Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
21:1
21:7
21:11
21:12
21:14
см.:Быт.25:3:15;
21:15
Глава 47
47:5
47:11
47:12
47:13
47:15
Я́коже бу́ря сквозѣ́ пусты́ню прохо́дитъ, от пусты́ни исходя́щая изъ земли́,
стра́шно видѣ́нiе и же́стоко повѣ́дася мнѣ́: преступа́яй преступа́етъ, и беззако́ннуяй беззако́нствуетъ: на мя́ Елами́те, и послы́ пе́рсстiи на мя́ и́дутъ: ны́нѣ воздохну́ и утѣ́шу себе́.
Сего́ ра́ди напо́лнишася чре́сла моя́ разслабле́нiя, и болѣ́зни прiя́ша мя́ а́ки ражда́ющую: непра́вдовахъ е́же не слы́шати, потща́хся е́же не ви́дѣти.
Се́рдце мое́ заблужда́етъ, и беззако́нiе погружа́етъ мя́, душа́ моя́ стои́тъ во стра́сѣ.
Угото́вите трапе́зу, яди́те, пі́йте: воста́вше, кня́зи, угото́вите щиты́,
я́ко та́ко рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: ше́дъ поста́ви себѣ́ стра́жа, и е́же а́ще у́зриши, возвѣсти́.
И узрѣ́хъ вса́дники ко́нныя два́, вса́дника на осля́ти и вса́дника на велблю́дѣ. Послу́шай слу́шанiемъ мно́гимъ
и призови́ урі́ю на стра́жбу Госпо́дню. И рече́: стоя́хъ вы́ну де́нь, и у по́лчища а́зъ стоя́хъ всю́ но́щь,
и се́, са́мъ гряде́тъ [му́жъ] вса́дникъ двоко́нный, и отвѣща́въ рече́: паде́, паде́ Вавило́нъ, и вси́ кумíры его́ и вся́ рукотворе́нная его́ сокруши́шася на земли́.
Послу́шайте, оста́вшiися, и болѣ́знующiи, услы́шите: е́же слы́шахъ от Го́спода Савао́ѳа, Бо́гъ Изра́илевъ возвѣсти́ на́мъ.
Видѣ́нiе на Идуме́ю. Ко мнѣ́ зови́ от Сии́ра: стреги́те забра́ла.
Стрегу́ зау́тра и но́щiю. А́ще и́щеши, ищи́ и у мене́ обита́й.
Въ дубра́вѣ въ ве́черъ преспи́ши, или́ на пути́ Деда́новѣ.
Во срѣ́тенiе жа́ждущему во́ду принеси́те, живу́щiи во странѣ́ Ѳема́новѣ, со хлѣ́бы срѣта́йте бѣжа́щыя мно́жества ра́ди убiе́нныхъ
и мно́жества ра́ди заблужда́ющихъ, и мно́жества ра́ди мече́й и мно́жества ра́ди луко́въ напряже́нныхъ, и мно́жества ра́ди па́дшихъ на сѣ́чи.
Я́ко си́це рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: еще́ лѣ́то [еди́но], я́коже лѣ́то нае́мника, оскудѣ́етъ сла́ва сыно́въ Кида́рскихъ,
и оста́нокъ луко́въ си́льныхъ сыно́въ Кида́рскихъ бу́детъ ма́лъ, я́ко Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ глаго́ла.
и оста́нокъ луко́въ си́льныхъ сыно́въ Кида́рскихъ бу́детъ ма́лъ, я́ко Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ глаго́ла. Видѣ́нiе де́бри Сiо́ни.
и оста́нокъ луко́въ си́льныхъ сыно́въ Кида́рскихъ бу́детъ ма́лъ, я́ко Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ глаго́ла. Видѣ́нiе де́бри Сiо́ни.
Сни́ди, ся́ди на земли́, дѣ́во, дщи́ Вавило́ня, вни́ди во тму́ {По ины́мъ: ся́ди на зе́млю.}, дщи́ Халде́йска, я́ко не приложи́ши ксему́ прозыва́тися мягка́ и ю́на.
Возми́ же́рновы, мели́ муку́, откры́й покрыва́ло твое́, откры́й сѣди́ны, возсучи́ го́лени, прейди́ рѣ́ки:
откры́ется сту́дъ тво́й, явя́тся укори́зны твоя́, пра́ведное от тебе́ возму́, ктому́ не преда́мъ человѣ́комъ.
Рече́ изба́вивый тя́ Госпо́дь Савао́ѳъ, и́мя ему́ святы́й Изра́илевъ:
ся́ди умиле́на, вни́ди во тму́, дщи́ Халде́йска, ксему́ не прозове́шися крѣ́пость ца́рства.
Разгнѣ́вахся на лю́ди моя́, оскверни́ла еси́ наслѣ́дiе мое́: а́зъ вда́хъ я́ въ ру́ку твою́, ты́ же не дала́ и́мъ ми́лости, ста́рчiй яре́мъ отягчи́ла еси́ зѣло́
и рекла́ еси́: въ вѣ́къ бу́ду влады́чица: не помы́слила еси́ си́хъ въ се́рдцы твое́мъ, ниже́ помяну́ла еси́ послѣ́днихъ:
ны́нѣ же слы́ши сiе́, ю́ная, сѣдя́щая, упова́ющая, глаго́лющая въ се́рдцы свое́мъ: а́зъ е́смь, и нѣ́сть ины́я, не ся́ду вдово́ю и не позна́ю сиротства́.
Ны́нѣ же прiи́дутъ на тя́ два́ сiя́ внеза́пу во еди́нъ де́нь, безча́дiе и вдовство́ внеза́пу прiи́детъ на тя́, въ волше́бствѣ твое́мъ и въ крѣ́пости волхво́въ твои́хъ зѣло́,
въ надѣ́янiи зло́бы твоея́: ты́ бо рекла́ еси́: а́зъ е́смь, и нѣ́сть ины́я: увѣ́ждь, я́ко смышле́нiе си́хъ и блуже́нiе твое́ бу́детъ тебѣ́ сра́мъ: и рекла́ еси́ се́рдцемъ свои́мъ: а́зъ е́смь, и нѣ́сть ины́я.
И прiи́детъ на тя́ па́губа, и не увѣ́си, про́пасть, и впаде́ши въ ню́: и прiи́детъ на тя́ печа́ль, и не возмо́жеши чиста́ бы́ти: и прiи́детъ на тя́ внеза́пу па́губа, и не увѣ́си.
Ста́ни ны́нѣ се́ волхвы́ твои́ми и со мно́гими ча́ры твои́ми, и́мже научи́лася еси́ изъ ю́ности твоея́, а́ще возмо́гутъ ти́ помощи́.
Утруди́лася еси́ въ совѣ́тѣхъ твои́хъ: да ста́нутъ ны́нѣ и спасу́тъ тя́ звѣздоче́тцы небесе́, смотря́ющiи звѣ́здъ, да возвѣстя́тъ ти́, что́ и́мать на тя́ прiити́.
Се́, вси́ я́ко хвра́стiе огне́мъ погоря́тъ и не изъи́мутъ души́ своея́ изъ пла́мене, поне́же и́маши у́глiе о́гненное, ся́ди на ни́хъ.
Сі́и бу́дутъ тебѣ́ по́мощь: труди́лася еси́ въ преложе́нiи от ю́ности, человѣ́къ са́мъ въ себѣ́ прельсти́ся, тебѣ́ же не бу́детъ спасе́нiя.
1 Пророчество о пустыне. Грозное видение; сторож, известие о падении Вавилона. 11 Пророчество о Думе: неопределенность. 13 Пророчество об Аравии.
Пророчество о пустыне приморской. – Как бури на юге носятся, идет он от пустыни, из земли страшной.
Грозное видение показано мне: грабитель грабит, опустошитель опустошает; восходи, Елам, осаждай, Мид! всем стенаниям я положу конец.
От этого чресла мои трясутся; муки схватили меня, как муки рождающей. Я взволнован от того, что слышу; я смущен от того, что вижу.
Сердце мое трепещет; дрожь бьет меня; отрадная ночь моя превратилась в ужас для меня.
Приготовляют стол, расстилают покрывала, – едят, пьют. «Вставайте, князья, мажьте щиты!»
Ибо так сказал мне Господь: пойди, поставь сторожа; пусть он сказывает, что увидит.
И увидел он едущих попарно всадников на конях, всадников на ослах, всадников на верблюдах; и вслушивался он прилежно, с большим вниманием, –
и закричал, как лев: господин мой! на страже стоял я весь день, и на месте моем оставался целые ночи:
и вот, едут люди, всадники на конях попарно. Потом он возгласил и сказал: пал, пал Вавилон, и все идолы богов его лежат на земле разбитые.
О, измолоченный мой и сын гумна моего! Что слышал я от Господа Саваофа, Бога Израилева, то и возвестил вам.
Пророчество о Думе. Кричат мне с Сеира: сторож! сколько ночи? сторож! сколько ночи?
Сторож отвечает: приближается утро, но еще ночь. Если вы настоятельно спрашиваете, то обратитесь и приходите.
Пророчество об Аравии. В лесу Аравийском ночуйте, караваны Деданские!
Живущие в земле Фемайской! несите воды́ навстречу жаждущим; с хлебом встречайте бегущих,
ибо они от мечей бегут, от меча обнаженного и от лука натянутого, и от лютости войны.
Ибо так сказал мне Господь: еще год, равный году наемничьему, и вся слава Кидарова исчезнет,
и луков у храбрых сынов Кидара останется немного: так сказал Господь, Бог Израилев.
1 Дочь Вавилона будет унижена; 10 «ты надеялась на злодейство твое … придет на тебя бедствие». Волшебства и чародейства не спасут.
Сойди и сядь на прах, девица, дочь Вавилона; сиди на земле: престола нет, дочь Халдеев, и вперед не будут называть тебя нежною и роскошною.
Возьми жернова и мели муку; сними покрывало твое, подбери подол, открой голени, переходи через реки:
откроется нагота твоя, и даже виден будет стыд твой. Совершу мщение и не пощажу никого.
Искупитель наш – Господь Саваоф имя Ему, Святый Израилев.
Сиди молча и уйди в темноту, дочь Халдеев: ибо вперед не будут называть тебя госпожею царств.
Я прогневался на народ Мой, уничижил наследие Мое и предал их в руки твои; а ты не оказала им милосердия, на старца налагала крайне тяжкое иго твое.
И ты говорила: «вечно буду госпожею», а не представляла того в уме твоем, не помышляла, что будет после.
Но ныне выслушай это, изнеженная, живущая беспечно, говорящая в сердце своем: «я, – и другой подобной мне нет; не буду сидеть вдовою и не буду знать потери детей».
Но внезапно, в один день, придет к тебе то и другое, потеря детей и вдовство; в полной мере придут они на тебя, несмотря на множество чародейств твоих и на великую силу волшебств твоих.
Ибо ты надеялась на злодейство твое, говорила: «никто не видит меня». Мудрость твоя и знание твое – они сбили тебя с пути; и ты говорила в сердце твоем: «я, и никто кроме меня».
И придет на тебя бедствие: ты не узнаешь, откуда оно поднимется; и нападет на тебя беда, которой ты не в силах будешь отвратить, и внезапно придет на тебя пагуба, о которой ты и не думаешь.
Оставайся же с твоими волшебствами и со множеством чародейств твоих, которыми ты занималась от юности твоей: может быть, пособишь себе, может быть, устоишь.
Ты утомлена множеством советов твоих; пусть же выступят наблюдатели небес и звездочеты и предвещатели по новолуниям, и спасут тебя от того, что должно приключиться тебе.
Вот они, как солома: огонь сожег их, – не избавили души своей от пламени; не осталось угля, чтобы погреться, ни огня, чтобы посидеть перед ним.
Такими стали для тебя те, с которыми ты трудилась, с которыми вела торговлю от юности твоей. Каждый побрел в свою сторону; никто не спасает тебя.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Пророцтво про пустиню надморську.
Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить.
Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі.
Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано;
вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п́ється.
Уставайте, правителі, щити намастіть!
Уставайте, правителі, щити намастіть!
Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців.
І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
О мій помолочений ти, сину току мого!
Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
Пророцтво про Думу.
До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі?
Стороже, яка пора ночі?
До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі?
Стороже, яка пора ночі?
А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч.
Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
Пророцтво про Арабію.
У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону!
Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв!
Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!
Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв!
Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!
Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,
і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться!
Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою.
Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
та й сказала: Навіки я панею буду!
І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець…
І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець…
А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто!
Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!
Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!
Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!…
Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене!
Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!
Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!
І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш…
Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!
Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!
Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум́я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум́я, щоб сидіти біля нього…
Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!