Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга Бытия
 

 
  • И при­­па́дъ Ио́сифъ на лице́ отца́ сво­его́, пла́кася [го́рько] о не́мъ и облобыза́ его́:
  • и повелѣ́ Ио́сифъ рабо́мъ сво­и́мъ погреба́телемъ погребсти́ отца́ сво­его́. И погребо́ша погреба́телiе Изра́иля.
  • И испо́лнишася ему́ четы́редесять дні́й: та́ко бо исчисля́ют­ся дні́е погребе́нiя: и пла́кася его́ Еги́петъ се́дмьдесятъ дні́й.
  • Егда́ же преидо́ша дні́е пла́ча, глаго́ла Ио́сифъ ко вельмо́жамъ фарао́новымъ, глаго́ля: а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ ва́ми, рцы́те о мнѣ́ во у́шы фарао́ну, глаго́люще:
  • оте́цъ мо́й закля́ мя пре́жде сконча́нiя [сво­его́], глаго́ля: во гро́бѣ, его́же ископа́хъ себѣ́ въ земли́ Ханаа́ни, та́мо мя́ погреби́: ны́нѣ у́бо воз­ше́дъ погребу́ отца́ мо­его́ и воз­вращу́ся. И реко́ша фарао́ну по словеси́ Ио́сифову.
  • И рече́ фарао́нъ ко Ио́сифу: взы́ди, погреби́ отца́ тво­его́, я́коже закля́ тя.
  • И взы́де Ио́сифъ погребсти́ отца́ сво­его́. И совзыдо́ша съ ни́мъ вси́ раби́ фарао́ни и старѣ́йшины до́му его́, и вси́ старѣ́йшины земли́ Еги́петскiя,
  • и ве́сь до́мъ Ио́сифовъ и бра́тiя его́, и ве́сь до́мъ отца́ его́ и сро́дницы его́: о́вцы же и волы́ оста́виша въ земли́ Гесе́мъ.
  • И совзыдо́ша съ ни́мъ и колесни́цы и ко́н­ницы, и бы́сть по́лкъ вели́къ зѣло́.
  • И прiидо́ша на гумно́ ата́дово, е́же е́сть объ о́нъ по́лъ Иорда́на, и рыда́ша его́ рыда́нiемъ ве́лiимъ и крѣ́пкимъ зѣло́: и сотвори́ пла́чь отцу́ сво­ему́ се́дмь дні́й.
  • И ви́дѣша жи́телiе земли́ Ханаа́нскiя пла́чь на гумнѣ́ ата́довѣ и рѣ́ша: пла́чь вели́къ се́й е́сть Еги́птяномъ. Сего́ ра́ди нарече́ся и́мя мѣ́сту тому́ пла́чь Еги́петскъ, е́же е́сть объ о́нъ по́лъ Иорда́на.
  • И сотвори́ша ему́ та́ко сы́нове его́, я́коже заповѣ́да и́мъ.
  • И взя́ша его́ сы́нове его́ въ зе́млю Ханаа́ню и погребо́ша его́ въ пеще́рѣ сугу́бѣй, ю́же стяжа́ Авраа́мъ пеще́ру въ стяжа́нiе гро́ба от­ Ефро́на Хетте́анина, пря́мо Мамврі́и.
  • И воз­врати́ся Ио́сифъ во Еги́петъ, са́мъ и бра́тiя его́ и вси́ совоз­ше́дшiи погребсти́ отца́ его́.
  • Ви́дѣв­ше же бра́тiя Ио́сифовы, я́ко у́мре оте́цъ и́хъ, рѣ́ша: да не когда́ воспомяне́тъ зло́бу на́шу Ио́сифъ и воз­дая́нiемъ воз­да́стъ на́мъ за вся́ зла́я, я́же показа́хомъ ему́.
  • И при­­ше́дше ко Ио́сифу реко́ша: оте́цъ тво́й закля́ пре́жде кончи́ны сво­ея́, глаго́ля:
  • та́ко рцы́те Ио́сифу: оста́ви и́мъ непра́вду и грѣ́хъ и́хъ, я́ко лука́вая тебѣ́ показа́ша: и ны́нѣ прiими́ непра́вду рабо́въ Бо́га отца́ тво­его́. И пла́кася Ио́сифъ, глаго́лющымъ и́мъ къ нему́.
  • И при­­ше́дше къ нему́ реко́ша: се́, мы́ тебѣ́ раби́.
  • И рече́ къ ни́мъ Ио́сифъ: не бо́йтеся, Бо́жiй бо е́смь а́зъ:
  • вы́ совѣща́сте на мя́ зла́я, Бо́гъ же совѣща́ о мнѣ́ во блага́я, дабы́ бы́ло я́коже дне́сь, и препита́лися бы лю́дiе мно́зи.
  • И рече́ и́мъ: не бо́йтеся, а́зъ препита́ю ва́съ и до́мы ва́шя. И утѣ́ши и́хъ, и глаго́ла и́мъ по се́рдцу и́хъ.
  • И всели́ся Ио́сифъ во Еги́птѣ са́мъ и бра́тiя его́ и ве́сь до́мъ отца́ его́: и поживе́ Ио́сифъ лѣ́тъ сто́ де́сять.
  • И ви́дѣ Ио́сифъ Ефре́мли дѣ́ти до тре́тiяго ро́да: и сы́нове Махи́ра сы́на Манассі́ина роди́шася при­­ бе́дрѣхъ Ио́сифовыхъ.
  • И рече́ Ио́сифъ бра́тiи сво­е́й, глаго́ля: а́зъ умира́ю, посѣще́нiемъ же посѣти́тъ ва́съ Бо́гъ и изведе́тъ ва́съ от­ земли́ сея́ въ зе́млю, о не́йже кля́т­ся Бо́гъ отце́мъ на́шымъ Авраа́му, Исаа́ку и Иа́кову.
  • И закля́ Ио́сифъ сы́ны Изра́илевы, глаго́ля: въ посѣще́нiи, и́мже посѣти́тъ ва́съ Бо́гъ, совоз­неси́те и ко́сти моя́ от­сю́ду съ ва́ми.
  • И сконча́ся Ио́сифъ сы́й лѣ́тъ ста́ десяти́: и погребо́ша его́, и положи́ша въ ра́цѣ во Еги́птѣ.
    Коне́цъ кни́зѣ пе́рвѣй Моисе́овѣ: и́мать въ себѣ́ гла́въ 50.
  • Иосиф пал на лице отца своего, и плакал над ним, и целовал его.
  • И повелел Иосиф слугам своим – врачам, бальзамировать отца его; и врачи набальзамировали Израиля.
  • И исполнилось ему сорок дней, ибо столько дней употребляется на бальзамирование, и оплакивали его Египтяне семьдесят дней.
  • Когда же прошли дни плача по нем, Иосиф сказал придворным фараона, говоря: если я обрел благоволение в очах ваших, то скажите фараону так:
  • отец мой заклял меня, сказав: вот, я умираю; во гробе моем, который я выкопал себе в земле Ханаанской, там похорони меня. И теперь хотел бы я пойти и похоронить отца моего и возвратиться. [Слова Иосифа пересказали фараону.]
  • И сказал фараон: пойди и похорони отца твоего, как он заклял тебя.
  • И пошел Иосиф хоронить отца своего. И пошли с ним все слуги фараона, старейшины дома его и все старейшины земли Египетской,
  • и весь дом Иосифа, и братья его, и дом отца его. Только детей своих и мелкий и крупный скот свой оставили в земле Гесем.
  • С ним отправились также колесницы и всадники, так что сонм был весьма велик.
  • И дошли они до Горен-гаатада при Иордане и плакали там плачем великим и весьма сильным; и сделал Иосиф плач по отце своем семь дней.
  • И видели жители земли той, Хананеи, плач в Горен-гаатаде, и сказали: велик плач этот у Египтян! Посему наречено имя [месту] тому: плач Египтян, что при Иордане.
  • И сделали сыновья Иакова с ним, как он заповедал им;
  • и отнесли его сыновья его в землю Ханаанскую и похоронили его в пещере на поле Махпела, которую купил Авраам с полем в собственность для погребения у Ефрона Хеттеянина, пред Мамре.
  • И возвратился Иосиф в Египет, сам и братья его и все ходившие с ним хоронить отца его, после погребения им отца своего.
  • И увидели братья Иосифовы, что умер отец их, и сказали: что, если Иосиф возненавидит нас и захочет отмстить нам за всё зло, которое мы ему сделали?
  • И послали они сказать Иосифу: отец твой пред смертью своею завещал, говоря:
  • так скажите Иосифу: прости братьям твоим вину и грех их, так как они сделали тебе зло. И ныне прости вины рабов Бога отца твоего. Иосиф плакал, когда ему говорили это.
  • Пришли и сами братья его, и пали пред лицем его, и сказали: вот, мы рабы тебе.
  • И сказал Иосиф: не бойтесь, ибо я боюсь Бога;
  • вот, вы умышляли против меня зло; но Бог обратил это в добро, чтобы сделать то, что теперь есть: сохранить жизнь великому числу людей;
  • итак не бойтесь: я буду питать вас и детей ваших. И успокоил их и говорил по сердцу их.
  • И жил Иосиф в Египте сам и дом отца его; жил же Иосиф всего сто десять лет.
  • И видел Иосиф детей у Ефрема до третьего рода, также и сыновья Махира, сына Манассиина, родились на колени Иосифа.
  • И сказал Иосиф братьям своим: я умираю, но Бог посетит вас и выведет вас из земли сей в землю, о которой клялся Аврааму, Исааку и Иакову.
  • И заклял Иосиф сынов Израилевых, говоря: Бог посетит вас, и вынесите кости мои отсюда.
  • И умер Иосиф ста десяти лет. И набальзамировали его и положили в ковчег в Египте.
  • Entonces se echó José sobre el rostro de su padre, lloró sobre él y lo besó.
  • Después mandó José a los médicos que estaban a su servicio que embalsamaran a su padre, y los médicos embalsamaron a Israel.
  • Cumplieron así cuarenta días, que eran los días requeridos para embalsamar.

    Y los egipcios lo lloraron setenta días.

  • Pasados los días de su luto, habló José a los de la casa del faraón, diciendo:

    —Si he hallado gracia a vuestros ojos, os ruego que habléis ahora a oídos del faraón, y le digáis:

  • “Mi padre me hizo jurar, diciendo: ‘Yo voy a morir; en el sepulcro que cavé para mí en la tierra de Canaán, allí me sepultarás’. Permite, pues, que yo vaya ahora a sepultar a mi padre, y después volveré.”
  • El faraón dijo:

    —Ve y sepulta a tu padre, como él te hizo jurar.

  • Entonces José subió para sepultar a su padre; y subieron con él todos los siervos del faraón, los ancianos de su casa y todos los ancianos de la tierra de Egipto,
  • toda la casa de José, sus hermanos y la casa de su padre; solamente dejaron en la tierra de Gosén sus niños, sus ovejas y sus vacas.
  • Subieron también con él carros y gente de a caballo, y se hizo un escuadrón muy grande.
  • Llegaron hasta la era de Atad, al otro lado del Jordán, y lloraron e hicieron grande y muy triste lamentación. Allí José hizo duelo por su padre durante siete días.
  • Al ver los habitantes de la tierra, los cananeos, el llanto en la era de Atad, dijeron: «Llanto grande es éste de los egipcios.» Por eso, a aquel lugar que está al otro lado del Jordán se le llamó Abel-mizraim.
  • Sus hijos, pues, hicieron con él según les había mandado,
  • pues sus hijos lo llevaron a la tierra de Canaán y lo sepultaron en la cueva del campo de Macpela, la que había comprado Abraham de manos de Efrón, el heteo, junto con el mismo campo, para heredad de sepultura, al oriente de Mamre.
  • Después que lo hubo sepultado, regresó José a Egipto, él, sus hermanos y todos los que subieron con él a sepultar a su padre.

  • Al ver los hermanos de José que su padre había muerto, dijeron:

    —Quizá nos aborrecerá José, y nos dará el pago de todo el mal que le hicimos.

  • Entonces enviaron a decir a José: «Tu padre mandó antes de su muerte, diciendo:
  • “Así diréis a José: ‘Te ruego que perdones ahora la maldad de tus hermanos y su pecado, porque te trataron mal’”; por eso, ahora te rogamos que perdones la maldad de los siervos del Dios de tu padre.» Y José lloró mientras hablaban.
  • Llegaron también sus hermanos, se postraron delante de él y dijeron:

    —Aquí nos tienes. Somos tus esclavos.

  • Pero José les respondió:

    —No temáis, pues ¿acaso estoy yo en lugar de Dios?

  • Vosotros pensasteis hacerme mal, pero Dios lo encaminó a bien, para hacer lo que vemos hoy, para mantener con vida a mucha gente.
  • Ahora, pues, no tengáis miedo; yo os sustentaré a vosotros y a vuestros hijos.

    Así los consoló, pues les habló al corazón.

  • Habitó José en Egipto, él y la casa de su padre; y vivió José ciento diez años.
  • Vio José los hijos de Efraín hasta la tercera generación; y también los hijos de Maquir hijo de Manasés fueron criados sobre las rodillas de José.
  • Un día, José dijo a sus hermanos:

    —Yo voy a morir, pero Dios ciertamente os visitará y os hará subir de esta tierra a la tierra que juró a Abraham, a Isaac y a Jacob.

  • E hizo jurar José a los hijos de Israel, diciendo:

    —Dios ciertamente os visitará, y haréis llevar de aquí mis huesos.

  • Murió José a la edad de ciento diez años; lo embalsamaron, y lo pusieron en un ataúd en Egipto.



  • 约 瑟 伏 在 他 父 亲 的 面 上 哀 哭 , 与 他 亲 嘴 。
  • 约 瑟 吩 咐 伺 候 他 的 医 生 用 香 料 薰 他 父 亲 , 医 生 就 用 香 料 薰 了 以 色 列 。
  • 薰 尸 的 常 例 是 四 十 天 。 那 四 十 天 满 了 , 埃 及 人 为 他 哀 哭 了 七 十 天 。
  • 为 他 哀 哭 的 日 子 过 了 , 约 瑟 对 法 老 家 中 的 人 说 , 我 若 在 你 们 眼 前 蒙 恩 , 请 你 们 报 告 法 老 说 ,
  • 我 父 亲 要 死 的 时 候 叫 我 起 誓 说 , 你 要 将 我 葬 在 迦 南 地 , 在 我 为 自 己 所 掘 的 坟 墓 里 。 现 在 求 你 让 我 上 去 葬 我 父 亲 , 以 后 我 必 回 来 。
  • 法 老 说 , 你 可 以 上 去 , 照 着 你 父 亲 叫 你 起 的 誓 , 将 他 葬 埋 。
  • 于 是 约 瑟 上 去 葬 他 父 亲 。 与 他 一 同 上 去 的 , 有 法 老 的 臣 仆 和 法 老 家 中 的 长 老 , 并 埃 及 国 的 长 老 ,
  • 还 有 约 瑟 的 全 家 和 他 的 弟 兄 们 , 并 他 父 亲 的 眷 属 。 只 有 他 们 的 妇 人 孩 子 , 和 羊 群 牛 群 , 都 留 在 歌 珊 地 。
  • 又 有 车 辆 马 兵 , 和 他 一 同 上 去 。 那 一 帮 人 甚 多 。
  • 他 们 到 了 约 但 河 外 , 亚 达 的 禾 场 , 就 在 那 里 大 大 地 号 啕 痛 哭 。 约 瑟 为 他 父 亲 哀 哭 了 七 天 。
  • 迦 南 的 居 民 见 亚 达 禾 场 上 的 哀 哭 , 就 说 , 这 是 埃 及 人 一 场 大 的 哀 哭 。 因 此 那 地 方 名 叫 亚 伯 麦 西 , 是 在 约 但 河 东 。
  • 雅 各 的 儿 子 们 就 遵 着 他 父 亲 所 吩 咐 的 办 了 ,
  • 把 他 搬 到 迦 南 地 , 葬 在 幔 利 前 , 麦 比 拉 田 间 的 洞 里 。 那 洞 和 田 是 亚 伯 拉 罕 向 赫 人 以 弗 仑 买 来 为 业 , 作 坟 地 的 。
  • 约 瑟 葬 了 他 父 亲 以 后 , 就 和 众 弟 兄 , 并 一 切 同 他 上 去 葬 他 父 亲 的 人 , 都 回 埃 及 去 了 。
  • 约 瑟 的 哥 哥 们 见 父 亲 死 了 , 就 说 , 或 者 约 瑟 怀 恨 我 们 , 照 着 我 们 从 前 待 他 一 切 的 恶 足 足 地 报 复 我 们 。
  • 他 们 就 打 发 人 去 见 约 瑟 , 说 , 你 父 亲 未 死 以 先 吩 咐 说 ,
  • 你 们 要 对 约 瑟 这 样 说 , 从 前 你 哥 哥 们 恶 待 你 , 求 你 饶 恕 他 们 的 过 犯 和 罪 恶 。 如 今 求 你 饶 恕 你 父 亲 神 之 仆 人 的 过 犯 。 他 们 对 约 瑟 说 这 话 , 约 瑟 就 哭 了 。
  • 他 的 哥 哥 们 又 来 俯 伏 在 他 面 前 , 说 , 我 们 是 你 的 仆 人 。
  • 约 瑟 对 他 们 说 , 不 要 害 怕 , 我 岂 能 代 替 神 呢 。
  • 从 前 你 们 的 意 思 是 要 害 我 , 但 神 的 意 思 原 是 好 的 , 要 保 全 许 多 人 的 性 命 , 成 就 今 日 的 光 景 。
  • 现 在 你 们 不 要 害 怕 , 我 必 养 活 你 们 和 你 们 的 妇 人 孩 子 。 于 是 约 瑟 用 亲 爱 的 话 安 慰 他 们 。
  • 约 瑟 和 他 父 亲 的 眷 属 都 住 在 埃 及 。 约 瑟 活 了 一 百 一 十 岁 。
  • 约 瑟 得 见 以 法 莲 第 三 代 的 子 孙 。 玛 拿 西 的 孙 子 , 玛 吉 的 儿 子 也 养 在 约 瑟 的 膝 上 。
  • 约 瑟 对 他 弟 兄 们 说 , 我 要 死 了 , 但 神 必 定 看 顾 你 们 , 领 你 们 从 这 地 上 去 , 到 他 起 誓 所 应 许 给 亚 伯 拉 罕 , 以 撒 , 雅 各 之 地 。
  • 约 瑟 叫 以 色 列 的 子 孙 起 誓 说 , 神 必 定 看 顾 你 们 。 你 们 要 把 我 的 骸 骨 从 这 里 搬 上 去 。
  • 约 瑟 死 了 , 正 一 百 一 十 岁 。 人 用 香 料 将 他 薰 了 , 把 他 收 殓 在 棺 材 里 , 停 在 埃 及 。