Скрыть
Церковнославянский (рус)
Го́ре сходя́щымъ во Еги́петъ по́мощи ра́ди, упова́ющымъ на ко́ни и на колесни́цы: су́ть бо мно́га, и ко́н­ническое мно́же­с­т­во мно́го зѣло́: и не бѣ́ша упова́юще на свята́го Изра́илева, и Бо́га не взыска́ша.
То́йже прему́дрѣ наведе́ на ни́хъ зла́я, и сло́во его́ не от­ри́нет­ся, и воста́нетъ на до́мы человѣ́ковъ злы́хъ и на наде́жду и́хъ тще́тную,
Еги́птянина человѣ́ка, а не Бо́га, ко́нски пло́ти, и не бу́детъ по́мощи: Госпо́дь же наведе́тъ ру́ку свою́ на ня́, и утрудя́т­ся помага́ющiи, и вси́ вку́пѣ поги́бнутъ.
Зане́же та́ко рече́ мнѣ́ Госпо́дь: я́коже воз­реве́тъ ле́въ, или́ льви́чищь о лови́твѣ, ю́же и́метъ, и возопiе́тъ надъ не́ю, до́ндеже напо́лнят­ся го́ры гла́са его́, и побѣди́шася и мно́же­ст­ва я́рости убоя́шася: та́ко Госпо́дь Савао́ѳъ сни́детъ на го́ру Сiо́ню и на го́ры его́ во­ева́ти.
Я́коже пти́цы паря́щыя, си́це защи́титъ Госпо́дь Савао́ѳъ о Иерусали́мѣ, защи́титъ и изба́витъ, и снабди́тъ и спасе́тъ.
Обрати́теся, совѣщава́ющiи глубо́къ совѣ́тъ и беззако́ненъ, сы́нове Изра́илевы:
я́ко въ то́й де́нь от­ве́ргутъ человѣ́цы рукотворе́н­ная своя́ сре́бряная и рукотворе́н­ная злата́я, я́же сотвори́ша ру́ки и́хъ.
И паде́тъ Ассу́ръ не мече́мъ человѣ́ческимъ, ни ме́чь му́жескiй поя́стъ его́, и побѣ́гнетъ не от­ лица́ меча́: ю́ноты же бу́дутъ въ побѣжде́нiе.
Ка́менiемъ бо объи́мут­ся я́ко остро́гомъ и побѣжде́ни бу́дутъ, а бѣжа́й плѣне́нъ бу́детъ. Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: [блаже́нъ,] и́же имѣ́етъ пле́мя въ Сiо́нѣ и ю́жики во Иерусали́мѣ.
Греческий [Greek (Koine)]
οὐαὶ οἱ κατα­βαίνον­τες εἰς Αἴγυπτον ἐπι­̀ βοήθειαν οἱ ἐφ᾿ ἵπποις πεποιθότες καὶ ἐφ᾿ ἅρμασιν ἔστιν γὰρ πολλά καὶ ἐφ᾿ ἵπποις πλῆ­θος σφόδρα καὶ οὐκ ἦσαν πεποιθότες ἐπι­̀ τὸν ἅγιον τοῦ Ισραηλ καὶ τὸν θεὸν οὐκ ἐξεζήτησαν
καὶ αὐτὸς σοφὸς ἦγεν ἐπ᾿ αὐτοὺς κακά καὶ ὁ λόγος αὐτοῦ οὐ μὴ ἀθετηθῇ καὶ ἐπαναστή­σε­ται ἐπ᾿ οἴκους ἀνθρώπων πονηρῶν καὶ ἐπι­̀ τὴν ἐλπίδα αὐτῶν τὴν ματαίαν
Αἰγύπτιον ἄνθρωπον καὶ οὐ θεόν ἵππων σάρκας καὶ οὐκ ἔστιν βοήθεια ὁ δὲ κύριος ἐπάξει τὴν χεῖρα αὐτοῦ ἐπ᾿ αὐτούς καὶ κοπιάσουσιν οἱ βοηθοῦν­τες καὶ ἅμα πάν­τες ἀπο­λοῦν­ται
ὅτι οὕτως εἶπέν μοι κύριος ὃν τρόπον ἐὰν βοήσῃ ὁ λέων ἢ ὁ σκύμνος ἐπι­̀ τῇ θήρᾳ ᾗ ἔλαβεν καὶ κεκράξῃ ἐπ᾿ αὐτῇ ἕως ἂν ἐμπλη­σθῇ τὰ ὄρη τῆς φωνῆς αὐτοῦ καὶ ἡττήθησαν καὶ τὸ πλῆ­θος τοῦ θυμοῦ ἐπτοήθησαν οὕτως κατα­βή­σε­ται κύριος σαβαωθ ἐπι­στρατεῦσαι ἐπι­̀ τὸ ὄρος τὸ Σιων ἐπι­̀ τὰ ὄρη αὐτῆς
ὡς ὄρνεα πετόμενα οὕτως ὑπερασπιεῖ κύριος ὑπὲρ Ιερουσαλημ καὶ ἐξελεῖται καὶ περιποιή­σε­ται καὶ σώσει
ἐπι­στράφητε οἱ τὴν βαθεῖαν βουλὴν βουλευόμενοι καὶ ἄνομον
ὅτι τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἀπαρνήσον­ται οἱ ἄνθρωποι τὰ χειροποίητα αὐτῶν τὰ ἀργυρᾶ καὶ τὰ χρυσᾶ ἃ ἐποίησαν αἱ χεῖρες αὐτῶν
καὶ πεσεῖται Ασ­σουρ οὐ μάχαιρα ἀνδρὸς οὐδὲ μάχαιρα ἀνθρώπου κατα­φάγεται αὐτόν καὶ φεύ_κ­σε­ται οὐκ ἀπο­̀ προ­σώπου μαχαίρας οἱ δὲ νεανίσκοι ἔσον­ται εἰς ἥττημα
πέτρᾳ γὰρ περιλημφθήσον­ται ὡς χάρακι καὶ ἡττηθήσον­ται ὁ δὲ φεύ­γων ἁλώ­σε­ται τάδε λέγει κύριος μακάριος ὃς ἔχει ἐν Σιων σπέρμα καὶ οἰκείους ἐν Ιερουσαλημ
ЭЙ вой бар онҳое ки барои мадад ба Миср фурӯд меоянд, ва бар аспон такя менамоянд, ва бар аробаҳо ба сабаби бисёрии онҳо, ва бар саворон ба сабаби пурзӯрии онҳо таваккал мекунанд, валекин ба Поки Исроил рӯ намеоваранд, ва аз Парвардигор дархост намекунанд!
Вале Ӯ низ хирадманд аст, ва ҳалокат хоҳад овард, ва суханони Худро ботил нахоҳад кард, ва бар зидди хонадони бадкешон ва мадади бадкирдорон қиём хоҳад намуд.
Ва мисриён одамизоданд ва на Худо, ва аспони онҳо ҷисманд ва на рӯҳ; ва чун Парвардигор дасти Худро дароз кунад, мададгор пешпо хоҳад хӯрд, ва мададталаб фурӯ хоҳад ғалтид, ва ҳамаашон якҷоя нобуд хоҳанд шуд.
Зеро ки Парвардигор ба ман чунин гуфтааст: «Чунон ки шер ва шербача бар сайди худ наъра мезанад, дар сурате ки анбӯҳи чӯпонон бар зидди вай ҷамъ мешаванд, вале вай аз садои онҳо наметарсад ва аз ҳаёҳуи онҳо сар хам намекунад, – ончунон Парвардигори лашкарҳо фурӯд меояд, то ки барои кӯҳи Сион ва теппаи он ҳарбу зарб кунад».
Чунон ки мурғон бар чӯҷаҳои худ дар парвоз мебошанд, ончунон Парвардигори лашкарҳо Ерусалимро ҳимоят хоҳад кард, муҳофизат намуда, халосӣ хоҳад дод, шафаққат намуда, раҳо хоҳад кард.
Эй банӣ Исроил! Сӯи Ӯ, ки маъсиятро бар зиддаш афзун кардаед, руҷӯъ намоед.
Зеро ки дар он рӯз ҳар кас бутҳои нуқраи худ ва бутҳои тиллои худро, ки дастҳои шумо барои гуноҳ сохтааст, тарк хоҳад кард.
«Ва Ашшур аз шамшере ки аз они инсон набошад, фурӯ хоҳад ғалтид, ва шамшере ки аз они одам набошад, вайро нобуд хоҳад кард, – вай аз шамшер хоҳад гурехт, ва ҷавонони вай хироҷгузор хоҳанд шуд.
Ва сахраи вай аз тарс рӯй ба гурез хоҳад овард, ва мирони вай аз ливо ҳаросон хоҳанд шуд», – мегӯяд Парвардигор, ки оташи Ӯ дар Сион, ва кӯраи Ӯ дар Ерусалим мебошад.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible