Азбука веры » Би́блия » И҆са́їи » гл.39

И҆са́їи, Глава 39

Толкования

Толкования главы

39:1

см.:4Цар.20:12;

39:2

см.:2Пар.32:25;

39:3

39:4

39:5

39:6

39:7

см.:Дан.1:3-4;

39:8

см.:4Цар.20:19;

Церковнославянский (рус)

Въ то́ вре́мя посла́ мерода́хъ Валада́нъ сы́нъ Валада́новъ, ца́рь Вавило́нскiй, писа́нiя и послы́ и да́ры езекі́и: слы́ша бо, я́ко болѣ́лъ е́сть до сме́рти и воста́.

И обра́довася о ни́хъ езекі́а ра́достiю вели́кою, и показа́ и́мъ до́мъ арома́товъ и ми́ра, и ста́кти и ѳимiа́ма, и сребра́ и зла́та, и вся́ до́мы сосу́довъ сокро́вищныхъ, и вся́ ели́ка бя́ху во сокро́вищихъ его́: и не оста́ ничто́же, его́же не показа́ и́мъ езекі́а въ дому́ свое́мъ и во все́й о́бласти свое́й.

И прiи́де Иса́iа проро́къ ко езекі́и царю́ и рече́ къ нему́: что́ глаго́лютъ сі́и му́жiе, и отку́ду прiидо́ша къ тебѣ́? И рече́ езекі́а: от земли́ дале́кiя прiидо́ша ко мнѣ́, от Вавило́на.

И рече́ Иса́iа: что́ ви́дѣша въ дому́ твое́мъ? И рече́ езекі́а: вся́, ели́ка въ дому́ мое́мъ, ви́дѣша, и нѣ́сть въ дому́ мое́мъ, его́же бы не ви́дѣли, но и я́же въ сокро́вищихъ мои́хъ.

И рече́ ему́ Иса́iа: послу́шай словесе́ Го́спода Савао́ѳа:

се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и во́змутъ вся́, я́же въ дому́ твое́мъ, и ели́ка собра́ша отцы́ твои́ да́же до дне́ сего́, въ Вавило́нъ пре́йдутъ, и ничесо́же оста́вятъ:

рече́ Госпо́дь, я́ко и от ча́дъ твои́хъ, и́хже роди́лъ еси́, по́ймутъ и сотворя́тъ ка́женики въ дому́ царя́ Вавило́нска.

И рече́ езекі́а ко Иса́iи: благо сло́во Госпо́дне, е́же глаго́ла: да бу́детъ ны́нѣ ми́ръ и пра́вда во дни́ моя́.

Французский (LSG)

En ce même temps, Merodac Baladan, fils de Baladan, roi de Babylone, envoya une lettre et un présent à Ézéchias, parce qu'il avait appris sa maladie et son rétablissement.

Ézéchias en eut de la joie, et il montra aux envoyés le lieu où étaient ses choses de prix, l'argent et l'or, les aromates et l'huile précieuse, tout son arsenal, et tout ce qui se trouvait dans ses trésors: il n'y eut rien qu'Ézéchias ne leur fît voir dans sa maison et dans tous ses domaines.

Ésaïe, le prophète, vint ensuite auprès du roi Ézéchias, et lui dit: Qu'ont dit ces gens-là, et d'où sont-ils venus vers toi? Ézéchias répondit: Ils sont venus vers moi d'un pays éloigné, de Babylone.

Ésaïe dit encore: Qu'ont-ils vu dans ta maison? Ézéchias répondit: Ils ont vu tout ce qui est dans ma maison: il n'y a rien dans mes trésors que je ne leur aie fait voir.

Alors Ésaïe dit à Ézéchias: Écoute la parole de l'Éternel des armées!

Voici, les temps viendront où l'on emportera à Babylone tout ce qui est dans ta maison et ce que tes pères ont amassé jusqu'à ce jour; il n'en restera rien, dit l'Éternel.

Et l'on prendra de tes fils, qui seront sortis de toi, que tu auras engendrés, pour en faire des eunuques dans le palais du roi de Babylone.

Ézéchias répondit à Ésaïe: La parole de l'Éternel, que tu as prononcée, est bonne; car, ajouta-t-il, il y aura paix et sécurité pendant ma vie.

Украинский (Огієнко)

Того часу послав Меродах-Бал́адан, син Бал́аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.

І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях.
Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.

І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди?
І звідки вони прийшли до тебе?
А Єзекія сказав: Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону.

І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм?
І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.

І сказав Ісая до Єзекії: Послухай же слова Господа Саваота:

Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону.
Нічого не позостанеться, говорить Господь…

А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!…

І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав!
І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!…

Таджикский

Языки

ДАР он замон Мерӯдак Балъадон ибни Балъадон, подшоҳи Бобил, ба Ҳизқиё нома ва ҳадия фиристод, зеро шунида буд, ки вай бемор будааст ва сиҳат ёфтааст.

Ва Ҳизқиё аз онҳо хурсанд шуд, ва хазинахонаи худро: нуқра ва тилло, ва атриёт ва равғани аъло, ва тамоми қӯрхонаи худ, ва ҳар чиро, ки дар хазоини ӯ ёфт мешуд, ба онҳо нишон дод; чизе набуд, ки Ҳизқиё ба онҳо дар хонаи худ ва дар тамоми қаламрави худ нишон надода бошад.

Ва Ишаъёи набӣ назди подшоҳ Ҳизқиё омад, ва ба ӯ гуфт: «Ин одамон чӣ гуфтанд? Ва аз куҷо назди ту омадаанд?» Ва Ҳизқиё гуфт: «Аз кишвари дур, аз Бобил онҳо назди ман омадаанд».

Ва Ишаъё гуфт: «Дар хонаи ту чӣ диданд?» Ва Ҳизқиё гуфт: «Ҳар он чи дар хонаи ман ҳаст, диданд; чизе дар хазоини ман намонд, ки ба онҳо нишон надода бошам».

Ва Ишаъё ба Ҳизқиё гуфт: «Каломи Парвардигори лашкарҳоро бишнав:

Инак, рӯзҳо меояд, ва ҳар он чи дар хонаи туст, ва он чи падаронат то имрӯз андӯхтаанд, ба Бобил бурда хоҳад шуд; чизе боқӣ нахоҳад монд, – мегӯяд Парвардигор.

Ва аз писаронат, ки аз ту ба вуҷуд оянд, ва ту онҳоро ба дунё оварӣ, хоҳанд гирифт, – ва онҳо дар қасри подшоҳи Бобил хоҷасаро хоҳанд шуд».

Ва Ҳизқиё ба Ишаъё гуфт: «Каломи Парвардигор, ки ту ба забон рондӣ, барҳақ аст». Ва гуфт: «Бигзор дар рӯзҳои ман осоиштагӣ ва пояндагӣ бошад!»