Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
34:9
34:12
34:15
Приступи́те, язы́цы, и услы́шите, кня́зи: да слы́шитъ земля́ и живу́щiи на не́й, вселе́нная и лю́дiе, и́же на не́й.
Зане́ я́рость Госпо́дня на вся́ язы́ки и гнѣ́въ на число́ и́хъ, е́же погуби́ти и́хъ и преда́ти я́ на закла́нiе.
И я́звенiи и́хъ пове́ргнутся и мертвецы́, и взы́детъ и́хъ смра́дъ, и намо́кнутъ го́ры кро́вiю и́хъ:
и иста́ютъ вся́ си́лы небе́сныя, и свiе́тся не́бо а́ки сви́токъ, и вся́ звѣ́зды спаду́тъ я́ко ли́ствiе съ лозы́, и я́коже спа́даетъ ли́ствiе смоко́вницы.
Упи́ся ме́чь мо́й на небеси́: се́, на Идуме́ю сни́детъ и на лю́ди па́губныя съ судо́мъ.
Ме́чь Госпо́день напо́лнися кро́ве, растолстѣ́ ту́комъ, от кро́ве козло́въ и а́гнцевъ и от ту́ка козло́въ и овно́въ: я́ко же́ртва Го́сподеви въ Восо́рѣ, и закла́нiе ве́лiе во Идуме́и.
И паду́тъ съ ни́ми си́льнiи, и овны́ и юнцы́, и упiе́тся земля́ от кро́ве и от ту́ка и́хъ насы́тится:
де́нь бо суда́ Госпо́дня, и лѣ́то воздая́нiя суда́ Сiо́ня.
И обратя́тся де́бри его́ въ смолу́, и земля́ его́ въ жу́пелъ,
и бу́детъ земля́ его́ горя́щи я́ко смола́ дне́мъ и но́щiю, и не уга́снетъ въ вѣ́чное вре́мя, и взы́детъ ды́мъ ея́ высо́цѣ, въ ро́ды своя́ опустѣ́етъ.
И во вре́мя мно́го пти́цы и е́жеве, совы́ и вра́нове возгнѣздя́тся въ не́мъ: и возложа́тъ на́нь у́же землемѣ́рно пусты́ни, и онокента́ври вселя́тся въ не́мъ.
Кня́зи его́ не бу́дутъ: ца́рiе бо и вельмо́жи его́ бу́дутъ въ па́губу.
И возни́кнутъ во градѣ́хъ и́хъ терно́вая древеса́ и во тверды́нехъ его́, и бу́дутъ селе́нiя Си́риномъ сели́ща струѳiо́номъ:
и сря́щутся бѣ́си со онокента́вры и возопiю́тъ дру́гъ ко дру́гу, ту́ почі́ютъ онокента́ври, обрѣ́тше себѣ́ поко́ища:
та́мо возгнѣзди́тся е́жь, и сохрани́тъ земля́ дѣ́ти его́ со утвержде́нiемъ: та́мо еле́ни срѣто́шася и уви́дѣша ли́ца дру́гъ дру́га.
Число́мъ преидо́ша, и еди́нъ от ни́хъ не поги́бе, дру́гъ дру́га не взыска́, я́ко Госпо́дь заповѣ́да и́мъ, и Ду́хъ его́ собра́ я́.
И то́й ве́ржетъ и́мъ жре́бiя, и рука́ его́ раздѣли́ пасти́ся: въ вѣ́чное вре́мя наслѣ́дите, въ ро́ды родо́въ почі́ютъ въ не́мъ.
προσαγάγετε ἔθνη καὶ ἀκούσατε ἄρχοντες ἀκουσάτω ἡ γῆ καὶ οἱ ἐν αὐτῇ ἡ οἰκουμένη καὶ ὁ λαὸς ὁ ἐν αὐτῇ
διότι θυμὸς κυρίου ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη καὶ ὀργὴ ἐπὶ τὸν ἀριθμὸν αὐτῶν τοῦ ἀπολέσαι αὐτοὺς καὶ παραδοῦναι αὐτοὺς εἰς σφαγήν
οἱ δὲ τραυματίαι αὐτῶν ῥιφήσονται καὶ οἱ νεκροί καὶ ἀναβήσεται αὐτῶν ἡ ὀσμή καὶ βραχήσεται τὰ ὄρη ἀπὸ τοῦ αἵματος αὐτῶν
καὶ ἑλιγήσεται ὁ οὐρανὸς ὡς βιβλίον καὶ πάντα τὰ ἄστρα πεσεῖται ὡς φύλλα ἐξ ἀμπέλου καὶ ὡς πίπτει φύλλα ἀπὸ συκῆς
ἐμεθύσθη ἡ μάχαιρά μου ἐν τῷ οὐρανῷ ἰδοὺ ἐπὶ τὴν Ιδουμαίαν καταβήσεται καὶ ἐπὶ τὸν λαὸν τῆς ἀπωλείας μετὰ κρίσεως
ἡ μάχαιρα κυρίου ἐνεπλήσθη αἵματος ἐπαχύνθη ἀπὸ στέατος ἀρνῶν καὶ ἀπὸ στέατος τράγων καὶ κριῶν ὅτι θυσία κυρίῳ ἐν Βοσορ καὶ σφαγὴ μεγάλη ἐν τῇ Ιδουμαίᾳ
καὶ συμπεσοῦνται οἱ ἁδροὶ μετ᾿ αὐτῶν καὶ οἱ κριοὶ καὶ οἱ ταῦροι καὶ μεθυσθήσεται ἡ γῆ ἀπὸ τοῦ αἵματος καὶ ἀπὸ τοῦ στέατος αὐτῶν ἐμπλησθήσεται
ἡμέρα γὰρ κρίσεως κυρίου καὶ ἐνιαυτὸς ἀνταποδόσεως κρίσεως Σιων
καὶ στραφήσονται αὐτῆς αἱ φάραγγες εἰς πίσσαν καὶ ἡ γῆ αὐτῆς εἰς θεῖον καὶ ἔσται αὐτῆς ἡ γῆ καιομένη ὡς πίσσα
νυκτὸς καὶ ἡμέρας καὶ οὐ σβεσθήσεται εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον καὶ ἀναβήσεται ὁ καπνὸς αὐτῆς ἄνω εἰς γενεὰς ἐρημωθήσεται καὶ εἰς χρόνον πολύν
καὶ κατοικήσουσιν ἐν αὐτῇ ὄρνεα καὶ ἐχῖνοι καὶ ἴβεις καὶ κόρακες καὶ ἐπιβληθήσεται ἐπ᾿ αὐτὴν σπαρτίον γεωμετρίας ἐρήμου καὶ ὀνοκένταυροι οἰκήσουσιν ἐν αὐτῇ
οἱ ἄρχοντες αὐτῆς οὐκ ἔσονται οἱ γὰρ βασιλεῖς αὐτῆς καὶ οἱ ἄρχοντες αὐτῆς καὶ οἱ μεγιστᾶνες αὐτῆς ἔσονται εἰς ἀπώλειαν
καὶ ἀναφύσει εἰς τὰς πόλεις αὐτῶν ἀκάνθινα ξύλα καὶ εἰς τὰ ὀχυρώματα αὐτῆς καὶ ἔσται ἔπαυλις σειρήνων καὶ αὐλὴ στρουθῶν
καὶ συναντήσουσιν δαιμόνια ὀνοκενταύροις καὶ βοήσουσιν ἕτερος πρὸς τὸν ἕτερον ἐκεῖ ἀναπαύσονται ὀνοκένταυροι εὗρον γὰρ αὑτοῖς ἀνάπαυσιν
ἐκεῖ ἐνόσσευσεν ἐχῖνος καὶ ἔσωσεν ἡ γῆ τὰ παιδία αὐτῆς μετὰ ἀσφαλείας ἐκεῖ ἔλαφοι συνήντησαν καὶ εἶδον τὰ πρόσωπα ἀλλήλων
ἀριθμῷ παρῆλθον καὶ μία αὐτῶν οὐκ ἀπώλετο ἑτέρα τὴν ἑτέραν οὐκ ἐζήτησαν ὅτι κύριος ἐνετείλατο αὐτοῖς καὶ τὸ πνεῦμα αὐτοῦ συνήγαγεν αὐτάς
καὶ αὐτὸς ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς κλήρους καὶ ἡ χεὶρ αὐτοῦ διεμέρισεν βόσκεσθαι εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον κληρονομήσετε εἰς γενεὰς γενεῶν ἀναπαύσονται ἐπ᾿ αὐτῆς
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
ЭЙ халқҳо, наздик омада, бишнавед! Ва эй қабилаҳо, бодиққат гӯш кунед! Бигзор замин ва ҳар чи дар он аст, дунё ва ҳар чи дар он ба вуҷуд меояд, бишнавад!
Зеро ки ғазаби Парвардигор бар ҳамаи халқҳост, ва хашми Ӯ бар тамоми лашкари онҳост. Ӯ онҳоро ба ҳалокат маҳкум кардааст, ба қатл таслим намудааст.
Ва мақтулони онҳо партофта хоҳанд шуд, ва тааффуни ҷасадҳои онҳо хоҳад баромад, ва қӯҳҳо аз хуни онҳо гудохта хоҳад шуд.
Ва тамоми лашкари осмон фано хоҳад шуд, ва осмон мисли тӯморе хоҳад печид, ва тамоми лашкари он бетароват гардида, фурӯ хоҳад ғалтид, мисли барги ток, ки пажмурда шуда мерезад, ва мисли меваи хом аз дарахти анҷир.
Зеро ки шамшери Ман дар осмон сероб гардидааст: инак, бар Адӯм ва бар қавме ки ба ҳалокат маҳкум намудаам, барои доварӣ меояд.
Шамшери Парвардигор аз хун пур, аз чарбу фарбеҳ шудааст, – аз хуни мешон ва такаҳо, аз чарбуи гурдаҳои кӯчқорон: зеро ки барои Парвардигор дар Басра забҳ аст, ва куштори бузурге дар замини Адӯм.
Ва говмешон бо онҳо хоҳанд афтод, ва гӯсолаҳо бо нарговон; ва заминашон аз хун сероб, ва хокашон аз чарбу фарбеҳ хоҳад шуд.
Зеро ки барои Парвардигор рӯзи интиқом аст, – соли подош барои даъвои Сион.
Ва наҳрҳои он ба қатрон, ва хоки он ба кибрит табдил хоҳад ёфт, ва замини он қатрони сӯзон хоҳад шуд.
Шаб ва рӯз хомӯш нахоҳад шуд; дуди он то абад хоҳад баромад; аз насл ба насл харобазор хоҳад монд; то абадуддаҳр касе дар он гузар нахоҳад кард.
Ва онро мурғи саққо ва хорпушт тасарруф хоҳанд намуд; ва бум ва зоғ дар он сокин хоҳанд шуд; ва Ӯ ресмони вайронӣ, ва шоқули харобиро бар он хоҳад кашид.
Аз ашрофу аъёнаш, ки ба подшоҳӣ даъват намоянд, касе дар он ҷо нахоҳад буд; ва ҳамаи миронаш нест хоҳанд шуд.
Ва дар қасрҳояш хорбӯттаҳо хоҳад рӯид, ва бар қалъаҳояш – газна ва мушхор; ва он маскани шағолон ва иқоматгоҳи шутурмурғон хоҳад шуд.
Ва дар он гурбаҳои ваҳшӣ ба рӯбоҳон дучор хоҳанд омад, ва ғӯл ёри худро хоҳад хонд; ифрит низ дар он ҷо фароғат хоҳад кард, ва барои худ оромгоҳ хоҳад ёфт.
Дар он ҷо тирмор ошёна сохта, тухм хоҳад монд, ва бача бароварда, дар зери сояи худ ҷамъ хоҳад кард; қарчиғайҳо низ дар он ҷо яке бо дигаре ҷамъ хоҳанд шуд.
Китоби Парвардигорро бодиққат қироат намуда, хоҳед дид, ки ҳеҷ яке аз инҳо кам нахоҳад буд: яке дигареро гум нахоҳад кард; зеро ки даҳони Ӯ амр фармудааст, ва рӯҳи Ӯ онҳоро ҷамъ намудааст.
Ва Ӯ барои онҳо қуръа партофтааст, ва дасти Ӯ онро барои онҳо бо ресмоне тақсим кардааст; то абад онро тасарруф хоҳанд намуд, аз насл ба насл дар он сокин хоҳанд буд.