И реко́ша ему́: сiя́ глаго́летъ езекі́а: де́нь печа́ли и укори́зны и обличе́нiя и гнѣ́ва дне́шнiй де́нь, поне́же прiи́де болѣ́знь ражда́ющей, крѣ́пости же не имѣ́етъ роди́ти:

да услы́шитъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й словеса́ рапса́кова, я́же посла́ ца́рь Ассирі́йскiй, господи́нъ его́, укаря́ти Бо́га жива́го и поноси́ти словесы́, я́же слы́ша Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и да помо́лишися ко Го́сподеви Бо́гу твоему́ о оста́вшихся си́хъ.

И прiидо́ша о́троцы царя́ езекі́и ко Иса́iи.

И рече́ и́мъ Иса́iа: си́це рцы́те ко господи́ну ва́шему: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: не убо́йся от слове́съ, я́же еси́ слы́шалъ, и́миже укори́ша мя́ послы́ царя́ Ассирі́йска:

се́, а́зъ вложу́ въ него́ ду́хъ, и услы́шавъ вѣ́сть возврати́тся во страну́ свою́ и паде́тъ мече́мъ на свое́й земли́.

И возврати́ся рапса́къ и обрѣ́те царя́ Ассирі́йскаго облежа́ща ловну́: и услы́ша ца́рь Ассирі́йскъ, я́ко отъи́де от лахи́са,

и изы́де Ѳарака́ ца́рь еѳiо́пскiй воева́ти на́нь: и услы́шавъ возврати́ся и посла́ послы́ ко езекі́и, глаго́ля:

си́це рцы́те езекі́и царю́ Иуде́йску: да не прельща́етъ Бо́гъ тво́й тебе́, на него́же упова́я еси́, глаго́ля, я́ко не преда́стся Иерусали́мъ въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:

или́ не слы́шалъ еси́ ты́, что́ сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи, ка́ко всю́ зе́млю погуби́ша, и ты́ ли изба́вишися?

еда́ изба́виша си́хъ бо́зи язы́честiи, и́хже погуби́ша отцы́ мои́, гоза́нъ и Харра́нъ и расе́мъ, и́же су́ть во странѣ́ Ѳеема́ѳи?

гдѣ́ су́ть ца́рiе Ема́ѳовы, и гдѣ́ Арфа́ѳовы, и гдѣ́ гра́да епфаруе́ма, Анагуга́на?

И взя́ езекі́а кни́гу от посло́въ и прочте́ ю́, и вни́де во хра́мъ Госпо́день и отве́рзе ю́ предъ Го́сподемъ.

И помоли́ся езекі́а ко Го́сподеви, глаго́ля:

Го́споди Савао́ѳъ, Бо́же Изра́илевъ, сѣдя́й на херуви́мѣхъ, ты́ еси́ Бо́гъ еди́нъ Ца́рь вся́каго ца́рства вселе́нныя, ты́ сотвори́лъ еси́ не́бо и зе́млю:

приклони́, Го́споди, у́хо твое́, услы́ши, Го́споди, отве́рзи, Го́споди, о́чи твои́, при́зри, Го́споди, и ви́ждь и слы́ши вся́ словеса́ сеннахири́мля, я́же посла́ укаря́ти Бо́га жива́го:

пои́стиннѣ бо, Го́споди, пу́сту сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи всю́ зе́млю и страны́ и́хъ,

и вверго́ша кумíры и́хъ во о́гнь, не бѣ́ша бо бо́зи, но дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ, древа́ и ка́менiе, и погуби́ша я́:

ны́нѣ же, Го́споди Бо́же на́шъ, спаси́ ны от руки́ и́хъ, да увѣ́дятъ вся́ ца́рствiя земна́я, я́ко ты́ еси́ [Госпо́дь] Бо́гъ еди́нъ.

И по́сланъ бы́сть Иса́iа сы́нъ Амо́совъ ко езекі́и и рече́ ему́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: слы́шахъ, о ни́хже моли́лся еси́ ко мнѣ́ о сеннахири́мѣ цари́ Ассирі́йстѣмъ.

Сiе́ сло́во, е́же глаго́ла о не́мъ Бо́гъ: поху́ли тя́ и поруга́ся тебѣ́ дѣви́ца дщи́ Сiо́ня, на тя́ главо́ю покива́ дщи́ Иерусали́мля:

кого́ укори́лъ и разгнѣ́валъ еси́? или́ къ кому́ возвы́силъ еси́ гла́съ тво́й, и не воздви́глъ еси́ на высоту́ оче́съ твои́хъ? ко свято́му Изра́илеву!

я́ко посла́ми укори́лъ еси́ Го́спода, ты́ бо ре́клъ еси́: мно́жествомъ колесни́цъ а́зъ взыдо́хъ на высоту́ го́ръ и на послѣ́дняя Лива́на, и посѣко́хъ высоту́ ке́дра его́ и добро́ту кипари́сову, и внидо́хъ въ высоту́ ча́сти дубра́вныя

и положи́хъ мо́стъ, и опустоши́хъ во́ды и все́ собра́нiе водно́е:

не слы́шалъ ли еси́ издре́вле си́хъ, я́же а́зъ сотвори́хъ? от дре́внихъ дні́й совѣща́хъ, ны́нѣ же показа́хъ опустоши́ти язы́ки въ тверды́нехъ и живу́щыя во тве́рдыхъ градѣ́хъ:

опусти́хъ ру́цѣ, и изсхо́ша и бы́ша а́ки су́хо сѣ́но на кро́вѣхъ и а́ки тро́скотъ:

ны́нѣ же поко́й тво́й и исхо́дъ тво́й и вхо́дъ тво́й а́зъ вѣ́мъ,

я́рость же твоя́, е́юже разгнѣ́вался еси́, и огорче́нiе твое́ взы́де ко мнѣ́, и вложу́ брозду́ въ но́здри твоя́ и узду́ во уста́ твоя́, и возвращу́ тя путе́мъ, и́мже еси́ прише́лъ.

Сiе́ же тебѣ́ зна́менiе: я́ждь сего́ лѣ́та, е́же еси́ всѣ́ялъ, а во второ́е лѣ́то, е́же от себе́ расте́тъ: а въ тре́тiе насѣ́явше по́жнете и насадите́ виногра́ды и снѣ́сте плоды́ и́хъ:

и бу́дутъ оста́вшiи во Иуде́и, прорастя́тъ коре́нiе до́лу и сотворя́тъ въ ве́рхъ пло́дъ,

я́ко от Иерусали́ма бу́дутъ оста́вшiися и спа́сшiися от горы́ Сiо́ни: ре́вность Го́спода Савао́ѳа сотвори́тъ сiя́.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь на царя́ Ассирі́йска: не вни́детъ въ се́й гра́дъ, ниже́ пу́ститъ на́нь стрѣлу́, ниже́ возложи́тъ на́нь щита́, ниже́ огради́тъ о́крестъ его́ огражде́нiя:

но путе́мъ, и́мже прiи́де, тѣ́мже возврати́тся, и во гра́дъ се́й не вни́детъ. Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:

защищу́ гра́дъ се́й, е́же спасти́ его́ мене́ ра́ди и ра́ди дави́да раба́ моего́.

И изы́де а́нгелъ Госпо́день и изби́ от полка́ Ассирі́йска сто́ о́смьдесятъ пя́ть ты́сящъ. И воста́вше зау́тра, обрѣто́ша вся́ тѣлеса́ ме́ртва.

И отъи́де возвра́щься сеннахири́мъ ца́рь Ассирі́йскiй и всели́ся во Ниневі́и.

И внегда́ покланя́тися ему́ въ дому́ насара́ху отечествонача́лнику своему́, Адрамеле́хъ и сараса́ръ сы́нове его́ уби́ста его́ мечьми́, са́ми же убѣжа́ста во Арме́нiю. И воцари́ся Асорда́нъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.

Французский (LSG)

Lorsque le roi Ézéchias eut entendu cela, il déchira ses vêtements, se couvrit d'un sac, et alla dans la maison de l'Éternel.

Il envoya Éliakim, chef de la maison du roi, Schebna, le secrétaire, et les plus anciens des sacrificateurs, couverts de sacs, vers Ésaïe, le prophète, fils d'Amots.

Et ils lui dirent: Ainsi parle Ézéchias: Ce jour est un jour d'angoisse, de châtiment et d'opprobre; car les enfants sont près de sortir du sein maternel, et il n'y a point de force pour l'enfantement.

Peut-être l'Éternel, ton Dieu, a-t-il entendu les paroles de Rabschaké, que le roi d'Assyrie, son maître, a envoyé pour insulter le Dieu vivant, et peut-être l'Éternel, ton Dieu, exercera-t-il ses châtiments à cause des paroles qu'il a entendues. Fais donc monter une prière pour le reste qui subsiste encore.

Les serviteurs du roi Ézéchias allèrent donc auprès d'Ésaïe.

Et Ésaïe leur dit: Voici ce que vous direz à votre maître: Ainsi parle l'Éternel: Ne t'effraie point des paroles que tu as entendues et par lesquelles m'ont outragé les serviteurs du roi d'Assyrie.

Je vais mettre en lui un esprit tel que, sur une nouvelle qu'il recevra, il retournera dans son pays; et je le ferai tomber par l'épée dans son pays.

Rabschaké, s'étant retiré, trouva le roi d'Assyrie qui attaquait Libna, car il avait appris son départ de Lakis.

Alors le roi d'Assyrie reçut une nouvelle au sujet de Tirhaka, roi d'Éthiopie; on lui dit: Il s'est mis en marche pour te faire la guerre. Dès qu'il eut entendu cela, il envoya des messagers à Ézéchias, en disant:

Vous parlerez ainsi à Ézéchias, roi de Juda: Que ton Dieu, auquel tu te confies, ne t'abuse point en disant: Jérusalem ne sera pas livrée entre les mains du roi d'Assyrie.

Voici, tu as appris ce qu'ont fait les rois d'Assyrie à tous les pays, et comment ils les ont détruits; et toi, tu serais délivré!

Les dieux des nations que mes pères ont détruites les ont-ils délivrées, Gozan, Charan, Retseph, et les fils d'Éden qui sont à Telassar?

Où sont le roi de Hamath, le roi d'Arpad, et le roi de la ville de Sepharvaïm, d'Héna et d'Ivva?

Ézéchias prit la lettre de la main des messagers, et la lut. Puis il monta à la maison de l'Éternel, et la déploya devant l'Éternel,

à qui il adressa cette prière:

Éternel des armées, Dieu d'Israël, assis sur les chérubins! C'est toi qui es le seul Dieu de tous les royaumes de la terre, c'est toi qui as fait les cieux et la terre.

Éternel, incline ton oreille, et écoute! Éternel, ouvre tes yeux, et regarde! Entends toutes les paroles que Sanchérib a envoyées pour insulter au Dieu vivant!

Il est vrai, ô Éternel! que les rois d'Assyrie ont ravagé tous les pays et leur propre pays,

et qu'ils ont jeté leurs dieux dans le feu; mais ce n'étaient point des dieux, c'étaient des ouvrages de mains d'homme, du bois et de la pierre; et ils les ont anéantis.

Maintenant, Éternel, notre Dieu, délivre-nous de la main de Sanchérib, et que tous les royaumes de la terre sachent que toi seul es l'Éternel!

Alors Ésaïe, fils d'Amots, envoya dire à Ézéchias: Ainsi parle l'Éternel, le Dieu d'Israël: J'ai entendu la prière que tu m'as adressée au sujet de Sanchérib, roi d'Assyrie.

Voici la parole que l'Éternel a prononcée contre lui: Elle te méprise, elle se moque de toi, La vierge, fille de Sion; Elle hoche la tête après toi, La fille de Jérusalem.

Qui as-tu insulté et outragé? Contre qui as-tu élevé la voix? Tu as porté tes yeux en haut Sur le Saint d'Israël.

Par tes serviteurs tu as insulté le Seigneur, Et tu as dit: Avec la multitude de mes chars, J'ai gravi le sommet des montagnes, Les extrémités du Liban; Je couperai les plus élevés de ses cèdres, Les plus beaux de ses cyprès, Et j'atteindrai sa dernière cime, Sa forêt semblable à un verger;

J'ai ouvert des sources, et j'en ai bu les eaux, Et je tarirai avec la plante de mes pieds Tous les fleuves de l'Égypte.

N'as-tu pas appris que j'ai préparé ces choses de loin, Et que je les ai résolues dès les temps anciens? Maintenant j'ai permis qu'elles s'accomplissent, Et que tu réduisisses des villes fortes en monceaux de ruines.

Leurs habitants sont impuissants, Épouvantés et confus; Ils sont comme l'herbe des champs et la tendre verdure, Comme le gazon des toits Et le blé qui sèche avant la formation de sa tige.

Mais je sais quand tu t'assieds, quand tu sors et quand tu entres, Et quand tu es furieux contre moi.

Parce que tu es furieux contre moi, Et que ton arrogance est montée à mes oreilles, Je mettrai ma boucle à tes narines et mon mors entre tes lèvres, Et je te ferai retourner par le chemin par lequel tu es venu.

Que ceci soit un signe pour toi: On a mangé une année le produit du grain tombé, et une seconde année ce qui croît de soi-même; mais la troisième année, vous sèmerez, vous moissonnerez, vous planterez des vignes, et vous en mangerez le fruit.

Ce qui aura été sauvé de la maison de Juda, ce qui sera resté poussera encore des racines par-dessous, et portera du fruit par-dessus.

Car de Jérusalem il sortira un reste, et de la montagne de Sion des réchappés. Voilà ce que fera le zèle de l'Éternel des armées.

C'est pourquoi ainsi parle l'Éternel sur le roi d'Assyrie: Il n'entrera point dans cette ville, Il n'y lancera point de traits, Il ne lui présentera point de boucliers, Et il n'élèvera point de retranchements contre elle.

Il s'en retournera par le chemin par lequel il est venu, Et il n'entrera point dans cette ville, dit l'Éternel.

Je protégerai cette ville pour la sauver, A cause de moi, et à cause de David, mon serviteur.

L'ange de l'Éternel sortit, et frappa dans le camp des Assyriens cent quatre-vingt-cinq mille hommes. Et quand on se leva le matin, voici, c'étaient tous des corps morts.

Alors Sanchérib, roi d'Assyrie, leva son camp, partit et s'en retourna; et il resta à Ninive.

Or, comme il était prosterné dans la maison de Nisroc, son dieu, Adrammélec et Scharetser, ses fils, le frappèrent par l'épée, et s'enfuirent au pays d'Ararat. Et Ésar Haddon, son fils, régna à sa place.

Украинский (Огієнко)

Языки

І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому…

І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги!
Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться…

І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.

Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю.
І Я вражу його мечем у його краї!

І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою!
І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:

Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім.
І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:

Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах!
Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй!
Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.

Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.

І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі?
На Святого Ізраїлевого!

Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

я копаю та п́ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив?
Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло…

І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.

А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон.
Ревність Господа Саваота зробить це.

Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.

Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!

І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п́ять тисяч.
І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві…

А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.

І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар́ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат…
А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.