Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
39:1
см.:4Цар.20:12;
39:2
см.:2Пар.32:25;
39:3
39:4
39:5
39:6
39:8
см.:4Цар.20:19;
Въ то́ вре́мя посла́ мерода́хъ Валада́нъ сы́нъ Валада́новъ, ца́рь Вавило́нскiй, писа́нiя и послы́ и да́ры езекі́и: слы́ша бо, я́ко болѣ́лъ е́сть до сме́рти и воста́.
И обра́довася о ни́хъ езекі́а ра́достiю вели́кою, и показа́ и́мъ до́мъ арома́товъ и ми́ра, и ста́кти и ѳимiа́ма, и сребра́ и зла́та, и вся́ до́мы сосу́довъ сокро́вищныхъ, и вся́ ели́ка бя́ху во сокро́вищихъ его́: и не оста́ ничто́же, его́же не показа́ и́мъ езекі́а въ дому́ свое́мъ и во все́й о́бласти свое́й.
И прiи́де Иса́iа проро́къ ко езекі́и царю́ и рече́ къ нему́: что́ глаго́лютъ сі́и му́жiе, и отку́ду прiидо́ша къ тебѣ́? И рече́ езекі́а: от земли́ дале́кiя прiидо́ша ко мнѣ́, от Вавило́на.
И рече́ Иса́iа: что́ ви́дѣша въ дому́ твое́мъ? И рече́ езекі́а: вся́, ели́ка въ дому́ мое́мъ, ви́дѣша, и нѣ́сть въ дому́ мое́мъ, его́же бы не ви́дѣли, но и я́же въ сокро́вищихъ мои́хъ.
И рече́ ему́ Иса́iа: послу́шай словесе́ Го́спода Савао́ѳа:
се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и во́змутъ вся́, я́же въ дому́ твое́мъ, и ели́ка собра́ша отцы́ твои́ да́же до дне́ сего́, въ Вавило́нъ пре́йдутъ, и ничесо́же оста́вятъ:
рече́ Госпо́дь, я́ко и от ча́дъ твои́хъ, и́хже роди́лъ еси́, по́ймутъ и сотворя́тъ ка́женики въ дому́ царя́ Вавило́нска.
И рече́ езекі́а ко Иса́iи: благо сло́во Госпо́дне, е́же глаго́ла: да бу́детъ ны́нѣ ми́ръ и пра́вда во дни́ моя́.
В то время Меродах Валадан, сын Валадана, царь Вавилонский, послал письма и послов и дары Езекии, ибо слышал, что он смертельно болел и восстал.
И чрезвычайно обрадовался им Езекия и показал им дом сокровищ, и мира, и стакти, и фимиама, и серебра, и золота, и все помещения драгоценных сосудов, и все, что было в сокровищницах его; и не осталось ничего, чего бы Езекия не показал им в дому своем и во всем владении своем.
И пришел Исаия, пророк, к царю Езекии и спросил его: что говорят эти люди и откуда они приходили к тебе? И сказал Езекия: из земли дальней приходили ко мне, из Вавилона.
И сказал Исаия: что они видели в доме твоем? И сказал Езекия: видели все, что есть в доме моем, и ничего не осталось (не только) в доме моем, но и даже в сокровищницах моих, чего бы они не видели.
И сказал ему Исаия: выслушай слово Господа Саваофа:
Вот наступают дни, говорит Господь, и все, что есть в доме твоем, и что собрали отцы твои, даже до сего дня, будет взято и отнесено в Вавилон; и ничего не останется, сказал Господь,
Так что и из детей твоих, которых ты родил, возьмут и сделают евнухами в доме царя Вавилонского.
И сказал Езекия Исаии: благо слово Господне, которое Он изрек, да будет ныне, во дни мои, мир и правда.
בָּעֵת הַהִוא שָׁלַח מְרֹדַךְ בַּלְאֲדָן בֶּן־בַּלְאֲדָן מֶלֶךְ־בָּבֶל סְפָרִים וּמִנְחָה אֶל־חִזְקִיָּהוּ; וַיִּשְׁמַע כִּי חָלָה וַיֶּחֱזָק׃
וַיִּשְׂמַח עֲלֵיהֶם חִזְקִיָּהוּ, וַיַּרְאֵם אֶת־בֵּית נְכֹתָה (נְכֹתוֹ) אֶת־הַכֶּסֶף וְאֶת־הַזָּהָב וְאֶת־הַבְּשָׂמִים וְאֵת הַשֶּׁמֶן הַטּוֹב, וְאֵת כָּל־בֵּית כֵּלָיו, וְאֵת כָּל־אֲשֶׁר נִמְצָא בְּאֹצְרֹתָיו; לֹא־הָיָה דָבָר, אֲשֶׁר לֹא־הֶרְאָם חִזְקִיָּהוּ בְּבֵיתוֹ וּבְכָל־מֶמְשַׁלְתּוֹ׃
וַיָּבֹא יְשַׁעְיָהוּ הַנָּבִיא, אֶל־הַמֶּלֶךְ חִזְקִיָּהוּ; וַיֹּאמֶר אֵלָיו מָה אָמְרוּ הָאֲנָשִׁים הָאֵלֶּה, וּמֵאַיִן יָבֹאוּ אֵלֶיךָ, וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ, מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה בָּאוּ אֵלַי מִבָּבֶל׃
וַיֹּאמֶר מָה רָאוּ בְּבֵיתֶךָ; וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ, אֵת כָּל־אֲשֶׁר בְּבֵיתִי רָאוּ, לֹא־הָיָה דָבָר אֲשֶׁר לֹא־הִרְאִיתִים בְּאוֹצְרֹתָי׃
וַיֹּאמֶר יְשַׁעְיָהוּ אֶל־חִזְקִיָּהוּ; שְׁמַע דְּבַר־יְהוָה צְבָאוֹת׃
הִנֵּה יָמִים בָּאִים, וְנִשָּׂא כָּל־אֲשֶׁר בְּבֵיתֶךָ, וַאֲשֶׁר אָצְרוּ אֲבֹתֶיךָ עַד־הַיּוֹם הַזֶּה בָּבֶל; לֹא־יִוָּתֵר דָּבָר אָמַר יְהוָה׃
וּמִבָּנֶיךָ אֲשֶׁר יֵצְאוּ מִמְּךָ אֲשֶׁר תּוֹלִיד יִקָּחוּ; וְהָיוּ סָרִיסִים, בְּהֵיכַל מֶלֶךְ בָּבֶל׃
וַיֹּאמֶר חִזְקִיָּהוּ אֶל־יְשַׁעְיָהוּ, טוֹב דְּבַר־יְהוָה אֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ; וַיֹּאמֶר כִּי יִהְיֶה שָׁלוֹם וֶאֱמֶת בְּיָמָי׃ פ
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
ДАР он замон Мерӯдак Балъадон ибни Балъадон, подшоҳи Бобил, ба Ҳизқиё нома ва ҳадия фиристод, зеро шунида буд, ки вай бемор будааст ва сиҳат ёфтааст.
Ва Ҳизқиё аз онҳо хурсанд шуд, ва хазинахонаи худро: нуқра ва тилло, ва атриёт ва равғани аъло, ва тамоми қӯрхонаи худ, ва ҳар чиро, ки дар хазоини ӯ ёфт мешуд, ба онҳо нишон дод; чизе набуд, ки Ҳизқиё ба онҳо дар хонаи худ ва дар тамоми қаламрави худ нишон надода бошад.
Ва Ишаъёи набӣ назди подшоҳ Ҳизқиё омад, ва ба ӯ гуфт: «Ин одамон чӣ гуфтанд? Ва аз куҷо назди ту омадаанд?» Ва Ҳизқиё гуфт: «Аз кишвари дур, аз Бобил онҳо назди ман омадаанд».
Ва Ишаъё гуфт: «Дар хонаи ту чӣ диданд?» Ва Ҳизқиё гуфт: «Ҳар он чи дар хонаи ман ҳаст, диданд; чизе дар хазоини ман намонд, ки ба онҳо нишон надода бошам».
Ва Ишаъё ба Ҳизқиё гуфт: «Каломи Парвардигори лашкарҳоро бишнав:
Инак, рӯзҳо меояд, ва ҳар он чи дар хонаи туст, ва он чи падаронат то имрӯз андӯхтаанд, ба Бобил бурда хоҳад шуд; чизе боқӣ нахоҳад монд, – мегӯяд Парвардигор.
Ва аз писаронат, ки аз ту ба вуҷуд оянд, ва ту онҳоро ба дунё оварӣ, хоҳанд гирифт, – ва онҳо дар қасри подшоҳи Бобил хоҷасаро хоҳанд шуд».
Ва Ҳизқиё ба Ишаъё гуфт: «Каломи Парвардигор, ки ту ба забон рондӣ, барҳақ аст». Ва гуфт: «Бигзор дар рӯзҳои ман осоиштагӣ ва пояндагӣ бошад!»