Видѣ́нiе четвероно́гихъ, и́же въ пусты́ни. Въ печа́ли и въ тѣснотѣ́ ле́въ и льви́чищь: отту́ду а́спиды и пле́мя а́спидовъ паря́щихъ, и́же везя́ху на ослѣ́хъ и на велблю́дѣхъ бога́тство свое́ ко язы́ку, и́же не помо́жетъ и́мъ въ по́мощь, но на сту́дъ и укори́зну.

Еги́птяне вотще́ и всу́е успѣ́ютъ ва́мъ: возвѣсти́ и́мъ, я́ко тще́тно утѣше́нiе ва́ше сiе́.

Ны́нѣ у́бо сѣ́дъ напиши́ сiя́ на дскѣ́ и въ кни́гу: я́ко бу́дутъ сiя́ во дни́ време́нъ и да́же до вѣ́ка.

Я́ко лю́дiе непокори́ви су́ть, сы́нове лжи́вiи, и́же не похотѣ́ша слы́шати зако́на Бо́жiя,

глаго́люще проро́комъ: не повѣ́дайте на́мъ: и видѣ́нiя ви́дящымъ: не глаго́лите на́мъ, но на́мъ глаго́лите и возвѣща́йте на́мъ ино́е прельще́нiе

и соврати́те на́съ съ пути́ сего́: отими́те от на́съ пу́ть се́й и отими́те от на́съ су́дъ Изра́илевъ {Евр.: свято́е Изра́илево.}.

Того́ ра́ди си́це глаго́летъ Госпо́дь святы́й Изра́илевъ: поне́же не покори́стеся словесе́мъ си́мъ и надѣ́ястеся на лжу́, и я́ко поропта́сте и упова́юще бы́сте на сло́во сiе́,

сего́ ра́ди бу́детъ ва́мъ грѣ́хъ се́й, а́ки стѣна́ па́дающая внеза́пу гра́да тве́рда плѣне́на, его́же а́бiе настои́тъ паде́нiе:

и паде́нiе его́ бу́детъ я́ко сокруше́нiе сосу́да гли́няна, от гли́ны дро́бны, я́ко не мо́жно обрѣсти́ въ ни́хъ чре́па, и́мже о́гнь во́змеши и въ о́ньже влiе́ши воды́ ма́ло.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь, Госпо́дь святы́й Изра́илевъ: егда́ возврати́вся воздо́хнеши, тогда́ спасе́шися и уразумѣ́еши, гдѣ́ еси́ бы́лъ: егда́ упова́лъ еси́ на су́етная, тще́тна крѣ́пость ва́ша бы́сть, и не хотѣ́сте послу́шати,

но реко́сте: на ко́нехъ побѣ́гнемъ. Того́ ра́ди побѣ́гнете. И реко́сте: на ле́гкихъ вса́дницы бу́демъ. Того́ ра́ди ле́гцы бу́дутъ гоня́щiи ва́съ.

От гла́са еди́наго побѣ́гнутъ ты́сяща, и от гла́са пяти́ побѣ́гнутъ мно́зи, до́ндеже оста́влени бу́дете а́ки що́гла на горѣ́ и я́ко зна́мя нося́й на холмѣ́.

И па́ки пожде́тъ Бо́гъ, е́же уще́дрити ва́съ, и сего́ ра́ди вознесе́тся е́же поми́ловати ва́съ: зане́ судiя́ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ е́сть, и гдѣ́ оста́вите сла́ву ва́шу? блаже́ни вси́ пребыва́ющiи въ не́мъ.

Зане́ лю́дiе святі́и въ Сiо́нѣ вселя́тся, Иерусали́мъ же пла́чемъ воспла́кася: поми́луй мя́. Поми́луетъ тя́, егда́ узрѣ́ гла́съ во́пля твоего́, послу́ша тебе́.

И да́стъ Госпо́дь ва́мъ хлѣ́бъ печа́ли и во́ду тѣ́сную, и ктому́ не прибли́жатся къ тебѣ́ льстя́щiи тя́: я́ко о́чи твои́ у́зрятъ прельща́ющихъ тя́,

и ушеса́ твоя́ услы́шатъ словеса́ созади́ тебе́ прельща́ющихъ, и́же глаго́лютъ: се́й пу́ть, поиди́мъ по нему́ или́ на де́сно, или́ на лѣ́во.

И отве́ржеши кумíры посре́бренныя, и позлаще́нныя раздроби́ши, и развѣ́еши я́ко во́ду жены́ мѣ́сячныя, и а́ки моты́ла отве́ржеши я́.

Тогда́ бу́детъ до́ждь сѣ́мени земли́ твоея́, и хлѣ́бъ жи́та земли́ твоея́ бу́детъ изоби́ленъ и ту́ченъ, и напасу́тся ско́ти твои́ въ то́й де́нь на мѣ́стѣ ту́чнѣ и простра́ннѣ.

Юнцы́ ва́ши и воло́ве дѣ́лающiи зе́млю наядя́тся пле́въ смѣ́шенныхъ со ячме́немъ извѣ́янымъ.

И бу́детъ на вся́цѣй горѣ́ высо́цѣ и на вся́цѣмъ хо́лмѣ вознесе́ннѣ вода́ теку́щая въ де́нь о́ный, егда́ поги́бнутъ мно́зи, и егда́ паду́тся столпи́:

и бу́детъ свѣ́тъ луны́ а́ки свѣ́тъ со́лнца, и свѣ́тъ со́лнечный бу́детъ седмери́цею въ то́й де́нь, егда́ исцѣли́тъ Госпо́дь сокруше́нiе люді́й свои́хъ и болѣ́знь я́звы твоея́ исцѣли́тъ.

Се́, и́мя Госпо́дне и́детъ вре́менемъ мно́гимъ, горя́щая я́рость его́: со сла́вою сло́во усте́нъ его́, сло́во гнѣ́ва по́лно, и гнѣ́въ я́рости я́ко о́гнь поя́стъ:

и ду́хъ его́ а́ки вода́ въ де́бри влеку́щи прiи́детъ да́же до вы́и и раздѣли́тся, е́же смути́ти язы́ки о прельще́нiи су́етнѣмъ, и пожене́тъ я́ пре́лесть тща́, и во́зметъ я́ предъ лице́мъ и́хъ.

Еда́ при́сно подоба́етъ ва́мъ ра́доватися и входи́ти во свята́я моя́ всегда́, а́ки пра́зднующымъ и я́ко веселя́щымся вни́ти со сопѣ́лiю въ го́ру Госпо́дню къ Бо́гу Изра́илеву?

И слы́шану сотвори́тъ Госпо́дь сла́ву гла́са своего́, и я́рость мы́шцы своея́ показа́ти, съ я́ростiю и гнѣ́вомъ, и со пла́менемъ пояда́ющимъ возгреми́тъ зѣ́лно, и я́ко вода́ и гра́дъ низходя́щь ну́ждею.

Гла́сомъ бо Госпо́днимъ побѣжде́ни бу́дутъ Ассирі́ане я́звою, е́юже а́ще порази́тъ я́.

И бу́детъ ему́ о́крестъ, отону́дуже бѣ́ и́хъ наде́жда по́мощи, на ню́же то́й упова́ше: ті́и со тимпа́ны и гу́сльми ра́товати бу́дутъ на́нь от премѣне́нiя.

Ты́ бо пре́жде дні́й истя́занъ бу́деши: еда́ и тебѣ́ угото́вася ца́рствовати? де́брь глубо́кую, древеса́ лежа́ща, о́гнь и древа́ мно́га, я́рость Госпо́дня а́ки де́брь жу́пеломъ горя́щая.

Французский (LSG)

Malheur, dit l'Éternel, aux enfants rebelles, Qui prennent des résolutions sans moi, Et qui font des alliances sans ma volonté, Pour accumuler péché sur péché!

Qui descendent en Égypte sans me consulter, Pour se réfugier sous la protection de Pharaon, Et chercher un abri sous l'ombre de l'Égypte!

La protection de Pharaon sera pour vous une honte, Et l'abri sous l'ombre de l'Égypte une ignominie.

Déjà ses princes sont à Tsoan, Et ses envoyés ont atteint Hanès.

Tous seront confus au sujet d'un peuple qui ne leur sera point utile, Ni pour les secourir, ni pour les aider, Mais qui fera leur honte et leur opprobre.

Sentence des bêtes du midi: A travers une contrée de détresse et d'angoisse, D'où viennent la lionne et le lion, La vipère et le dragon volant, Ils portent à dos d'ânes leurs richesses, Et sur la bosse des chameaux leurs trésors, A un peuple qui ne leur sera point utile.

Car le secours de l'Égypte n'est que vanité et néant; C'est pourquoi j'appelle cela du bruit qui n'aboutit à rien.

Va maintenant, écris ces choses devant eux sur une table, Et grave-les dans un livre, Afin qu'elles subsistent dans les temps à venir, Éternellement et à perpétuité.

Car c'est un peuple rebelle, Ce sont des enfants menteurs, Des enfants qui ne veulent point écouter la loi de l'Éternel,

Qui disent aux voyants: Ne voyez pas! Et aux prophètes: Ne nous prophétisez pas des vérités, Dites-nous des choses flatteuses, Prophétisez des chimères!

Détournez-vous du chemin, Écartez-vous du sentier, Éloignez de notre présence le Saint d'Israël!

C'est pourquoi ainsi parle le Saint d'Israël: Puisque vous rejetez cette parole, Que vous vous confiez dans la violence et dans les détours Et que vous les prenez pour appuis,

Ce crime sera pour vous Comme une partie crevassée qui menace ruine Et fait saillie dans un mur élevé, Dont l'écroulement arrive tout à coup, en un instant:

Il se brise comme se brise un vase de terre, Que l'on casse sans ménagement, Et dont les débris ne laissent pas un morceau Pour prendre du feu au foyer, Ou pour puiser de l'eau à la citerne.

Car ainsi a parlé le Seigneur, l'Éternel, le Saint d'Israël: C'est dans la tranquillité et le repos que sera votre salut, C'est dans le calme et la confiance que sera votre force. Mais vous ne l'avez pas voulu!

Vous avez dit: Non! nous prendrons la course à cheval! -C'est pourquoi vous fuirez à la course. -Nous monterons des coursiers légers! -C'est pourquoi ceux qui vous poursuivront seront légers.

Mille fuiront à la menace d'un seul, Et, à la menace de cinq, vous fuirez, Jusqu'à ce que vous restiez Comme un signal au sommet de la montagne, Comme un étendard sur la colline.

Cependant l'Éternel désire vous faire grâce, Et il se lèvera pour vous faire miséricorde; Car l'Éternel est un Dieu juste: Heureux tous ceux qui espèrent en lui!

Oui, peuple de Sion, habitant de Jérusalem, Tu ne pleureras plus! Il te fera grâce, quand tu crieras; Dès qu'il aura entendu, il t'exaucera.

Le Seigneur vous donnera du pain dans l'angoisse, Et de l'eau dans la détresse; Ceux qui t'instruisent ne se cacheront plus, Mais tes yeux verront ceux qui t'instruisent.

Tes oreilles entendront derrière toi la voix qui dira: Voici le chemin, marchez-y! Car vous iriez à droite, ou vous iriez à gauche.

Vous tiendrez pour souillés l'argent qui recouvre vos idoles, Et l'or dont elles sont revêtues; Tu en disperseras les débris comme une impureté: Hors d'ici! leur diras-tu.

Alors il répandra la pluie sur la semence que tu auras mise en terre, Et le pain que produira la terre sera savoureux et nourrissant; En ce même temps, tes troupeaux paîtront dans de vastes pâturages.

Les boeufs et les ânes, qui labourent la terre, Mangeront un fourrage salé, Qu'on aura vanné avec la pelle et le van.

Sur toute haute montagne et sur toute colline élevée, Il y aura des ruisseaux, des courants d'eau, Au jour du grand carnage, A la chute des tours.

La lumière de la lune sera comme la lumière du soleil, Et la lumière du soleil sera sept fois plus grande (Comme la lumière de sept jours), Lorsque l'Éternel bandera la blessure de son peuple, Et qu'il guérira la plaie de ses coups.

Voici, le nom de l'Éternel vient de loin; Sa colère est ardente, c'est un violent incendie; Ses lèvres sont pleines de fureur, Et sa langue est comme un feu dévorant;

Son souffle est comme un torrent débordé qui atteint jusqu'au cou, Pour cribler les nations avec le crible de la destruction, Et comme un mors trompeur Entre les mâchoires des peuples.

Vous chanterez comme la nuit où l'on célèbre la fête, Vous aurez le coeur joyeux comme celui qui marche au son de la flûte, Pour aller à la montagne de l'Éternel, vers le rocher d'Israël.

Et l'Éternel fera retentir sa voix majestueuse, Il montrera son bras prêt à frapper, Dans l'ardeur de sa colère, Au milieu de la flamme d'un feu dévorant, De l'inondation, de la tempête et des pierres de grêle.

A la voix de l'Éternel, l'Assyrien tremblera; L'Éternel le frappera de sa verge.

A chaque coup de la verge qui lui est destinée, Et que l'Éternel fera tomber sur lui, On entendra les tambourins et les harpes; L'Éternel combattra contre lui à main levée.

Depuis longtemps un bûcher est préparé, Il est préparé pour le roi, Il est profond, il est vaste; Son bûcher, c'est du feu et du bois en abondance; Le souffle de l'Éternel l'enflamme, comme un torrent de soufre.

Украинский (Огієнко)

Языки

Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх,

що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!

І стане вам соромом захист отой фараонів, а ховання у тіні Єгипту за ганьбу,

бо в Цоані були його провідники, і його посланці до Ханесу прийшли.

Вони посоромлені будуть усі за народ, що не буде корисний для них, що не буде на поміч і не на пожиток, а на сором та ганьбу…

Пророцтво про Бегемота півдня.
В краю утиску та переслідування, звідки левиця та лев, гадюка й огнистий летючий дракон, носять багатство своє на хребті молодих ослюків, і скарби свої на верблюжім горбі до народу, який не поможе.

А Єгипет, його поміч марна та пуста, тому то я кликнув на теє: Рагав, сидіти спокійно!

Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки.

Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої,

що говорять провидцям: Не бачте!
а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,

уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!

Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на тиск та крутійство, і на це опираєтеся,

тому буде для вас ця провина, як вилім, що має впасти, що зяє на мурі високім, що нагло, раптовно приходить руїна його!

І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички…

Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні.
Та ви не хотіли,

і казали: О ні, бо на конях втечемо, тому то втікати ви будете, На баских ми поїдемо, тому стануть баскими погоничі ваші!…

Від крику одного полине одна тисяча, від крику п́ятьох дременете ви всі, аж зостанетеся, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на взгір́ї!

І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами.
Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!

Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати не будеш ти плакати: милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі.

І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві, та твої вчителі вже не будуть ховатись, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть.

А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!

І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого, розпорошиш ти їх, як нечисте, і геть скажеш йому.

І Він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі, і поживний та ситий він буде.
Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда,

а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену.

І на кожній високій горі та на кожному взгір́ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають.

І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев́яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого!

Ось Імення Господнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, і здіймається тяжко: Його уста обурення повні, язик же Його, як жерущий огонь,

Його ж дух, як потоп заливний, що до шиї сягає, щоб просіяти люди на ситі погибелі…
І буде на щелепах людів вуздечка, що тягне до блуду.

Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто ходить з сопілкою, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля.

І Господь дасть почути велич голосу Свого, опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум́ї, у бурі й дощі, та в камінному граді!

Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур, що жезлом буде битий.

І станеться, кожне ударення кия карання Його, що на нього Господь покладе, буде з бубнами й арфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях.

Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений;
на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного!