Скрыть

Осі́и, Глава 8

Толкования
8:2
8:7
Церковнославянский (рус)
Въ нѣ́дрѣ и́хъ, я́ко земля́ непроходи́ма, я́ко оре́лъ въ дому́ Госпо́дни: поне́же преступи́ша завѣ́тъ мо́й и на зако́нъ мо́й нече́­ст­воваша.
Ко мнѣ́ воз­зову́тъ: Бо́же, позна́хомъ тя́,
я́ко Изра́иль от­врати́ся благи́хъ, врага́ прогна́ша.
Са́ми себѣ́ царя́ поста́виша, а не мно́ю, нача́л­ст­воваша, и не яви́ша ми́: от­ сребра́ сво­его́ и от­ зла́та сво­его́ сотвори́ша себѣ́ кумíры, я́ко да потребя́т­ся.
Сокруши́ телца́ тво­его́, самарі́е, разгнѣ́вася я́рость моя́ на ня́: доко́лѣ не мо́гутъ очи́ститися, и́же во Изра́или?
И то́ древодѣ́ль сотвори́, и нѣ́сть Бо́гъ: зане́ льстя́й бя́ше теле́цъ тво́й, самарі́е.
Я́ко вѣ́тромъ истлѣ́но всѣ́яша, и разруше́нiе и́хъ прiи́метъ я́: рукоя́ть не иму́щая си́лы е́же сотвори́ти муку́, а́ще же и сотвори́тъ, то́ чужді́и поядя́тъ ю́.
Поглоще́нъ бы́сть Изра́иль, ны́нѣ бы́сть во язы́цѣхъ я́ко сосу́дъ непотре́бенъ,
поне́же ті́и взыдо́ша ко Ассирі́аномъ: процвѣте́ о себѣ́ Ефре́мъ, да́ры воз­люби́.
Сего́ ра́ди предаду́т­ся во язы́ки: ны́нѣ воспрiиму́ и́хъ, и почі́ютъ ма́ло е́же пома́зати царя́ и кня́зи.
Я́ко умно́жи Ефре́мъ тре́бища, во грѣхи́ бы́ша ему́ тре́бища воз­лю́блен­ная.
Впишу́ ему́ мно́же­с­т­во, и зако́н­ная его́ въ чужда́я вмѣни́шася тре́бища воз­лю́блен­ная.
Тѣ́мже а́ще и пожру́тъ же́ртву и снѣдя́тъ мяса́, Госпо́дь не прiи́метъ и́хъ: ны́нѣ помяне́тъ непра́вды и́хъ и от­мсти́тъ грѣхи́ и́хъ: ті́и во Еги́петъ воз­врати́шася и во Ассирі́и нечи́стая снѣдя́тъ.
И забы́ Изра́иль сотво́ршаго и́ и воз­гради́ тре́бища, и Иу́да умно́жи гра́ды утвержде́ны: но послю́ о́гнь на гра́ды его́, и потреби́тъ основа́нiя его́.
Синодальный
Гнев Господа воспылал на Израиля, ибо «забыл Израиль Создателя своего».
Трубу к устам твоим! Как орел налетит на дом Господень за то, что они нарушили завет Мой и преступили закон Мой!
Ко Мне будут взывать: «Боже мой! мы познали Тебя, мы – Израиль».
Отверг Израиль доброе; враг будет преследовать его.
Поставляли царей сами, без Меня; ставили князей, но без Моего ведома; из серебра своего и золота своего сделали для себя идолов: оттуда гибель.
Оставил тебя телец твой, Самария! воспылал гнев Мой на них; доколе не могут они очиститься?
Ибо и он – дело Израиля: художник сделал его, и потому он не бог; в куски обратится телец Самарийский!
Так как они сеяли ветер, то и пожнут бурю: хлеба на корню не будет у него; зерно не даст муки; а если и даст, то чужие проглотят ее.
Поглощен Израиль; теперь они будут среди народов, как негодный сосуд.
Они пошли к Ассуру, как дикий осел, одиноко бродящий; Ефрем приобретал подарками расположение к себе.
Хотя они и посылали дары к народам, но скоро Я соберу их, и они начнут страдать от бремени царя князей;
ибо много жертвенников настроил Ефрем для греха, – ко греху послужили ему эти жертвенники.
Написал Я ему важные законы Мои, но они сочтены им как бы чужие.
В жертвоприношениях Мне они приносят мясо и едят его; Господу неугодны они; ныне Он вспомнит нечестие их и накажет их за грехи их: они возвратятся в Египет.
Забыл Израиль Создателя своего и устроил капища, и Иуда настроил много укрепленных городов; но Я пошлю огонь на города его, и пожрет чертоги его.
Цр҃ко́внослав
Въ нѣ́дрѣ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ землѧ̀ непроходи́ма, ꙗ҆́кѡ ѻ҆ре́лъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни: поне́же престꙋпи́ша завѣ́тъ мо́й и҆ на зако́нъ мо́й нече́ствоваша.
Ко мнѣ̀ воззовꙋ́тъ: бж҃е, позна́хомъ тѧ̀,
ꙗ҆́кѡ і҆и҃ль ѿврати́сѧ благи́хъ, врага̀ прогна́ша.
Са́ми себѣ̀ царѧ̀ поста́виша, а҆ не мно́ю, нача́льствоваша, и҆ не ꙗ҆ви́ша мѝ: ѿ сребра̀ своегѡ̀ и҆ ѿ зла́та своегѡ̀ сотвори́ша себѣ̀ кꙋмі́ры, ꙗ҆́кѡ да потребѧ́тсѧ.
Сокрꙋшѝ тельца̀ твоего̀, самарі́е, разгнѣ́васѧ ꙗ҆́рость моѧ̀ на нѧ̀: доко́лѣ не мо́гꙋтъ ѡ҆чи́ститисѧ, и҆̀же во і҆и҃ли;
И҆ то̀ древодѣ́ль сотворѝ, и҆ нѣ́сть бг҃ъ: занѐ льстѧ́й бѧ́ше теле́цъ тво́й, самарі́е.
Ꙗ҆́кѡ вѣ́тромъ и҆стлѣ́но всѣ́ѧша, и҆ разрꙋше́нїе и҆́хъ прїи́метъ ѧ҆̀: рꙋкоѧ́ть не и҆мꙋ́щаѧ си́лы є҆́же сотвори́ти мꙋкꙋ̀, а҆́ще же и҆ сотвори́тъ, то̀ чꙋжді́и поѧдѧ́тъ ю҆̀.
Поглоще́нъ бы́сть і҆и҃ль, нн҃ѣ бы́сть во ꙗ҆зы́цѣхъ ꙗ҆́кѡ сосꙋ́дъ непотре́бенъ,
поне́же ті́и взыдо́ша ко а҆ссѷрі́анѡмъ: процвѣтѐ ѡ҆ себѣ̀ є҆фре́мъ, да́ры возлюбѝ.
Сегѡ̀ ра́ди предадꙋ́тсѧ во ꙗ҆зы́ки: нн҃ѣ воспрїимꙋ̀ и҆̀хъ, и҆ почі́ютъ ма́лѡ є҆́же пома́зати царѧ̀ и҆ кнѧ̑зи.
Ꙗ҆́кѡ ᲂу҆мно́жи є҆фре́мъ трє́бища, во грѣхѝ бы́ша є҆мꙋ̀ трє́бища возлю́блєннаѧ.
Впишꙋ̀ є҆мꙋ̀ мно́жество, и҆ закѡ́ннаѧ є҆гѡ̀ въ чꙋжда̑ѧ вмѣни́шасѧ трє́бища возлю́блєннаѧ.
Тѣ́мже а҆́ще и҆ пожрꙋ́тъ же́ртвꙋ и҆ снѣдѧ́тъ мѧса̀, гдⷭ҇ь не прїи́метъ и҆́хъ: нн҃ѣ помѧне́тъ непра̑вды и҆́хъ и҆ ѿмсти́тъ грѣхѝ и҆́хъ: ті́и во є҆гѵ́петъ возврати́шасѧ и҆ во а҆ссѷрі́и нечи̑стаѧ снѣдѧ́тъ.
И҆ забы̀ і҆и҃ль сотво́ршаго и҆̀ и҆ возградѝ трє́бища, и҆ і҆ꙋ́да ᲂу҆мно́жи гра́ды ᲂу҆тверждє́ны: но послю̀ ѻ҆́гнь на гра́ды є҆гѡ̀, и҆ потреби́тъ ѡ҆снова̑нїѧ є҆гѡ̀.
In gutture tuo sit tuba! Quasi aquila super domum Do mini pro eo quod transgressi sunt foedus meum et legem meam praevaricati sunt.
Me invocant: "Deus meus"; cognovimus te, Israel.
Proiecit Israel bonum; inimicus persequetur eum.
Ipsi constituerunt reges, et non ex me; principes constituerunt, et non cognovi: argentum suum et aurum suum fecerunt sibi idola, ut interirent.
Proiectus est vitulus tuus, Samaria; iratus est furor meus in eos. Usquequo non poterunt emundari?
Quia ex Israel et ipse est: artifex fecit illum, et non est Deus; quoniam in scintillas erit vitulus Samariae.
Quia ventum seminabunt et turbinem metent; cum culmus non sit in eo, germen non faciet farinam: quod et si fecerit, alieni comedent eam.
Devoratus est Israel, nunc factus est in nationibus quasi vas immundum.
Quia ipsi ascenderunt ad Assyriam, onager est solitarius sibi; Ephraim autem munera dederunt amatoribus.
Sed et cum mercede conduxerint nationes, nunc compellam eos, et trement paulisper sub onere regis principum.
Cum multiplicaret Ephraim altaria pro peccato, factae sunt ei arae in peccatum.
Scribebam ei multiplices leges meas; velut alienae computatae sunt.
Hostias amant, immolant carnes et comedunt; sed Dominus non suscipiet eas. Nunc recordabitur iniquitatis eorum et visitabit peccata eorum: ipsi in Aegyptum convertentur.
Et oblitus est Israel factoris sui et aedificavit delubra; et Iudas multiplicavit urbes munitas. Et mittam ignem in civitates eius, et devorabit aedes illius.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible