Then he sent Eliakim, who was over the household, Shebna the scribe, and the elders of the priests, covered with sackcloth, to Isaiah the prophet, the son of Amoz.

And they said to him, «Thus says Hezekiah: «This day is a day of trouble and rebuke and blasphemy; for the children have come to birth, but there is no strength to bring them forth.

It may be that the LORD your God will hear the words of the Rabshakeh, whom his master the king of Assyria has sent to reproach the living God, and will rebuke the words which the LORD your God has heard. Therefore lift up your prayer for the remnant that is left.»́

So the servants of King Hezekiah came to Isaiah.

And Isaiah said to them, «Thus you shall say to your master, «Thus says the LORD: «Do not be afraid of the words which you have heard, with which the servants of the king of Assyria have blasphemed Me.

Surely I will send a spirit upon him, and he shall hear a rumor and return to his own land; and I will cause him to fall by the sword in his own land.»»́

Then the Rabshakeh returned, and found the king of Assyria warring against Libnah, for he heard that he had departed from Lachish.

And the king heard concerning Tirhakah king of Ethiopia, «He has come out to make war with you.» So when he heard it, he sent messengers to Hezekiah, saying,

«Thus you shall speak to Hezekiah king of Judah, saying: «Do not let your God in whom you trust deceive you, saying, «Jerusalem shall not be given into the hand of the king of Assyria.»

Look! You have heard what the kings of Assyria have done to all lands by utterly destroying them; and shall you be delivered?

Have the gods of the nations delivered those whom my fathers have destroyed, Gozan and Haran and Rezeph, and the people of Eden who were in Telassar?

Where is the king of Hamath, the king of Arpad, and the king of the city of Sepharvaim, Hena, and Ivah?»́

And Hezekiah received the letter from the hand of the messengers, and read it; and Hezekiah went up to the house of the LORD, and spread it before the LORD.

Then Hezekiah prayed to the LORD, saying:

«O LORD of hosts, God of Israel, the One who dwells between the cherubim, You are God, You alone, of all the kingdoms of the earth. You have made heaven and earth.

Incline Your ear, O LORD, and hear; open Your eyes, O LORD, and see; and hear all the words of Sennacherib, which he has sent to reproach the living God.

Truly, LORD, the kings of Assyria have laid waste all the nations and their lands,

and have cast their gods into the fire; for they were not gods, but the work of meńs hands--wood and stone. Therefore they destroyed them.

Now therefore, O LORD our God, save us from his hand, that all the kingdoms of the earth may know that You are the LORD, You alone.»

Then Isaiah the son of Amoz sent to Hezekiah, saying, «Thus says the LORD God of Israel, «Because you have prayed to Me against Sennacherib king of Assyria,

this is the word which the LORD has spoken concerning him: «The virgin, the daughter of Zion, Has despised you, laughed you to scorn; The daughter of Jerusalem Has shaken her head behind your back!

«Whom have you reproached and blasphemed? Against whom have you raised your voice, And lifted up your eyes on high? Against the Holy One of Israel.

By your servants you have reproached the Lord, And said, «By the multitude of my chariots I have come up to the height of the mountains, To the limits of Lebanon; I will cut down its tall cedars And its choice cypress trees; I will enter its farthest height, To its fruitful forest.

I have dug and drunk water, And with the soles of my feet I have dried up All the brooks of defense.́

«Did you not hear long ago How I made it, From ancient times that I formed it? Now I have brought it to pass, That you should be For crushing fortified cities into heaps of ruins.

Therefore their inhabitants had little power; They were dismayed and confounded; They were as the grass of the field And the green herb, As the grass on the housetops And grain blighted before it is grown.

«But I know your dwelling place, Your going out and your coming in, And your rage against Me.

Because your rage against Me and your tumult Have come up to My ears, Therefore I will put My hook in your nose And My bridle in your lips, And I will turn you back By the way which you came.»́

«This shall be a sign to you: You shall eat this year such as grows of itself, And the second year what springs from the same; Also in the third year sow and reap, Plant vineyards and eat the fruit of them.

And the remnant who have escaped of the house of Judah Shall again take root downward, And bear fruit upward.

For out of Jerusalem shall go a remnant, And those who escape from Mount Zion. The zeal of the LORD of hosts will do this.

«Therefore thus says the LORD concerning the king of Assyria: «He shall not come into this city, Nor shoot an arrow there, Nor come before it with shield, Nor build a siege mound against it.

By the way that he came, By the same shall he return; And he shall not come into this city,́ Says the LORD.

«For I will defend this city, to save it For My own sake and for My servant David́s sake.»́

Then the angel of the LORD went out, and killed in the camp of the Assyrians one hundred and eighty-five thousand; and when people arose early in the morning, there were the corpses--all dead.

So Sennacherib king of Assyria departed and went away, returned home, and remained at Nineveh.

Now it came to pass, as he was worshiping in the house of Nisroch his god, that his sons Adrammelech and Sharezer struck him down with the sword; and they escaped into the land of Ararat. Then Esarhaddon his son reigned in his place.

Церковнославянский (рус)

И бы́сть егда́ услы́ша ца́рь езекі́а, растерза́ ри́зы и облече́ся во вре́тище и вни́де во хра́мъ Госпо́день:

и посла́ Елiаки́ма домострои́теля, и со́мну книго́чiя, и старѣ́йшины жре́чески оболче́ны во вре́тища ко Иса́iи проро́ку сы́ну Амо́сову.

И реко́ша ему́: сiя́ глаго́летъ езекі́а: де́нь печа́ли и укори́зны и обличе́нiя и гнѣ́ва дне́шнiй де́нь, поне́же прiи́де болѣ́знь ражда́ющей, крѣ́пости же не имѣ́етъ роди́ти:

да услы́шитъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й словеса́ рапса́кова, я́же посла́ ца́рь Ассирі́йскiй, господи́нъ его́, укаря́ти Бо́га жива́го и поноси́ти словесы́, я́же слы́ша Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и да помо́лишися ко Го́сподеви Бо́гу твоему́ о оста́вшихся си́хъ.

И прiидо́ша о́троцы царя́ езекі́и ко Иса́iи.

И рече́ и́мъ Иса́iа: си́це рцы́те ко господи́ну ва́шему: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: не убо́йся от слове́съ, я́же еси́ слы́шалъ, и́миже укори́ша мя́ послы́ царя́ Ассирі́йска:

се́, а́зъ вложу́ въ него́ ду́хъ, и услы́шавъ вѣ́сть возврати́тся во страну́ свою́ и паде́тъ мече́мъ на свое́й земли́.

И возврати́ся рапса́къ и обрѣ́те царя́ Ассирі́йскаго облежа́ща ловну́: и услы́ша ца́рь Ассирі́йскъ, я́ко отъи́де от лахи́са,

и изы́де Ѳарака́ ца́рь еѳiо́пскiй воева́ти на́нь: и услы́шавъ возврати́ся и посла́ послы́ ко езекі́и, глаго́ля:

си́це рцы́те езекі́и царю́ Иуде́йску: да не прельща́етъ Бо́гъ тво́й тебе́, на него́же упова́я еси́, глаго́ля, я́ко не преда́стся Иерусали́мъ въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:

или́ не слы́шалъ еси́ ты́, что́ сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи, ка́ко всю́ зе́млю погуби́ша, и ты́ ли изба́вишися?

еда́ изба́виша си́хъ бо́зи язы́честiи, и́хже погуби́ша отцы́ мои́, гоза́нъ и Харра́нъ и расе́мъ, и́же су́ть во странѣ́ Ѳеема́ѳи?

гдѣ́ су́ть ца́рiе Ема́ѳовы, и гдѣ́ Арфа́ѳовы, и гдѣ́ гра́да епфаруе́ма, Анагуга́на?

И взя́ езекі́а кни́гу от посло́въ и прочте́ ю́, и вни́де во хра́мъ Госпо́день и отве́рзе ю́ предъ Го́сподемъ.

И помоли́ся езекі́а ко Го́сподеви, глаго́ля:

Го́споди Савао́ѳъ, Бо́же Изра́илевъ, сѣдя́й на херуви́мѣхъ, ты́ еси́ Бо́гъ еди́нъ Ца́рь вся́каго ца́рства вселе́нныя, ты́ сотвори́лъ еси́ не́бо и зе́млю:

приклони́, Го́споди, у́хо твое́, услы́ши, Го́споди, отве́рзи, Го́споди, о́чи твои́, при́зри, Го́споди, и ви́ждь и слы́ши вся́ словеса́ сеннахири́мля, я́же посла́ укаря́ти Бо́га жива́го:

пои́стиннѣ бо, Го́споди, пу́сту сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи всю́ зе́млю и страны́ и́хъ,

и вверго́ша кумíры и́хъ во о́гнь, не бѣ́ша бо бо́зи, но дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ, древа́ и ка́менiе, и погуби́ша я́:

ны́нѣ же, Го́споди Бо́же на́шъ, спаси́ ны от руки́ и́хъ, да увѣ́дятъ вся́ ца́рствiя земна́я, я́ко ты́ еси́ [Госпо́дь] Бо́гъ еди́нъ.

И по́сланъ бы́сть Иса́iа сы́нъ Амо́совъ ко езекі́и и рече́ ему́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: слы́шахъ, о ни́хже моли́лся еси́ ко мнѣ́ о сеннахири́мѣ цари́ Ассирі́йстѣмъ.

Сiе́ сло́во, е́же глаго́ла о не́мъ Бо́гъ: поху́ли тя́ и поруга́ся тебѣ́ дѣви́ца дщи́ Сiо́ня, на тя́ главо́ю покива́ дщи́ Иерусали́мля:

кого́ укори́лъ и разгнѣ́валъ еси́? или́ къ кому́ возвы́силъ еси́ гла́съ тво́й, и не воздви́глъ еси́ на высоту́ оче́съ твои́хъ? ко свято́му Изра́илеву!

я́ко посла́ми укори́лъ еси́ Го́спода, ты́ бо ре́клъ еси́: мно́жествомъ колесни́цъ а́зъ взыдо́хъ на высоту́ го́ръ и на послѣ́дняя Лива́на, и посѣко́хъ высоту́ ке́дра его́ и добро́ту кипари́сову, и внидо́хъ въ высоту́ ча́сти дубра́вныя

и положи́хъ мо́стъ, и опустоши́хъ во́ды и все́ собра́нiе водно́е:

не слы́шалъ ли еси́ издре́вле си́хъ, я́же а́зъ сотвори́хъ? от дре́внихъ дні́й совѣща́хъ, ны́нѣ же показа́хъ опустоши́ти язы́ки въ тверды́нехъ и живу́щыя во тве́рдыхъ градѣ́хъ:

опусти́хъ ру́цѣ, и изсхо́ша и бы́ша а́ки су́хо сѣ́но на кро́вѣхъ и а́ки тро́скотъ:

ны́нѣ же поко́й тво́й и исхо́дъ тво́й и вхо́дъ тво́й а́зъ вѣ́мъ,

я́рость же твоя́, е́юже разгнѣ́вался еси́, и огорче́нiе твое́ взы́де ко мнѣ́, и вложу́ брозду́ въ но́здри твоя́ и узду́ во уста́ твоя́, и возвращу́ тя путе́мъ, и́мже еси́ прише́лъ.

Сiе́ же тебѣ́ зна́менiе: я́ждь сего́ лѣ́та, е́же еси́ всѣ́ялъ, а во второ́е лѣ́то, е́же от себе́ расте́тъ: а въ тре́тiе насѣ́явше по́жнете и насадите́ виногра́ды и снѣ́сте плоды́ и́хъ:

и бу́дутъ оста́вшiи во Иуде́и, прорастя́тъ коре́нiе до́лу и сотворя́тъ въ ве́рхъ пло́дъ,

я́ко от Иерусали́ма бу́дутъ оста́вшiися и спа́сшiися от горы́ Сiо́ни: ре́вность Го́спода Савао́ѳа сотвори́тъ сiя́.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь на царя́ Ассирі́йска: не вни́детъ въ се́й гра́дъ, ниже́ пу́ститъ на́нь стрѣлу́, ниже́ возложи́тъ на́нь щита́, ниже́ огради́тъ о́крестъ его́ огражде́нiя:

но путе́мъ, и́мже прiи́де, тѣ́мже возврати́тся, и во гра́дъ се́й не вни́детъ. Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:

защищу́ гра́дъ се́й, е́же спасти́ его́ мене́ ра́ди и ра́ди дави́да раба́ моего́.

И изы́де а́нгелъ Госпо́день и изби́ от полка́ Ассирі́йска сто́ о́смьдесятъ пя́ть ты́сящъ. И воста́вше зау́тра, обрѣто́ша вся́ тѣлеса́ ме́ртва.

И отъи́де возвра́щься сеннахири́мъ ца́рь Ассирі́йскiй и всели́ся во Ниневі́и.

И внегда́ покланя́тися ему́ въ дому́ насара́ху отечествонача́лнику своему́, Адрамеле́хъ и сараса́ръ сы́нове его́ уби́ста его́ мечьми́, са́ми же убѣжа́ста во Арме́нiю. И воцари́ся Асорда́нъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Украинский (Огієнко)

Языки

І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому…

І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги!
Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться…

І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю.
І Я вражу його мечем у його краї!

І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою!
І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:

Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім.
І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах!
Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй!
Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.

І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі?
На Святого Ізраїлевого!

Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

я копаю та п́ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив?
Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло…

І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон.
Ревність Господа Саваота зробить це.

Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.

Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!

І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п́ять тисяч.
І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві…

А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.

І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар́ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат…
А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.