Азбука веры » Би́блия » И҆са́їи » гл.20

И҆са́їи, Глава 20

Толкования

Толкования главы

20:1

см.:4Цар.18:17;

20:1-2

20:2

см.:4Цар.1:8;Зах.13:4;

20:3

20:4

20:5

20:6

см.:4Цар.17:4;

Церковнославянский (рус)

Въ лѣ́то, въ не́же вни́де танаѳа́нъ во азо́тъ, егда́ по́сланъ бы́сть от Арны́, царя́ Ассирі́йскаго, и воева́ на азо́тъ и взя́ его́,

тогда́ рече́ Госпо́дь ко Иса́iи сы́ну Амо́сову, глаго́ля: иди́ и све́рзи вре́тище со чре́слъ свои́хъ, и санда́лiя твоя́ иззу́й съ но́гъ твои́хъ, и сотвори́ си́це, ходя́ на́гъ и бо́съ.

И рече́ Госпо́дь: я́коже ходи́лъ ра́бъ мо́й Иса́iа на́гъ и бо́съ три́ лѣ́та, три́ лѣ́та бу́дутъ зна́менiя и чудеса́ Еги́птяномъ и еѳiо́пляномъ:

я́ко та́кожде отведе́тъ ца́рь Ассирі́йскъ плѣ́нъ Еги́петскъ и еѳiо́пскъ, ю́ношы и ста́рцы, на́ги и бо́сы, открове́ны во стыдѣ́нiе Еги́пту.

И постыдя́тся побѣжде́ни Еги́птяне о еѳiо́плянѣхъ, на ни́хже упова́ху Еги́птяне, бя́ху бо и́мъ сла́ва.

И реку́тъ живу́щiи на о́стровѣ се́мъ въ де́нь о́ный: се́, мы́ бѣ́хомъ упова́юще бѣжа́ти къ ни́мъ на по́мощь, и́же не мого́ша спасти́ся от царя́ Ассирі́йска, и ка́ко мы́ спасе́мся?
И реку́тъ живу́щiи на о́стровѣ се́мъ въ де́нь о́ный: се́, мы́ бѣ́хомъ упова́юще бѣжа́ти къ ни́мъ на по́мощь, и́же не мого́ша спасти́ся от царя́ Ассирі́йска, и ка́ко мы́ спасе́мся? Видѣ́нiе пусты́ни.

Украинский (Огієнко)

Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,

того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв́яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги!
І він зробив так, ходив нагий та босий.

І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,

так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим.
Сором Єгипту!

І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.

І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем.
І як ми втечемо?

Латинский (Nova Vulgata)

In anno quo ingressus est Tharthan in Azotum, cum misisset eum Sargon rex Assyriorum, et pugnasset contra Azotum et cepisset eam,

in tempore illo locutus est Dominus in manu Isaiae filii Amos dicens: «Vade et solve saccum de lumbis tuis et calceamenta tua tolle de pedibus tuis». Et fecit sic, vadens nudus et discalceatus.

Et dixit Dominus: «Sicut ambulavit servus meus Isaias nudus et discalceatus tribus annis signum et portentum super Aegyptum et super Aethiopiam,

sic minabit rex Assyriorum captivos Aegypti et exsules Aethiopiae, iuvenes et senes, nudos et discalceatos, discoopertis natibus ad ignominiam Aegypti.

Et timebunt et confundentur ab Aethiopia spe sua et ab Aegypto gloria sua.

Et dicet habitator maritimae regionis huius in die illa: "Ecce, haec erat spes nostra, quo confugimus in auxilium, ut liberaremur a facie regis Assyriorum; et quomodo effugere poterimus nos?"».

Немецкий (GNB)

Языки

Auf Befehl des Königs Sargon von Assyrien rückte sein oberster Feldherr gegen die Stadt Aschdod vor, belagerte sie und nahm sie ein. Drei Jahre zuvor hatte der HERR zu Jesaja, dem Sohn von Amoz, gesagt: »Leg dein Gewand ab und zieh deine Sandalen aus!« Das hatte Jesaja getan und war im Hemd und barfuß umhergelaufen.

In dem Jahr, als Aschdod erobert wurde,

ließ der HERR durch Jesaja verkünden: »Seit drei Jahren läuft mein Diener Jesaja im Hemd und barfuß umher als ein lebendes Zeichen und eine Ankündigung für das, was mit Ägypten und Äthiopien geschehen wird.

Denn der König von Assyrien wird die Ägypter und die Äthiopier, Junge und Alte, gefangen wegführen, im Hemd und barfuß, ja sogar mit bloßem Gesäß – welche Schande für die Ägypter!

Dann werden alle enttäuscht und entmutigt sein, die von Äthiopien Hilfe erwarteten und so große Stücke auf Ägypten hielten.«

Wenn das geschieht, werden die Philister und die Leute von Juda sagen: »Sie sind unsere Hoffnung gewesen, zu ihnen sind wir um Schutz und Hilfe gelaufen, sie sollten uns vor dem König von Assyrien retten. Und was ist nun aus ihnen geworden! Wie sollte es da für uns noch Rettung geben?«