Се́, Госпо́дь сѣди́тъ на о́блацѣ ле́гцѣ и прiи́детъ во Еги́петъ, и потрясу́тся рукотворе́нная Еги́петская от лица́ его́, и сердца́ и́хъ разсла́бнутъ въ ни́хъ.

И воста́нутъ Еги́птяне на Еги́птяны, и вооружи́тся человѣ́къ на бра́та своего́, и вся́къ на бли́жняго своего́, воста́нетъ гра́дъ на гра́дъ и зако́нъ на зако́нъ.

И возмяте́тся ду́хъ Еги́птянъ въ ни́хъ, и совѣ́тъ и́хъ разсы́плю, и вопро́сятъ бого́въ свои́хъ и кумíровъ свои́хъ, и глася́щихъ от земли́ и чревоволше́бниковъ.

И преда́мъ Еги́петъ въ ру́цѣ человѣ́ковъ вла́стелей же́стокихъ, и ца́рiе же́стоцы облада́ти бу́дутъ и́ми: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ.

И испiю́тъ Еги́птяне во́ду, я́же при мо́ри, а рѣка́ оскудѣ́етъ и и́зсхнетъ.

И оскудѣ́ютъ рѣ́ки и рове́нницы рѣ́чнiи: и и́зсхнетъ ве́сь со́нмъ водны́й, и во вся́цѣмъ лу́зѣ тро́стнѣмъ и си́тнѣмъ,

и зла́къ зеле́ный ве́сь и́же о́крестъ рѣки́, и все́ сѣ́емое при рѣцѣ́ по́схнетъ вѣ́тромъ растлѣ́нно.

И возстеня́тъ ры́барiе, и возстеня́тъ вси́ ме́щущiи у́дицу въ рѣку́, и ме́щущiи не́воды и ме́щущiи сѣ́ти возрыда́ютъ.

И сту́дъ прiи́метъ дѣ́лающихъ ле́нъ расче́саный и дѣ́лающихъ виссо́нъ, и бу́дутъ дѣ́лающiи я́ въ болѣ́зни,

и вси́ творя́щiи Сике́ру опеча́лятся и поболя́тъ душа́ми.

И юро́диви бу́дутъ кня́зи тане́совы: му́дрiи царе́вы совѣ́тницы, совѣ́тъ и́хъ обюро́дѣетъ. Ка́ко рече́те царю́: сы́нове смы́сленыхъ мы́, сы́нове царе́й дре́внихъ?

Гдѣ́ су́ть ны́нѣ му́дрiи твои́, и да возвѣстя́тъ тебѣ́ и реку́тъ: что́ совѣща́ Госпо́дь Савао́ѳъ на Еги́петъ?

Оскудѣ́ша кня́зи тане́совы, и вознесо́шася кня́зи мемфи́тстiи, и прельстя́тъ Еги́пта по племено́мъ.

Госпо́дь бо раствори́ и́мъ ду́хъ прельще́нiя, и прельсти́ша Еги́пта всѣ́ми дѣлесы́ свои́ми, я́коже прельща́ется пiя́ный и ку́пно блю́ющь.

И не бу́детъ Еги́птяномъ дѣ́ла, е́же бы сотвори́ло главу́ и о́шибъ, и нача́ло и коне́цъ.

Въ то́й де́нь бу́дутъ Еги́птяне а́ки жены́ во стра́сѣ и тре́пете от лица́ руки́ Го́спода Савао́ѳа, ю́же то́й возложи́тъ на ня́.

И бу́детъ страна́ Иуде́йска во стра́хъ Еги́птяномъ: вся́къ, и́же а́ще воспомяне́тъ ю́ и́мъ, убоя́тся совѣ́та ра́ди, его́же совѣща́ Госпо́дь Савао́ѳъ на́нь.

Въ то́й де́нь бу́детъ пя́ть градо́въ во Еги́птѣ, глаго́лющихъ язы́комъ ханаани́тскимъ и клену́щихся и́менемъ Го́спода Савао́ѳа: гра́дъ аседе́къ прозове́тся еди́нъ гра́дъ.

Въ то́й де́нь бу́детъ же́ртвенникъ Го́сподеви въ земли́ Еги́петстѣй и сто́лпъ въ предѣ́лѣхъ его́ Го́сподеви.

И бу́детъ въ зна́менiе во вѣ́къ Го́сподеви въ земли́ Еги́петстѣй: я́ко возопiю́тъ ко Го́споду на оскорбля́ющыя и́хъ, и по́слетъ и́мъ Госпо́дь человѣ́ка, и́же спасе́тъ я́, судя́й спасе́тъ я́.

И позна́нъ бу́детъ Госпо́дь Еги́птяномъ: и увѣ́дятъ Еги́птяне Го́спода въ то́й де́нь и сотворя́тъ же́ртвы и да́ры, и обѣща́ютъ обѣ́ты Го́сподеви и воздадя́тъ.

И порази́тъ Госпо́дь Еги́птянъ я́звою вели́кою и исцѣли́тъ и́хъ цѣльбо́ю, и обратя́тся ко Го́сподеви, и услы́шитъ и́хъ и исцѣли́тъ и́хъ цѣльбо́ю.

Въ то́й де́нь бу́детъ пу́ть от Еги́пта ко Ассирі́аномъ, и вни́дутъ Ассирі́ане во Еги́петъ, и Еги́птяне по́йдутъ ко Ассирі́аномъ, и порабо́таютъ Еги́птяне Ассирі́аномъ.

Въ то́й де́нь бу́детъ Изра́иль тре́тiй во Еги́птянѣхъ и во Ассирі́анѣхъ, благослове́нъ на земли́,

ю́же благослови́ Госпо́дь Савао́ѳъ, глаго́ля: благослове́ни лю́дiе мои́, и́же во Еги́птѣ и и́же во Ассирі́ахъ, и наслѣ́дiе мое́ Изра́иль.

Греческий [Greek (Koine)]

ὅρασις Αἰγύπτου ἰδοὺ κύριος κάθηται ἐπὶ νεφέλης κούφης καὶ ἥξει εἰς Αἴγυπτον καὶ σεισθήσεται τὰ χειροποίητα Αἰγύπτου ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ καὶ ἡ καρδία αὐτῶν ἡττηθήσεται ἐν αὐτοῖς

καὶ ἐπεγερθήσονται Αἰγύπτιοι ἐπ᾿ Αἰγυπτίους καὶ πολεμήσει ἄνθρωπος τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ καὶ ἄνθρωπος τὸν πλησίον αὐτοῦ πόλις ἐπὶ πόλιν καὶ νομὸς ἐπὶ νομόν

καὶ ταραχθήσεται τὸ πνεῦμα τῶν Αἰγυπτίων ἐν αὐτοῖς καὶ τὴν βουλὴν αὐτῶν διασκεδάσω καὶ ἐπερωτήσουσιν τοὺς θεοὺς αὐτῶν καὶ τὰ ἀγάλματα αὐτῶν καὶ τοὺς ἐκ τῆς γῆς φωνοῦντας καὶ τοὺς ἐγγαστριμύθους

καὶ παραδώσω Αἴγυπτον εἰς χεῖρας ἀνθρώπων κυρίων σκληρῶν καὶ βασιλεῖς σκληροὶ κυριεύσουσιν αὐτῶν τάδε λέγει κύριος σαβαωθ

καὶ πίονται οἱ Αἰγύπτιοι ὕδωρ τὸ παρὰ θάλασσαν ὁ δὲ ποταμὸς ἐκλείψει καὶ ξηρανθήσεται

καὶ ἐκλείψουσιν οἱ ποταμοὶ καὶ αἱ διώρυγες τοῦ ποταμοῦ καὶ ξηρανθήσεται πᾶσα συναγωγὴ ὕδατος καὶ ἐν παντὶ ἕλει καλάμου καὶ παπύρου

καὶ τὸ ἄχι τὸ χλωρὸν πᾶν τὸ κύκλῳ τοῦ ποταμοῦ καὶ πᾶν τὸ σπειρόμενον διὰ τοῦ ποταμοῦ ξηρανθήσεται ἀνεμόφθορον

καὶ στενάξουσιν οἱ ἁλεεῖς καὶ στενάξουσιν πάντες οἱ βάλλοντες ἄγκιστρον εἰς τὸν ποταμόν καὶ οἱ βάλλοντες σαγήνας καὶ οἱ ἀμφιβολεῖς πενθήσουσιν

καὶ αἰσχύνη λήμψσεται τοὺς ἐργαζομένους τὸ λίνον τὸ σχιστὸν καὶ τοὺς ἐργαζομένους τὴν βύσσον

καὶ ἔσονται οἱ διαζόμενοι αὐτὰ ἐν ὀδύνῃ καὶ πάντες οἱ τὸν ζῦθον ποιοῦντες λυπηθήσονται καὶ τὰς ψυχὰς πονέσουσιν

καὶ μωροὶ ἔσονται οἱ ἄρχοντες Τάνεως οἱ σοφοὶ σύμβουλοι τοῦ βασιλέως ἡ βουλὴ αὐτῶν μωρανθήσεται πῶς ἐρεῖτε τῷ βασιλεῖ υἱοὶ συνετῶν ἡμεῖς υἱοὶ βασιλέων τῶν ἐξ ἀρχῆς

ποῦ εἰσιν νῦν οἱ σοφοί σου καὶ ἀναγγειλάτωσάν σοι καὶ εἰπάτωσαν τί βεβούλευται κύριος σαβαωθ ἐπ᾿ Αἴγυπτον

ἐξέλιπον οἱ ἄρχοντες Τάνεως καὶ ὑψώθησαν οἱ ἄρχοντες Μέμφεως καὶ πλανήσουσιν Αἴγυπτον κατὰ φυλάς

κύριος γὰρ ἐκέρασεν αὐτοῖς πνεῦμα πλανήσεως καὶ ἐπλάνησαν Αἴγυπτον ἐν πᾶσι τοῖς ἔργοις αὐτῶν ὡς πλανᾶται ὁ μεθύων καὶ ὁ ἐμῶν ἅμα

καὶ οὐκ ἔσται τοῖς Αἰγυπτίοις ἔργον ὃ ποιήσει κεφαλὴν καὶ οὐράν ἀρχὴν καὶ τέλος

τῇ δὲ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσονται οἱ Αἰγύπτιοι ὡς γυναῖκες ἐν φόβῳ καὶ ἐν τρόμῳ ἀπὸ προσώπου τῆς χειρὸς κυρίου σαβαωθ ἣν αὐτὸς ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς

καὶ ἔσται ἡ χώρα τῶν Ιουδαίων τοῖς Αἰγυπτίοις εἰς φόβητρον πᾶς ὃς ἐὰν ὀνομάσῃ αὐτὴν αὐτοῖς φοβηθήσονται διὰ τὴν βουλήν ἣν βεβούλευται κύριος ἐπ᾿ αὐτήν

τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσονται πέντε πόλεις ἐν Αἰγύπτῳ λαλοῦσαι τῇ γλώσσῃ τῇ Χανανίτιδι καὶ ὀμνύουσαι τῷ ὀνόματι κυρίου πόλισ-ασεδεκ κληθήσεται ἡ μία πόλις

τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσται θυσιαστήριον τῷ κυρίῳ ἐν χώρᾳ Αἰγυπτίων καὶ στήλη πρὸς τὸ ὅριον αὐτῆς τῷ κυρίῳ

καὶ ἔσται εἰς σημεῖον εἰς τὸν αἰῶνα κυρίῳ ἐν χώρᾳ Αἰγύπτου ὅτι κεκράξονται πρὸς κύριον διὰ τοὺς θλίβοντας αὐτούς καὶ ἀποστελεῖ αὐτοῖς κύριος ἄνθρωπον ὃς σώσει αὐτούς κρίνων σώσει αὐτούς

καὶ γνωστὸς ἔσται κύριος τοῖς Αἰγυπτίοις καὶ γνώσονται οἱ Αἰγύπτιοι τὸν κύριον ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ καὶ ποιήσουσιν θυσίας καὶ εὔξονται εὐχὰς τῷ κυρίῳ καὶ ἀποδώσουσιν

καὶ πατάξει κύριος τοὺς Αἰγυπτίους πληγῇ μεγάλῃ καὶ ἰάσεται αὐτοὺς ἰάσει καὶ ἐπιστραφήσονται πρὸς κύριον καὶ εἰσακούσεται αὐτῶν καὶ ἰάσεται αὐτούς

τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσται ὁδὸς Αἰγύπτου πρὸς ᾿Ασσυρίους καὶ εἰσελεύσονται ᾿Ασσύριοι εἰς Αἴγυπτον καὶ Αἰγύπτιοι πορεύσονται πρὸς ᾿Ασσυρίους καὶ δουλεύσουσιν οἱ Αἰγύπτιοι τοῖς ᾿Ασσυρίοις

τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἔσται Ισραηλ τρίτος ἐν τοῖς ᾿Ασσυρίοις καὶ ἐν τοῖς Αἰγυπτίοις εὐλογημένος ἐν τῇ γῇ

ἣν εὐλόγησεν κύριος σαβαωθ λέγων εὐλογημένος ὁ λαός μου ὁ ἐν Αἰγύπτῳ καὶ ὁ ἐν ᾿Ασσυρίοις καὶ ἡ κληρονομία μου Ισραηλ

Украинский (Огієнко)

Пророцтво про Єгипет.
Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет, і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане посеред нього.

І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть точити війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.

І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.

І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!

І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.

І засмердяться річки та нужденними стануть, і повисихають притоки Єгипту, пов́яне комиш та очерет.

Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при річці посіяне, повисихає, розвіється все, і не буде його.

І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.

А ті, що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно, засоромляться.

І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж працюючі за плату на дусі впадуть.

Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників.
І як фараонові скажете: Я син мудреців, я син давніх царів?

Де ж вони, де твої мудреці?
І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив Господь Саваот на Єгипет.

Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені, учинили блудячим Єгипет головніші з племен його.

Господь влив у нього дух одуру, і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його, як блудить п́яниця в блювоті своїй…

І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмова галузка чи очеретина.

Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатись помаху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помахає.

І стане юдейська земля для Єгипту за пострах: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.

Того дня буде п́ять міст в єгипетськім краї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом.
Одне буде зватися Ір-Гахерес.

Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу, і стовп при границі його Господеві.

І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть взивати до Господа перед гнобителями, то пошле їм спасителя та оборонця, який їх спасе.

І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.

І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.

Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві.

Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі,

бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

وَحْيٌ مِنْ جِهَةِ مِصْرَ: هُوَذَا الرَّبُّ رَاكِبٌ عَلَى سَحَابَةٍ سَرِيعَةٍ وَقَادِمٌ إِلَى مِصْرَ، فَتَرْتَجِفُ أَوْثَانُ مِصْرَ مِنْ وَجْهِهِ، وَيَذُوبُ قَلْبُ مِصْرَ دَاخِلَهَا.

وَأُهَيِّجُ مِصْرِيِّينَ عَلَى مِصْرِيِّينَ، فَيُحَارِبُونَ كُلُّ وَاحِدٍ أَخَاهُ وَكُلُّ وَاحِدٍ صَاحِبَهُ: مَدِينَةٌ مَدِينَةً، وَمَمْلَكَةٌ مَمْلَكَةً.

وَتُهْرَاقُ رُوحُ مِصْرَ دَاخِلَهَا، وَأُفْنِي مَشُورَتَهَا، فَيَسْأَلُونَ الأَوْثَانَ وَالْعَازِفِينَ وَأَصْحَابَ التَّوَابعِ وَالْعَرَّافِينَ.

وَأُغْلِقُ عَلَى الْمِصْرِيِّينَ فِي يَدِ مَوْلًى قَاسٍ، فَيَتَسَلَّطُ عَلَيْهِمْ مَلِكٌ عَزِيزٌ، يَقُولُ السَّيِّدُ رَبُّ الْجُنُودِ.

وَتُنَشَّفُ الْمِيَاهُ مِنَ الْبَحْرِ، وَيَجِفُّ النَّهْرُ وَيَيْبَسُ.

وَتُنْتِنُ الأَنْهَارُ، وَتَضْعُفُ وَتَجِفُّ سَوَاقِي مِصْرَ، وَيَتْلَفُ الْقَصَبُ وَالأَسَلُ.

وَالرِّيَاضُ عَلَى النِّيلِ عَلَى حَافَةِ النِّيلِ، وَكُلُّ مَزْرَعَةٍ عَلَى النِّيلِ تَيْبَسُ وَتَتَبَدَّدُ وَلاَ تَكُونُ.

وَالصَّيَّادُونَ يَئِنُّونَ، وَكُلُّ الَّذِينَ يُلْقُونَ شِصًّا فِي النِّيلِ يَنُوحُونَ. وَالَّذِينَ يَبْسُطُونَ شَبَكَةً عَلَى وَجْهِ الْمِيَاهِ يَحْزَنُونَ،

وَيَخْزَى الَّذِينَ يَعْمَلُونَ الْكَتَّانَ الْمُمَشَّطَ، وَالَّذِينَ يَحِيكُونَ الأَنْسِجَةَ الْبَيْضَاءَ.

وَتَكُونُ عُمُدُهَا مَسْحُوقَةً، وَكُلُّ الْعَامِلِينَ بِالأُجْرَةِ مُكْتَئِبِي النَّفْسِ.

إِنَّ رُؤَسَاءَ صُوعَنَ أَغْبِيَاءُ! حُكَمَاءُ مُشِيرِي فِرْعَوْنَ مَشُورَتُهُمْ بَهِيمِيَّةٌ! كَيْفَ تَقُولُونَ لِفِرْعَوْنَ: «أَنَا ابْنُ حُكَمَاءَ، ابْنُ مُلُوكٍ قُدَمَاءَ»؟

فَأَيْنَ هُمْ حُكَمَاؤُكَ؟ فَلْيُخْبِرُوكَ. لِيَعْرِفُوا مَاذَا قَضَى بِهِ رَبُّ الْجُنُودِ عَلَى مِصْرَ.

رُؤَسَاءُ صُوعَنَ صَارُوا أَغْبِيَاءَ. رُؤَسَاءُ نُوفَ انْخَدَعُوا. وَأَضَلَّ مِصْرَ وُجُوهُ أَسْبَاطِهَا.

مَزَجَ الرَّبُّ فِي وَسَطِهَا رُوحَ غَيٍّ، فَأَضَلُّوا مِصْرَ فِي كُلِّ عَمَلِهَا، كَتَرَنُّحِ السَّكْرَانِ فِي قَيْئِهِ.

فَلاَ يَكُونُ لِمِصْرَ عَمَلٌ يَعْمَلُهُ رَأْسٌ أَوْ ذَنَبٌ، نَخْلَةٌ أَوْ أَسَلَةٌ.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ تَكُونُ مِصْرُ كَالنِّسَاءِ، فَتَرْتَعِدُ وَتَرْجُفُ مِنْ هَزَّةِ يَدِ رَبِّ الْجُنُودِ الَّتِي يَهُزُّهَا عَلَيْهَا.

وَتَكُونُ أَرْضُ يَهُوذَا رُعْبًا لِمِصْرَ. كُلُّ مَنْ تَذَكَّرَهَا يَرْتَعِبُ مِنْ أَمَامِ قَضَاءِ رَبِّ الْجُنُودِ الَّذِي يَقْضِي بِهِ عَلَيْهَا.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ يَكُونُ فِي أَرْضِ مِصْرَ خَمْسُ مُدُنٍ تَتَكَلَّمُ بِلُغَةِ كَنْعَانَ وَتَحْلِفُ لِرَبِّ الْجُنُودِ، يُقَالُ لإِحْدَاهَا «مَدِينَةُ الشَّمْسِ».

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ يَكُونُ مَذْبَحٌ لِلرَّبِّ فِي وَسَطِ أَرْضِ مِصْرَ، وَعَمُودٌ لِلرَّبِّ عِنْدَ تُخْمِهَا.

فَيَكُونُ عَلاَمَةً وَشَهَادَةً لِرَبِّ الْجُنُودِ فِي أَرْضِ مِصْرَ. لأَنَّهُمْ يَصْرُخُونَ إِلَى الرَّبِّ بِسَبَبِ الْمُضَايِقِينَ، فَيُرْسِلُ لَهُمْ مُخَلِّصًا وَمُحَامِيًا وَيُنْقِذُهُمْ.

فَيُعْرَفُ الرَّبُّ فِي مِصْرَ، وَيَعْرِفُ الْمِصْرِيُّونَ الرَّبَّ فِي ذلِكَ الْيَوْمِ، وَيُقَدِّمُونَ ذَبِيحَةً وَتَقْدِمَةً، وَيَنْذُرُونَ لِلرَّبِّ نَذْرًا وَيُوفُونَ بِهِ.

وَيَضْرِبُ الرَّبُّ مِصْرَ ضَارِبًا فَشَافِيًا، فَيَرْجِعُونَ إِلَى الرَّبِّ فَيَسْتَجِيبُ لَهُمْ وَيَشْفِيهِمْ.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ تَكُونُ سِكَّةٌ مِنْ مِصْرَ إِلَى أَشُّورَ، فَيَجِيءُ الأَشُّورِيُّونَ إِلَى مِصْرَ وَالْمِصْرِيُّونَ إِلَى أَشُّورَ، وَيَعْبُدُ الْمِصْرِيُّونَ مَعَ الأَشُّورِيِّينَ.

فِي ذلِكَ الْيَوْمِ يَكُونُ إِسْرَائِيلُ ثُلُثًا لِمِصْرَ وَلأَشُّورَ، بَرَكَةً فِي الأَرْضِ،

بِهَا يُبَارِكُ رَبُّ الْجُنُودِ قَائِلاً: «مُبَارَكٌ شَعْبِي مِصْرُ، وَعَمَلُ يَدَيَّ أَشُّورُ، وَمِيرَاثِي إِسْرَائِيلُ».