Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • И бы́сть во четверто­е­на́­де­сять лѣ́то ца́р­ст­ву­ю­щу езекі́и, взы́де сен­нахири́мъ ца́рь Ассирі́йскъ на гра́ды тве́рды иуде́йски и взя́ о́ныя.
  • И посла́ ца́рь Ассирі́йскъ рапса́ка от­ лахи́са во Иерусали́мъ ко царю́ езекі́и съ си́лою вели́кою, и ста́ у водова́жды купѣ́ли вы́шнiя на пути́ села́ кнафе́ова {бѣли́лнича}.
  • И изы́де къ нему́ Елiаки́мъ сы́нъ хелкі́евъ домостро­и́тель, и сомна́съ книго́чiй, и Иоа́хъ сы́нъ Аса́фовъ памятопи́сецъ.
  • И рече́ и́мъ рапса́къ: рцы́те езекі́и: сiя́ глаго́летъ ца́рь вели́кiй, ца́рь Ассирі́йскъ: на что́ упова́еши?
  • еда́ совѣ́томъ и словесы́ у́стными би́тва быва́етъ? и ны́нѣ на кого́ упова́еши, я́ко не покаря́ешися мнѣ́?
  • се́, упова́еши на же́злъ тро́стянъ сокруше́н­ный се́й, на Еги́петъ, на него́же а́ще опре́т­ся му́жъ, вни́детъ въ ру́ку его́ и прободе́тъ ю́: та́ко е́сть фарао́нъ ца́рь Еги́петскiй, и вси́ упова́ющiи на него́:
  • а́ще же глаго́лете, на Го́спода Бо́га на́­шего упова́емъ: не се́й ли е́сть, его́же разори́ езекі́а высо́кая и тре́бища его́, и заповѣ́да Иу́дѣ и Иерусали́му: предъ олтаре́мъ си́мъ поклони́теся?
  • ны́нѣ со­едини́теся господи́ну мо­ему́ царю́ Ассирі́йску, и да́мъ ва́мъ двѣ́ ты́сящы ко́ней, а́ще мо́жете да́ти всѣда́ющыя на ни́хъ:
  • и ка́ко мо́жете от­врати́ти лице́ во­ево́ды еди́наго? раби́ су́ть, и́же упова́ютъ на Еги́птянъ, на ко́ней и вса́дниковъ:
  • и ны́нѣ еда́ безъ Го́спода прiидо́хомъ на страну́ сiю́, во­ева́ти на ню́? Госпо́дь рече́ ко мнѣ́: взы́ди на зе́млю сiю́ и погуби́ ю́.
  • И рече́ къ нему́ Елiаки́мъ и сомна́съ книго́чiй и Иоа́хъ: глаго́ли къ рабо́мъ тво­и́мъ Си́рски, разумѣ́емъ бо мы́, а не глаго́ли къ на́мъ Иуде́йски: и вску́ю глаго́леши во у́шы человѣ́комъ сѣдя́щымъ на стѣнѣ́?
  • И рече́ къ ни́мъ рапса́къ: еда́ ко господи́ну ва́­шему, или́ къ ва́мъ посла́ мя господи́нъ мо́й глаго́лати словеса́ сiя́? не къ человѣ́комъ ли сѣдя́щымъ на огра́дѣ, да ядя́тъ моты́ла и пiю́тъ мо́чь съ ва́ми вку́пѣ?
  • И ста́ рапса́къ, и возопи́ гла́сомъ ве́лiимъ Иуде́йски и рече́: слы́шите словеса́ царя́ вели́каго, царя́ Ассирі́йска:
  • сiя́ глаго́летъ ца́рь: да не прельща́етъ ва́съ езекі́а словесы́, не мо́жетъ изба́вити ва́съ:
  • и да не глаго́летъ ва́мъ езекі́а, я́ко изба́витъ вы́ Бо́гъ, и не преда́ст­ся гра́дъ се́й въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:
  • не слу́шайте езекі́и: сiя́ глаго́летъ ца́рь Ассирі́йскiй: а́ще хо́щете благослове́ни бы́ти, изыди́те ко мнѣ́ и яди́те кі́йждо виногра́дъ сво́й и смо́кви, и пі́йте от­ пото́ка ва́­шего,
  • до́ндеже прiиду́ и по­иму́ вы́ въ зе́млю, я́же а́ки ва́ша земля́, земля́ пшени́цы и вина́ и хлѣ́бовъ и виногра́довъ:
  • да не прельща́етъ ва́съ езекі́а, глаго́ля: Бо́гъ ва́шъ изба́витъ вы́: еда́ изба́виша бо́зи язы́честiи, кі́йждо страну́ свою́ от­ руки́ царя́ Ассирі́йска?
  • гдѣ́ е́сть бо́гъ Ема́ѳовъ и Арфа́ѳовъ? и гдѣ́ бо́гъ гра́да Сепфари́ма? еда́ воз­мого́ша изба́вити самарі́ю от­ руки́ мо­ея́?
  • кто́ от­ бого́въ всѣ́хъ язы́ковъ си́хъ, и́же изба́ви зе́млю свою́ от­ руки́ мо­ея́, я́ко изба́витъ Бо́гъ Иерусали́ма от­ руки́ мо­ея́?
  • И умолко́ша, и никто́же от­вѣща́ ему́ словесе́, повелѣ́нiя ра́ди царе́ва, да никто́же от­вѣща́етъ.
  • И вни́де Елiаки́мъ сы́нъ хелкі́евъ домостро­и́тель, и сомна́съ книго́чiй си́лы, и Иоа́хъ сы́нъ Аса́фовъ памятопи́сецъ ко езекі́и въ расте́рзаныхъ ри́захъ и повѣ́даша ему́ словеса́ рапса́кова.
  • И было в четырнадцатый год царя Езекии, пошел Сеннахирим, царь Ассирийский, против всех укрепленных городов Иудеи и взял их.
  • И послал царь Ассирийский из Лахиса в Иерусалим к царю Езекии Рабсака с большим войском; и он остановился у водопровода верхнего пруда на дороге поля белильничьего.
  • И вышел к нему Елиаким, сын Хелкиин, начальник дворца, и Севна писец, и Иоах, сын Асафов, дееписатель.
  • И сказал им Рабсак: скажите Езекии: так говорит царь великий, царь Ассирийский: что это за упование, на которое ты уповаешь?
  • Я думаю, что это одни пустые слова, а для войны нужны совет и сила: итак на кого ты уповаешь, что отложился от меня?
  • Вот, ты думаешь опереться на Египет, на эту трость надломленную, которая, если кто опрется на нее, войдет тому в руку и проколет ее! Таков фараон, царь Египетский, для всех уповающих на него.
  • А если скажешь мне: «на Господа, Бога нашего мы уповаем», то на того ли, которого высоты и жертвенники отменил Езекия и сказал Иуде и Иерусалиму: «пред сим только жертвенником поклоняйтесь»?
  • Итак вступи в союз с господином моим, царем Ассирийским; я дам тебе две тысячи коней; можешь ли достать себе всадников на них?
  • И как ты хочешь заставить отступить вождя, одного из малейших рабов господина моего, надеясь на Египет, ради колесниц и коней?
  • Да разве я без воли Господней пошел на землю сию, чтобы разорить ее? Господь сказал мне: пойди на землю сию и разори ее.
  • И сказал Елиаким и Севна и Иоах Рабсаку: говори рабам твоим по-арамейски, потому что мы понимаем, а не говори с нами по-иудейски, вслух народа, который на стене.
  • И сказал Рабсак: разве только к господину твоему и к тебе послал меня господин мой сказать слова сии? Нет, также и к людям, которые сидят на стене, чтобы есть помет свой и пить мочу свою с вами.
  • И встал Рабсак, и возгласил громким голосом по-иудейски, и сказал: слушайте слово царя великого, царя Ассирийского!
  • Так говорит царь: пусть не обольщает вас Езекия, ибо он не может спасти вас;
  • и пусть не обнадеживает вас Езекия Господом, говоря: «спасет нас Господь; не будет город сей отдан в руки царя Ассирийского».
  • Не слушайте Езекии, ибо так говорит царь Ассирийский: примиритесь со мною и выйдите ко мне, и пусть каждый ест плоды виноградной лозы своей и смоковницы своей, и пусть каждый пьет воду из своего колодезя,
  • доколе я не приду и не возьму вас в землю такую же, как и ваша земля, в землю хлеба и вина, в землю плодов и виноградников.
  • Итак да не обольщает вас Езекия, говоря: «Господь спасет нас». Спасли ли боги народов, каждый свою землю, от руки царя Ассирийского?
  • Где боги Емафа и Арпада? Где боги Сепарваима? Спасли ли они Самарию от руки моей?
  • Который из всех богов земель сих спас землю свою от руки моей? Так неужели спасет Господь Иерусалим от руки моей?
  • Но они молчали и не отвечали ему ни слова, потому что от царя дано было приказание: не отвечайте ему.
  • И пришел Елиаким, сын Хелкиин, начальник дворца, и Севна писец, и Иоах, сын Асафов, дееписатель, к Езекии в разодранных одеждах и пересказали ему слова Рабсака.
  • Aconteció en el año catorce del rey Ezequías, que Senaquerib, rey de Asiria, subió contra todas las ciudades fortificadas de Judá y las tomó.
  • El rey de Asiria envió al copero mayor con un gran ejército desde Laquis a Jerusalén contra el rey Ezequías, y acampó junto al acueducto del estanque de arriba, en el camino de la heredad del Lavador.
  • Y salió a él Eliaquim hijo de Hilcías, el mayordomo; Sebna, el escriba, y Joa hijo de Asaf, el canciller,
  • a los cuales dijo el copero mayor:

    —Decid ahora a Ezequías: El gran rey, el rey de Asiria, dice así: “¿Qué confianza es ésta en que te apoyas?

  • Yo digo que la táctica y el poderío para la guerra, de los que tú hablas, no son más que palabras vacías. Ahora bien, ¿en quién confías para que te rebeles contra mí?
  • He aquí que confías en ese bastón de caña astillada, en Egipto, en el cual si alguien se apoya, se le clavará en la mano y se la atravesará. Tal es el faraón, el rey de Egipto, para con todos los que en él confían.
  • Y si me decís: ‘En Jehová, nuestro Dios, confiamos’, ¿acaso no es éste aquel cuyos lugares altos y cuyos altares hizo quitar Ezequías, y dijo a Judá y a Jerusalén: ‘Delante de este altar adoraréis’?”
  • Ahora, pues, yo te ruego que hagas un trato con el rey de Asiria, mi señor: Yo te daré dos mil caballos, si tú puedes dar jinetes que los monten.
  • ¿Cómo, pues, podrás resistir a un capitán, al menor de los siervos de mi señor, aunque estés confiado en Egipto con sus carros y sus jinetes?
  • ¿Acaso vine yo ahora a esta tierra para destruirla sin permiso de Jehová? Fue Jehová quien me dijo: “Sube a esta tierra y destrúyela.”
  • Entonces dijeron Eliaquim, Sebna y Joa al copero mayor:

    —Te rogamos que hables a tus siervos en arameo, porque nosotros lo entendemos; y no hables con nosotros en la lengua de Judá, porque lo oye el pueblo que está sobre el muro.

  • Dijo el copero mayor:

    —¿Acaso me envió mi señor a que dijera estas palabras a ti y a tu señor, y no a los hombres que están sobre el muro, expuestos a comer su estiércol y beber su orina lo mismo que vosotros?

  • Entonces el copero mayor se puso en pie y gritó a gran voz en la lengua de Judá, diciendo:

    —¡Oíd las palabras del gran rey, el rey de Asiria!

  • El rey dice así: “No os engañe Ezequías, porque no os podrá librar.
  • Ni os haga Ezequías confiar en Jehová, diciendo: ‘Ciertamente Jehová nos librará; no será entregada esta ciudad en manos del rey de Asiria.’
  • ¡No escuchéis a Ezequías!, porque así dice el rey de Asiria: ‘Haced conmigo la paz y salid a mí; y coma cada uno de su viña, cada uno de su higuera, y beba cada cual las aguas de su pozo,
  • hasta que yo venga y os lleve a una tierra como la vuestra, tierra de grano y de vino, tierra de pan y de viñas.’
  • Mirad que no os engañe Ezequías diciendo: ‘Jehová nos librará.’ ¿Acaso alguno de los dioses de las naciones ha librado su tierra de manos del rey de Asiria?
  • ¿Dónde está el dios de Hamat y de Arfad? ¿Dónde está el dios de Sefarvaim? ¿Libraron ellos a Samaria de mis manos?
  • ¿Qué dios hay entre los dioses de estas tierras que haya librado su tierra de mis manos, para que Jehová libre de mis manos a Jerusalén?”
  • Pero ellos callaron, no le respondieron palabra, porque el rey así lo había mandado, diciendo: «No le respondáis.»
  • Entonces Eliaquim hijo de Hilcías, el mayordomo; Sebna, el escriba, y Joa hijo de Asaf, el canciller, vinieron a Ezequías, rasgados sus vestidos, y le contaron las palabras del copero mayor.



  • 希 西 家 王 十 四 年 , 亚 述 王 西 拿 基 立 , 上 来 攻 击 犹 大 的 一 切 坚 固 城 , 将 城 攻 取 。
  • 亚 述 王 从 拉 吉 差 遣 拉 伯 沙 基 , 率 领 大 军 , 往 耶 路 撒 冷 到 希 西 家 王 那 里 去 。 他 就 站 在 上 池 的 水 沟 旁 , 在 漂 布 地 的 大 路 上 。
  • 于 是 希 勒 家 的 儿 子 家 宰 以 利 亚 敬 , 并 书 记 舍 伯 那 , 和 亚 萨 的 儿 子 史 官 约 亚 , 出 来 见 拉 伯 沙 基 。
  • 拉 伯 沙 基 对 他 们 说 , 你 们 去 告 诉 希 西 家 说 , 亚 述 大 王 如 此 说 , 你 所 倚 靠 的 有 什 么 可 仗 赖 的 呢 。
  • 你 说 , 有 打 仗 的 计 谋 和 能 力 。 我 看 不 过 是 虚 话 , 你 到 底 倚 靠 谁 , 才 背 叛 我 呢 。
  • 看 哪 , 你 所 倚 靠 的 埃 及 , 是 那 压 伤 的 苇 仗 , 人 若 靠 这 仗 , 就 必 刺 透 他 的 手 。 埃 及 王 法 老 向 一 切 倚 靠 他 的 人 , 也 是 这 样 。
  • 你 若 对 我 说 , 我 们 倚 靠 耶 和 华 我 们 的 神 。 希 西 家 岂 不 是 将 神 的 邱 坛 , 和 祭 坛 废 去 , 且 对 犹 大 和 耶 路 撒 冷 的 人 说 , 你 们 当 在 这 坛 前 敬 拜 麽 。
  • 现 在 你 把 当 头 给 我 主 亚 述 王 , 我 给 你 二 千 匹 马 , 看 你 这 一 面 骑 马 的 人 彀 不 彀 。
  • 若 不 然 , 怎 能 打 败 我 主 臣 仆 中 最 小 的 军 长 呢 。 你 竟 倚 靠 埃 及 的 战 车 马 兵 麽 。
  • 现 在 我 上 来 攻 击 毁 灭 这 地 , 岂 没 有 耶 和 华 的 意 思 麽 。 耶 和 华 吩 咐 我 说 , 你 上 去 攻 击 毁 灭 这 地 吧 。
  • 以 利 亚 敬 , 舍 伯 那 , 约 亚 , 对 拉 伯 沙 基 说 , 求 你 用 亚 兰 言 语 和 仆 人 说 话 , 因 为 我 们 懂 得 , 不 要 用 犹 大 言 语 和 我 们 说 话 达 到 城 上 百 姓 的 耳 中 。
  • 拉 伯 沙 基 说 , 我 主 差 遣 我 来 , 岂 是 单 对 你 和 你 的 主 说 这 些 话 麽 , 不 也 是 对 这 些 坐 在 城 上 , 要 与 你 们 一 同 吃 自 己 粪 喝 自 己 尿 的 人 说 麽 。
  • 于 是 拉 伯 沙 基 站 着 , 用 犹 大 言 语 , 大 声 喊 着 说 , 你 们 当 听 亚 述 大 王 的 话 。
  • 王 如 此 说 , 你 们 不 要 被 希 西 家 欺 哄 了 , 因 他 不 能 拯 救 你 们 。
  • 也 不 要 听 希 西 家 使 你 们 倚 靠 耶 和 华 说 , 耶 和 华 必 要 拯 救 我 们 , 这 城 必 不 交 在 亚 述 王 的 手 中 。
  • 不 要 听 希 西 家 的 话 , 因 亚 述 王 如 此 说 , 你 们 要 与 我 和 好 , 出 来 投 降 我 , 各 人 就 可 以 吃 自 己 葡 萄 树 和 无 花 果 树 的 果 子 , 喝 自 己 井 里 的 水 。
  • 等 我 来 领 你 们 到 一 个 地 方 , 与 你 们 本 地 一 样 , 就 是 有 五 谷 和 新 酒 之 地 , 有 粮 食 和 葡 萄 园 之 地 。
  • 你 们 要 谨 防 , 恐 怕 希 西 家 劝 导 你 们 说 , 耶 和 华 必 要 拯 救 我 们 。 列 国 的 神 有 那 一 个 救 他 本 国 脱 离 亚 述 王 的 手 呢 。
  • 哈 马 和 亚 珥 拔 的 神 在 那 里 呢 , 西 法 瓦 音 的 神 在 那 里 呢 , 他 们 曾 救 撒 玛 利 亚 脱 离 我 的 手 麽 。
  • 这 些 国 的 神 , 有 谁 曾 救 自 己 的 国 脱 离 我 的 手 呢 , 难 到 耶 和 华 能 救 耶 路 撒 冷 脱 离 我 的 手 麽 。
  • 百 姓 静 默 不 言 , 并 不 回 答 一 句 , 因 为 王 曾 吩 咐 说 , 不 要 回 答 他 。
  • 当 下 希 勒 家 的 儿 子 家 宰 以 利 亚 敬 , 和 书 记 舍 伯 那 , 并 亚 萨 的 儿 子 史 官 约 亚 , 都 撕 裂 衣 服 , 来 到 希 西 家 那 里 , 将 拉 伯 沙 基 的 话 告 诉 了 他 。
  • І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
  • І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.
  • І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
  • І сказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
  • Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни?
    На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
  • Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її.
    Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!
  • А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?
  • А тепер увійди но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
  • І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана?
    А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
  • Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його?
    Господь сказав був мені: Піди на той край та й знищ його!
  • І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях, що на мурі.
  • І сказав великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе?
    Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
  • І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
  • Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
  • І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
  • Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
  • аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
  • Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас!
    Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
  • Де боги Хамату та Арпаду?
    Де боги Сефарваїму?
    І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
  • Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
  • І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!
  • І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.