Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Апостола Павла послание к евреям

 
  • [Зач. 310.] Да убо­и́мся у́бо, да не когда́ оста́влену обѣтова́нiю вни́ти въ поко́й его́, яви́т­ся кто́ от­ ва́съ лиши́вся.
  • И́бо на́мъ благовѣ­ст­вова́но е́сть, я́коже и о́нѣмъ: но не по́льзова о́нѣхъ сло́во слу́ха, не ра­ст­воре́н­ное вѣ́рою слы́шав­шихъ.
  • Вхо́димъ бо въ поко́й вѣ́ровав­шiи, я́коже рече́: я́ко кля́хся во гнѣ́вѣ мо­е́мъ, а́ще вни́дутъ въ поко́й мо́й: а́ще и дѣло́мъ от­ сложе́нiя мíра бы́в­шымъ.
  • Рече́ бо нѣ́гдѣ о седмѣ́мъ си́це: и почи́ Бо́гъ въ де́нь седмы́й от­ всѣ́хъ дѣ́лъ сво­и́хъ.
  • И въ се́мъ па́ки: а́ще вни́дутъ въ поко́й мо́й.
  • Поне́же у́бо лише́ни нѣ́цыи {остае́т­ся нѣ́кiимъ} вни́ти въ него́, и и́мже пре́жде благовѣ­ст­вова́но бѣ́, не внидо́ша за непослуша́нiе:
  • па́ки нѣ́кiй уставля́етъ де́нь, дне́сь, въ Дави́дѣ глаго́ля, по толи́цѣхъ лѣ́тѣхъ, я́коже пре́жде глаго́лася: дне́сь, а́ще гла́съ его́ услы́шите, не ожесточи́те серде́цъ ва́шихъ.
  • А́ще бо бы о́нѣхъ Иису́съ упоко́илъ, не бы́ о инѣ́мъ дни́ глаго́лалъ по си́хъ.
  • У́бо оста́влено е́сть [и еще́] суббо́т­ст­во лю́демъ Бо́жiимъ:
  • в­ше́дый бо въ поко́й его́, и то́й почи́ от­ дѣ́лъ сво­и́хъ, я́коже от­ сво­и́хъ Бо́гъ.
  • Потщи́мся у́бо вни́ти во о́ный поко́й, да не кто́ въ ту́ же при́тчу противле́нiя впаде́тъ.
  • Жи́во бо сло́во Бо́жiе и дѣ́й­с­т­вен­но, и острѣ́йше па́че вся́каго меча́ обою́ду остра́, и проходя́щее да́же до раздѣле́нiя души́ же и ду́ха, члено́въ же и мозго́въ, и суди́телно помышле́ниемъ и мы́слемъ серде́чнымъ.
  • И нѣ́сть тва́рь неявле́на предъ ни́мъ, вся́ же нага́ и объявле́на предъ очи́ма его́, къ нему́же на́мъ сло́во.
  • [Зач. 311А.] Иму́ще у́бо архiере́а вели́ка, проше́дшаго небеса́, Иису́са Сы́на Бо́жiя, да держи́мся исповѣ́данiя.
  • Не и́мамы бо архiере́а не могу́ща спострада́ти не́мощемъ на́шымъ, но искуше́на по вся́ческимъ по подо́бiю, ра́звѣ грѣха́.
  • Да при­­ступа́емъ у́бо съ дерзнове́нiемъ къ престо́лу благода́ти, да прiи́мемъ ми́лость и благода́ть обря́щемъ во благовре́мен­ну по́мощь.
  • [Зач. 310.] Посему будем опасаться, чтобы, когда еще остается обетование войти в покой Его, не оказался кто из вас опоздавшим.
  • Ибо и нам оно возвещено, как и тем; но не принесло им пользы слово слышанное, не растворенное верою слышавших.
  • А входим в покой мы уверовавшие, так как Он сказал: «Я поклялся в гневе Моем, что они не войдут в покой Мой», хотя дела Его были совершены еще в начале мира.
  • Ибо негде сказано о седьмом дне так: и почил Бог в день седьмый от всех дел Своих.
  • И еще здесь: «не войдут в покой Мой».
  • Итак, как некоторым остается войти в него, а те, которым прежде возвещено, не вошли в него за непокорность,
  • то еще определяет некоторый день, «ныне», говоря через Давида, после столь долгого времени, как выше сказано: «ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших».
  • Ибо если бы Иисус Навин доставил им покой, то не было бы сказано после того о другом дне.
  • Посему для народа Божия еще остается субботство.
  • Ибо, кто вошел в покой Его, тот и сам успокоился от дел своих, как и Бог от Своих.
  • Итак постараемся войти в покой оный, чтобы кто по тому же примеру не впал в непокорность.
  • Ибо слово Божие живо и действенно и острее всякого меча обоюдоострого: оно проникает до разделения души и духа, составов и мозгов, и судит помышления и намерения сердечные.
  • И нет твари, сокровенной от Него, но все обнажено и открыто перед очами Его: Ему дадим отчет.
  • [Зач. 311А.] Итак, имея Первосвященника великого, прошедшего небеса, Иисуса Сына Божия, будем твердо держаться исповедания нашего.
  • Ибо мы имеем не такого первосвященника, который не может сострадать нам в немощах наших, но Который, подобно нам, искушен во всем, кроме греха.
  • Посему да приступаем с дерзновением к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для благовременной помощи.
  • Timeamus ergo, ne forte, relicta pollicitatione introeundi in re quiem eius, existimetur aliquis ex vobis deesse;
  • etenim et nobis evangelizatum est quemadmodum et illis, sed non profuit illis sermo auditus, non commixtis fide cum iis, qui audierant.
  • Ingredimur enim in requiem, qui credidimus, quemadmodum dixit: «Sicut iuravi in ira mea: Non introibunt in requiem meam», et quidem operibus ab institutione mundi factis.
  • Dixit enim quodam loco de die septima sic: "Et requievit Deus die septima ab omnibus operibus suis»;
  • et in isto rursum: «Non introibunt in requiem meam».
  • Quoniam ergo superest quosdam introire in illam, et hi, quibus prioribus evangelizatum est, non introierunt propter inoboedientiam,
  • iterum terminat diem quendam, «Hodie», in David dicendo post tantum temporis, sicut supra dictum est: «Hodie, si vocem eius audieritis, nolite obdurare corda vestra».
  • Nam, si eis Iesus requiem praestitisset, non de alio loqueretur posthac die.
  • Itaque relinquitur sabbatismus populo Dei;
  • qui enim ingressus est in requiem eius, etiam ipse requievit ab operibus suis, sicut a suis Deus.
  • Festinemus ergo ingredi in illam requiem, ut ne in idipsum quis incidat inoboedientiae exemplum.
  • Vivus est enim Dei sermo et efficax et penetrabilior omni gladio ancipiti et pertingens usque ad divisionem animae ac spiritus, compagum quoque et medullarum, et discretor cogitationum et intentionum cordis;
  • et non est creatura invisibilis in conspectu eius, omnia autem nuda et aperta sunt oculis eius, ad quem nobis sermo.
  • Habentes ergo pontificem magnum, qui penetravit caelos, Iesum Filium Dei, teneamus confessionem.
  • Non enim habemus pontificem, qui non possit compati infirmitatibus nostris, tentatum autem per omnia secundum similitudinem absque peccato;
  • adeamus ergo cum fiducia ad thronum gratiae, ut misericordiam consequamur et gratiam inveniamus in auxilium opportunum.
  • 我 们 既 蒙 留 下 有 进 入 他 安 息 的 应 许 , 就 当 畏 惧 , 免 得 我 们 中 间 , ( 我 们 原 文 作 你 们 ) 或 有 人 似 乎 是 赶 不 上 了 。
  • 因 为 有 福 音 传 给 我 们 , 像 传 给 他 们 一 样 。 只 是 所 听 见 的 道 与 他 们 无 益 , 因 为 他 们 没 有 信 心 与 所 听 见 的 道 调 和 。
  • 但 我 们 已 经 相 信 的 人 , 得 以 进 入 那 安 息 , 正 如 神 所 说 , 我 在 怒 中 起 誓 说 , 他 们 断 不 可 进 入 我 的 安 息 。 其 实 造 物 之 工 , 从 创 世 以 来 已 经 成 全 了 。
  • 论 到 第 七 日 , 有 一 处 说 , 到 第 七 日 神 就 歇 了 他 一 切 的 工 。
  • 又 有 一 处 说 , 他 们 断 不 可 进 入 我 的 安 息 。
  • 既 有 必 进 安 息 的 人 , 那 先 前 听 见 福 音 的 , 因 为 不 信 从 , 不 得 进 去 。
  • 所 以 过 了 多 年 , 就 在 大 卫 的 书 上 , 又 限 定 一 日 , 如 以 上 所 引 的 说 , 你 们 今 日 若 听 他 的 话 , 就 不 可 硬 着 心 。
  • 若 是 约 书 亚 已 叫 他 们 享 了 安 息 , 后 来 神 就 不 再 题 别 的 日 子 了 。
  • 这 样 看 来 , 必 另 有 一 安 息 日 的 安 息 , 为 神 的 子 民 存 留 。
  • 因 为 那 进 入 安 息 的 , 乃 是 歇 了 自 己 的 工 , 正 如 神 歇 了 他 的 工 一 样 。
  • 所 以 我 们 务 必 竭 力 进 入 那 安 息 , 免 得 有 人 学 那 不 信 从 的 样 子 跌 倒 了 。
  • 神 的 道 是 活 泼 的 , 是 有 功 效 的 , 比 一 切 两 刃 的 剑 更 快 , 甚 至 魂 与 灵 , 骨 节 与 骨 髓 , 都 能 刺 入 剖 开 , 连 心 中 的 思 念 和 主 意 , 都 能 辨 明 。
  • 并 且 被 造 的 , 没 有 一 样 在 他 面 前 不 显 然 的 。 原 来 万 物 , 在 那 与 我 们 有 关 系 的 主 眼 前 , 都 是 赤 露 敞 开 的 。
  • 我 们 既 然 有 一 位 已 经 升 入 高 天 尊 荣 的 大 祭 司 , 就 是 神 的 儿 子 耶 稣 , 便 当 持 定 所 承 认 的 道 。
  • 因 我 们 的 大 祭 司 , 并 非 不 能 体 恤 我 们 的 软 弱 。 他 也 曾 凡 事 受 过 试 探 , 与 我 们 一 样 。 只 是 他 没 有 犯 罪 。
  • 所 以 我 们 只 管 坦 然 无 惧 的 , 来 到 施 恩 的 宝 座 前 , 为 要 得 怜 恤 , 蒙 恩 惠 作 随 时 的 帮 助 。