Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
34:9
34:12
34:15
Приступи́те, язы́цы, и услы́шите, кня́зи: да слы́шитъ земля́ и живу́щiи на не́й, вселе́нная и лю́дiе, и́же на не́й.
Зане́ я́рость Госпо́дня на вся́ язы́ки и гнѣ́въ на число́ и́хъ, е́же погуби́ти и́хъ и преда́ти я́ на закла́нiе.
И я́звенiи и́хъ пове́ргнутся и мертвецы́, и взы́детъ и́хъ смра́дъ, и намо́кнутъ го́ры кро́вiю и́хъ:
и иста́ютъ вся́ си́лы небе́сныя, и свiе́тся не́бо а́ки сви́токъ, и вся́ звѣ́зды спаду́тъ я́ко ли́ствiе съ лозы́, и я́коже спа́даетъ ли́ствiе смоко́вницы.
Упи́ся ме́чь мо́й на небеси́: се́, на Идуме́ю сни́детъ и на лю́ди па́губныя съ судо́мъ.
Ме́чь Госпо́день напо́лнися кро́ве, растолстѣ́ ту́комъ, от кро́ве козло́въ и а́гнцевъ и от ту́ка козло́въ и овно́въ: я́ко же́ртва Го́сподеви въ Восо́рѣ, и закла́нiе ве́лiе во Идуме́и.
И паду́тъ съ ни́ми си́льнiи, и овны́ и юнцы́, и упiе́тся земля́ от кро́ве и от ту́ка и́хъ насы́тится:
де́нь бо суда́ Госпо́дня, и лѣ́то воздая́нiя суда́ Сiо́ня.
И обратя́тся де́бри его́ въ смолу́, и земля́ его́ въ жу́пелъ,
и бу́детъ земля́ его́ горя́щи я́ко смола́ дне́мъ и но́щiю, и не уга́снетъ въ вѣ́чное вре́мя, и взы́детъ ды́мъ ея́ высо́цѣ, въ ро́ды своя́ опустѣ́етъ.
И во вре́мя мно́го пти́цы и е́жеве, совы́ и вра́нове возгнѣздя́тся въ не́мъ: и возложа́тъ на́нь у́же землемѣ́рно пусты́ни, и онокента́ври вселя́тся въ не́мъ.
Кня́зи его́ не бу́дутъ: ца́рiе бо и вельмо́жи его́ бу́дутъ въ па́губу.
И возни́кнутъ во градѣ́хъ и́хъ терно́вая древеса́ и во тверды́нехъ его́, и бу́дутъ селе́нiя Си́риномъ сели́ща струѳiо́номъ:
и сря́щутся бѣ́си со онокента́вры и возопiю́тъ дру́гъ ко дру́гу, ту́ почі́ютъ онокента́ври, обрѣ́тше себѣ́ поко́ища:
та́мо возгнѣзди́тся е́жь, и сохрани́тъ земля́ дѣ́ти его́ со утвержде́нiемъ: та́мо еле́ни срѣто́шася и уви́дѣша ли́ца дру́гъ дру́га.
Число́мъ преидо́ша, и еди́нъ от ни́хъ не поги́бе, дру́гъ дру́га не взыска́, я́ко Госпо́дь заповѣ́да и́мъ, и Ду́хъ его́ собра́ я́.
И то́й ве́ржетъ и́мъ жре́бiя, и рука́ его́ раздѣли́ пасти́ся: въ вѣ́чное вре́мя наслѣ́дите, въ ро́ды родо́въ почі́ютъ въ не́мъ.
Приступите, народы, и слушайте, князья; да слышит земля и живущие на ней, вселенная и люди, находящиеся в ней!
Ибо ярость Господа на все народы и гнев на число их, чтобы погубить их и предать их на заклание.
И раненые их и мертвецы будут брошены, и поднимется от них смрад, и горы намокнут от крови их.
И истают все силы небесные, и свернется небо, как свиток книжный, и все звезды спадут, как листья с виноградной лозы и как спадают листья со смоковницы.
Упился меч Мой на небе: вот он сойдет для суда на Идумею и на народ, обреченный на погибель.
Меч Господень наполнился кровию, утучнел от тука, от крови козлов и агнцев и от тука козлов и овнов: ибо жертва Господу в Восоре и великое заклание в Идумее.
И падут с ними сильные, и овны, и тельцы, и упьется земля кровию и туком их насытится.
Ибо день суда Господня и лето судного воздаяния за Сион.
И обратятся дебри ее в смолу, и земля ее — в серу.
И будет земля ее гореть, как смола, днем и ночью, и не угаснет в вечное время, и дым ее поднимется высоко, в роды свои она запустеет.
И на долгое время поселятся в ней птицы и ежи, совы и вороны, и проведут по ней землемерную вервь запустения, и онокентавры поселятся в ней.
Не будет у нее князей, ибо цари и вельможи ее погибнут.
И вырастут в городах их терновые деревья, также и в твердынях ее; и будет она жилищем сиренам и пристанищем страусам.
И будут встречаться бесы с онокентаврами, и будут перекликаться друг с другом; там будут отдыхать онокентавры и находить себе покой,
Там угнездится еж, и земля бережно сохранит его детенышей; там будут встречаться лани и видеть друг друга.
Во множестве будут ходить, и ни одна из них не погибнет, друг друга не будут искать, потому что Господь им повелел и дух Его собрал их.
И Он бросил им жребий, и рука Его разделила (им) для пастбища: на вечное время унаследуют, в роды родов будут жить на ней.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте!
Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!
І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови…
І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!…
Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
меч Господній наповнився кров́ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі…
І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров́ю їхній край і насититься туком їхній порох,
бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!
І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край…
Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення…
Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір́ям для струсів…
І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого;
Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої…
Там теж яструби будуть збиратись один до одного…
Там теж яструби будуть збиратись один до одного…
Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!
І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!