Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Апостола Павла послание к евреям

 
  • [Зач. 315.] Се́й бо Мелхиседе́къ, Ца́рь Сали́мскiй, свяще́н­никъ Бо́га вы́шняго, и́же срѣ́те Авраа́ма воз­вра́щшася от­ сѣ́ча царе́й и благослови́ его́,
  • ему́же и десяти́ну от­ всѣ́хъ от­дѣли́ Авраа́мъ, пе́рвѣе у́бо сказу́ет­ся Ца́рь пра́вды, пото́мъ же Ца́рь Сали́мскiй, е́же е́сть, Ца́рь ми́ра,
  • безъ отца́, безъ ма́тере, безъ при́чта ро́да, ни нача́ла дне́мъ, ни животу́ конца́ имѣ́я, уподо́бленъ же Сы́ну Бо́жiю, пребыва́етъ свяще́н­никъ вы́ну.
  • Ви́дите же, ели́къ се́й, ему́же и десяти́ну да́лъ е́сть Авраа́мъ патрiа́рхъ от­ избра́н­ныхъ.
  • И прiе́млющiи у́бо свяще́н­ство от­ сыно́въ Леві́инъ за́повѣдь и́мутъ одеся́т­ст­вовати лю́ди по зако́ну, си́рѣчь, бра́тiю свою́, а́ще и от­ чре́слъ Авраа́мовыхъ изше́дшую:
  • не при­­чита́емый же ро́домъ къ ни́мъ, одеся́т­ст­вова Авраа́ма и иму́щаго обѣтова́нiя благослови́:
  • [Зач. 316.] безъ вся́каго же прекосло́вiя ме́ншее от­ бо́лшаго благословля́ет­ся.
  • И здѣ́ у́бо десяти́ны человѣ́цы умира́ющiи прiе́млютъ: та́мо же свидѣ́тел­ст­вуемый, я́ко жи́въ е́сть.
  • И да си́це реку́, Авраа́момъ и Леві́й, прiе́мляй десяти́ны, десяти́ны да́лъ е́сть:
  • еще́ бо въ чре́слѣхъ о́тчiихъ бя́ше, егда́ срѣ́те его́ Мелхиседе́къ.
  • А́ще у́бо соверше́н­ство леви́тскимъ свяще́н­ствомъ бы́ло, лю́дiе бо на не́мъ взако́нени бы́ша: ка́я еще́ потре́ба по чи́ну Мелхиседе́кову ино́му воста́ти свяще́н­нику, а не по чи́ну Ааро́нову глаго́латися?
  • прелага́ему бо свяще́н­ству, по ну́жди и зако́ну премѣне́нiе быва́етъ.
  • О не́мже бо глаго́лют­ся сiя́, колѣ́ну ино́му при­­части́ся, от­ него́же никто́же при­­ступи́ ко олтарю́:
  • я́вѣ бо, я́ко от­ колѣ́на Иу́дова воз­сiя́ Госпо́дь на́шъ, о не́мже колѣ́нѣ Моисе́й о свяще́н­ствѣ ничесо́же глаго́ла.
  • И ли́шше еще́ я́вѣ е́сть, я́ко по подо́бiю Мелхиседе́кову востае́тъ свяще́н­никъ и́нъ,
  • и́же не по зако́ну за́повѣди плотскі́я бы́сть, но по си́лѣ живота́ неразруша́емаго.
  • Свидѣ́тел­ст­вуетъ бо, я́ко ты́ еси́ свяще́н­никъ во вѣ́къ по чи́ну Мелхиседе́кову.
  • [Зач. 317.] Отлага́нiе у́бо быва́етъ пре́жде бы́в­шiя за́повѣди за не́мощное ея́ и неполе́зно­е:
  • ничто́же бо соверши́лъ зако́нъ: при­­введе́нiе же е́сть лу́чшему упова́нiю, и́мже при­­ближа́емся къ Бо́гу.
  • И по ели́ку не безъ кля́твы:
  • они́ бо безъ кля́твы свяще́н­ницы бы́ша, се́й же съ кля́твою чрезъ глаго́лющаго къ нему́: кля́т­ся Госпо́дь и не раска́ет­ся: ты́ еси́ свяще́н­никъ во вѣ́къ по чи́ну Мелхиседе́кову:
  • по толи́ку лу́чшаго завѣ́та бы́сть испору́чникъ Иису́съ.
  • И они́ мно́жайши свяще́н­ницы бы́ша, зане́ сме́ртiю воз­бране́ни су́ть пребыва́ти:
  • се́й же, зане́же пребыва́етъ во вѣ́ки, непресту́пное и́мать свяще́н­ство,
  • тѣ́мже и спасти́ до конца́ мо́жетъ при­­ходя́щихъ чрезъ него́ къ Бо́гу, всегда́ жи́въ сы́й, во е́же хода́тай­ст­вовати о ни́хъ.
  • [Зач. 318А.] Тако́въ бо на́мъ подоба́­ше архiере́й: преподо́бенъ, незло́бивъ, безскве́рненъ, от­луче́нъ от­ грѣ́шникъ и вы́шше небе́съ бы́вый,
  • и́же не и́мать по вся́ дни́ ну́жды, я́коже первосвяще́н­ницы, пре́жде о сво­и́хъ грѣсѣ́хъ же́ртвы при­­носи́ти, пото́мъ же о людски́хъ: сiе́ бо сотвори́ еди́ною, себе́ при­­не́съ.
  • Зако́нъ бо человѣ́ки поставля́етъ первосвяще́н­ники, иму́щыя не́мощь: сло́во же кля́твен­ное, е́же по зако́нѣ, Сы́на во вѣ́ки соверше́н­на.
  • 这 麦 基 洗 德 , 就 是 撒 冷 王 , 又 是 至 高 神 的 祭 司 , 本 是 长 远 为 祭 司 的 。 他 当 亚 伯 拉 罕 杀 败 诸 王 回 来 的 时 候 , 就 迎 接 他 , 给 他 祝 福 。
  • 亚 伯 拉 罕 也 将 自 己 所 得 来 的 取 十 分 之 一 给 他 。 他 头 一 个 名 翻 出 来 , 就 是 仁 义 王 , 他 又 名 撒 冷 王 , 就 是 平 安 王 的 意 思 。
  • 他 无 父 , 无 母 , 无 族 谱 , 无 生 之 始 , 无 命 之 终 , 乃 是 与 神 的 儿 子 相 似 。
  • 你 们 想 一 想 , 先 祖 亚 伯 拉 罕 , 将 自 己 所 掳 来 上 等 之 物 取 十 分 之 一 给 他 , 这 人 是 何 等 尊 贵 呢 。
  • 那 是 祭 司 职 任 的 利 未 子 孙 , 领 命 照 例 向 百 姓 取 十 分 之 一 , 这 百 姓 是 自 己 的 弟 兄 , 虽 是 从 亚 伯 拉 罕 身 中 生 的 , ( 身 原 文 作 腰 ) , 还 是 照 例 取 十 分 之 一
  • 独 有 麦 基 洗 德 , 不 与 他 们 同 谱 , 倒 收 纳 亚 伯 拉 罕 的 十 分 之 一 , 为 那 蒙 应 许 的 亚 伯 拉 罕 祝 福 。
  • 从 来 位 分 大 的 给 位 分 小 的 祝 福 , 这 是 驳 不 倒 的 理 。
  • 在 这 里 收 十 分 之 一 的 都 是 必 死 的 人 。 但 在 那 里 收 十 分 之 一 的 , 有 为 他 作 见 证 的 说 , 他 是 活 的 。
  • 并 且 可 说 , 那 受 十 分 之 一 的 利 未 , 也 是 藉 着 亚 伯 拉 罕 纳 了 十 分 之 一 。
  • 因 为 麦 基 洗 德 迎 接 亚 伯 拉 罕 的 时 候 , 利 未 已 经 在 他 先 祖 的 身 中 。 ( 身 原 文 作 腰 )
  • 从 前 百 姓 在 利 未 人 祭 司 职 任 以 下 受 律 法 , 倘 若 藉 这 职 任 能 得 完 全 , 又 何 用 另 外 兴 起 一 位 祭 司 , 照 麦 基 洗 德 的 等 次 , 不 照 亚 伦 的 等 次 呢 。
  • 祭 司 的 职 任 既 已 更 改 , 律 法 也 必 须 更 改 。
  • 因 为 这 话 所 指 的 人 , 本 属 别 的 支 派 , 那 支 派 里 从 来 没 有 一 人 伺 候 祭 坛 。
  • 我 们 的 主 分 明 是 从 犹 大 出 来 的 。 但 这 支 派 , 摩 西 并 没 有 题 到 祭 司 。
  • 倘 若 照 麦 基 洗 德 的 样 式 , 另 外 兴 起 一 位 祭 司 来 , 我 的 话 更 是 显 而 易 见 的 了 。
  • 他 成 为 祭 司 , 并 不 是 照 属 肉 体 的 条 例 , 乃 是 照 无 穷 之 生 命 的 大 能 。 ( 无 穷 原 文 作 不 能 毁 坏 ) 。
  • 因 为 有 给 他 作 见 证 的 说 , 你 是 照 着 麦 基 洗 德 的 等 次 永 远 为 祭 司 。
  • 先 前 的 条 例 , 因 软 弱 无 益 , 所 以 废 掉 了 。
  • ( 律 法 原 来 一 无 所 成 ) 就 引 进 了 更 美 的 指 望 , 靠 这 指 望 我 们 便 可 以 进 到 神 面 前 。
  • 再 者 , 耶 稣 为 祭 司 , 并 不 是 不 起 誓 立 的 。
  • 至 于 那 些 祭 司 , 原 不 是 起 誓 立 的 , 只 有 耶 稣 是 起 誓 立 的 。 因 为 那 立 他 的 对 他 说 , 主 起 了 誓 决 不 后 悔 , 你 是 永 远 为 祭 司 。
  • 既 是 起 誓 立 的 , 耶 稣 就 作 了 更 美 之 约 的 中 保 。
  • 那 些 成 为 祭 司 的 , 数 目 本 来 多 , 是 因 为 有 死 阻 隔 不 能 长 久 。
  • 这 位 既 是 永 远 长 存 的 , 他 祭 司 的 职 任 , 就 长 久 不 更 换 。
  • 凡 靠 着 他 进 到 神 面 前 的 人 , 他 都 能 拯 救 到 底 。 因 为 他 是 长 远 活 着 , 替 他 们 祈 求 。
  • 像 这 样 圣 洁 , 无 邪 恶 , 无 玷 污 , 远 离 罪 人 , 高 过 诸 天 的 大 祭 司 , 原 是 与 我 们 合 宜 的 。
  • 他 不 像 那 些 大 祭 司 , 每 日 必 须 先 为 自 己 的 罪 , 后 为 百 姓 的 罪 献 祭 , 因 为 他 只 一 次 将 自 己 献 上 , 就 把 这 事 成 全 了 。
  • 律 法 本 是 立 软 弱 的 人 为 大 祭 司 。 但 在 律 法 以 后 起 誓 的 话 , 是 立 儿 子 为 大 祭 司 , 乃 是 成 全 到 永 远 的 。


  • [Зач. 315.] Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей,
  • которому и десятину отделил Авраам от всего, – во-первых, по знаменованию имени царь правды, а потом и царь Салима, то есть царь мира,
  • без отца, без матери, без родословия, не имеющий ни начала дней, ни конца жизни, уподобляясь Сыну Божию, пребывает священником навсегда.
  • Видите, как велик тот, которому и Авраам патриарх дал десятину из лучших добыч своих.
  • Получающие священство из сынов Левииных имеют заповедь – брать по закону десятину с народа, то есть со своих братьев, хотя и сии произошли от чресл Авраамовых.
  • Но сей, не происходящий от рода их, получил десятину от Авраама и благословил имевшего обетования.
  • [Зач. 316.] Без всякого же прекословия меньший благословляется бо́льшим.
  • И здесь десятины берут человеки смертные, а там – имеющий о себе свидетельство, что он живет.
  • И, так сказать, сам Левий, принимающий десятины, в лице Авраама дал десятину:
  • ибо он был еще в чреслах отца, когда Мелхиседек встретил его.
  • Итак, если бы совершенство достигалось посредством левитского священства, – ибо с ним сопряжен закон народа, – то какая бы еще нужда была восставать иному священнику по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона именоваться?
  • Потому что с переменою священства необходимо быть перемене и закона.
  • Ибо Тот, о Котором говорится сие, принадлежал к иному колену, из которого никто не приступал к жертвеннику.
  • Ибо известно, что Господь наш воссиял из колена Иудина, о котором Моисей ничего не сказал относительно священства.
  • И это еще яснее видно из того, что по подобию Мелхиседека восстает Священник иной,
  • Который таков не по закону заповеди плотской, но по силе жизни непрестающей.
  • Ибо засвидетельствовано: Ты священник вовек по чину Мелхиседека.
  • [Зач. 317.] Отменение же прежде бывшей заповеди бывает по причине ее немощи и бесполезности,
  • ибо закон ничего не довел до совершенства; но вводится лучшая надежда, посредством которой мы приближаемся к Богу.
  • И как сие было не без клятвы, –
  • ибо те были священниками без клятвы, а Сей с клятвою, потому что о Нем сказано: клялся Господь, и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека, –
  • то лучшего завета поручителем соделался Иисус.
  • Притом тех священников было много, потому что смерть не допускала пребывать одному;
  • а Сей, как пребывающий вечно, имеет и священство непреходящее,
  • посему и может всегда спасать приходящих чрез Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них.
  • [Зач. 318А.] Таков и должен быть у нас Первосвященник: святой, непричастный злу, непорочный, отделенный от грешников и превознесенный выше небес,
  • Который не имеет нужды ежедневно, как те первосвященники, приносить жертвы сперва за свои грехи, потом за грехи народа, ибо Он совершил это однажды, принеся в жертву Себя Самого.
  • Ибо закон поставляет первосвященниками человеков, имеющих немощи; а слово клятвенное, после закона, поставило Сына, на веки совершенного.