Скрыть
38:4
38:6
38:7
38:9
38:10
38:11
38:14
38:15
38:16
38:21
Церковнославянский (рус)
Бы́сть же въ то́ вре́мя, разболѣ́ся езекі́а до сме́рти. И прiи́де къ нему́ Иса́iа проро́къ сы́нъ Амо́совъ и рече́ къ нему́: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: устро́й о до́мѣ тво­е́мъ, умира́еши бо ты́ и не бу́деши жи́въ.
И обрати́ езекі́а лице́ свое́ ко стѣнѣ́ и помоли́ся ко Го́сподеви глаго́ля:
помяни́, Госпо́дь, ка́ко ходи́хъ предъ тобо́ю со и́стиною и се́рдцемъ и́стин­нымъ, и уго́дная предъ тобо́ю сотвори́хъ. И пла́кася езекі́а пла́чемъ вели́кимъ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко Иса́iи глаго́ля:
иди́ и рцы́ езекі́и: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ дави́да отца́ тво­его́: услы́шахъ моли́тву твою́ и ви́дѣхъ сле́зы твоя́, се́, при­­лага́ю къ лѣ́томъ тво­и́мъ лѣ́тъ пять­на́­де­сять,
и от­ руки́ царя́ Ассирі́йска изба́влю тя́ и гра́дъ се́й, и защищу́ о гра́дѣ се́мъ:
сiе́ же тебѣ́ зна́менiе от­ Го́спода, я́ко Бо́гъ сотвори́тъ глаго́лъ се́й, я́коже глаго́ла:
се́, а́зъ воз­вращу́ сѣ́нь степе́ней, и́миже сни́де со́лнце де́сять степе́ней до́му отца́ тво­его́, воз­вращу́ со́лнце де́сять степе́ней, и́миже сни́де сѣ́нь. И взы́де со́лнце де́сять степе́ней, и́миже сни́де сѣ́нь.
Моли́тва езекі́и царя́ Иуде́йска, егда́ болѣ́ и воста́ от­ неду́га сво­его́.
А́зъ реко́хъ въ высотѣ́ дні́й мо­и́хъ: пойду́ во врата́ а́дова, оста́влю лѣ́та про́чая.
Реко́хъ: ктому́ не узрю́ спасе́нiя Бо́жiя на земли́ живы́хъ, ктому́ не узрю́ спасе́нiя Изра́илева на земли́, ктому́ не узрю́ человѣ́ка со живу́щими:
оста́хъ от­ срод­ст­ва́ мо­его́, оста́вихъ про́чее живота́ мо­его́, изы́де и отъи́де от­ мене́ а́ки разруша́яй ку́щу поткну́вый: а́ки платно́ ду́хъ мо́й во мнѣ́ бы́сть, тка́телницѣ при­­ближа́ющейся от­рѣ́зати.
Въ то́й де́нь пре́данъ бы́хъ до зау́тра а́ки льву́, та́ко сокруши́ вся́ ко́сти моя́: от­ дне́ бо до но́щи пре́данъ бы́хъ.
Я́ко ла́стовица, та́ко возопiю́, и я́ко го́лубь, та́ко по­учу́ся: исчезо́стѣ бо о́чи мо­и́, е́же взира́ти на высоту́ небе́сную ко Го́споду, и́же изба́ви мя́ и отъ­я́ болѣ́знь души́ мо­ея́:
и то́й сотвори́ путево́д­ст­во во вся́ лѣ́та моя́.
Го́споди, о то́й бо воз­вѣсти́ся тебѣ́, и воз­дви́глъ еси́ дыха́нiе мое́, и утѣ́шився ожи́хъ.
Изба́вилъ бо еси́ ду́шу мою́, да не поги́бнетъ, и заве́рглъ еси́ за мя́ вся́ грѣхи́ моя́.
Не похва́лятъ бо тебе́, и́же во а́дѣ, ни уме́ршiи воз­благословя́тъ тя́, и не надѣ́ют­ся, и́же во а́дѣ, ми́лости тво­ея́.
Живі́и же воз­благословя́тъ тя́, я́коже и а́зъ: от­дне́сь бо дѣ́ти сотворю́, я́же воз­вѣстя́тъ пра́вду твою́,
Го́споди спасе́нiя мо­его́: и не преста́ну благословя́ тя съ пѣ́снiю вся́ дни́ живота́ мо­его́ пря́мо до́му Бо́жiю.
И рече́ Иса́iа ко езекі́и: воз­ми́ от­ смо́квiй и сотри́, и при­­ложи́ пла́стырь на я́зву и здра́въ бу́деши.
И рече́ езекі́а: сiе́ зна́менiе, я́ко взы́ду въ до́мъ Бо́жiй.
Украинский (Огієнко)
Тими днями смертельно захворів був Єзекія.
І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити…
І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх!
І заплакав Єзекія ревним плачем!
І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою!
Ось Я додаю до днів твоїх п́ятнадцять літ,
і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів.
І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму…
Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини…
Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет;
я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі…
Я кричав аж до ранку…
Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною…
Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб;
заниділи очі мої, визираючи до високости…
Господи, причавлений я, поручися за мене!
Що маю сказати?
А що Він сказав був мені, те й вчинив.
Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!
Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти…
Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!
А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!
А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
Латинский (Nova Vulgata)
In diebus illis aegrotavit Ezechias usque ad mortem. Et introivit ad eum Isaias filius Amos propheta et dixit ei: «Haec dicit Dominus: Dispone domui tuae, quia morieris tu et non vives".
Et convertit Ezechias faciem suam ad parietem et oravit ad Dominum
et dixit: «Obsecro, Domine; memento, quaeso, quomodo ambulaverim coram te in veritate et in corde perfecto et, quod bonum est in oculis tuis, fecerim». Et flevit Ezechias fletu magno.
Et factum est verbum Domini ad Isaiam dicens:
«Vade et dic Ezechiae: "Haec dicit Dominus, Deus David patris tui: Audivi orationem tuam, vidi lacrimas tuas; ecce ego adiciam super dies tuos quindecim annos
et de manu regis Assyriorum eruam te et civitatem istam et protegam hanc civitatem".
Hoc autem tibi erit signum a Domino quia faciet Dominus verbum hoc, quod locutus est:
Ecce ego reverti faciam umbram graduum, per quos descenderat in horologio Achaz in sole retrorsum decem gradibus». Et reversus est sol decem gradibus per gradus, quos descenderat.
Scriptura Ezechiae regis Iudae, cum aegrotasset et convaluisset de infirmitate sua:
«Ego dixi: In dimidio dierum meorum vadam ad portas inferi; quaesivi residuum annorum meorum.
Dixi: Non videbo Dominum Deum in terra viventium, non aspiciam hominem ultra inter habitatores orbis.
Habitaculum meum ablatum est et abductum longe a me quasi tabernaculum pastorum; convolvit sicut textor vitam meam; de stamine succidit me. De mane usque ad vesperam confecisti me.
Prostratus sum usque ad mane, quasi leo sic conterit omnia ossa mea; de mane usque ad vesperam confecisti me.
Sicut pullus hirundinis, sic mussitabo, meditabor ut columba; attenuati sunt oculi mei suspicientes in excelsum. Domine, vim patior, sponde pro me.
Quid dicam, aut quid respondebit mihi? Ipse fecit! Incedam per omnes annos meos in amaritudine animae meae.
Domine, in te sperat cor meum; vivat spiritus meus, sana me et vivifica me;
ecce in pacem versa est amaritudo mea. Tu autem eruisti animam meam a fovea consumptionis, proiecisti enim post tergum tuum omnia peccata mea.
Quia non infernus confitebitur tibi, neque mors laudabit te; non exspectabunt, qui descendunt in lacum, veritatem tuam.
Vivens, vivens ipse confitebitur tibi, sicut et ego hodie; pater filiis notam faciet veritatem tuam.
Domine, salvum me fac, et ad sonum citharae cantabimus cunctis diebus vitae nostrae in domo Domini».
Et iussit Isaias, ut tollerent massam de ficis et cataplasmarent super vulnus, et sanaretur.
Et dixit Ezechias: «Quod erit signum quia ascendam in domum Domini?".
في تلك الايام مرض حزقيا للموت. فجاء اليه اشعياء بن آموص النبي وقال له. هكذا يقول الرب اوص بيتك لانك تموت ولا تعيش.
فوجه حزقيا وجهه الى الحائط وصلى الى الرب
وقال. آه يا رب اذكر كيف سرت امامك بالامانة وبقلب سليم وفعلت الحسن في عينيك. وبكى حزقيا بكاء عظيما
فصار قول الرب الى اشعياء قائلا
اذهب وقل لحزقيا. هكذا يقول الرب اله داود ابيك. قد سمعت صلاتك. قد رايت دموعك. هانذا اضيف الى ايامك خمس عشرة سنة.
ومن يد ملك اشور انقذك وهذه المدينة. واحامي عن هذه المدينة.
وهذه لك العلامة من قبل الرب على ان الرب يفعل هذا الأمر الذي تكلم به
هانذا ارجع ظل الدرجات الذي نزل في درجات آحاز بالشمس عشر درجات الى الوراء. فرجعت الشمس عشر درجات في الدرجات التي نزلتها
كتابة لحزقيا ملك يهوذا اذ مرض وشفي من مرضه.
انا قلت. في عزّ ايامي اذهب الى ابواب الهاوية. قد اعدمت بقية سنيّ.
قلت لا ارى الرب. الرب في ارض الاحياء. لا انظر انسانا بعد مع سكان الفانية.
مسكني قد انقلع وانتقل عني كخيمة الراعي. لففت كالحائك حياتي. من النول يقطعني. النهار والليل تفنيني.
صرخت الى الصباح. كالاسد هكذا يهشم جميع عظامي. النهار والليل تفنيني.
كسنونة مزقزقة هكذا اصيح. اهدر كحمامة. قد ضعفت عيناي ناظرة الى العلاء يا رب قد تضايقت. كن لي ضامنا.
بماذا اتكلم فانه قال لي وهو قد فعل. اتمشى متمهلا كل سنيّ من اجل مرارة نفسي.
ايها السيد بهذه يحيون وبها كل حياة روحي فتشفيني وتحييني.
هوذا للسلامة قد تحولت لي المرارة وانت تعلقت بنفسي من وهدة الهلاك فانك طرحت وراء ظهرك كل خطاياي.
لان الهاوية لا تحمدك. الموت لا يسبحك. لا يرجو الهابطون الى الجب امانتك.
الحي الحي هو يحمدك كما انا اليوم. الاب يعرّف البنين حقك.
الرب لخلاصي. فنعزف باوتارنا كل ايام حياتنا في بيت الرب
وكان اشعياء قد قال لياخذوا قرص تين ويضمدوه على الدّبل فيبرأ
وحزقيا قال ما هي العلامة اني اصعد الى بيت الرب
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible