Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
38:4
38:6
38:7
38:9
38:10
38:11
38:14
38:15
38:16
38:19
см.:4Цар.20:18;
38:21
Бы́сть же въ то́ вре́мя, разболѣ́ся езекі́а до сме́рти. И прiи́де къ нему́ Иса́iа проро́къ сы́нъ Амо́совъ и рече́ къ нему́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: устро́й о до́мѣ твое́мъ, умира́еши бо ты́ и не бу́деши жи́въ.
И обрати́ езекі́а лице́ свое́ ко стѣнѣ́ и помоли́ся ко Го́сподеви глаго́ля:
помяни́, Госпо́дь, ка́ко ходи́хъ предъ тобо́ю со и́стиною и се́рдцемъ и́стиннымъ, и уго́дная предъ тобо́ю сотвори́хъ. И пла́кася езекі́а пла́чемъ вели́кимъ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко Иса́iи глаго́ля:
иди́ и рцы́ езекі́и: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ дави́да отца́ твоего́: услы́шахъ моли́тву твою́ и ви́дѣхъ сле́зы твоя́, се́, прилага́ю къ лѣ́томъ твои́мъ лѣ́тъ пятьна́десять,
и от руки́ царя́ Ассирі́йска изба́влю тя́ и гра́дъ се́й, и защищу́ о гра́дѣ се́мъ:
сiе́ же тебѣ́ зна́менiе от Го́спода, я́ко Бо́гъ сотвори́тъ глаго́лъ се́й, я́коже глаго́ла:
се́, а́зъ возвращу́ сѣ́нь степе́ней, и́миже сни́де со́лнце де́сять степе́ней до́му отца́ твоего́, возвращу́ со́лнце де́сять степе́ней, и́миже сни́де сѣ́нь. И взы́де со́лнце де́сять степе́ней, и́миже сни́де сѣ́нь.
Моли́тва езекі́и царя́ Иуде́йска, егда́ болѣ́ и воста́ от неду́га своего́.
А́зъ реко́хъ въ высотѣ́ дні́й мои́хъ: пойду́ во врата́ а́дова, оста́влю лѣ́та про́чая.
Реко́хъ: ктому́ не узрю́ спасе́нiя Бо́жiя на земли́ живы́хъ, ктому́ не узрю́ спасе́нiя Изра́илева на земли́, ктому́ не узрю́ человѣ́ка со живу́щими:
оста́хъ от сродства́ моего́, оста́вихъ про́чее живота́ моего́, изы́де и отъи́де от мене́ а́ки разруша́яй ку́щу поткну́вый: а́ки платно́ ду́хъ мо́й во мнѣ́ бы́сть, тка́телницѣ приближа́ющейся отрѣ́зати.
Въ то́й де́нь пре́данъ бы́хъ до зау́тра а́ки льву́, та́ко сокруши́ вся́ ко́сти моя́: от дне́ бо до но́щи пре́данъ бы́хъ.
Я́ко ла́стовица, та́ко возопiю́, и я́ко го́лубь, та́ко поучу́ся: исчезо́стѣ бо о́чи мои́, е́же взира́ти на высоту́ небе́сную ко Го́споду, и́же изба́ви мя́ и отъя́ болѣ́знь души́ моея́:
и то́й сотвори́ путево́дство во вся́ лѣ́та моя́.
Го́споди, о то́й бо возвѣсти́ся тебѣ́, и воздви́глъ еси́ дыха́нiе мое́, и утѣ́шився ожи́хъ.
Изба́вилъ бо еси́ ду́шу мою́, да не поги́бнетъ, и заве́рглъ еси́ за мя́ вся́ грѣхи́ моя́.
Не похва́лятъ бо тебе́, и́же во а́дѣ, ни уме́ршiи возблагословя́тъ тя́, и не надѣ́ются, и́же во а́дѣ, ми́лости твоея́.
Живі́и же возблагословя́тъ тя́, я́коже и а́зъ: отдне́сь бо дѣ́ти сотворю́, я́же возвѣстя́тъ пра́вду твою́,
Го́споди спасе́нiя моего́: и не преста́ну благословя́ тя съ пѣ́снiю вся́ дни́ живота́ моего́ пря́мо до́му Бо́жiю.
И рече́ Иса́iа ко езекі́и: возми́ от смо́квiй и сотри́, и приложи́ пла́стырь на я́зву и здра́въ бу́деши.
И рече́ езекі́а: сiе́ зна́менiе, я́ко взы́ду въ до́мъ Бо́жiй.
В то время заболел Езекия смертельно, и пришел к нему Исаия, пророк, сын Амосов, и сказал ему: так говорит Господь: сделай завещание о доме твоем, ибо ты умираешь и не будешь жив.
И обратил Езекия лицо свое к стене и помолился Господу, говоря:
«Помяни Господи, что я ходил пред Тобою верно и с истинным сердцем и делал угодное пред Тобою». И горько восплакал Езекия.
И было слово Господне к Исаии и сказано:
Иди и скажи Езекии: так говорит Господь Бог Давида, отца твоего: Я услышал молитву твою и увидел слезы твои, вот прибавляю к летам твоим пятнадцать лет.
И от руки царя Ассирийского избавлю тебя и город сей и защищу город сей.
И вот тебе знамение от Господа, что Бог исполнит слово это, которое Он изрек:
Вот Я возвращу тень на ступенях, по коим прошло солнце на десять ступеней дома отца твоего; возвращу солнце на десять ступеней, по коим прошла тень. И поднялось (обратно) солнце на десять ступеней, по которым (уже) прошла тень.
Молитва Езекии, царя Иудейского, когда он болел и востал от болезни своей:
Я сказал на высоте дней моих: пойду во врата ада, лишусь остатка лет (жизни).
Я сказал: более не увижу спасения Божия на земле живых, более не увижу спасения Израилева на земле, более не увижу человека среди живых.
Лишаюсь родства моего, лишаюсь остатка жизни моей, вышел и ушел от меня, как водрузивший палатку при разрушении ее; дух мой стал подобен полотну (на станке), когда приближается ткательница обрезать его.
В тот день я был предан до утра как бы льву, так все кости мои Он сокрушил, ибо от утра до ночи я был предан.
Как ласточка я издавал звуки, как голубь я стонал, ибо не могли смотреть глаза мои на высоту небесную к Господу, Который избавил меня и отнял болезнь души моей.
И Он стал путеводителем во все годы мои.
Господи! О ней возвещено было Тебе, и Ты восстановил дыхание мое, и я, утешившись, ожил.
Ибо Ты избавил душу мою, чтобы она не погибла, и бросил за хребет мой все грехи мои.
Ибо не восхвалят Тебя находящиеся во аде, и умершие не благословят Тебя, и находящиеся во аде не будут уповать на милость Твою.
Живые же благословят Тебя, как и я, ибо отныне я заставлю детей возвещать правду Твою.
Господи спасения моего! И я не престану славословить Тебя с песнию все дни жизни моей пред домом Божиим.
И сказал Исаия Езекии: сделай из смокв пласт, и сотри, и приложи его на язву, и будешь здоров.
И сказал Езекия: вот знамение, что я взойду в дом Божий.
ἐγένετο δὲ ἐν τῷ καιρῷ ἐκείνῳ ἐμαλακίσθη Εζεκιας ἕως θανάτου καὶ ἦλθεν πρὸς αὐτὸν Ησαιας υἱὸς Αμως ὁ προφήτης καὶ εἶπεν πρὸς αὐτόν τάδε λέγει κύριος τάξαι περὶ τοῦ οἴκου σου ἀποθνῄσκεις γὰρ σὺ καὶ οὐ ζήσῃ
καὶ ἀπέστρεψεν Εζεκιας τὸ πρόσωπον αὐτοῦ πρὸς τὸν τοῖχον καὶ προσηύξατο πρὸς κύριον
λέγων μνήσθητι κύριε ὡς ἐπορεύθην ἐνώπιόν σου μετὰ ἀληθείας ἐν καρδίᾳ ἀληθινῇ καὶ τὰ ἀρεστὰ ἐνώπιόν σου ἐποίησα καὶ ἔκλαυσεν Εζεκιας κλαυθμῷ μεγάλῳ
καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου πρὸς Ησαιαν λέγων
πορεύθητι καὶ εἰπὸν Εζεκια τάδε λέγει κύριος ὁ θεὸς Δαυιδ τοῦ πατρός σου ἤκουσα τῆς φωνῆς τῆς προσευχῆς σου καὶ εἶδον τὰ δάκρυά σου ἰδοὺ προστίθημι πρὸς τὸν χρόνον σου ἔτη δέκα πέντε
καὶ ἐκ χειρὸς βασιλέως ᾿Ασσυρίων σώσω σε καὶ ὑπὲρ τῆς πόλεως ταύτης ὑπερασπιῶ
τοῦτο δέ σοι τὸ σημεῖον παρὰ κυρίου ὅτι ὁ θεὸς ποιήσει τὸ ῥῆμα τοῦτο
τὴν σκιὰν τῶν ἀναβαθμῶν οὓς κατέβη ὁ ἥλιος τοὺς δέκα ἀναβαθμοὺς τοῦ οἴκου τοῦ πατρός σου ἀποστρέψω τὸν ἥλιον τοὺς δέκα ἀναβαθμούς καὶ ἀνέβη ὁ ἥλιος τοὺς δέκα ἀναβαθμούς οὓς κατέβη ἡ σκιά
προσευχὴ Εζεκιου βασιλέως τῆς Ιουδαίας ἡνίκα ἐμαλακίσθη καὶ ἀνέστη ἐκ τῆς μαλακίας αὐτοῦ
ἐγὼ εἶπα ἐν τῷ ὕψει τῶν ἡμερῶν μου ἐν πύλαις ᾅδου καταλείψω τὰ ἔτη τὰ ἐπίλοιπα
εἶπα οὐκέτι μὴ ἴδω τὸ σωτήριον τοῦ θεοῦ ἐπὶ τῆς γῆς οὐκέτι μὴ ἴδω ἄνθρωπον
ἐκ τῆς συγγενείας μου κατέλιπον τὸ λοιπὸν τῆς ζωῆς μου ἐξῆλθεν καὶ ἀπῆλθεν ἀπ᾿ ἐμοῦ ὥσπερ ὁ καταλύων σκηνὴν πήξας τὸ πνεῦμά μου παρ᾿ ἐμοὶ ἐγένετο ὡς ἱστὸς ἐρίθου ἐγγιζούσης ἐκτεμεῖν ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ παρεδόθην
ἕως πρωὶ ὡς λέοντι οὕτως τὰ ὀστᾶ μου συνέτριψεν ἀπὸ γὰρ τῆς ἡμέρας ἕως τῆς νυκτὸς παρεδόθην
ὡς χελιδών οὕτως φωνήσω καὶ ὡς περιστερά οὕτως μελετήσω ἐξέλιπον γάρ μου οἱ ὀφθαλμοὶ τοῦ βλέπειν εἰς τὸ ὕψος τοῦ οὐρανοῦ πρὸς τὸν κύριον ὃς ἐξείλατό με
καὶ ἀφείλατό μου τὴν ὀδύνην τῆς ψυχῆς
κύριε περὶ αὐτῆς γὰρ ἀνηγγέλη σοι καὶ ἐξήγειράς μου τὴν πνοήν καὶ παρακληθεὶς ἔζησα
εἵλου γάρ μου τὴν ψυχήν ἵνα μὴ ἀπόληται καὶ ἀπέρριψας ὀπίσω μου πάσας τὰς ἁμαρτίας μου
οὐ γὰρ οἱ ἐν ᾅδου αἰνέσουσίν σε οὐδὲ οἱ ἀποθανόντες εὐλογήσουσίν σε οὐδὲ ἐλπιοῦσιν οἱ ἐν ᾅδου τὴν ἐλεημοσύνην σου
οἱ ζῶντως εὐλογήσουσίν σε ὃν τρόπον κἀγώ ἀπὸ γὰρ τῆς σήμερον παιδία ποιήσω ἃ ἀναγγελοῦσιν τὴν δικαιοσύνην σου
κύριε τῆς σωτηρίας μου καὶ οὐ παύσομαι εὐλογῶν σε μετὰ ψαλτηρίου πάσας τὰς ἡμέρας τῆς ζωῆς μου κατέναντι τοῦ οἴκου τοῦ θεοῦ
καὶ εἶπεν Ησαιας πρὸς Εζεκιαν λαβὲ παλάθην ἐκ σύκων καὶ τρῖψον καὶ κατάπλασαι καὶ ὑγιὴς ἔσῃ
καὶ εἶπεν Εζεκιας τοῦτο τὸ σημεῖον ὅτι ἀναβήσομαι εἰς τὸν οἶκον κυρίου τοῦ θεοῦ
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Тими днями смертельно захворів був Єзекія.
І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити…
І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити…
І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх!
І заплакав Єзекія ревним плачем!
І заплакав Єзекія ревним плачем!
І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою!
Ось Я додаю до днів твоїх п́ятнадцять літ,
Ось Я додаю до днів твоїх п́ятнадцять літ,
і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів.
І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму…
Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини…
Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет;
я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі…
я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі…
Я кричав аж до ранку…
Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною…
Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною…
Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб;
заниділи очі мої, визираючи до високости…
Господи, причавлений я, поручися за мене!
заниділи очі мої, визираючи до високости…
Господи, причавлений я, поручися за мене!
Що маю сказати?
А що Він сказав був мені, те й вчинив.
Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
А що Він сказав був мені, те й вчинив.
Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!
Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти…
Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!
А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!
А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?