Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
18:2
18:5
Го́ре корабе́лнымъ кри́ламъ земли́, я́же объ ону́ страну́ рѣ́къ еѳiо́пскихъ.
Посыла́яй по мо́рю послы́ въ зало́гъ и посла́нiя кни́жная верху́ воды́: по́йдутъ бо вѣ́стницы ле́гцы ко язы́ку высо́ку и къ лю́демъ стра́ннымъ и стропти́вымъ. Кто́ да́лѣе и́хъ? язы́къ безнаде́женъ и попра́нъ.
Ны́нѣ рѣ́ки земны́я вся́ а́ки страна́ населе́на насели́тся, страна́ и́хъ а́ки зна́менiе от горы́ воздви́гнется, а́ки гла́съ трубы́ услы́шанъ бу́детъ.
Я́ко та́ко ми́ рече́ Госпо́дь: утвержде́нiе бу́детъ въ мое́мъ гра́дѣ, а́ки свѣ́тъ зно́я полу́деннаго и а́ки о́блакъ ро́сный въ де́нь жа́твы бу́детъ.
Пре́жде жа́твы, егда́ соверши́тся цвѣ́тъ, и гре́знъ произы́детъ по цвѣ́тѣ недозрѣ́лъ: и отъи́метъ гро́здiе ма́лое серпа́ми и ло́зiе отъи́метъ и посѣче́тъ,
и оста́витъ вку́пѣ пти́цамъ небе́снымъ и звѣре́мъ земны́мъ: и соберу́тся на ня́ пти́цы небе́сныя, и вси́ звѣ́рiе земли́ на́нь прiи́дутъ.
Въ то́ вре́мя принесу́тся да́ры Го́споду Савао́ѳу от люді́й оскорбле́ныхъ и отто́рженыхъ и от люді́й вели́кихъ, отны́нѣ и въ вѣ́чное вре́мя: язы́къ надѣ́ющься и попра́нъ, и́же е́сть въ ча́сти рѣ́чнѣй страны́ своея́, на мѣ́сто, идѣ́же и́мя Го́спода Савао́ѳа, на го́ру Сiо́ню.
Въ то́ вре́мя принесу́тся да́ры Го́споду Савао́ѳу от люді́й оскорбле́ныхъ и отто́рженыхъ и от люді́й вели́кихъ, отны́нѣ и въ вѣ́чное вре́мя: язы́къ надѣ́ющься и попра́нъ, и́же е́сть въ ча́сти рѣ́чнѣй страны́ своея́, на мѣ́сто, идѣ́же и́мя Го́спода Савао́ѳа, на го́ру Сiо́ню. Видѣ́нiе на Еги́пта.
Въ то́ вре́мя принесу́тся да́ры Го́споду Савао́ѳу от люді́й оскорбле́ныхъ и отто́рженыхъ и от люді́й вели́кихъ, отны́нѣ и въ вѣ́чное вре́мя: язы́къ надѣ́ющься и попра́нъ, и́же е́сть въ ча́сти рѣ́чнѣй страны́ своея́, на мѣ́сто, идѣ́же и́мя Го́спода Савао́ѳа, на го́ру Сiо́ню. Видѣ́нiе на Еги́пта.
Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,
що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води!
Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.
Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.
Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.
Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!
Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м́які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.
Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.
Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.
Vae terrae alarum strepitantium, quae est trans flumina Aethiopiae!
Quae mittit in mari legatos et in vasis papyri super aquas: «Ite, nuntii veloces, ad gentem proceram et lucidam, ad populum terribilem, prope et procul, gentem robustam et conculcantem, cuius flumina scindunt terram».
Omnes habitatores orbis et in terra commorantes, cum elevatum fuerit signum in montibus, videbitis et, cum clanguerit tuba, audietis.
Quia haec dixit Dominus ad me: «Quiescam et considerabo in loco meo, sicut calor torrens orta iam luce et sicut nubes roris in aestu messis».
Etenim ante vindemiam, cum consummatus fuerit flos, et uva germinans maturescens erit, praecidet ramusculos falcibus et propagines abscindet et proiciet;
et relinquentur simul avibus montium et bestiis terrae; et aestate erunt super ea volucres, et omnes bestiae terrae super illa hiemabunt.
In tempore illo deferetur munus Domino exercituum a populo procero et lucido, a populo terribili, prope et procul, a gente robusta et conculcante, cuius terram flumina scindunt, ad locum nominis Domini exercituum, montem Sion.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
«Горе» в ответ послам Ефиопии.
Горе земле, осеняющей крыльями по ту сторону рек Ефиопских,
посылающей послов по морю, и в папировых суднах по водам! Идите, быстрые послы, к народу крепкому и бодрому, к народу страшному от начала и доныне, к народу рослому и всё попирающему, которого землю разрезывают реки.
Все вы, населяющие вселенную и живущие на земле! смотрите, когда знамя поднимется на горах, и, когда загремит труба, слушайте!
Ибо так Господь сказал мне: Я спокойно смотрю из жилища Моего, как светлая теплота после дождя, как облако росы во время жатвенного зноя.
Ибо прежде собирания винограда, когда он отцветет, и грозд начнет созревать, Он отрежет ножом ветви и отнимет, и отрубит отрасли.
И оставят всё хищным птицам на горах и зверям полевым; и птицы будут проводить там лето, а все звери полевые будут зимовать там.
В то время будет принесен дар Господу Саваофу от народа крепкого и бодрого, от народа страшного от начала и доныне, от народа рослого и всё попирающего, которого землю разрезывают реки, – к месту имени Господа Саваофа, на гору Сион.