Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • И бы́сть егда́ услы́ша ца́рь езекі́а, растерза́ ри́зы и облече́ся во вре́тище и вни́де во хра́мъ Госпо́день:
  • и посла́ Елiаки́ма домостро­и́теля, и со́мну книго́чiя, и старѣ́йшины жре́чески оболче́ны во вре́тища ко Иса́iи проро́ку сы́ну Амо́сову.
  • И реко́ша ему́: сiя́ глаго́летъ езекі́а: де́нь печа́ли и укори́зны и обличе́нiя и гнѣ́ва дне́шнiй де́нь, поне́же прiи́де болѣ́знь ражда́ющей, крѣ́пости же не имѣ́етъ роди́ти:
  • да услы́шитъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й словеса́ рапса́кова, я́же посла́ ца́рь Ассирі́йскiй, господи́нъ его́, укаря́ти Бо́га жива́го и поноси́ти словесы́, я́же слы́ша Госпо́дь Бо́гъ тво́й, и да помо́лишися ко Го́сподеви Бо́гу тво­ему́ о оста́в­шихся си́хъ.
  • И прiидо́ша о́троцы царя́ езекі́и ко Иса́iи.
  • И рече́ и́мъ Иса́iа: си́це рцы́те ко господи́ну ва́­шему: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: не убо́йся от­ слове́съ, я́же еси́ слы́шалъ, и́миже укори́ша мя́ послы́ царя́ Ассирі́йска:
  • се́, а́зъ вложу́ въ него́ ду́хъ, и услы́шавъ вѣ́сть воз­врати́т­ся во страну́ свою́ и паде́тъ мече́мъ на сво­е́й земли́.
  • И воз­врати́ся рапса́къ и обрѣ́те царя́ Ассирі́йскаго облежа́ща ловну́: и услы́ша ца́рь Ассирі́йскъ, я́ко отъи́де от­ лахи́са,
  • и изы́де Ѳарака́ ца́рь еѳiо́пскiй во­ева́ти на́нь: и услы́шавъ воз­врати́ся и посла́ послы́ ко езекі́и, глаго́ля:
  • си́це рцы́те езекі́и царю́ Иуде́йску: да не прельща́етъ Бо́гъ тво́й тебе́, на него́же упова́я еси́, глаго́ля, я́ко не преда́ст­ся Иерусали́мъ въ ру́цѣ царя́ Ассирі́йска:
  • или́ не слы́шалъ еси́ ты́, что́ сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи, ка́ко всю́ зе́млю погуби́ша, и ты́ ли изба́вишися?
  • еда́ изба́виша си́хъ бо́зи язы́честiи, и́хже погуби́ша отцы́ мо­и́, гоза́нъ и Харра́нъ и расе́мъ, и́же су́ть во странѣ́ Ѳеема́ѳи?
  • гдѣ́ су́ть ца́рiе Ема́ѳовы, и гдѣ́ Арфа́ѳовы, и гдѣ́ гра́да епфаруе́ма, Анагуга́на?
  • И взя́ езекі́а кни́гу от­ посло́въ и прочте́ ю́, и вни́де во хра́мъ Госпо́день и от­ве́рзе ю́ предъ Го́сподемъ.
  • И помоли́ся езекі́а ко Го́сподеви, глаго́ля:
  • Го́споди Савао́ѳъ, Бо́же Изра́илевъ, сѣдя́й на херуви́мѣхъ, ты́ еси́ Бо́гъ еди́нъ Ца́рь вся́каго ца́р­ст­ва вселе́н­ныя, ты́ сотвори́лъ еси́ не́бо и зе́млю:
  • при­­клони́, Го́споди, у́хо твое́, услы́ши, Го́споди, от­ве́рзи, Го́споди, о́чи тво­и́, при́зри, Го́споди, и ви́ждь и слы́ши вся́ словеса́ сен­нахири́мля, я́же посла́ укаря́ти Бо́га жива́го:
  • по­и́стин­нѣ бо, Го́споди, пу́сту сотвори́ша ца́рiе Ассирі́йстiи всю́ зе́млю и страны́ и́хъ,
  • и вверго́ша кумíры и́хъ во о́гнь, не бѣ́ша бо бо́зи, но дѣла́ ру́къ человѣ́ческихъ, древа́ и ка́менiе, и погуби́ша я́:
  • ны́нѣ же, Го́споди Бо́же на́шъ, спаси́ ны от­ руки́ и́хъ, да увѣ́дятъ вся́ ца́р­ст­вiя земна́я, я́ко ты́ еси́ [Госпо́дь] Бо́гъ еди́нъ.
  • И по́сланъ бы́сть Иса́iа сы́нъ Амо́совъ ко езекі́и и рече́ ему́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: слы́шахъ, о ни́хже моли́л­ся еси́ ко мнѣ́ о сен­нахири́мѣ цари́ Ассирі́йстѣмъ.
  • Сiе́ сло́во, е́же глаго́ла о не́мъ Бо́гъ: поху́ли тя́ и поруга́ся тебѣ́ дѣви́ца дщи́ Сiо́ня, на тя́ главо́ю покива́ дщи́ Иерусали́мля:
  • кого́ укори́лъ и разгнѣ́валъ еси́? или́ къ кому́ воз­вы́силъ еси́ гла́съ тво́й, и не воз­дви́глъ еси́ на высоту́ оче́съ тво­и́хъ? ко свято́му Изра́илеву!
  • я́ко посла́ми укори́лъ еси́ Го́спода, ты́ бо ре́клъ еси́: мно́же­с­т­вомъ колесни́цъ а́зъ взыдо́хъ на высоту́ го́ръ и на послѣ́дняя Лива́на, и посѣко́хъ высоту́ ке́дра его́ и добро́ту кипари́сову, и внидо́хъ въ высоту́ ча́сти дубра́вныя
  • и положи́хъ мо́стъ, и опустоши́хъ во́ды и все́ собра́нiе водно́­е:
  • не слы́шалъ ли еси́ издре́вле си́хъ, я́же а́зъ сотвори́хъ? от­ дре́внихъ дні́й совѣща́хъ, ны́нѣ же показа́хъ опустоши́ти язы́ки въ тверды́нехъ и живу́щыя во тве́рдыхъ градѣ́хъ:
  • опусти́хъ ру́цѣ, и изсхо́ша и бы́ша а́ки су́хо сѣ́но на кро́вѣхъ и а́ки тро́скотъ:
  • ны́нѣ же поко́й тво́й и исхо́дъ тво́й и вхо́дъ тво́й а́зъ вѣ́мъ,
  • я́рость же твоя́, е́юже разгнѣ́вал­ся еси́, и огорче́нiе твое́ взы́де ко мнѣ́, и вложу́ брозду́ въ но́здри твоя́ и узду́ во уста́ твоя́, и воз­вращу́ тя путе́мъ, и́мже еси́ при­­ше́лъ.
  • Сiе́ же тебѣ́ зна́менiе: я́ждь сего́ лѣ́та, е́же еси́ всѣ́ялъ, а во второ́е лѣ́то, е́же от­ себе́ расте́тъ: а въ тре́тiе насѣ́яв­ше по́жнете и насадите́ виногра́ды и снѣ́сте плоды́ и́хъ:
  • и бу́дутъ оста́в­шiи во Иуде́и, прорастя́тъ коре́нiе до́лу и сотворя́тъ въ ве́рхъ пло́дъ,
  • я́ко от­ Иерусали́ма бу́дутъ оста́в­шiися и спа́сшiися от­ горы́ Сiо́ни: ре́вность Го́спода Савао́ѳа сотвори́тъ сiя́.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь на царя́ Ассирі́йска: не вни́детъ въ се́й гра́дъ, ниже́ пу́ститъ на́нь стрѣлу́, ниже́ воз­ложи́тъ на́нь щита́, ниже́ огради́тъ о́крестъ его́ огражде́нiя:
  • но путе́мъ, и́мже прiи́де, тѣ́мже воз­врати́т­ся, и во гра́дъ се́й не вни́детъ. Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:
  • защищу́ гра́дъ се́й, е́же спасти́ его́ мене́ ра́ди и ра́ди дави́да раба́ мо­его́.
  • И изы́де а́нгелъ Госпо́день и изби́ от­ полка́ Ассирі́йска сто́ о́смьдесятъ пя́ть ты́сящъ. И воста́в­ше зау́тра, обрѣто́ша вся́ тѣлеса́ ме́ртва.
  • И отъи́де воз­вра́щься сен­нахири́мъ ца́рь Ассирі́йскiй и всели́ся во Ниневі́и.
  • И внегда́ покланя́тися ему́ въ дому́ насара́ху отече­с­т­вонача́лнику сво­ему́, Адрамеле́хъ и сараса́ръ сы́нове его́ уби́ста его́ мечьми́, са́ми же убѣжа́ста во Арме́нiю. И воцари́ся Асорда́нъ сы́нъ его́ вмѣ́сто его́.
  • Когда услышал это царь Езекия, то разодрал одежды свои и покрылся вретищем, и пошел в дом Господень;
  • и послал Елиакима, начальника дворца, и Севну писца, и старших священников, покрытых вретищами, к пророку Исаии, сыну Амосову.
  • И они сказали ему: так говорит Езекия: день скорби и наказания и посрамления день сей, ибо младенцы дошли до отверстия утробы матерней, а силы нет родить.
  • Может быть, услышит Господь Бог твой слова Рабсака, которого послал царь Ассирийский, господин его, хулить Бога живаго и поносить словами, какие слышал Господь, Бог твой; вознеси же молитву об оставшихся, которые находятся еще в живых.
  • И пришли слуги царя Езекии к Исаии.
  • И сказал им Исаия: так скажите господину вашему: так говорит Господь: не бойся слов, которые слышал ты, которыми поносили Меня слуги царя Ассирийского.
  • Вот, Я пошлю в него дух, и он услышит весть, и возвратится в землю свою, и Я поражу его мечом в земле его.
  • И возвратился Рабсак и нашел царя Ассирийского воюющим против Ливны; ибо он слышал, что тот отошел от Лахиса.
  • И услышал он о Тиргаке, царе Ефиопском; ему сказали: вот, он вышел сразиться с тобою. Услышав это, он послал послов к Езекии, сказав:
  • так скажите Езекии, царю Иудейскому: пусть не обманывает тебя Бог твой, на Которого ты уповаешь, думая: «не будет отдан Иерусалим в руки царя Ассирийского».
  • Вот, ты слышал, что сделали цари Ассирийские со всеми землями, положив на них заклятие; ты ли уцелеешь?
  • Боги народов, которых разорили отцы мои, спасли ли их, спасли ли Гозан и Харан, и Рецеф, и сынов Едена, что в Фалассаре?
  • Где царь Емафа и царь Арпада, и царь города Сепарваима, Ены и Иввы?
  • И взял Езекия письмо из руки послов и прочитал его, и пошел в дом Господень, и развернул его Езекия пред лицем Господним;
  • и молился Езекия пред лицем Господним и говорил:
  • Господи Саваоф, Боже Израилев, седящий на Херувимах! Ты один Бог всех царств земли; Ты сотворил небо и землю.
  • Приклони, Господи, ухо Твое и услышь; открой, Господи, очи Твои и воззри, и услышь слова Сеннахирима, который послал поносить Тебя, Бога живаго.
  • Правда, о, Господи! цари Ассирийские опустошили все страны и земли их
  • и побросали богов их в огонь; но это были не боги, а изделие рук человеческих, дерево и камень, потому и истребили их.
  • И ныне, Господи Боже наш, спаси нас от руки его; и узнают все царства земли, что Ты, Господи, Бог один.
  • И послал Исаия, сын Амосов, к Езекии сказать: так говорит Господь, Бог Израилев: о чем ты молился Мне против Сеннахирима, царя Ассирийского, –
  • вот слово, которое Господь изрек о нем: презрит тебя, посмеется над тобою девствующая дочь Сиона, покачает вслед тебя головою дочь Иерусалима.
  • Кого ты порицал и поносил? и на кого возвысил голос и поднял так высоко глаза твои? на Святаго Израилева.
  • Чрез рабов твоих ты порицал Господа и сказал: «со множеством колесниц моих я взошел на высоту гор, на ребра Ливана, и срубил рослые кедры его, отличные кипарисы его, и пришел на самую вершину его, в рощу сада его;
  • и откапывал я, и пил воду; и осушу ступнями ног моих все реки Египетские».
  • Разве не слышал ты, что Я издавна сделал это, в древние дни предначертал это, а ныне выполнил тем, что ты опустошаешь крепкие города, превращая их в груды развалин?
  • И жители их сделались маломощны, трепещут и остаются в стыде; они стали как трава на поле и нежная зелень, как порост на кровлях и опаленный хлеб, прежде нежели выколосился.
  • Сядешь ли ты, выйдешь ли, войдешь ли, Я знаю всё, знаю и дерзость твою против Меня.
  • За твою дерзость против Меня и за то, что надмение твое дошло до ушей Моих, Я вложу кольцо Мое в ноздри твои и удила Мои в рот твой, и возвращу тебя назад тою же дорогою, которою ты пришел.
  • И вот, тебе, Езекия, знамение: ешьте в этот год выросшее от упавшего зерна, и на другой год – самородное; а на третий год сейте и жните, и садите виноградные сады, и ешьте плоды их.
  • И уцелевший в доме Иудином остаток пустит опять корень внизу и принесет плод вверху,
  • ибо из Иерусалима произойдет остаток, и спасенное – от горы Сиона. Ревность Господа Саваофа соделает это.
  • Посему так говорит Господь о царе Ассирийском: «не войдет он в этот город и не бросит туда стрелы́, и не приступит к нему со щитом, и не насыплет против него вала.
  • По той же дороге, по которой пришел, возвратится, а в город сей не войдет, говорит Господь.
  • Я буду охранять город сей, чтобы спасти его ради Себя и ради Давида, раба Моего».
  • И вышел Ангел Господень и поразил в стане Ассирийском сто восемьдесят пять тысяч человек. И встали поутру, и вот, всё тела мертвые.
  • И отступил, и пошел, и возвратился Сеннахирим, царь Ассирийский, и жил в Ниневии.
  • И когда он поклонялся в доме Нисроха, бога своего, Адрамелех и Шарецер, сыновья его, убили его мечом, а сами убежали в землю Араратскую. И воцарился Асардан, сын его, вместо него.
  • Aconteció, pues, que cuando el rey Ezequías oyó esto rasgó sus vestidos y cubierto de ropas ásperas vino a la casa de Jehová.
  • Y envió a Eliaquim, el mayordomo; a Sebna, el escriba, y a los ancianos de los sacerdotes, cubiertos de ropas ásperas, a ver al profeta Isaías hijo de Amoz.
  • Ellos le dijeron:

    —Esto ha dicho Ezequías: “Día de angustia, de castigo y de deshonra es este día, porque los hijos han llegado hasta el punto de nacer, pero la que da a luz no tiene fuerzas.

  • Quizá ha escuchado Jehová, tu Dios, las palabras del copero mayor, al cual el rey de Asiria, su señor, envió para blasfemar contra el Dios vivo; y él lo castigará por las palabras que Jehová, tu Dios, haya escuchado. Eleva, pues, una oración tú por el resto que aún ha quedado.”
  • Vinieron, pues, los siervos de Ezequías a Isaías.
  • Y les dijo Isaías:

    —Decid a vuestro señor que así ha dicho Jehová: “No temas por las palabras que has oído, con las cuales han blasfemado contra mí los siervos del rey de Asiria.

  • He aquí que yo pondré en él un espíritu, oirá un rumor y se volverá a su tierra; y haré que en su tierra perezca a espada.”
  • Vuelto, pues, el copero mayor, halló al rey de Asiria que combatía contra Libna, porque ya había oído que se había apartado de Laquis.
  • Pero oyó decir de Tirhaca, rey de Etiopía: «He aquí que ha salido para hacerte guerra», y al oírlo envió embajadores a Ezequías, diciéndoles:
  • «Así diréis a Ezequías, rey de Judá: “No te engañe tu Dios, en quien tú confías, diciendo: ‘Jerusalén no será entregada en manos del rey de Asiria.’
  • He aquí que tú has oído lo que han hecho los reyes de Asiria a todas las tierras, que las han destruido. ¿Y escaparás tú?
  • ¿Acaso libraron sus dioses a las naciones que destruyeron mis antepasados, a Gozán, Harán, Resef y a los hijos de Edén que moraban en Telasar?
  • ¿Dónde está el rey de Hamat, el rey de Arfad, el rey de la ciudad de Sefarvaim, el de Hena y el de Iva?”»
  • Tomó Ezequías las cartas de manos de los embajadores y las leyó. Luego subió a la casa de Jehová y las extendió delante de Jehová.
  • Entonces Ezequías oró a Jehová diciendo:
  • «Jehová de los ejércitos, Dios de Israel, que moras entre los querubines, sólo tú eres Dios de todos los reinos de la tierra; tú hiciste los cielos y la tierra.
  • Inclina, Jehová, tu oído, y oye; abre, Jehová, tus ojos, y mira. Escucha todas las palabras que Senaquerib ha enviado a decir, para blasfemar contra el Dios viviente.
  • Ciertamente, Jehová, los reyes de Asiria han destruido todas las tierras y sus comarcas
  • y han entregado los dioses de ellos al fuego, porque no eran dioses sino obra de manos de hombre, madera y piedra; por eso los destruyeron.
  • Ahora pues, Jehová, Dios nuestro, líbranos de sus manos, para que todos los reinos de la tierra conozcan que sólo tú eres Jehová.»
  • Entonces Isaías hijo de Amoz, envió a decir a Ezequías:

    —Así ha dicho Jehová, Dios de Israel, acerca de lo que me rogaste sobre Senaquerib, rey de Asiria.

  • Éstas son las palabras que Jehová ha hablado contra él:

    “La virgen hija de Sión
    te menosprecia, se burla de ti;
    a tus espaldas mueve su cabeza
    la hija de Jerusalén.
  • ¿A quién ultrajaste y contra quién blasfemaste?
    ¿Contra quién has alzado tu voz
    y levantado tus ojos con altivez?
    ¡Contra el Santo de Israel!
  • Por medio de tus siervos
    has ultrajado al Señor
    y has dicho: ‘Con la multitud de mis carros
    subiré a las alturas de los montes,
    a las laderas del Líbano;
    cortaré sus altos cedros,
    sus cipreses escogidos;
    llegaré hasta sus más elevadas cumbres,
    a su bosque más frondoso.
  • Yo cavé y bebí las aguas,
    y con las pisadas de mis pies
    secaré todos los ríos de Egipto.’
  • ¿No has oído decir
    que desde tiempos antiguos yo lo hice,
    que desde los días de la antigüedad lo tengo planeado?
    Pues ahora lo he hecho venir.
    Y tú estás puesto para reducir las ciudades fortificadas
    a montones de escombros.
  • Sus moradores fueron de corto poder.
    Acobardados y confusos,
    fueron como hierba del campo
    y hortaliza verde,
    como heno de los terrados,
    que antes de sazón se seca.
  • He conocido tu condición,
    tu salida y tu entrada,
    y tu furor contra mí.
  • Porque contra mí te airaste
    y tu arrogancia ha llegado a mis oídos;
    pondré, pues, mi garfio en tu nariz
    y mi freno en tus labios,
    y te haré volver por el camino
    por donde viniste.”

  • »Esto te será por señal:
    Comeréis este año lo que nace de suyo,
    el año segundo lo que nace de suyo,
    pero el tercer año sembraréis y segaréis,
    plantaréis viñas y comeréis su fruto.
  • Y los que hayan quedado de la casa de Judá,
    y los que hayan escapado,
    volverán a echar raíz abajo
    y darán fruto arriba.
  • Porque de Jerusalén saldrá un resto
    y del monte Sión los sobrevivientes.
    El celo de Jehová de los ejércitos hará esto.
  • Por tanto, así dice Jehová acerca del rey de Asiria:
    “No entrará en esta ciudad
    ni arrojará saeta en ella;
    no vendrá delante de ella con escudo
    ni levantará contra ella baluarte.
  • Por el camino que vino, volverá
    y no entrará en esta ciudad,
    dice Jehová.
  • Porque yo ampararé a esta ciudad para salvarla,
    por amor a mí mismo y por amor a David, mi siervo.”

  • Y salió el ángel de Jehová y mató a ciento ochenta y cinco mil en el campamento de los asirios; y cuando se levantaron por la mañana, todo era cadáveres.
  • Entonces Senaquerib, rey de Asiria, se fue y se estableció en Nínive.
  • Y aconteció que mientras adoraba en el templo de Nisroc, su dios, sus hijos Adramelec y Sarezer lo mataron a espada, y huyeron a la tierra de Ararat. Y reinó en su lugar Esar-hadón, su hijo.



  • 希 西 家 王 听 见 , 就 撕 裂 衣 服 , 披 上 麻 布 , 进 了 耶 和 华 的 殿 。
  • 使 家 宰 以 利 亚 敬 , 和 书 记 舍 伯 那 , 并 祭 司 中 的 长 老 , 都 披 上 麻 布 , 去 见 亚 摩 斯 的 儿 子 先 知 以 赛 亚 。
  • 对 他 说 , 希 西 家 如 此 说 , 今 日 是 急 难 , 责 罚 , 凌 辱 的 日 子 , 就 如 妇 人 将 要 生 产 婴 孩 , 却 没 有 力 量 生 产 。
  • 或 者 耶 和 华 你 的 神 , 听 见 拉 伯 沙 基 的 话 , 就 是 他 主 人 亚 述 王 打 发 他 来 辱 骂 永 生 神 的 话 。 耶 和 华 你 的 神 , 听 见 这 话 就 要 发 斥 责 , 故 此 求 你 为 馀 剩 的 民 , 扬 声 祷 告 。
  • 希 西 家 王 的 臣 仆 , 就 去 见 以 赛 亚 ,
  • 以 赛 亚 对 他 们 说 , 要 这 样 对 你 们 的 主 人 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 你 听 见 亚 述 王 的 仆 人 亵 渎 我 的 话 , 不 要 惧 怕 。
  • 我 必 惊 动 ( 原 文 作 使 灵 进 入 ) 他 的 心 , 他 要 听 见 风 声 就 归 回 本 地 , 我 必 使 他 在 那 里 倒 在 刀 下 。
  • 拉 伯 沙 基 回 去 , 正 遇 见 亚 述 王 攻 打 立 拿 。 原 来 他 早 听 见 亚 述 王 拔 营 离 开 拉 吉 。
  • 亚 述 王 听 见 人 论 古 实 王 特 哈 加 说 , 他 出 来 与 你 争 战 。 亚 述 王 一 听 见 , 就 打 发 使 者 去 见 希 西 家 , 吩 咐 他 们 说 。
  • 你 们 对 犹 大 王 希 西 家 如 此 说 , 不 要 听 你 所 倚 靠 的 神 欺 哄 你 , 说 , 耶 路 撒 冷 必 不 交 在 亚 述 王 的 手 中 。
  • 你 总 听 说 亚 述 诸 王 向 列 国 所 行 的 , 乃 是 尽 行 灭 绝 , 难 道 你 还 能 得 救 麽 。
  • 我 列 祖 所 毁 灭 的 , 就 是 歌 散 , 哈 兰 , 利 色 , 和 属 提 拉 撒 的 伊 甸 人 。 这 些 国 的 神 , 何 曾 拯 救 这 些 国 呢 。
  • 哈 马 的 王 , 亚 珥 拔 的 王 , 西 法 瓦 音 城 的 王 , 希 拿 和 以 瓦 的 王 , 都 在 那 里 呢 。
  • 希 西 家 从 使 者 手 里 接 过 书 信 来 , 看 完 了 , 就 上 耶 和 华 的 殿 , 将 书 信 在 耶 和 华 面 前 晒 开 。
  • 希 西 家 向 耶 和 华 祷 告 说 ,
  • 坐 在 二 基 路 伯 上 万 军 之 耶 和 华 以 色 列 的 神 阿 , 你 , 惟 有 你 , 是 天 下 万 国 的 神 。 你 曾 创 造 天 地 。
  • 耶 和 华 阿 , 求 你 侧 耳 而 听 。 耶 和 华 阿 , 求 你 睁 眼 而 看 。 要 听 西 拿 基 立 的 一 切 话 , 他 是 打 发 使 者 来 辱 骂 永 生 的 神 的 。
  • 耶 和 华 阿 , 亚 述 诸 王 果 然 使 列 国 , 和 列 国 之 地 变 为 荒 凉 。
  • 将 列 国 的 神 像 都 扔 在 火 里 , 因 为 他 本 不 是 神 , 乃 是 人 手 所 造 的 , 是 木 头 , 石 头 的 , 所 以 灭 绝 他 。
  • 耶 和 华 我 们 的 神 阿 , 现 在 求 你 救 我 们 脱 离 亚 述 王 的 手 , 使 天 下 万 国 都 知 道 惟 有 你 是 耶 和 华 。
  • 亚 摩 斯 的 儿 子 以 赛 亚 , 就 打 发 人 去 见 希 西 家 说 , 耶 和 华 以 色 列 的 神 如 此 说 , 你 既 然 求 我 攻 击 亚 述 王 西 拿 基 立 ,
  • 所 以 耶 和 华 论 他 这 样 说 , 锡 安 的 处 女 藐 视 你 , 嗤 笑 你 , 耶 路 撒 冷 的 女 子 向 你 摇 头 。
  • 你 辱 骂 谁 , 亵 渎 谁 , 扬 起 声 来 , 高 举 眼 目 攻 击 谁 呢 , 乃 是 攻 击 以 色 列 的 圣 者 。
  • 你 藉 你 的 臣 仆 辱 骂 主 , 说 , 我 率 领 许 多 战 车 上 山 顶 , 到 利 巴 嫩 极 深 之 处 , 我 要 砍 伐 其 中 高 大 的 香 柏 树 , 和 佳 美 的 松 树 , 我 必 上 极 高 之 处 , 进 入 肥 田 的 树 林 。
  • 我 已 经 挖 井 喝 水 , 我 必 用 脚 掌 踏 乾 埃 及 的 一 切 河 。
  • 耶 和 华 说 , 你 岂 没 有 听 见 我 早 先 所 作 的 古 时 所 立 的 麽 , 现 在 藉 你 使 坚 固 城 荒 废 , 变 为 乱 堆 。
  • 所 以 其 中 的 居 民 力 量 甚 小 , 惊 惶 羞 愧 。 他 们 像 野 草 , 像 青 菜 , 如 房 顶 上 的 草 , 又 如 田 间 未 长 成 的 禾 稼 。
  • 你 坐 下 , 你 出 去 , 你 进 来 , 你 向 我 发 烈 怒 , 我 都 知 道 。
  • 因 你 向 我 发 烈 怒 , 又 因 你 狂 傲 的 话 达 到 我 耳 中 , 我 就 要 用 钩 子 钩 上 你 的 鼻 子 , 把 嚼 环 放 在 你 口 里 , 使 你 从 原 路 转 回 去 。
  • 以 色 列 人 哪 , 我 赐 你 们 一 个 证 据 , 你 们 今 年 要 吃 自 生 的 , 明 年 也 要 吃 自 长 的 , 至 于 后 年 , 你 们 要 耕 种 收 割 , 栽 植 葡 萄 园 , 吃 其 中 的 果 子 。
  • 犹 大 家 所 逃 脱 剩 馀 的 , 仍 要 往 下 札 根 , 向 上 结 果 。
  • 必 有 馀 剩 的 民 , 从 耶 路 撒 冷 而 出 , 必 有 逃 脱 的 人 , 从 锡 安 而 来 。 万 军 之 耶 和 华 的 热 心 必 成 就 这 事 。
  • 所 以 耶 和 华 论 亚 述 王 如 此 说 , 他 必 不 得 来 到 这 城 , 也 不 在 这 里 射 箭 , 不 得 拿 盾 牌 到 城 前 , 也 不 筑 垒 攻 城 。
  • 他 从 那 条 路 来 , 必 从 那 条 路 回 去 , 必 不 得 来 到 这 城 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 因 我 为 自 己 的 缘 故 , 又 为 我 仆 人 大 卫 的 缘 故 , 必 保 护 拯 救 这 城 。
  • 耶 和 华 的 使 者 出 去 , 在 亚 述 营 中 杀 了 十 八 万 五 千 人 。 清 早 有 人 起 来 一 看 , 都 是 死 尸 了 。
  • 亚 述 王 西 拿 基 立 , 就 拔 营 回 去 , 住 在 尼 尼 微 。
  • 一 日 在 他 的 神 , 尼 斯 洛 庙 里 叩 拜 , 他 儿 子 亚 得 米 勒 , 和 沙 利 色 , 用 刀 杀 了 他 , 就 逃 到 亚 拉 腊 地 。 他 儿 子 以 撒 哈 吨 接 续 他 作 王 。
  • І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому…
  • І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
  • І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги!
    Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
  • Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться…
  • І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
  • І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.
  • Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю.
    І Я вражу його мечем у його краї!
  • І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
  • І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою!
    І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:
  • Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
  • Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
  • Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
  • Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
  • І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім.
    І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
  • І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:
  • Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах!
    Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
  • Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй!
    Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
  • Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.
  • І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
  • А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
  • І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
  • Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
  • Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі?
    На Святого Ізраїлевого!
  • Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,
  • я копаю та п́ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
  • Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив?
    Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.
  • А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло…
  • І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
  • За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
  • А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
  • А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
  • Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон.
    Ревність Господа Саваота зробить це.
  • Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.
  • Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
  • І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!
  • І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п́ять тисяч.
    І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві…
  • А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.
  • І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар́ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат…
    А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.