Я́ко и́мется человѣ́къ бра́та своего́, или́ дома́шняго отца́ своего́, глаго́ля: ри́зу и́маши, началово́ждь на́мъ бу́ди, и бра́шно мое́ подъ тобо́ю да бу́детъ.

И отвѣща́въ въ де́нь о́ный рече́тъ: не бу́ду тво́й началово́ждь, нѣ́сть бо въ дому́ мое́мъ ни хлѣ́ба, ни ри́зы: не бу́ду началово́ждь лю́демъ си́мъ.

Я́ко оста́вленъ бы́сть Иерусали́мъ, и Иуде́а паде́, и язы́къ и́хъ со беззако́нiемъ, не покаря́ющься Го́сподеви.

Сего́ ра́ди ны́нѣ смири́ся сла́ва и́хъ, и сту́дъ лица́ и́хъ проти́ву ста́ и́мъ: грѣ́хъ же сво́й я́ко Cодо́мскiй возвѣсти́ша и яви́ша. Го́ре души́ и́хъ, зане́ умы́слиша совѣ́тъ лука́вый на себе́ сами́хъ,

ре́кше: свя́жемъ пра́веднаго, я́ко непотре́бенъ на́мъ е́сть. У́бо плоды́ дѣ́лъ свои́хъ снѣдя́тъ.

Го́ре беззако́нному: лука́вая бо приключа́тся ему́ по дѣло́мъ руку́ его́.

Лю́дiе мои́, приста́вницы ва́ши пожина́ютъ ва́съ, и истяза́ющiи облада́ютъ ва́ми: лю́дiе мои́, блажа́щiи ва́съ льстя́тъ вы́ и стези́ но́гъ ва́шихъ возмуща́ютъ.

Но ны́нѣ устро́ится Госпо́дь на су́дъ и поста́витъ на су́дъ лю́ди своя́:

са́мъ Госпо́дь на су́дъ прiи́детъ со старѣ́йшины люді́й и со кня́зи и́хъ. Вы́ же почто́ запали́сте виногра́дъ мо́й, и разграбле́нiе убо́гаго въ домѣ́хъ ва́шихъ?

почто́ вы́ оби́дите люді́й мои́хъ и лице́ убо́гихъ посрамля́ете? глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ.

Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: поне́же вознесо́шася дще́ри Сiо́ни и ходи́ша высо́кою вы́ею и помиза́нiемъ оче́съ и ступа́нiемъ но́гъ, ку́пно ри́зы влеку́шыя [по до́лу] и нога́ма ку́пно игра́ющыя:

и смири́тъ Госпо́дь нача́лныя дще́ри Сiо́ни, и Госпо́дь откры́етъ срамоту́ и́хъ.

Въ де́нь о́нъ, и отъи́метъ Госпо́дь сла́ву ри́зъ и́хъ и красоты́ и́хъ, и вплете́нiя злата́я [на главѣ́] и тре́сны ри́зныя, и лу́ницы гри́венныя

и срачи́цы то́нкiя, и красоту́ лица́ и́хъ и сострое́нiе красы́ сла́вныя, и о́бручи и пе́рстни, и мони́ста и запя́стiя и худо́жныя усеря́зи,

и багряни́цы и пребагря́ная, и у́тварь хра́мную

и свѣ́тлая лако́нская, и виссо́ны и синеты́, и червлени́цы

и виссо́нъ со зла́томъ и синето́ю преты́каны, и тончи́цы преи́маны зла́томъ:

и бу́детъ вмѣ́сто вони́ до́брыя смра́дъ, и вмѣ́сто по́яса у́жемъ препоя́шешися, и вмѣ́сто украше́нiя злата́го, е́же на главѣ́, плѣ́шь имѣ́ти бу́деши дѣ́лъ твои́хъ ра́ди, и вмѣ́сто ри́зы багря́ныя препоя́шешися вре́тищемъ:

и сы́нъ тво́й добрѣ́йшiй, его́же лю́биши, мече́мъ паде́тъ, и крѣ́пцыи ва́ши мече́мъ паду́тъ и смиря́тся:

и воспла́чутся храни́лища у́тварей ва́шихъ, и оста́нешися еди́на и о зе́млю уда́рена бу́деши.

Еврейский

כִּי הִנֵּה הָאָדוֹן יְהוָה צְבָאוֹת, מֵסִיר מִירוּשָׁלִַם וּמִיהוּדָה, מַשְׁעֵן וּמַשְׁעֵנָה; כֹּל מִשְׁעַן־לֶחֶם, וְכֹל מִשְׁעַן־מָיִם׃

גִּבּוֹר וְאִישׁ מִלְחָמָה; שׁוֹפֵט וְנָבִיא וְקֹסֵם וְזָקֵן׃

שַׂר־חֲמִשִּׁים וּנְשׂוּא פָנִים; וְיוֹעֵץ וַחֲכַם חֲרָשִׁים וּנְבוֹן לָחַשׁ׃

וְנָתַתִּי נְעָרִים שָׂרֵיהֶם; וְתַעֲלוּלִים יִמְשְׁלוּ־בָם׃

וְנִגַּשׂ הָעָם, אִישׁ בְּאִישׁ וְאִישׁ בְּרֵעֵהוּ; יִרְהֲבוּ, הַנַּעַר בַּזָּקֵן, וְהַנִּקְלֶה בַּנִּכְבָּד׃

כִּי־יִתְפֹּשׂ אִישׁ בְּאָחִיו בֵּית אָבִיו, שִׂמְלָה לְכָה, קָצִין תִּהְיֶה־לָּנוּ; וְהַמַּכְשֵׁלָה הַזֹּאת תַּחַת יָדֶךָ׃

יִשָּׂא בַיּוֹם הַהוּא לֵאמֹר לֹא־אֶהְיֶה חֹבֵשׁ, וּבְבֵיתִי אֵין לֶחֶם וְאֵין שִׂמְלָה; לֹא תְשִׂימֻנִי קְצִין עָם׃

כִּי כָשְׁלָה יְרוּשָׁלִַם, וִיהוּדָה נָפָל; כִּי־לְשׁוֹנָם וּמַעַלְלֵיהֶם אֶל־יְהוָה, לַמְרוֹת עֵנֵי כְבוֹדוֹ׃

הַכָּרַת פְּנֵיהֶם עָנְתָה בָּם, וְחַטָּאתָם כִּסְדֹם הִגִּידוּ לֹא כִחֵדוּ; אוֹי לְנַפְשָׁם, כִּי־גָמְלוּ לָהֶם רָעָה׃

אִמְרוּ צַדִּיק כִּי־טוֹב; כִּי־פְרִי מַעַלְלֵיהֶם יֹאכֵלוּ׃

אוֹי לְרָשָׁע רָע; כִּי־גְמוּל יָדָיו יֵעָשֶׂה לּוֹ׃

עַמִּי נֹגְשָׂיו מְעוֹלֵל, וְנָשִׁים מָשְׁלוּ בוֹ; עַמִּי מְאַשְּׁרֶיךָ מַתְעִים, וְדֶרֶךְ אֹרְחֹתֶיךָ בִּלֵּעוּ׃ ס

נִצָּב לָרִיב יְהוָה; וְעֹמֵד לָדִין עַמִּים׃

יְהוָה בְּמִשְׁפָּט יָבוֹא, עִם־זִקְנֵי עַמּוֹ וְשָׂרָיו; וְאַתֶּם בִּעַרְתֶּם הַכֶּרֶם, גְּזֵלַת הֶעָנִי בְּבָתֵּיכֶם׃

מַלָּכֶם (מַּה־לָּכֶם) תְּדַכְּאוּ עַמִּי, וּפְנֵי עֲנִיִּים תִּטְחָנוּ; נְאֻם־אֲדֹנָי יְהוִה צְבָאוֹת׃ ס

וַיֹּאמֶר יְהוָה, יַעַן כִּי גָבְהוּ בְּנוֹת צִיּוֹן, וַתֵּלַכְנָה נְטוּוֹת (נְטוּיוֹת) גָּרוֹן, וּמְשַׂקְּרוֹת עֵינָיִם; הָלוֹךְ וְטָפֹף תֵּלַכְנָה, וּבְרַגְלֵיהֶם תְּעַכַּסְנָה׃

וְשִׂפַּח אֲדֹנָי, קָדְקֹד בְּנוֹת צִיּוֹן; וַיהוָה פָּתְהֵן יְעָרֶה׃ ס

בַּיּוֹם הַהוּא יָסִיר אֲדֹנָי, אֵת תִּפְאֶרֶת הָעֲכָסִים וְהַשְּׁבִיסִים וְהַשַּׂהֲרֹנִים׃

הַנְּטִיפוֹת וְהַשֵּׁירוֹת וְהָרְעָלוֹת׃ <בר/> ²⁰הַפְּאֵרִים וְהַצְּעָדוֹת וְהַקִּשֻּׁרִים, וּבָתֵּי הַנֶּפֶשׁ וְהַלְּחָשִׁים׃

²¹הַטַּבָּעוֹת וְנִזְמֵי הָאָף׃

²²הַמַּחֲלָצוֹת וְהַמַּעֲטָפוֹת, וְהַמִּטְפָּחוֹת וְהָחֲרִיטִים׃

²³וְהַגִּלְיֹנִים וְהַסְּדִינִים, וְהַצְּנִיפוֹת וְהָרְדִידִים׃

²⁴וְהָיָה תַחַת בֹּשֶׂם מַק יִהְיֶה, וְתַחַת חֲגוֹרָה נִקְפָּה וְתַחַת מַעֲשֶׂה מִקְשֶׁה קָרְחָה, וְתַחַת פְּתִיגִיל מַחֲגֹרֶת שָׂק; כִּי־תַחַת יֹפִי׃

²⁵מְתַיִךְ בַּחֶרֶב יִפֹּלוּ; וּגְבוּרָתֵךְ בַּמִּלְחָמָה׃

²⁶וְאָנוּ וְאָבְלוּ פְּתָחֶיהָ; וְנִקָּתָה לָאָרֶץ תֵּשֵׁב׃

Украинский (Огієнко)

Языки

Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,

лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,

п́ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,

і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!

І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього!
Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного…

Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!

Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв́язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!

Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави…

Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать.
Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!

Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.

Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!

Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним…
Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!

Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.

Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!

Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих?
Так говорить Господь, Бог Саваот.

І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,

тому вчинить Господь тім́я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!…

Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,

сережки, нараменники, і серпанки,

і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,

персні, і сережки носові,

чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,

дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.

І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!

Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,

і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка…