Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • Го́ре вѣнцу́ горды́ни, наи́мницы Ефре́мовы, цвѣ́тъ от­пады́й от­ сла́вы, на версѣ́ горы́ ту́чныя пiя́нiи безъ вина́.
  • Се́, крѣпка́ и же́стока я́рость Госпо́дня, а́ки гра́дъ низпуща́емый не имы́й кро́ва, наси́льно низпуща́емый: я́коже воды́ мно́гое мно́же­с­т­во влеку́щее страну́, земли́ сотвори́тъ поко́й рука́ма,
  • и нога́ма попере́т­ся вѣне́цъ горды́ни, наи́мницы Ефре́мовы.
  • И бу́детъ цвѣ́тъ от­пады́й от­ наде́жды сла́вы на версѣ́ горы́ высо́кiя, а́ки ра́н­нiй пло́дъ смо́квинъ: ви́дѣвый его́, пре́жде взя́тiя въ ру́цѣ сво­и́, восхо́щетъ поглоти́ти его́.
  • Въ то́й де́нь бу́детъ Госпо́дь Савао́ѳъ вѣне́цъ наде́жди, сплете́ный сла́вою оста́в­шымся лю́демъ.
  • И оста́вят­ся ду́хомъ су́днымъ на су́дъ, и крѣ́пость воз­браня́ющихъ погубля́ти.
  • Сі́и бо вино́мъ су́ть прельще́ни: прельсти́шася Сике́ры ра́ди, жре́цъ и проро́къ изступи́ша ума́ от­ Сике́ры, поже́рты бы́ша вино́мъ, потрясо́шася от­ пiя́н­ства Сике́ры, прельсти́шася: сiе́ е́сть при­­видѣ́нiе.
  • Прокля́тiе поя́стъ се́й совѣ́тъ, се́й бо совѣ́тъ ра́ди лихо­и́м­ст­ва.
  • Кому́ воз­вѣсти́хомъ зла́я и кому́ повѣ́дахомъ вѣ́сть? и́же от­до­е́нiи [су́ть] от­ млека́, от­то́ржен­нiи от­ сосца́.
  • Печа́ли на печа́ль ожида́й, наде́жды къ наде́жди, еще́ ма́ло, еще́ ма́ло,
  • я́ко ху́достiю усте́нъ, язы́комъ ины́мъ воз­глаго́лютъ лю́демъ си́мъ, реку́ще и́мъ:
  • се́й поко́й а́лчному и сiе́ сокруше́нiе, и не восхотѣ́ша слы́шати.
  • И бу́детъ и́мъ сло́во Го́спода Бо́га, печа́ль къ печа́ли, наде́жда къ наде́жди, еще́ ма́ло, еще́ ма́ло, да и́дутъ и паду́т­ся вспя́ть и въ бѣду́ впаду́тъ, и сокруша́т­ся и плѣне́ни бу́дутъ.
  • Сего́ ра́ди услы́шите сло́во Госпо́дне, му́жiе озло́блен­нiи и кня́зи люді́й су́щихъ во Иерусали́мѣ.
  • Я́ко реко́сте: сотвори́хомъ завѣ́тъ со а́домъ и со сме́ртiю сложе́нiе: бу́ря носи́ма а́ще мимо­и́детъ, не прiи́детъ на на́съ: положи́хомъ лжу́ наде́жду на́шу и лже́ю покры́емся.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ полага́ю во основа́нiе Сiо́ну ка́мень многоцѣ́ненъ, избра́нъ, крае­уго́ленъ, че́стенъ, во основа́нiе ему́, и вѣ́руяй въ о́нь не постыди́т­ся:
  • и положу́ су́дъ въ наде́жду, ми́лость же моя́ на мѣ́рилѣхъ, и упова́в­шiи вотще́ на лжу́, я́ко не мине́тъ ва́съ бу́ря:
  • и не отъ­и́метъ от­ ва́съ завѣ́та сме́ртнаго, и наде́жда ва́ша, я́же ко а́ду, не пребу́детъ. Бу́ря иду́щая а́ще на́йдетъ, бу́дете е́й въ попра́нiе:
  • егда́ мимо­и́детъ, во́зметъ ва́съ: я́ко по вся́ко у́тро преходи́ти бу́детъ въ де́нь, и въ нощи́ бу́детъ наде́жда зла́. Научи́теся слы́шати, утѣсня́емiи:
  • не мо́жемъ ра́товати, са́ми же изнемога́емъ, е́же собра́тися на́мъ.
  • Я́коже гора́ на нечести́выхъ воста́нетъ Госпо́дь, и бу́детъ [я́коже] въ де́бри гавао́нстѣй, съ я́ростiю сотвори́тъ дѣла́ своя́, го́рести дѣ́ло: я́рость же его́ чу́ждо употреби́т­ся, и погубле́нiе его́ стра́н­но.
  • И вы́ не ра́дуйтеся, ниже́ да воз­мо́гутъ ва́ши у́зы: зане́ сконча́ны и сокраще́ны ве́щи слы́шахъ от­ Го́спода Савао́ѳа, я́же сотвори́тъ надъ все́ю земле́ю.
  • Внуши́те и слы́шите гла́съ мо́й, внемли́те и слы́шите словеса́ моя́.
  • Еда́ ве́сь де́нь бу́детъ оря́й ора́ти? или́ сѣ́мя угото́витъ пре́жде воз­дѣ́ланiя земли́?
  • Не егда́ ли умягчи́тъ {уравни́тъ} лице́ ея́, тогда́ всѣ́етъ ма́ло черну́хи и кими́на, пото́мъ же сѣ́етъ пшени́цу и ячме́нь и про́со въ предѣ́лѣхъ тво­и́хъ?
  • И научи́шися суду́ Бо́га тво­его́ и воз­ра́дуешися.
  • И́бо не съ же́стокостiю очища́ет­ся черну́ха, ниже́ ко́ло колесни́чное обы́детъ кими́на, но жезло́мъ истряса́ет­ся черну́ха, кими́нъ же со хлѣ́бомъ снѣ́ст­ся.
  • Не во вѣ́къ бо а́зъ разгнѣ́ваюся на вы́, ниже́ гла́съ гнѣ́ва мо­его́ попере́тъ ва́съ.
  • И сiя́ от­ Го́спода Савао́ѳа изыдо́ша чудеса́: совѣ́туйте, воз­неси́те тще́тное утѣше́нiе.
  • Горе венку гордости пьяных Ефремлян, увядшему цветку красивого убранства его, который на вершине тучной долины сраженных вином!
  • Вот, крепкий и сильный у Господа, как ливень с градом и губительный вихрь, как разлившееся наводнение бурных вод, с силою повергает его на землю.
  • Ногами попирается венок гордости пьяных Ефремлян.
  • И с увядшим цветком красивого убранства его, который на вершине тучной долины, делается то же, что бывает с созревшею прежде времени смоквою, которую, как скоро кто увидит, тотчас берет в руку и проглатывает ее.
  • В тот день Господь Саваоф будет великолепным венцом и славною диадемою для остатка народа Своего,
  • и духом правосудия для сидящего в судилище и мужеством для отражающих неприятеля до ворот.
  • Но и эти шатаются от вина и сбиваются с пути от сикеры; священник и пророк спотыкаются от крепких напитков; побеждены вином, обезумели от сикеры, в видении ошибаются, в суждении спотыкаются.
  • Ибо все столы наполнены отвратительною блевотиною, нет чистого места. –
  • А говорят: «кого хочет он учить ве́дению? и кого вразумлять проповедью? отнятых от грудного молока, отлученных от сосцов матери?
  • Ибо всё заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного и там немного».
  • За то лепечущими устами и на чужом языке будут говорить к этому народу.
  • Им говорили: «вот – покой, дайте покой утружденному, и вот – успокоение». Но они не хотели слушать.
  • И стало у них словом Господа: заповедь на заповедь, заповедь на заповедь, правило на правило, правило на правило, тут немного, там немного, – так что они пойдут, и упадут навзничь, и разобьются, и попадут в сеть и будут уловлены.
  • Итак слушайте слово Господне, хульники, правители народа сего, который в Иерусалиме.
  • Так как вы говорите: «мы заключили союз со смертью и с преисподнею сделали договор: когда всепоражающий бич будет проходить, он не дойдет до нас, – потому что ложь сделали мы убежищем для себя, и обманом прикроем себя».
  • Посему так говорит Господь Бог: вот, Я полагаю в основание на Сионе камень, – камень испытанный, краеугольный, драгоценный, крепко утвержденный: верующий в него не постыдится.
  • И поставлю суд мерилом и правду весами; и градом истребится убежище лжи, и воды потопят место укрывательства.
  • И союз ваш со смертью рушится, и договор ваш с преисподнею не устоит. Когда пойдет всепоражающий бич, вы будете попраны.
  • Как скоро он пойдет, схватит вас; ходить же будет каждое утро, день и ночь, и один слух о нем будет внушать ужас.
  • Слишком коротка будет постель, чтобы протянуться; слишком узко и одеяло, чтобы завернуться в него.
  • Ибо восстанет Господь, как на горе Перациме; разгневается, как на долине Гаваонской, чтобы сделать дело Свое, необычайное дело, и совершить действие Свое, чудное Свое действие.
  • Итак не кощунствуйте, чтобы узы ваши не стали крепче; ибо я слышал от Господа, Бога Саваофа, что истребление определено для всей земли.
  • Приклоните ухо, и послушайте моего голоса; будьте внимательны, и выслушайте речь мою.
  • Всегда ли земледелец пашет для посева, бороздит и боронит землю свою?
  • Нет; когда уровняет поверхность ее, он сеет чернуху, или рассыпает тмин, или разбрасывает пшеницу рядами, и ячмень в определенном месте, и полбу рядом с ним.
  • И такому порядку учит его Бог его; Он наставляет его.
  • Ибо не молотят чернухи катком зубчатым, и колес молотильных не катают по тмину; но палкою выколачивают чернуху, и тмин – палкою.
  • Зерновой хлеб вымолачивают, но не разбивают его; и водят по нему молотильные колеса с конями их, но не растирают его.
  • И это происходит от Господа Саваофа: дивны судьбы Его, велика премудрость Его!
  • 祸 哉 , 以 法 莲 的 酒 徒 , 住 在 肥 美 谷 的 山 上 , 他 们 心 里 高 傲 , 以 所 夸 的 为 冠 冕 , 犹 如 将 残 之 花 。
  • 看 哪 , 主 有 一 大 能 大 力 者 , 像 一 阵 冰 雹 , 像 毁 灭 的 暴 风 , 像 涨 溢 的 大 水 , 他 必 用 手 将 冠 冕 摔 落 于 地 。
  • 以 法 莲 高 傲 的 酒 徒 , 他 的 冠 冕 , 必 被 踏 在 脚 下 。
  • 那 荣 美 将 残 之 花 , 就 是 在 肥 美 谷 山 上 的 , 必 像 夏 令 以 前 初 熟 的 无 花 果 。 看 见 这 果 的 就 注 意 , 一 到 手 中 就 吞 吃 了 。
  • 到 那 日 , 万 军 之 耶 和 华 必 作 他 馀 剩 之 民 的 荣 冠 华 冕 。
  • 也 作 了 在 位 上 行 审 判 者 公 平 之 灵 , 并 城 门 口 打 退 仇 敌 者 的 力 量 。
  • 就 是 这 地 的 人 , 因 酒 摇 摇 晃 晃 , 因 浓 酒 东 倒 西 歪 。 祭 司 和 先 知 因 浓 酒 摇 摇 晃 晃 , 被 酒 所 困 , 因 浓 酒 东 倒 西 歪 。 他 们 错 解 默 示 , 谬 行 审 判 。
  • 因 为 各 席 上 满 了 呕 吐 的 污 秽 , 无 一 处 乾 净 。
  • 讥 诮 先 知 的 说 , 他 要 将 知 识 指 教 谁 呢 , 要 使 谁 明 白 传 言 呢 。 是 那 刚 断 奶 离 怀 的 麽 。
  • 他 竟 命 上 加 命 , 令 上 加 令 , 律 上 加 律 , 例 上 加 例 , 这 里 一 点 , 那 里 一 点 。
  • 先 知 说 , 不 然 , 主 要 藉 异 邦 人 的 嘴 唇 , 和 外 邦 人 的 舌 头 , 对 这 百 姓 说 话 。
  • 他 曾 对 他 们 说 , 你 们 要 使 疲 乏 人 得 安 息 。 这 样 才 得 安 息 , 才 得 舒 畅 。 他 们 却 不 肯 听 。
  • 所 以 耶 和 华 向 他 们 说 的 话 , 是 命 上 加 命 , 令 上 加 令 , 律 上 加 律 , 例 上 加 例 , 这 里 一 点 , 那 里 一 点 , 以 致 他 们 前 行 仰 面 跌 倒 , 而 且 跌 碎 , 并 陷 入 网 罗 , 被 缠 住 。
  • 所 以 你 们 这 些 亵 慢 的 人 , 就 是 辖 管 住 在 耶 路 撒 冷 这 百 姓 的 , 要 听 耶 和 华 的 话 。
  • 你 们 曾 说 , 我 们 与 死 亡 立 约 , 与 阴 间 结 盟 。 敌 军 ( 原 文 作 鞭 子 ) 如 水 涨 漫 经 过 的 时 候 , 必 不 临 到 我 们 。 因 我 们 以 谎 言 为 避 所 , 在 虚 假 以 下 藏 身 。
  • 所 以 主 耶 和 华 如 此 说 , 看 哪 , 我 在 锡 安 放 一 块 石 头 , 作 为 根 基 , 是 试 验 过 的 石 头 , 是 稳 固 根 基 , 宝 贵 的 房 角 石 , 信 靠 的 人 必 不 着 急 。
  • 我 必 以 公 平 为 准 绳 , 以 公 义 为 线 铊 。 冰 雹 必 冲 去 谎 言 的 避 所 , 大 水 必 漫 过 藏 身 之 处 。
  • 你 们 与 死 亡 所 立 的 约 , 必 然 废 掉 , 与 阴 间 所 结 的 盟 , 必 立 不 住 。 敌 军 ( 原 文 作 鞭 子 ) 如 水 涨 漫 经 过 的 时 候 , 你 们 必 被 他 践 踏 。
  • 每 逢 经 过 必 将 你 们 掳 去 。 因 为 每 早 晨 他 必 经 过 , 白 昼 黑 夜 都 必 如 此 。 明 白 传 言 的 , 必 受 惊 恐 。
  • 原 来 床 榻 短 , 使 人 不 能 舒 身 。 被 窝 窄 , 使 人 不 能 遮 体 。
  • 耶 和 华 必 兴 起 , 像 在 毗 拉 心 山 , 他 必 发 怒 , 像 在 基 遍 谷 , 好 作 成 他 的 工 , 就 是 非 常 的 工 , 成 就 他 的 事 , 就 是 奇 异 的 事 。
  • 现 在 你 们 不 可 亵 慢 , 恐 怕 捆 你 们 的 绑 索 更 结 实 了 。 因 为 我 从 主 万 军 之 耶 和 华 那 里 听 见 已 经 决 定 , 在 全 地 上 施 行 灭 绝 的 事 。
  • 你 们 当 侧 耳 听 我 的 声 音 , 留 心 听 我 的 言 语 。
  • 那 耕 地 为 要 撒 种 的 , 岂 是 常 常 耕 地 呢 , 岂 是 常 常 开 垦 耙 地 呢 。
  • 他 拉 平 了 地 面 , 岂 不 就 撒 种 小 茴 香 , 播 种 大 茴 香 , 按 行 列 种 小 麦 , 在 定 处 种 大 麦 , 在 田 边 种 粗 麦 呢 。
  • 因 为 他 的 神 教 导 他 务 农 相 宜 , 并 且 指 教 他 。
  • 原 来 打 小 茴 香 , 不 用 尖 利 的 器 具 , 轧 大 茴 香 , 也 不 用 碌 碡 。 ( 原 文 作 车 轮 下 同 ) 但 用 杖 打 小 茴 香 , 用 棍 打 大 茴 香 。
  • 作 饼 的 粮 食 是 用 磨 磨 碎 , 因 他 不 必 常 打 。 虽 用 碌 碡 和 马 打 散 , 却 不 磨 他 。
  • 这 也 是 出 于 万 军 之 耶 和 华 。 他 的 谋 略 奇 妙 , 他 的 智 慧 广 大 。