И бу́детъ по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́нiе сотвори́тъ Бо́гъ ти́ру, и па́ки возста́вится на пре́жднее и бу́детъ то́ржище всѣ́мъ ца́рствамъ вселе́нныя на лицы́ земли́.
И бу́детъ его́ ку́пля и мзда́ свято Го́сподеви, не и́мъ со́брано бу́детъ, но живу́щымъ предъ Го́сподемъ, вся́ ку́пля его́, я́сти и пи́ти и напо́лнитися, и въ сы́тость, на па́мять предъ Го́сподемъ.
Пла́читеся, корабли́ кархидо́нстiи, я́ко поги́бе, и ктому́ не и́дутъ от земли́ китiе́йскiя, отведе́ся плѣне́нъ.
Кому́ подо́бни бы́ша живу́щiи во о́стровѣ, купцы́ фи́ничестiи, преходя́щiи мо́ре?
И бу́детъ по седми́десятихъ лѣ́тѣхъ, присѣще́нiе сотвори́тъ Бо́гъ ти́ру, и па́ки возста́вится на пре́жднее и бу́детъ то́ржище всѣ́мъ ца́рствамъ вселе́нныя на лицы́ земли́.
И бу́детъ его́ ку́пля и мзда́ свято Го́сподеви, не и́мъ со́брано бу́детъ, но живу́щымъ предъ Го́сподемъ, вся́ ку́пля его́, я́сти и пи́ти и напо́лнитися, и въ сы́тость, на па́мять предъ Го́сподемъ.
Пророчество о Тире. – Рыдайте, корабли Фарсиса, ибо он разрушен; нет домов, и некому входить в домы. Так им возвещено из земли Киттийской.
Умолкните, обитатели острова, который наполняли купцы Сидонские, плавающие по морю.
По великим водам привозились в него семена Сихора, жатва большой реки, и был он торжищем народов.
Устыдись, Сидон; ибо вот что говорит море, крепость морская: «как бы ни мучилась я родами и ни рождала, и ни воспитывала юношей, ни возращала девиц».
Когда весть дойдет до Египтян, содрогнутся они, услышав о Тире.
Переселяйтесь в Фарсис, рыдайте, обитатели острова!
Это ли ваш ликующий город, которого начало от дней древних? Ноги его несут его скитаться в стране далекой.
Кто определил это Тиру, который раздавал венцы, которого купцы были князья, торговцы – знаменитости земли?
Господь Саваоф определил это, чтобы посрамить надменность всякой славы, чтобы унизить все знаменитости земли.
Ходи по земле твоей, дочь Фарсиса, как река: нет более препоны.
Он простер руку Свою на море, потряс царства; Господь дал повеление о Ханаане разрушить крепости его
и сказал: ты не будешь более ликовать, посрамленная девица, дочь Сидона! Вставай, иди в Киттим, но и там не будет тебе покоя.
Вот земля Халдеев. Этого народа прежде не было; Ассур положил ему начало из обитателей пустынь. Они ставят башни свои, разрушают чертоги его, превращают его в развалины.
Рыдайте, корабли Фарсисские! Ибо твердыня ваша разорена.
И будет в тот день, забудут Тир на семьдесят лет, в мере дней одного царя. По окончании же семидесяти лет с Тиром будет то же, что поют о блуднице:
«возьми цитру, ходи по городу, забытая блудница! Играй складно, пой много песен, чтобы вспомнили о тебе».
И будет, по истечении семидесяти лет, Господь посетит Тир; и он снова начнет получать прибыль свою и будет блудодействовать со всеми царствами земными по всей вселенной.
Но торговля его и прибыль его будут посвящаемы Господу; не будут заперты и уложены в кладовые, ибо к живущим пред лицем Господа будет переходить прибыль от торговли его, чтобы они ели до сытости и имели одежду прочную.
Profecía sobre Tiro:¡Aullad, naves de Tarsis, porque destruida es Tiro hasta no quedar casa ni lugar adonde entrar! Desde la tierra de Quitim les ha sido anunciado.
¡Callad, moradores de la costa, mercaderes de Sidón, los que cruzando el mar te abastecían!
Su provisión procedía de las sementeras que crecen con las muchas aguas del Nilo, de la mies del río. Fue también emporio de las naciones.
¡Avergüénzate, Sidón!, porque el mar, la fortaleza del mar habló, diciendo: «Nunca estuve de parto: no di a luz, ni crié jóvenes ni hice crecer muchachas.»
Cuando lleguen las nuevas a Egipto, tendrán dolor por las noticias de Tiro.
Pasaos a Tarsis; aullad, moradores de la costa.
¿No era ésta vuestra ciudad alegre, con muchos días de antigüedad? Sus pies la llevarán a morar lejos.
¿Quién decretó esto sobre Tiro, la que repartía coronas, cuyos comerciantes eran príncipes, cuyos mercaderes eran los nobles de la tierra?
Jehová de los ejércitos lo decretó para envilecer la soberbia de todo esplendor y para humillar a todos los ilustres de la tierra.
Pasa cual río de tu tierra, hija de Tarsis, porque no tendrás ya más poder.
Extendió su mano sobre el mar, hizo temblar los reinos; Jehová mandó respecto a Canaán que sus fortalezas sean destruidas.
Y dijo: «No te alegrarás más, oprimida virgen, hija de Sidón. Levántate para pasar a Quitim, y aun allí no tendrás reposo.»
¡Mira la tierra de los caldeos! Este pueblo no existía. Asiria la fundó para los moradores del desierto. Levantaron sus fortalezas, edificaron sus palacios; él la convirtió en ruinas.
¡Aullad, naves de Tarsis, porque vuestra fortaleza es destruida!
Acontecerá en aquel día, que Tiro será echada en el olvido durante setenta años, como los días de un rey. Después de los setenta años, cantará Tiro una canción como de ramera.
Toma un arpa y recorre la ciudad, ramera olvidada. Entona una buena melodía, repite la canción, a fin de que seas recordada.
Y acontecerá que al fin de los setenta años visitará Jehová a Tiro, la cual volverá a comerciar y fornicará de nuevo con todos los reinos del mundo sobre la faz de la tierra.
Pero sus negocios y ganancias serán consagrados a Jehová. No se guardarán ni se atesorarán, porque sus ganancias serán para los que estén delante de Jehová, para que coman hasta saciarse y vistan con esplendidez.
Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю… Так було їм відкрито.
Замовчіте, мешканці надмор́я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.
І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.
Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.
Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.
Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор́я!
Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.
Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?
Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.
Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони
Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,
і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.
Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.
Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!
І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:
Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!
І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.
