Бы́лъ бо еси́ вся́кому гра́ду смире́нному помо́щникъ, и изнемога́ющымъ за оскудѣ́нiе покро́въ, от человѣ́къ злы́хъ изба́виши и́хъ: покро́въ жа́ждущихъ, и ду́хъ человѣ́ковъ оби́димыхъ.

А́ки человѣ́цы малоду́шнiи жа́ждущiи въ Сiо́нѣ, я́ко изба́виши и́хъ от человѣ́къ нечести́выхъ, и́мже на́съ пре́далъ еси́.

И сотвори́тъ Госпо́дь Савао́ѳъ всѣ́мъ язы́комъ: на горѣ́ се́й испiю́тъ ра́дость, испiю́тъ вино́,

пома́жутся ми́ромъ на горѣ́ се́й: преда́ждь сiя́ вся́ язы́комъ: то́й бо совѣ́тъ на вся́ язы́ки.

Пожре́ сме́рть {Евр.: поже́рта бу́детъ сме́рть} возмо́гши, и па́ки отъя́тъ Госпо́дь Бо́гъ вся́кую сле́зу от вся́каго лица́: поноше́нiе люді́й отъя́тъ от всея́ земли́, уста́ бо Госпо́дня глаго́лаша [сiя́].

И реку́тъ въ де́нь о́ный: се́, Бо́гъ на́шъ, на́ньже упова́хомъ, и спасе́тъ на́съ: се́й Госпо́дь, потерпѣ́хомъ его́, и возра́довахомся и возвесели́хомся о спасе́нiи на́шемъ.

Поко́й да́стъ Бо́гъ на горѣ́ се́й, и попере́тся Моави́тида, я́коже то́пчутъ то́къ колесни́цами.

И воздви́гнетъ ру́цѣ свои́, я́коже и то́й смири́, е́же погуби́ти: и смири́тъ горды́ню его́, на ня́же ру́цѣ возложи́.

И высоту́ убѣ́жища огра́ды твоея́ смири́тъ, и обни́зится да́же до земли́.

Рус. (Юнгеров)

Господи Боже мой, прославлю Тебя, воспою имя Твое, потому что Ты совершил чудные дела. Определение древнее, истинное! Да будет, Господи!

Потому что Ты обратил города, города твердые, в прах, так что пали основания их. Во век да не будет восстановлен город нечестивых!

Посему будут благословлять Тебя люди бедные, и города людей обиженных благословят Тебя,

Ибо Ты был помощником всякому смиренному граду, и изнемогающим от скудости — покров. Ты избавишь их от людей злых, потому что Ты — покров жаждущим и дыхание людей обиженных.

Жаждущие в Сионе — подобны людям малодушным, но Ты избавишь их от людей нечестивых, коим Ты предал нас.

И приготовит Господь Саваоф для всех народов: на горе сей они будут пить радость, будут пить вино,

Помажутся миром на горе сей. Передай все сие народам, ибо таково определение на все народы.

Поглотила превозмогшая смерть, и снова Господь Бог отер всякую слезу со всякого лица, снял поношение народа со всей земли, ибо уста Господа изрекли (это).

И скажут в тот день: вот Бог наш! На Него мы уповали, и Он спасет нас; Сей (есть) Господь; на Него мы уповали; возрадуемся же и возвеселимся о спасении нашем.

Покой даст Бог на горе сей, и попран будет Моав, как топчут ток колесницами.

И поднимет руки Свои подобно тому, как он смирял, чтобы губить, и унизит (Бог) гордость того, на кого возложит руки.

И высокую стену убежища твоего обрушит, и она сравняется с землею.

Греческий [Greek (Koine)]

κύριε ὁ θεός μου δοξάσω σε ὑμνήσω τὸ ὄνομά σου ὅτι ἐποίησας θαυμαστὰ πράγματα βουλὴν ἀρχαίαν ἀληθινήν γένοιτο κύριε

ὅτι ἔθηκας πόλεις εἰς χῶμα πόλεις ὀχυρὰς τοῦ πεσεῖν αὐτῶν τὰ θεμέλια τῶν ἀσεβῶν πόλις εἰς τὸν αἰῶνα οὐ μὴ οἰκοδομηθῇ

διὰ τοῦτο εὐλογήσει σε ὁ λαὸς ὁ πτωχός καὶ πόλεις ἀνθρώπων ἀδικουμένων εὐλογήσουσίν σε

ἐγένου γὰρ πάσῃ πόλει ταπεινῇ βοηθὸς καὶ τοῖς ἀθυμήσασιν διὰ ἔνδειαν σκέπη ἀπὸ ἀνθρώπων πονηρῶν ῥύσῃ αὐτούς σκέπη διψώντων καὶ πνεῦμα ἀνθρώπων ἀδικουμένων

εὐλογήσουσίν σε ὡς ἄνθρωποι ὀλιγόψυχοι διψῶντες ἐν Σιων ἀπὸ ἀνθρώπων ἀσεβῶν οἷς ἡμᾶς παρέδωκας

καὶ ποιήσει κύριος σαβαωθ πᾶσι τοῖς ἔθνεσιν ἐπὶ τὸ ὄρος τοῦτο πίονται εὐφροσύνην πίονται οἶνον χρίσονται μύρον

ἐν τῷ ὄρει τούτῳ παράδος ταῦτα πάντα τοῖς ἔθνεσιν ἡ γὰρ βουλὴ αὕτη ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη

κατέπιεν ὁ θάνατος ἰσχύσας καὶ πάλιν ἀφεῖλεν ὁ θεὸς πᾶν δάκρυον ἀπὸ παντὸς προσώπου τὸ ὄνειδος τοῦ λαοῦ ἀφεῖλεν ἀπὸ πάσης τῆς γῆς τὸ γὰρ στόμα κυρίου ἐλάλησεν

καὶ ἐροῦσιν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἰδοὺ ὁ θεὸς ἡμῶν ἐφ᾿ ᾧ ἠλπίζομεν καὶ ἠγαλλιώμεθα καὶ εὐφρανθησόμεθα ἐπὶ τῇ σωτηρίᾳ ἡμῶν

ὅτι ἀνάπαυσιν δώσει ὁ θεὸς ἐπὶ τὸ ὄρος τοῦτο καὶ καταπατηθήσεται ἡ Μωαβῖτις ὃν τρόπον πατοῦσιν ἅλωνα ἐν ἁμάξαις

καὶ ἀνήσει τὰς χεῖρας αὐτοῦ ὃν τρόπον καὶ αὐτὸς ἐταπείνωσεν τοῦ ἀπολέσαι καὶ ταπεινώσει τὴν ὕβριν αὐτοῦ ἐφ᾿ ἃ τὰς χεῖρας ἐπέβαλεν

καὶ τὸ ὕψος τῆς καταφυγῆς τοῦ τοίχου σου ταπεινώσει καὶ καταβήσεται ἕως τοῦ ἐδάφους

Украинский (Огієнко)

Языки

Господи, Ти мій Бог!
Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!

Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,

бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!

Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав;
як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.

І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.

Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас!
Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,

і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.

А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!