Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
34:9
34:12
34:15
Приступи́те, язы́цы, и услы́шите, кня́зи: да слы́шитъ земля́ и живу́щiи на не́й, вселе́нная и лю́дiе, и́же на не́й.
Зане́ я́рость Госпо́дня на вся́ язы́ки и гнѣ́въ на число́ и́хъ, е́же погуби́ти и́хъ и преда́ти я́ на закла́нiе.
И я́звенiи и́хъ пове́ргнутся и мертвецы́, и взы́детъ и́хъ смра́дъ, и намо́кнутъ го́ры кро́вiю и́хъ:
и иста́ютъ вся́ си́лы небе́сныя, и свiе́тся не́бо а́ки сви́токъ, и вся́ звѣ́зды спаду́тъ я́ко ли́ствiе съ лозы́, и я́коже спа́даетъ ли́ствiе смоко́вницы.
Упи́ся ме́чь мо́й на небеси́: се́, на Идуме́ю сни́детъ и на лю́ди па́губныя съ судо́мъ.
Ме́чь Госпо́день напо́лнися кро́ве, растолстѣ́ ту́комъ, от кро́ве козло́въ и а́гнцевъ и от ту́ка козло́въ и овно́въ: я́ко же́ртва Го́сподеви въ Восо́рѣ, и закла́нiе ве́лiе во Идуме́и.
И паду́тъ съ ни́ми си́льнiи, и овны́ и юнцы́, и упiе́тся земля́ от кро́ве и от ту́ка и́хъ насы́тится:
де́нь бо суда́ Госпо́дня, и лѣ́то воздая́нiя суда́ Сiо́ня.
И обратя́тся де́бри его́ въ смолу́, и земля́ его́ въ жу́пелъ,
и бу́детъ земля́ его́ горя́щи я́ко смола́ дне́мъ и но́щiю, и не уга́снетъ въ вѣ́чное вре́мя, и взы́детъ ды́мъ ея́ высо́цѣ, въ ро́ды своя́ опустѣ́етъ.
И во вре́мя мно́го пти́цы и е́жеве, совы́ и вра́нове возгнѣздя́тся въ не́мъ: и возложа́тъ на́нь у́же землемѣ́рно пусты́ни, и онокента́ври вселя́тся въ не́мъ.
Кня́зи его́ не бу́дутъ: ца́рiе бо и вельмо́жи его́ бу́дутъ въ па́губу.
И возни́кнутъ во градѣ́хъ и́хъ терно́вая древеса́ и во тверды́нехъ его́, и бу́дутъ селе́нiя Си́риномъ сели́ща струѳiо́номъ:
и сря́щутся бѣ́си со онокента́вры и возопiю́тъ дру́гъ ко дру́гу, ту́ почі́ютъ онокента́ври, обрѣ́тше себѣ́ поко́ища:
та́мо возгнѣзди́тся е́жь, и сохрани́тъ земля́ дѣ́ти его́ со утвержде́нiемъ: та́мо еле́ни срѣто́шася и уви́дѣша ли́ца дру́гъ дру́га.
Число́мъ преидо́ша, и еди́нъ от ни́хъ не поги́бе, дру́гъ дру́га не взыска́, я́ко Госпо́дь заповѣ́да и́мъ, и Ду́хъ его́ собра́ я́.
И то́й ве́ржетъ и́мъ жре́бiя, и рука́ его́ раздѣли́ пасти́ся: въ вѣ́чное вре́мя наслѣ́дите, въ ро́ды родо́въ почі́ютъ въ не́мъ.
Приступите, народы, и слушайте, князья; да слышит земля и живущие на ней, вселенная и люди, находящиеся в ней!
Ибо ярость Господа на все народы и гнев на число их, чтобы погубить их и предать их на заклание.
И раненые их и мертвецы будут брошены, и поднимется от них смрад, и горы намокнут от крови их.
И истают все силы небесные, и свернется небо, как свиток книжный, и все звезды спадут, как листья с виноградной лозы и как спадают листья со смоковницы.
Упился меч Мой на небе: вот он сойдет для суда на Идумею и на народ, обреченный на погибель.
Меч Господень наполнился кровию, утучнел от тука, от крови козлов и агнцев и от тука козлов и овнов: ибо жертва Господу в Восоре и великое заклание в Идумее.
И падут с ними сильные, и овны, и тельцы, и упьется земля кровию и туком их насытится.
Ибо день суда Господня и лето судного воздаяния за Сион.
И обратятся дебри ее в смолу, и земля ее — в серу.
И будет земля ее гореть, как смола, днем и ночью, и не угаснет в вечное время, и дым ее поднимется высоко, в роды свои она запустеет.
И на долгое время поселятся в ней птицы и ежи, совы и вороны, и проведут по ней землемерную вервь запустения, и онокентавры поселятся в ней.
Не будет у нее князей, ибо цари и вельможи ее погибнут.
И вырастут в городах их терновые деревья, также и в твердынях ее; и будет она жилищем сиренам и пристанищем страусам.
И будут встречаться бесы с онокентаврами, и будут перекликаться друг с другом; там будут отдыхать онокентавры и находить себе покой,
Там угнездится еж, и земля бережно сохранит его детенышей; там будут встречаться лани и видеть друг друга.
Во множестве будут ходить, и ни одна из них не погибнет, друг друга не будут искать, потому что Господь им повелел и дух Его собрал их.
И Он бросил им жребий, и рука Его разделила (им) для пастбища: на вечное время унаследуют, в роды родов будут жить на ней.
προσαγάγετε ἔθνη καὶ ἀκούσατε ἄρχοντες ἀκουσάτω ἡ γῆ καὶ οἱ ἐν αὐτῇ ἡ οἰκουμένη καὶ ὁ λαὸς ὁ ἐν αὐτῇ
διότι θυμὸς κυρίου ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη καὶ ὀργὴ ἐπὶ τὸν ἀριθμὸν αὐτῶν τοῦ ἀπολέσαι αὐτοὺς καὶ παραδοῦναι αὐτοὺς εἰς σφαγήν
οἱ δὲ τραυματίαι αὐτῶν ῥιφήσονται καὶ οἱ νεκροί καὶ ἀναβήσεται αὐτῶν ἡ ὀσμή καὶ βραχήσεται τὰ ὄρη ἀπὸ τοῦ αἵματος αὐτῶν
καὶ ἑλιγήσεται ὁ οὐρανὸς ὡς βιβλίον καὶ πάντα τὰ ἄστρα πεσεῖται ὡς φύλλα ἐξ ἀμπέλου καὶ ὡς πίπτει φύλλα ἀπὸ συκῆς
ἐμεθύσθη ἡ μάχαιρά μου ἐν τῷ οὐρανῷ ἰδοὺ ἐπὶ τὴν Ιδουμαίαν καταβήσεται καὶ ἐπὶ τὸν λαὸν τῆς ἀπωλείας μετὰ κρίσεως
ἡ μάχαιρα κυρίου ἐνεπλήσθη αἵματος ἐπαχύνθη ἀπὸ στέατος ἀρνῶν καὶ ἀπὸ στέατος τράγων καὶ κριῶν ὅτι θυσία κυρίῳ ἐν Βοσορ καὶ σφαγὴ μεγάλη ἐν τῇ Ιδουμαίᾳ
καὶ συμπεσοῦνται οἱ ἁδροὶ μετ᾿ αὐτῶν καὶ οἱ κριοὶ καὶ οἱ ταῦροι καὶ μεθυσθήσεται ἡ γῆ ἀπὸ τοῦ αἵματος καὶ ἀπὸ τοῦ στέατος αὐτῶν ἐμπλησθήσεται
ἡμέρα γὰρ κρίσεως κυρίου καὶ ἐνιαυτὸς ἀνταποδόσεως κρίσεως Σιων
καὶ στραφήσονται αὐτῆς αἱ φάραγγες εἰς πίσσαν καὶ ἡ γῆ αὐτῆς εἰς θεῖον καὶ ἔσται αὐτῆς ἡ γῆ καιομένη ὡς πίσσα
νυκτὸς καὶ ἡμέρας καὶ οὐ σβεσθήσεται εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον καὶ ἀναβήσεται ὁ καπνὸς αὐτῆς ἄνω εἰς γενεὰς ἐρημωθήσεται καὶ εἰς χρόνον πολύν
καὶ κατοικήσουσιν ἐν αὐτῇ ὄρνεα καὶ ἐχῖνοι καὶ ἴβεις καὶ κόρακες καὶ ἐπιβληθήσεται ἐπ᾿ αὐτὴν σπαρτίον γεωμετρίας ἐρήμου καὶ ὀνοκένταυροι οἰκήσουσιν ἐν αὐτῇ
οἱ ἄρχοντες αὐτῆς οὐκ ἔσονται οἱ γὰρ βασιλεῖς αὐτῆς καὶ οἱ ἄρχοντες αὐτῆς καὶ οἱ μεγιστᾶνες αὐτῆς ἔσονται εἰς ἀπώλειαν
καὶ ἀναφύσει εἰς τὰς πόλεις αὐτῶν ἀκάνθινα ξύλα καὶ εἰς τὰ ὀχυρώματα αὐτῆς καὶ ἔσται ἔπαυλις σειρήνων καὶ αὐλὴ στρουθῶν
καὶ συναντήσουσιν δαιμόνια ὀνοκενταύροις καὶ βοήσουσιν ἕτερος πρὸς τὸν ἕτερον ἐκεῖ ἀναπαύσονται ὀνοκένταυροι εὗρον γὰρ αὑτοῖς ἀνάπαυσιν
ἐκεῖ ἐνόσσευσεν ἐχῖνος καὶ ἔσωσεν ἡ γῆ τὰ παιδία αὐτῆς μετὰ ἀσφαλείας ἐκεῖ ἔλαφοι συνήντησαν καὶ εἶδον τὰ πρόσωπα ἀλλήλων
ἀριθμῷ παρῆλθον καὶ μία αὐτῶν οὐκ ἀπώλετο ἑτέρα τὴν ἑτέραν οὐκ ἐζήτησαν ὅτι κύριος ἐνετείλατο αὐτοῖς καὶ τὸ πνεῦμα αὐτοῦ συνήγαγεν αὐτάς
καὶ αὐτὸς ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς κλήρους καὶ ἡ χεὶρ αὐτοῦ διεμέρισεν βόσκεσθαι εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον κληρονομήσετε εἰς γενεὰς γενεῶν ἀναπαύσονται ἐπ᾿ αὐτῆς
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте!
Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!
І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови…
І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!…
Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
меч Господній наповнився кров́ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі…
І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров́ю їхній край і насититься туком їхній порох,
бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!
І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край…
Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення…
Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір́ям для струсів…
І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого;
Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої…
Там теж яструби будуть збиратись один до одного…
Там теж яструби будуть збиратись один до одного…
Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!
І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!