Но ны́нѣ устро́ится Госпо́дь на су́дъ и поста́витъ на су́дъ лю́ди своя́:
са́мъ Госпо́дь на су́дъ прiи́детъ со старѣ́йшины люді́й и со кня́зи и́хъ. Вы́ же почто́ запали́сте виногра́дъ мо́й, и разграбле́нiе убо́гаго въ домѣ́хъ ва́шихъ?
Но ны́нѣ устро́ится Госпо́дь на су́дъ и поста́витъ на су́дъ лю́ди своя́:
са́мъ Госпо́дь на су́дъ прiи́детъ со старѣ́йшины люді́й и со кня́зи и́хъ. Вы́ же почто́ запали́сте виногра́дъ мо́й, и разграбле́нiе убо́гаго въ домѣ́хъ ва́шихъ?
Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: поне́же вознесо́шася дще́ри Сiо́ни и ходи́ша высо́кою вы́ею и помиза́нiемъ оче́съ и ступа́нiемъ но́гъ, ку́пно ри́зы влеку́шыя [по до́лу] и нога́ма ку́пно игра́ющыя:
и смири́тъ Госпо́дь нача́лныя дще́ри Сiо́ни, и Госпо́дь откры́етъ срамоту́ и́хъ.
Въ де́нь о́нъ, и отъи́метъ Госпо́дь сла́ву ри́зъ и́хъ и красоты́ и́хъ, и вплете́нiя злата́я [на главѣ́] и тре́сны ри́зныя, и лу́ницы гри́венныя
и срачи́цы то́нкiя, и красоту́ лица́ и́хъ и сострое́нiе красы́ сла́вныя, и о́бручи и пе́рстни, и мони́ста и запя́стiя и худо́жныя усеря́зи,
и багряни́цы и пребагря́ная, и у́тварь хра́мную
и свѣ́тлая лако́нская, и виссо́ны и синеты́, и червлени́цы
и виссо́нъ со зла́томъ и синето́ю преты́каны, и тончи́цы преи́маны зла́томъ:
и бу́детъ вмѣ́сто вони́ до́брыя смра́дъ, и вмѣ́сто по́яса у́жемъ препоя́шешися, и вмѣ́сто украше́нiя злата́го, е́же на главѣ́, плѣ́шь имѣ́ти бу́деши дѣ́лъ твои́хъ ра́ди, и вмѣ́сто ри́зы багря́ныя препоя́шешися вре́тищемъ:
и сы́нъ тво́й добрѣ́йшiй, его́же лю́биши, мече́мъ паде́тъ, и крѣ́пцыи ва́ши мече́мъ паду́тъ и смиря́тся:
и воспла́чутся храни́лища у́тварей ва́шихъ, и оста́нешися еди́на и о зе́млю уда́рена бу́деши.
Вот, Господь, Господь Саваоф, отнимет у Иерусалима и у Иуды посох и трость, всякое подкрепление хлебом и всякое подкрепление водою,
храброго вождя и воина, судью и пророка, и прозорливца и старца,
пятидесятника и вельможу и советника, и мудрого художника и искусного в слове.
И дам им отроков в начальники, и дети будут господствовать над ними.
И в народе один будет угнетаем другим, и каждый – ближним своим; юноша будет нагло превозноситься над старцем, и простолюдин над вельможею.
Тогда ухватится человек за брата своего, в семействе отца своего, и скажет: у тебя есть одежда, будь нашим вождем, и да будут эти развалины под рукою твоею.
А он с клятвою скажет: не могу исцелить ран общества; и в моем доме нет ни хлеба, ни одежды; не делайте меня вождем народа.
Так рушился Иерусалим, и пал Иуда, потому что язык их и дела их – против Господа, оскорбительны для очей славы Его.
Выражение лиц их свидетельствует против них, и о грехе своем они рассказывают открыто, как Содомляне, не скрывают: горе душе их! ибо сами на себя навлекают зло.
Скажите праведнику, что благо ему, ибо он будет вкушать плоды дел своих;
а беззаконнику – горе, ибо будет ему возмездие за дела рук его.
Притеснители народа Моего – дети, и женщины господствуют над ним. Народ Мой! вожди твои вводят тебя в заблуждение и путь стезей твоих испортили.
Восстал Господь на суд – и стоит, чтобы судить народы.
Господь вступает в суд со старейшинами народа Своего и с князьями его: вы опустошили виноградник; награбленное у бедного – в ваших домах;
что вы тесните народ Мой и угнетаете бедных? говорит Господь, Господь Саваоф.
И сказал Господь: за то, что дочери Сиона надменны и ходят, подняв шею и обольщая взорами, и выступают величавою поступью и гремят цепочками на ногах, –
оголит Господь темя дочерей Сиона и обнажит Господь срамоту их;
в тот день отнимет Господь красивые цепочки на ногах и звездочки, и луночки,
серьги, и ожерелья, и опахала, увясла и запястья, и пояса, и сосудцы с духами, и привески волшебные,
перстни и кольца в носу,
верхнюю одежду и нижнюю, и платки, и кошельки,
светлые тонкие епанчи и повязки, и покрывала.
И будет вместо благовония зловоние, и вместо пояса будет веревка, и вместо завитых волос – плешь, и вместо широкой епанчи – узкое вретище, вместо красоты – клеймо.
Мужи твои падут от меча, и храбрые твои – на войне.
И будут воздыхать и плакать ворота столицы, и будет она сидеть на земле опустошенная.
Porque el Señor, Jehová de los ejércitos, quita de Jerusalén y de Judá al sustentador y al fuerte, toda provisión de pan y toda provisión de agua;
al valiente y al hombre de guerra, al juez y al profeta, al adivino y al anciano;
al capitán de cincuenta y al hombre respetable, al consejero, al artífice excelente y al hábil orador.
Y les pondré jóvenes por gobernantes: muchachos serán sus señores.
Entre el pueblo brotará la violencia de unos contra otros, cada cual contra su vecino; el joven se levantará contra el anciano, y el plebeyo contra el noble.
Cuando alguno tome de la mano a su hermano, de la familia de su padre, y le diga: «Tú tienes vestido, tú serás nuestro gobernante» y «Toma en tus manos esta ruina»,
él jurará aquel día, diciendo: «¡No tomaré yo ese cuidado, pues en mi casa no hay pan ni qué vestir! ¡No me hagáis gobernante del pueblo!»
Porque arruinada está Jerusalén y Judá ha caído; pues la lengua de ellos y sus obras han sido contra Jehová para desafiar la faz de su gloria.
La apariencia de sus rostros testifica contra ellos, porque, como Sodoma, publican su pecado. ¡No lo disimulan! ¡Ay de sus vidas!, porque amontonaron mal para sí.
Decid al justo que le irá bien, porque comerá de los frutos de sus manos.
¡Ay del malvado! Mal le irá, porque según las obras de sus manos le será pagado.
Los opresores de mi pueblo son muchachos, y mujeres se enseñorearon de él. ¡Pueblo mío, los que te guían te engañan y tuercen el curso de tus caminos!
Jehová está en pie para litigar y para juzgar a su pueblo.
Jehová vendrá a juicio contra los ancianos de su pueblo y contra sus gobernantes. Porque vosotros habéis devorado la viña y el despojo del pobre está en vuestras casas.
¿Qué pensáis vosotros que trituráis a mi pueblo y moléis las caras de los pobres?
dice el Señor, Jehová de los ejércitos.
Asimismo dice Jehová:«Por cuanto las hijas de Sión se ensoberbecen y andan con el cuello erguido y ojos desvergonzados; que caminan como si danzaran, haciendo sonar los adornos de sus pies;
por eso, el Señor rapará la cabeza de las hijas de Sión, y Jehová descubrirá sus vergüenzas.»
Aquel día quitará el Señor el adorno del calzado, las redecillas, las lunetas,
los collares, los pendientes y los brazaletes,
los turbantes, los adornos de las piernas, los partidores del pelo, los pomitos de olor y los zarcillos,
los anillos y los joyeles de las narices,
las ropas de gala, los mantoncillos, los velos, las bolsas,
los espejos, el lino fino, los turbantes y los tocados.
En lugar de los perfumes aromáticos vendrá hediondez, soga en lugar de cinturón, y cabeza rapada en lugar de rizos del cabello; en lugar de vestidos de gala, ceñimiento de ropas ásperas, y cicatriz de fuego en vez de hermosura.
Tus varones caerán a espada y tu fuerza en la guerra.
Sus puertas se entristecerán y enlutarán, y ella, desamparada, se sentará en tierra.
Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
п́ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного…
Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!
Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв́язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!
Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави…
Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.
Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!
Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним… Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!
Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.
Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!
Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.
І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,
тому вчинить Господь тім́я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!…
Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,
сережки, нараменники, і серпанки,
і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,
персні, і сережки носові,
чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,
дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.
І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!
Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,
і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка…
