́тiя его́ и вси́ совоз­ше́дшiи погребсти́ отца́ его́.
  • Ви́дѣв­ше же бра́тiя Ио́сифовы, я́ко у́мре оте́цъ и́хъ, рѣ́ша: да не когда́ воспомяне́тъ зло́бу на́шу Ио́сифъ и воз­дая́нiемъ воз­да́стъ на́мъ за вся́ зла́я, я́же показа́хомъ ему́.
  • И при­­ше́дше ко Ио́сифу реко́ша: оте́цъ тво́й закля́ пре́жде кончи́ны сво­ея́, глаго́ля:
  • та́ко рцы́те Ио́сифу: оста́ви и́мъ непра́вду и грѣ́хъ и́хъ, я́ко лука́вая тебѣ́ показа́ша: и ны́нѣ прiими́ непра́вду рабо́въ Бо́га отца́ тво­его́. И пла́кася Ио́сифъ, глаго́лющымъ и́мъ къ нему́.
  • И при­­ше́дше къ нему́ реко́ша: се́, мы́ тебѣ́ раби́.
  • И рече́ къ ни́мъ Ио́сифъ: не бо́йтеся, Бо́жiй бо е́смь а́зъ:
  • вы́ совѣща́сте на мя́ зла́я, Бо́гъ же совѣща́ о мнѣ́ во блага́я, дабы́ бы́ло я́коже дне́сь, и препита́лися бы лю́дiе мно́зи.
  • И рече́ и́мъ: не бо́йтеся, а́зъ препита́ю ва́съ и до́мы ва́шя. И утѣ́ши и́хъ, и глаго́ла и́мъ по се́рдцу и́хъ.
  • И всели́ся Ио́сифъ во Еги́птѣ са́мъ и бра́тiя его́ и ве́сь до́мъ отца́ его́: и поживе́ Ио́сифъ лѣ́тъ сто́ де́сять.
  • И ви́дѣ Ио́сифъ Ефре́мли дѣ́ти до тре́тiяго ро́да: и сы́нове Махи́ра сы́на Манассі́ина роди́шася при­­ бе́дрѣхъ Ио́сифовыхъ.
  • И рече́ Ио́сифъ бра́тiи сво­е́й, глаго́ля: а́зъ умира́ю, посѣще́нiемъ же посѣти́тъ ва́съ Бо́гъ и изведе́тъ ва́съ от­ земли́ сея́ въ зе́млю, о не́йже кля́т­ся Бо́гъ отце́мъ на́шымъ Авраа́му, Исаа́ку и Иа́кову.
  • И закля́ Ио́сифъ сы́ны Изра́илевы, глаго́ля: въ посѣще́нiи, и́мже посѣти́тъ ва́съ Бо́гъ, совоз­неси́те и ко́сти моя́ от­сю́ду съ ва́ми.
  • И сконча́ся Ио́сифъ сы́й лѣ́тъ ста́ десяти́: и погребо́ша его́, и положи́ша въ ра́цѣ во Еги́птѣ.
    Коне́цъ кни́зѣ пе́рвѣй Моисе́овѣ: и́мать въ себѣ́ гла́въ 50.
  • Иосиф пал на лице отца своего, и плакал над ним, и целовал его.
  • И повелел Иосиф слугам своим – врачам, бальзамировать отца его; и врачи набальзамировали Израиля.
  • И исполнилось ему сорок дней, ибо столько дней употребляется на бальзамирование, и оплакивали его Египтяне семьдесят дней.
  • Когда же прошли дни плача по нем, Иосиф сказал придворным фараона, говоря: если я обрел благоволение в очах ваших, то скажите фараону так:
  • отец мой заклял меня, сказав: вот, я умираю; во гробе моем, который я выкопал себе в земле Ханаанской, там похорони меня. И теперь хотел бы я пойти и похоронить отца моего и возвратиться. [Слова Иосифа пересказали фараону.]
  • И сказал фараон: пойди и похорони отца твоего, как он заклял тебя.
  • И пошел Иосиф хоронить отца своего. И пошли с ним все слуги фараона, старейшины дома его и все старейшины земли Египетской,
  • и весь дом Иосифа, и братья его, и дом отца его. Только детей своих и мелкий и крупный скот свой оставили в земле Гесем.
  • С ним отправились также колесницы и всадники, так что сонм был весьма велик.
  • И дошли они до Горен-гаатада при Иордане и плакали там плачем великим и весьма сильным; и сделал Иосиф плач по отце своем семь дней.
  • И видели жители земли той, Хананеи, плач в Горен-гаатаде, и сказали: велик плач этот у Египтян! Посему наречено имя [месту] тому: плач Египтян, что при Иордане.
  • И сделали сыновья Иакова с ним, как он заповедал им;
  • и отнесли его сыновья его в землю Ханаанскую и похоронили его в пещере на поле Махпела, которую купил Авраам с полем в собственность для погребения у Ефрона Хеттеянина, пред Мамре.
  • И возвратился Иосиф в Египет, сам и братья его и все ходившие с ним хоронить отца его, после погребения им отца своего.
  • И увидели братья Иосифовы, что умер отец их, и сказали: что, если Иосиф возненавидит нас и захочет отмстить нам за всё зло, которое мы ему сделали?
  • И послали они сказать Иосифу: отец твой пред смертью своею завещал, говоря:
  • так скажите Иосифу: прости братьям твоим вину и грех их, так как они сделали тебе зло. И ныне прости вины рабов Бога отца твоего. Иосиф плакал, когда ему говорили это.
  • Пришли и сами братья его, и пали пред лицем его, и сказали: вот, мы рабы тебе.
  • И сказал Иосиф: не бойтесь, ибо я боюсь Бога;
  • вот, вы умышляли против меня зло; но Бог обратил это в добро, чтобы сделать то, что теперь есть: сохранить жизнь великому числу людей;
  • итак не бойтесь: я буду питать вас и детей ваших. И успокоил их и говорил по сердцу их.
  • И жил Иосиф в Египте сам и дом отца его; жил же Иосиф всего сто десять лет.
  • И видел Иосиф детей у Ефрема до третьего рода, также и сыновья Махира, сына Манассиина, родились на колени Иосифа.
  • И сказал Иосиф братьям своим: я умираю, но Бог посетит вас и выведет вас из земли сей в землю, о которой клялся Аврааму, Исааку и Иакову.
  • И заклял Иосиф сынов Израилевых, говоря: Бог посетит вас, и вынесите кости мои отсюда.
  • И умер Иосиф ста десяти лет. И набальзамировали его и положили в ковчег в Египте.
  • καὶ ἐπι­πεσὼν Ιωσηφ ἐπι­̀ τὸ προ­́σωπον τοῦ πατρὸς αὐτοῦ ἔκλαυσεν ἐπ᾿ αὐτὸν καὶ ἐφίλησεν αὐτόν
  • καὶ προ­σέταξεν Ιωσηφ τοῖς παισὶν αὐτοῦ τοῖς ἐν­ταφιασταῖς ἐν­ταφιάσαι τὸν πατέρα αὐτοῦ καὶ ἐνεταφίασαν οἱ ἐν­ταφιασταὶ τὸν Ισραηλ
  • καὶ ἐπλή­ρωσαν αὐτοῦ τεσ­σαράκον­τα ἡμέρας οὕτως γὰρ καταριθμοῦν­ται αἱ ἡμέραι τῆς ταφῆς καὶ ἐπένθησεν αὐτὸν Αἴγυπτος ἑβδομήκον­τα ἡμέρας
  • ἐπειδὴ δὲ παρῆλθον αἱ ἡμέραι τοῦ πένθους ἐλάλησεν Ιωσηφ προ­̀ς τοὺς δυνάστας Φαραω λέγων εἰ εὗρον χάριν ἐναν­τίον ὑμῶν λαλήσατε περὶ ἐμοῦ εἰς τὰ ὦτα Φαραω λέγον­τες
  • ὁ πατήρ μου ὥρκισέν με λέγων ἐν τῷ μνημείῳ ᾧ ὤρυξα ἐμαυτῷ ἐν γῇ Χανααν ἐκεῖ με θάψεις νῦν οὖν ἀναβὰς θάψω τὸν πατέρα μου καὶ ἐπανελεύ­σομαι
  • καὶ εἶπεν Φαραω ἀνάβηθι θάψον τὸν πατέρα σου καθάπερ ὥρκισέν σε
  • καὶ ἀνέβη Ιωσηφ θάψαι τὸν πατέρα αὐτοῦ καὶ συν­ανέβησαν μετ᾿ αὐτοῦ πάν­τες οἱ παῖδες Φαραω καὶ οἱ πρεσβύτεροι τοῦ οἴκου αὐτοῦ καὶ πάν­τες οἱ πρεσβύτεροι τῆς γῆς Αἰγύπτου
  • καὶ πᾶσα ἡ πανοικία Ιωσηφ καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ καὶ πᾶσα ἡ οἰκία ἡ πατρικὴ αὐτοῦ καὶ τὴν συγγένειαν καὶ τὰ προ­́βατα καὶ τοὺς βόας ὑπελίπον­το ἐν γῇ Γεσεμ
  • καὶ συν­ανέβησαν μετ᾿ αὐτοῦ καὶ ἅρματα καὶ ἱππεῖς καὶ ἐγένετο ἡ παρεμβολὴ μεγά­λη σφόδρα
  • καὶ παρεγένον­το ἐφ᾿ ἅλωνα Αταδ ὅ ἐστιν πέραν τοῦ Ιορδάνου καὶ ἐκόψαν­το αὐτὸν κοπετὸν μέγαν καὶ ἰσχυρὸν σφόδρα καὶ ἐποίησεν τὸ πένθος τῷ πατρὶ αὐτοῦ ἑπτὰ ἡμέρας
  • καὶ εἶδον οἱ κάτοικοι τῆς γῆς Χανααν τὸ πένθος ἐν ἅλωνι Αταδ καὶ εἶπαν πένθος μέγα τοῦτό ἐστιν τοῖς Αἰγυπτίοις δια­̀ τοῦτο ἐκάλεσεν τὸ ὄνομα αὐτοῦ Пένθος Αἰγύπτου ὅ ἐστιν πέραν τοῦ Ιορδάνου
  • καὶ ἐποίησαν αὐτῷ οὕτως οἱ υἱοὶ αὐτοῦ καὶ ἔθαψαν αὐτὸν ἐκεῖ
  • καὶ ἀνέλαβον αὐτὸν οἱ υἱοὶ αὐτοῦ εἰς γῆν Χανααν καὶ ἔθαψαν αὐτὸν εἰς τὸ σπήλαιον τὸ διπλοῦν ὃ ἐκτήσατο Αβρααμ τὸ σπήλαιον ἐν κτήσει μνημείου παρα­̀ Εφρων τοῦ Χετταίου κατέναν­τι Μαμβρη
  • καὶ ἀπέστρεψεν Ιωσηφ εἰς Αἴγυπτον αὐτὸς καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ καὶ οἱ συν­αναβάν­τες θάψαι τὸν πατέρα αὐτοῦ
  • ἰδόν­τες δὲ οἱ ἀδελφοὶ Ιωσηφ ὅτι τέθνηκεν ὁ πατὴρ αὐτῶν εἶπαν μήποτε μνησικακήσῃ ἡμῖν Ιωσηφ καὶ ἀν­ταπόδομα ἀν­ταποδῷ ἡμῖν πάν­τα τὰ κακά ἃ ἐνεδειξάμεθα αὐτῷ
  • καὶ παρεγένον­το προ­̀ς Ιωσηφ λέγον­τες ὁ πατήρ σου ὥρκισεν προ­̀ τοῦ τελευτῆσαι αὐτὸν λέγων
  • οὕτως εἴπατε Ιωσηφ ἄφες αὐτοῖς τὴν ἀδικίαν καὶ τὴν ἁμαρτίαν αὐτῶν ὅτι πονηρά σοι ἐνεδείξαν­το καὶ νῦν δέξαι τὴν ἀδικίαν τῶν θεραπόν­των τοῦ θεοῦ τοῦ πατρός σου καὶ ἔκλαυσεν Ιωσηφ λαλούν­των αὐτῶν προ­̀ς αὐτόν
  • καὶ ἐλθόν­τες προ­̀ς αὐτὸν εἶπαν οἵδε ἡμεῖς σοι οἰκέται
  • καὶ εἶπεν αὐτοῖς Ιωσηφ μὴ φοβεῖσθε τοῦ γὰρ θεοῦ εἰμι ἐγώ
  • ὑμεῖς ἐβουλεύ­σασθε κατ᾿ ἐμοῦ εἰς πονηρά ὁ δὲ θεὸς ἐβουλεύ­σατο περὶ ἐμοῦ εἰς ἀγαθά ὅπως ἂν γενηθῇ ὡς σήμερον ἵνα δια­τραφῇ λαὸς πολύς
  • καὶ εἶπεν αὐτοῖς μὴ φοβεῖσθε ἐγὼ δια­θρέψω ὑμᾶς καὶ τὰς οἰκίας ὑμῶν καὶ παρεκάλεσεν αὐτοὺς καὶ ἐλάλησεν αὐτῶν εἰς τὴν καρδίαν
  • καὶ κατῴκησεν Ιωσηφ ἐν Αἰγύπτῳ αὐτὸς καὶ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ καὶ πᾶσα ἡ πανοικία τοῦ πατρὸς αὐτοῦ καὶ ἔζησεν Ιωσηφ ἔτη ἑκατὸν δέκα
  • καὶ εἶδεν Ιωσηφ Εφραιμ παιδία ἕως τρίτης γενεᾶς καὶ υἱοὶ Μαχιρ τοῦ υἱοῦ Μανασ­ση ἐτέχθησαν ἐπι­̀ μηρῶν Ιωσηφ
  • καὶ εἶπεν Ιωσηφ τοῖς ἀδελφοῖς αὐτοῦ λέγων ἐγὼ ἀπο­θνῄσκω ἐπι­σκοπῇ δὲ ἐπι­σκέψ­σε­ται ὑμᾶς ὁ θεὸς καὶ ἀνάξει ὑμᾶς ἐκ τῆς γῆς ταύτης εἰς τὴν γῆν ἣν ὤμοσεν ὁ θεὸς τοῖς πατράσιν ἡμῶν Αβρααμ καὶ Ισαακ καὶ Ιακωβ
  • καὶ ὥρκισεν Ιωσηφ τοὺς υἱοὺς Ισραηλ λέγων ἐν τῇ ἐπι­σκοπῇ ᾗ ἐπι­σκέψ­σε­ται ὑμᾶς ὁ θεός καὶ συν­ανοίσετε τὰ ὀστᾶ μου ἐν­τεῦθεν μεθ᾿ ὑμῶν
  • καὶ ἐτελεύ­τησεν Ιωσηφ ἐτῶν ἑκατὸν δέκα καὶ ἔθαψαν αὐτὸν καὶ ἔθηκαν ἐν τῇ σορῷ ἐν Αἰγύπτῳ
  • 约 瑟 伏 在 他 父 亲 的 面 上 哀 哭 , 与 他 亲 嘴 。
  • 约 瑟 吩 咐 伺 候 他 的 医 生 用 香 料 薰 他 父 亲 , 医 生 就 用 香 料 薰 了 以 色 列 。
  • 薰 尸 的 常 例 是 四 十 天 。 那 四 十 天 满 了 , 埃 及 人 为 他 哀 哭 了 七 十 天 。
  • 为 他 哀 哭 的 日 子 过 了 , 约 瑟 对 法 老 家 中 的 人 说 , 我 若 在 你 们 眼 前 蒙 恩 , 请 你 们 报 告 法 老 说 ,
  • 我 父 亲 要 死 的 时 候 叫 我 起 誓 说 , 你 要 将 我 葬 在 迦 南 地 , 在 我 为 自 己 所 掘 的 坟 墓 里 。 现 在 求 你 让 我 上 去 葬 我 父 亲 , 以 后 我 必 回 来 。
  • 法 老 说 , 你 可 以 上 去 , 照 着 你 父 亲 叫 你 起 的 誓 , 将 他 葬 埋 。
  • 于 是 约 瑟 上 去 葬 他 父 亲 。 与 他 一 同 上 去 的 , 有 法 老 的 臣 仆 和 法 老 家 中 的 长 老 , 并 埃 及 国 的 长 老 ,
  • 还 有 约 瑟 的 全 家 和 他 的 弟 兄 们 , 并 他 父 亲 的 眷 属 。 只 有 他 们 的 妇 人 孩 子 , 和 羊 群 牛 群 , 都 留 在 歌 珊 地 。
  • 又 有 车 辆 马 兵 , 和 他 一 同 上 去 。 那 一 帮 人 甚 多 。
  • 他 们 到 了 约 但 河 外 , 亚 达 的 禾 场 , 就 在 那 里 大 大 地 号 啕 痛 哭 。 约 瑟 为 他 父 亲 哀 哭 了 七 天 。
  • 迦 南 的 居 民 见 亚 达 禾 场 上 的 哀 哭 , 就 说 , 这 是 埃 及 人 一 场 大 的 哀 哭 。 因 此 那 地 方 名 叫 亚 伯 麦 西 , 是 在 约 但 河 东 。
  • 雅 各 的 儿 子 们 就 遵 着 他 父 亲 所 吩 咐 的 办 了 ,
  • 把 他 搬 到 迦 南 地 , 葬 在 幔 利 前 , 麦 比 拉 田 间 的 洞 里 。 那 洞 和 田 是 亚 伯 拉 罕 向 赫 人 以 弗 仑 买 来 为 业 , 作 坟 地 的 。
  • 约 瑟 葬 了 他 父 亲 以 后 , 就 和 众 弟 兄 , 并 一 切 同 他 上 去 葬 他 父 亲 的 人 , 都 回 埃 及 去 了 。
  • 约 瑟 的 哥 哥 们 见 父 亲 死 了 , 就 说 , 或 者 约 瑟 怀 恨 我 们 , 照 着 我 们 从 前 待 他 一 切 的 恶 足 足 地 报 复 我 们 。
  • 他 们 就 打 发 人 去 见 约 瑟 , 说 , 你 父 亲 未 死 以 先 吩 咐 说 ,
  • 你 们 要 对 约 瑟 这 样 说 , 从 前 你 哥 哥 们 恶 待 你 , 求 你 饶 恕 他 们 的 过 犯 和 罪 恶 。 如 今 求 你 饶 恕 你 父 亲 神 之 仆 人 的 过 犯 。 他 们 对 约 瑟 说 这 话 , 约 瑟 就 哭 了 。
  • 他 的 哥 哥 们 又 来 俯 伏 在 他 面 前 , 说 , 我 们 是 你 的 仆 人 。
  • 约 瑟 对 他 们 说 , 不 要 害 怕 , 我 岂 能 代 替 神 呢 。
  • 从 前 你 们 的 意 思 是 要 害 我 , 但 神 的 意 思 原 是 好 的 , 要 保 全 许 多 人 的 性 命 , 成 就 今 日 的 光 景 。
  • 现 在 你 们 不 要 害 怕 , 我 必 养 活 你 们 和 你 们 的 妇 人 孩 子 。 于 是 约 瑟 用 亲 爱 的 话 安 慰 他 们 。
  • 约 瑟 和 他 父 亲 的 眷 属 都 住 在 埃 及 。 约 瑟 活 了 一 百 一 十 岁 。
  • 约 瑟 得 见 以 法 莲 第 三 代 的 子 孙 。 玛 拿 西 的 孙 子 , 玛 吉 的 儿 子 也 养 在 约 瑟 的 膝 上 。
  • 约 瑟 对 他 弟 兄 们 说 , 我 要 死 了 , 但 神 必 定 看 顾 你 们 , 领 你 们 从 这 地 上 去 , 到 他 起 誓 所 应 许 给 亚 伯 拉 罕 , 以 撒 , 雅 各 之 地 。
  • 约 瑟 叫 以 色 列 的 子 孙 起 誓 说 , 神 必 定 看 顾 你 们 。 你 们 要 把 我 的 骸 骨 从 这 里 搬 上 去 。
  • 约 瑟 死 了 , 正 一 百 一 十 岁 。 人 用 香 料 将 他 薰 了 , 把 他 收 殓 在 棺 材 里 , 停 在 埃 及 。