Скрыть
26:7
26:13
26:15
26:18
Церковнославянский (рус)
Въ то́й де́нь воспою́тъ пѣ́снь сiю́ въ земли́ Иуде́йстѣй, глаго́люще: се́, гра́дъ крѣ́покъ, и спасе́нiе на́мъ положи́тъ стѣ́ну и огражде́нiе.
Отве́рзите врата́, да вни́дутъ лю́дiе храня́щiи пра́вду и храня́щiи и́стину,
прiе́млющiи и́стину и храня́щiи ми́ръ.
Я́ко на тя́ надѣ́янiемъ надѣ́яшася, Го́споди, во вѣ́къ, Бо́же вели́кiй, вѣ́чный,
и́же смири́въ низве́лъ еси́ живу́щыя въ высо́кихъ: гра́ды крѣ́пкiя разори́ши и обни́зиши я́ да́же до земли́.
И поперу́тъ я́ но́ги кро́ткихъ и смире́н­ныхъ.
Пу́ть благо­чести́выхъ пра́въ бы́сть, и при­­угото́ванъ пу́ть благо­чести́выхъ.
Пу́ть бо Госпо́день су́дъ: упова́хомъ на и́мя твое́ и па́мять, ея́же жела́етъ душа́ на́ша.
От но́щи у́тренюетъ ду́хъ мо́й къ тебѣ́, Бо́же, зане́ свѣ́тъ повелѣ́нiя твоя́ на земли́: пра́вдѣ научи́теся, живу́щiи на земли́.
Преста́ бо нечести́вый: вся́къ, и́же не научи́т­ся пра́вдѣ на земли́, и́стины не сотвори́тъ: да во́змет­ся нечести́вый, да не ви́дитъ сла́вы Госпо́дни.
Го́споди, высока́ твоя́ мы́шца, и не вѣ́дѣша, разумѣ́в­ше же постыдя́т­ся: ре́вность прiи́метъ лю́ди ненака́зан­ныя, и ны́нѣ о́гнь супоста́ты поя́стъ.
Го́споди Бо́же на́шъ, ми́ръ да́ждь на́мъ, вся́ бо воз­да́лъ еси́ на́мъ.
Го́споди Бо́же на́шъ, стяжи́ ны: Го́споди, ра́звѣ тебе́ ино́го не вѣ́мы: и́мя твое́ имену́емъ.
Ме́ртвiи же живота́ не и́мутъ ви́дѣти, ниже́ вра́чеве воскреся́тъ: сего́ ра́ди наве́лъ еси́ и погуби́лъ еси́, и взя́лъ еси́ вся́къ му́жескъ по́лъ и́хъ.
Приложи́ и́мъ зла́, Го́споди, при­­ложи́ зла́ сла́внымъ земли́.
Го́споди, въ ско́рби помяну́хомъ тя́, въ ско́рби ма́лѣ наказа́нiе твое́ на́мъ.
И я́ко боля́щая при­­ближа́ет­ся роди́ти и въ болѣ́зни сво­е́й воскрича́, та́ко бы́хомъ воз­лю́блен­ному тво­ему́.
Стра́ха ра́ди тво­его́, Го́споди, во чре́вѣ прiя́хомъ и поболѣ́хомъ, и роди́хомъ ду́хъ спасе́нiя тво­его́, его́же сотвори́хомъ на земли́: не паде́мся, но паду́т­ся вси́ живу́щiи на земли́.
Воскре́снутъ ме́ртвiи и воста́нутъ и́же во гробѣ́хъ, и воз­ра́дуют­ся и́же на земли́: роса́ бо, я́же от­ тебе́, исцѣле́нiе и́мъ е́сть, земля́ же нечести́выхъ паде́тъ.
Иди́те, лю́дiе мо­и́, вни́дите во хра́мину ва́шу, затвори́те две́ри своя́, укры́йтеся ма́ло ели́ко ели́ко, до́ндеже мимо­и́детъ гнѣ́въ Госпо́день.
Се́ бо, Госпо́дь от­ свята́го [мѣ́ста] наво́дитъ гнѣ́въ на живу́щыя на земли́: и от­кры́етъ земля́ кро́вь свою́ и не покры́етъ избiе́ныхъ.
Французский (LSG)
En ce jour, on chantera ce cantique dans le pays de Juda: Nous avons une ville forte; Il nous donne le salut pour murailles et pour rempart.
Ouvrez les portes, Laissez entrer la nation juste et fidèle.
A celui qui est ferme dans ses sentiments Tu assures la paix, la paix, Parce qu'il se confie en toi.
Confiez-vous en l'Éternel à perpétuité, Car l'Éternel, l'Éternel est le rocher des siècles.
Il a renversé ceux qui habitaient les hauteurs, Il a abaissé la ville superbe; Il l'a abaissée jusqu'à terre, Il lui a fait toucher la poussière.
Elle est foulée aux pieds, Aux pieds des pauvres, sous les pas des misérables.
Le chemin du juste est la droiture; Toi qui es juste, tu aplanis le sentier du juste.
Aussi nous t'attendons, ô Éternel! sur la voie de tes jugements; Notre âme soupire après ton nom et après ton souvenir.
Mon âme te désire pendant la nuit, Et mon esprit te cherche au dedans de moi; Car, lorsque tes jugements s'exercent sur la terre, Les habitants du monde apprennent la justice.
Si l'on fait grâce au méchant, il n'apprend pas la justice, Il se livre au mal dans le pays de la droiture, Et il n'a point égard à la majesté de Dieu.
Éternel, ta main est puissante: Ils ne l'aperçoivent pas. Ils verront ton zèle pour le peuple, et ils en seront confus; Le feu consumera tes ennemis.
Éternel, tu nous donnes la paix; Car tout ce que nous faisons, C'est toi qui l'accomplis pour nous.
Éternel, notre Dieu, d'autres maîtres que toi ont dominé sur nous; Mais c'est grâce à toi seul que nous invoquons ton nom.
Ceux qui sont morts ne revivront pas, Des ombres ne se relèveront pas; Car tu les as châtiés, tu les as anéantis, Et tu en as détruit tout souvenir.
Multiplie le peuple, ô Éternel! Multiplie le peuple, manifeste ta gloire; Recule toutes les limites du pays.
Éternel, ils t'ont cherché, quand ils étaient dans la détresse; Ils se sont répandus en prières, quand tu les as châtiés.
Comme une femme enceinte, sur le point d'accoucher, Se tord et crie au milieu de ses douleurs, Ainsi avons-nous été, loin de ta face, ô Éternel!
Nous avons conçu, nous avons éprouvé des douleurs, Et, quand nous enfantons, ce n'est que du vent: Le pays n'est pas sauvé, Et ses habitants ne sont pas nés.
Que tes morts revivent! Que mes cadavres se relèvent! -Réveillez-vous et tressaillez de joie, habitants de la poussière! Car ta rosée est une rosée vivifiante, Et la terre redonnera le jour aux ombres.
Va, mon peuple, entre dans ta chambre, Et ferme la porte derrière toi; Cache-toi pour quelques instants, Jusqu'à ce que la colère soit passée.
Car voici, l'Éternel sort de sa demeure, Pour punir les crimes des habitants de la terre; Et la terre mettra le sang à nu, Elle ne couvrira plus les meurtres.
Еврейский
בַּיּוֹם הַהוּא, יוּשַׁר הַשִּׁיר־הַזֶּה בְּאֶרֶץ יְהוּדָה; עִיר עָז־לָנוּ, יְשׁוּעָה יָשִׁית חוֹמוֹת וָחֵל׃
פִּתְחוּ שְׁעָרִים; וְיָבֹא גוֹי־צַדִּיק שֹׁמֵר אֱמֻנִים׃
יֵצֶר סָמוּךְ, תִּצֹּר שָׁלוֹם שָׁלוֹם; כִּי בְךָ בָּטוּחַ׃
בִּטְחוּ בַיהוָה עֲדֵי־עַד; כִּי בְּיָהּ יְהוָה, צוּר עוֹלָמִים׃
כִּי הֵשַׁח יֹשְׁבֵי מָרוֹם, קִרְיָה נִשְׂגָּבָה; יַשְׁפִּילֶנָּה יַשְׁפִּילָהּ עַד־אֶרֶץ, יַגִּיעֶנָּה עַד־עָפָר׃
תִּרְמְסֶנָּה רָגֶל; רַגְלֵי עָנִי פַּעֲמֵי דַלִּים׃
אֹרַח לַצַּדִּיק מֵישָׁרִים; יָשָׁר מַעְגַּל צַדִּיק תְּפַלֵּס׃
אַף אֹרַח מִשְׁפָּטֶיךָ יְהוָה קִוִּינוּךָ; לְשִׁמְךָ וּלְזִכְרְךָ תַּאֲוַת־נָפֶשׁ׃
נַפְשִׁי אִוִּיתִיךָ בַּלַּיְלָה, אַף־רוּחִי בְקִרְבִּי אֲשַׁחֲרֶךָּ; כִּי כַּאֲשֶׁר מִשְׁפָּטֶיךָ לָאָרֶץ, צֶדֶק לָמְדוּ יֹשְׁבֵי תֵבֵל׃
יֻחַן רָשָׁע בַּל־לָמַד צֶדֶק, בְּאֶרֶץ נְכֹחוֹת יְעַוֵּל; וּבַל־יִרְאֶה גֵּאוּת יְהוָה׃ ס
יְהוָה רָמָה יָדְךָ בַּל־יֶחֱזָיוּן; יֶחֱזוּ וְיֵבֹשׁוּ קִנְאַת־עָם, אַף־אֵשׁ צָרֶיךָ תֹאכְלֵם׃ ס
יְהוָה תִּשְׁפֹּת שָׁלוֹם לָנוּ; כִּי גַּם כָּל־מַעֲשֵׂינוּ פָּעַלְתָּ לָּנוּ׃
יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, בְּעָלוּנוּ אֲדֹנִים זוּלָתֶךָ; לְבַד־בְּךָ נַזְכִּיר שְׁמֶךָ׃
מֵתִים בַּל־יִחְיוּ, רְפָאִים בַּל־יָקֻמוּ; לָכֵן פָּקַדְתָּ וַתַּשְׁמִידֵם, וַתְּאַבֵּד כָּל־זֵכֶר לָמוֹ׃
יָסַפְתָּ לַגּוֹי יְהוָה, יָסַפְתָּ לַגּוֹי נִכְבָּדְתָּ; רִחַקְתָּ כָּל־קַצְוֵי־אָרֶץ׃
יְהוָה בַּצַּר פְּקָדוּךָ; צָקוּן לַחַשׁ, מוּסָרְךָ לָמוֹ׃
כְּמוֹ הָרָה תַּקְרִיב לָלֶדֶת, תָּחִיל תִּזְעַק בַּחֲבָלֶיהָ; כֵּן הָיִינוּ מִפָּנֶיךָ יְהוָה׃
הָרִינוּ חַלְנוּ, כְּמוֹ יָלַדְנוּ רוּחַ; יְשׁוּעֹת בַּל־נַעֲשֶׂה אֶרֶץ, וּבַל־יִפְּלוּ יֹשְׁבֵי תֵבֵל׃
יִחְיוּ מֵתֶיךָ, נְבֵלָתִי יְקוּמוּן; הָקִיצוּ וְרַנְּנוּ שֹׁכְנֵי עָפָר, כִּי טַל אוֹרֹת טַלֶּךָ, וָאָרֶץ רְפָאִים תַּפִּיל׃ ס
לֵךְ עַמִּי בֹּא בַחֲדָרֶיךָ, וּסְגֹר דְּלָתֶיךָ (דְּלָתְךָ) בַּעֲדֶךָ; חֲבִי כִמְעַט־רֶגַע עַד־יַעֲבוֹר־ (יַעֲבָר־) זָעַם׃
כִּי־הִנֵּה יְהוָה יֹצֵא מִמְּקוֹמוֹ, לִפְקֹד עֲוֹן יֹשֵׁב־הָאָרֶץ עָלָיו; וְגִלְּתָה הָאָרֶץ אֶת־דָּמֶיהָ, וְלֹא־תְכַסֶּה עוֹד עַל־הֲרוּגֶיהָ׃ ס
Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто!
Він чинить спасіння за мури й примурки.
Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!
Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!
Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!
Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних…
Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.
І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам́ять Твою пожадання моєї душі,
за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!
Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!
Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони!
Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!
Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.
Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.
Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.
Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.
Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились…
Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло.
тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!
Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible