Суди́теся съ ма́терiю свое́ю, суди́теся, я́ко та́ не жена́ моя́, и а́зъ не му́жъ ея́: и отве́ргу блуже́нiя ея́ от лица́ моего́ и любодѣ́йство ея́ от среды́ сосцу́ ея́:

я́ко да совлеку́ ю́ на́гу и поста́влю ю́ я́коже въ де́нь рожде́нiя ея́, и положу́ ю́ я́ко пусты́ню, и учиню́ ю́ я́ко зе́млю безво́дну, и убiю́ о́ную жа́ждею:

и ча́дъ ея́ не поми́лую, я́ко ча́да блуже́нiя су́ть,

я́ко соблуди́ ма́ти и́хъ, посрами́ся роди́вшая и́хъ, рече́ бо: пойду́ вслѣ́дъ похотнико́въ мои́хъ, даю́щихъ мнѣ́ хлѣ́бы моя́ и во́ду мою́, и ри́зы моя́ и плащани́цы моя́, и ма́сло мое́ и вся́, ели́ка мнѣ́ досто́ятъ.

Сего́ ра́ди, се́, а́зъ загражду́ пу́ть ея́ те́рнiемъ и возгражду́ распу́тiя ея́, и стези́ своея́ не обря́щетъ:

и пожене́тъ похотники́ своя́ и не пости́гнетъ и́хъ, и взы́щетъ и́хъ и не обря́щетъ, и рече́тъ: пойду́ и возвращу́ся къ му́жу моему́ пе́рвому, я́ко добрѣ́е ми́ бѣ́ тогда́, не́жели ны́нѣ.

Но та́ не уразумѣ́, я́ко а́зъ да́хъ е́й пшени́цу и вино́ и ма́сло, и сребро́ умно́жихъ е́й: сiя́ же сре́бряны и зла́ты сотвори́ Ваа́лу.

Сего́ ра́ди обращу́ся и возму́ пшени́цу мою́ во вре́мя ея́ и вино́ мое́ во вре́мя его́, и отиму́ ри́зы моя́ и плащани́цы моя́, да не покрыва́етъ студа́ своего́:

и ны́нѣ откры́ю нечистоту́ ея́ предъ похотника́ми ея́, и никто́же отъи́метъ ея́ от руки́ моея́:

и отвращу́ вся́ весе́лiя ея́ и пра́здники ея́, и новоме́сячiя ея́ и суббо́ты ея́ и вся́ пра́зднества ея́,

и погублю́ виногра́дъ ея́ и смо́квы ея́, о ни́хже рече́: мзды́ ми́ су́ть сiя́, я́же да́ша мнѣ́ похотницы́ мои́: и положу́ я́ въ свидѣ́нiе, и поядя́тъ я́ звѣ́рiе се́лнiи и пти́цы небе́сныя и га́ди земні́и:

и отмщу́ на не́й дни́ Ваали́мовы, въ ня́же тре́бы кладя́ше и́мъ, и вдѣва́ше усеря́зи своя́ и мони́ша своя́, и хожда́ше вслѣ́дъ похотнико́въ свои́хъ, а мене́ забы́, глаго́летъ Госпо́дь.

Сего́ ра́ди, се́, а́зъ соблажню́ ю́, и учиню́ ю́ я́ко пусты́ню, и возглаго́лю въ се́рдце ея́,

и да́мъ е́й притяжа́нiе ея́ отту́ду и поля́ну Ахо́рову, отве́рсти смы́слъ ея́: и смири́тся та́мо по дне́мъ дѣ́тства своего́ и по дне́мъ изведе́нiя своего́ от земли́ Еги́петски.

И бу́детъ въ то́й де́нь, нарече́тъ мя́ му́жъ мо́й, глаго́летъ Госпо́дь, а не прозове́тъ мене́ ктому́ Ваали́мъ.

И отве́ргу имена́ Ваали́мля от у́стъ ея́, и не воспомяну́тся ксему́ имена́ и́хъ.

И завѣща́ю и́мъ завѣ́тъ въ то́й де́нь со звѣрьми́ се́лными и со пти́цами небе́сными и съ га́ды земны́ми, и лу́къ и ме́чь и бра́нь сокрушу́ от земли́, и вселю́ я́ со упова́нiемъ:

и обручу́ тя себѣ́ во вѣ́къ и обручу́ тя себѣ́ въ пра́вдѣ и въ судѣ́ и въ ми́лости и въ щедро́тахъ:

и обручу́ тя себѣ́ въ вѣ́рѣ, и увѣ́си Го́спода.

И бу́детъ въ то́й де́нь, глаго́летъ Госпо́дь, послу́шаю небесе́, а о́ное послу́шаетъ земли́,

и земля́ послу́шаетъ пшени́цы и вина́ и ма́сла, и сі́и послу́шаютъ Иезрае́ля:

и всѣ́ю о́ную себѣ́ на земли́ и поми́лую непоми́лованную: и реку́ не лю́демъ мои́мъ: лю́дiе мои́ есте́ вы́: и ті́и реку́тъ: Госпо́дь Бо́гъ на́шъ ты́ еси́.

Украинский (Огієнко)

І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити.
І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.

І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.

Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.

Судіться з вашою матір́ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,

щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.

Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,

бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.

Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.

І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде.
І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.

А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.

Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.

А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.

І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники.
А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!

І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила.
І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.

Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.

І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.

І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.

І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.

І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.

І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов́ю.

І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.

І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,

а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.

І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!

Арабский (Arabic Van Dyke)

«قُولُوا لإِخْوَتِكُمْ «عَمِّي» وَلأَخَوَاتِكُمْ «رُحَامَةَ».

حَاكِمُوا أُمَّكُمْ حَاكِمُوا، لأَنَّهَا لَيْسَتِ امْرَأَتِي وَأَنَا لَسْتُ رَجُلَهَا، لِكَيْ تَعْزِلَ زِنَاهَا عَنْ وَجْهِهَا وَفِسْقَهَا مِنْ بَيْنِ ثَدْيَيْهَا،

لِئَلاَّ أُجَرِّدَهَا عُرْيَانَةً وَأَوْقِفَهَا كَيَوْمِ وِلاَدَتِهَا، وَأَجْعَلَهَا كَقَفْرٍ، وَأُصَيِّرَهَا كَأَرْضٍ يَابِسَةٍ، وَأُمِيتَهَا بِالْعَطَشِ.

وَلاَ أَرْحَمُ أَوْلاَدَهَا لأَنَّهُمْ أَوْلاَدُ زِنًى.

«لأَنَّ أُمَّهُمْ قَدْ زَنَتِ. الَّتِي حَبِلَتْ بِهِمْ صَنَعَتْ خِزْيًا. لأَنَّهَا قَالَتْ: أَذْهَبُ وَرَاءَ مُحِبِّيَّ الَّذِينَ يُعْطُونَ خُبْزِي وَمَائِي، صُوفِي وَكَتَّانِي، زَيْتِي وَأَشْرِبَتِي.

لِذلِكَ هأَنَذَا أُسَيِّجُ طَرِيقَكِ بِالشَّوْكِ، وَأَبْنِي حَائِطَهَا حَتَّى لاَ تَجِدَ مَسَالِكَهَا.

فَتَتْبَعُ مُحِبِّيهَا وَلاَ تُدْرِكُهُمْ، وَتُفَتِّشُ عَلَيْهِمْ وَلاَ تَجِدُهُمْ. فَتَقُولُ: أَذْهَبُ وَأَرْجعُ إِلَى رَجُلِي الأَوَّلِ، لأَنَّهُ حِينَئِذٍ كَانَ خَيْرٌ لِي مِنَ الآنَ.

«وَهِيَ لَمْ تَعْرِفْ أَنِّي أَنَا أَعْطَيْتُهَا الْقَمْحَ وَالْمِسْطَارَ وَالزَّيْتَ، وَكَثَّرْتُ لَهَا فِضَّةً وَذَهَبًا جَعَلُوهُ لِبَعْل.

لِذلِكَ أَرْجعُ وَآخُذُ قَمْحِي فِي حِينِهِ، وَمِسْطَارِي فِي وَقْتِهِ، وَأَنْزِعُ صُوفِي وَكَتَّانِي اللَّذَيْنِ لِسَتْرِ عَوْرَتِهَا.

وَالآنَ أَكْشِفُ عَوْرَتَهَا أَمَامَ عُيُونِ مُحِبِّيهَا وَلاَ يُنْقِذُهَا أَحَدٌ مِنْ يَدِي.

وَأُبَطِّلُ كُلَّ أَفْرَاحِهَا: أَعْيَادَهَا وَرُؤُوسَ شُهُورِهَا وَسُبُوتَهَا وَجَمِيعَ مَوَاسِمِهَا.

وَأُخَرِّبُ كَرْمَهَا وَتِينَهَا اللَّذَيْنِ قَالَتْ: هُمَا أُجْرَتِي الَّتِي أَعْطَانِيهَا مُحِبِّيَّ، وَأَجْعَلُهُمَا وَعْرًا فَيَأْكُلُهُمَا حَيَوَانُ الْبَرِّيَّةِ.

وَأُعَاقِبُهَا عَلَى أَيَّامِ بَعْلِيمَ الَّتِي فِيهَا كَانَتْ تُبَخِّرُ لَهُمْ وَتَتَزَيَّنُ بِخَزَائِمِهَا وَحُلِيهَا وَتَذْهَبُ وَرَاءَ مُحِبِّيهَا وَتَنْسَانِي أَنَا، يَقُولُ الرَّبُّ.

«لكِنْ هأَنَذَا أَتَمَلَّقُهَا وَأَذْهَبُ بِهَا إِلَى الْبَرِّيَّةِ وَأُلاَطِفُهَا،

وَأُعْطِيهَا كُرُومَهَا مِنْ هُنَاكَ، وَوَادِي عَخُورَ بَابًا لِلرَّجَاءِ. وَهِيَ تُغَنِّي هُنَاكَ كَأَيَّامِ صِبَاهَا، وَكَيَوْمِ صُعُودِهَا مِنْ أَرْضِ مِصْرَ.

وَيَكُونُ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ، يَقُولُ الرَّبُّ، أَنَّكِ تَدْعِينَنِي: رَجُلِي، وَلاَ تَدْعِينَنِي بَعْدُ بَعْلِي.

وَأَنْزِعُ أَسْمَاءَ الْبَعْلِيمِ مِنْ فَمِهَا، فَلاَ تُذْكَرُ أَيْضًا بِأَسْمَائِهَا.

وَأَقْطَعُ لَهُمْ عَهْدًا فِي ذلِكَ الْيَوْمِ مَعَ حَيَوَانِ الْبَرِّيَّةِ وَطُيُورِ السَّمَاءِ وَدَبَّابَاتِ الأَرْضِ، وَأَكْسِرُ الْقَوْسَ وَالسَّيْفَ وَالْحَرْبَ مِنَ الأَرْضِ، وَأَجْعَلُهُمْ يَضْطَجِعُونَ آمِنِينَ.

وَأَخْطُبُكِ لِنَفْسِي إِلَى الأَبَدِ. وَأَخْطُبُكِ لِنَفْسِي بِالْعَدْلِ وَالْحَقِّ وَالإِحْسَانِ وَالْمَرَاحِمِ.

أَخْطُبُكِ لِنَفْسِي بِالأَمَانَةِ فَتَعْرِفِينَ الرَّبَّ.

وَيَكُونُ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ أَنِّي أَسْتَجِيبُ، يَقُولُ الرَّبُّ، أَسْتَجِيبُ السَّمَاوَاتِ وَهِيَ تَسْتَجِيبُ الأَرْضَ،

وَالأَرْضُ تَسْتَجِيبُ الْقَمْحَ وَالْمِسْطَارَ وَالزَّيْتَ، وَهِيَ تَسْتَجِيبُ يَزْرَعِيلَ.

وَأَزْرَعُهَا لِنَفْسِي فِي الأَرْضِ، وَأَرْحَمُ لُورُحَامَةَ، وَأَقُولُ لِلُوعَمِّي: أَنْتَ شَعْبِي، وَهُوَ يَقُولُ: أَنْتَ إِلهِي».

Синодальный

Языки

1 Израиль был неверен Господу, 14 но Он обручится с Израилем навеки и объявит «Ты — Мой народ».

Говорите братьям вашим: «Мой народ», и сестрам вашим: «Помилованная».

Судитесь с вашею матерью, судитесь; ибо она не жена Моя, и Я не муж ее; пусть она удалит блуд от лица своего и прелюбодеяние от грудей своих,

дабы Я не разоблачил ее донага и не выставил ее, как в день рождения ее, не сделал ее пустынею, не обратил ее в землю сухую и не уморил ее жаждою.

И детей ее не помилую, потому что они дети блуда.

Ибо блудодействовала мать их и осрамила себя зачавшая их; ибо говорила: «пойду за любовниками моими, которые дают мне хлеб и воду, шерсть и лен, елей и напитки».

За то вот, Я загорожу путь ее тернами и обнесу ее оградою, и она не найдет стезей своих,

и погонится за любовниками своими, но не догонит их, и будет искать их, но не найдет, и скажет: «пойду я, и возвращусь к первому мужу моему; ибо тогда лучше было мне, нежели теперь».

А не знала она, что Я, Я давал ей хлеб и вино и елей и умножил у нее серебро и золото, из которого сделали истукана Ваала.

За то Я возьму назад хлеб Мой в его время и вино Мое в его пору и отниму шерсть и лен Мой, чем покрывается нагота ее.

И ныне открою срамоту ее пред глазами любовников ее, и никто не исторгнет ее из руки Моей.

И прекращу у нее всякое веселье, праздники ее и новомесячия ее, и субботы ее, и все торжества ее.

И опустошу виноградные лозы ее и смоковницы ее, о которых она говорит: «это у меня подарки, которые надарили мне любовники мои»; и Я превращу их в лес, и полевые звери поедят их.

И накажу ее за дни служения Ваалам, когда она кадила им и, украсив себя серьгами и ожерельями, ходила за любовниками своими, а Меня забывала, говорит Господь.

Посему вот, и Я увлеку ее, приведу ее в пустыню, и буду говорить к сердцу ее.

И дам ей оттуда виноградники ее и долину Ахор, в преддверие надежды; и она будет петь там, как во дни юности своей и как в день выхода своего из земли Египетской.

И будет в тот день, говорит Господь, ты будешь звать Меня: «муж мой», и не будешь более звать Меня: «Ваали»*. //*Господин мой.

И удалю имена Ваалов от уст ее, и не будут более вспоминаемы имена их.

И заключу в то время для них союз с полевыми зверями и с птицами небесными, и с пресмыкающимися по земле; и лук, и меч, и войну истреблю от земли той, и дам им жить в безопасности.

И обручу тебя Мне навек, и обручу тебя Мне в правде и суде, в благости и милосердии.

И обручу тебя Мне в верности, и ты познаешь Господа.

И будет в тот день, Я услышу, говорит Господь, услышу небо, и оно услышит землю,

и земля услышит хлеб и вино и елей; а сии услышат Изреель.

И посею ее для Себя на земле, и помилую Непомилованную, и скажу не Моему народу: «ты Мой народ», а он скажет: «Ты мой Бог!»