Скрыть
41:3
41:5
41:6
41:9
41:12
41:17
41:21
41:22
41:24
41:25
41:26
41:28
Церковнославянский (рус)
Обновля́йтеся ко мнѣ́, о́строви, кня́зи бо измѣня́тъ крѣ́пость: да при­­бли́жат­ся и да глаго́лютъ вку́пѣ, тогда́ су́дъ да воз­вѣща́ютъ.
Кто́ воз­ста́ви от­ восто́къ пра́вду, при­­зва́ ю́ къ нога́мъ сво­и́мъ, и по́йдетъ? да́стъ предъ язы́ки, и цари́ ужаси́тъ: и пове́ржетъ на зе́млю мечы́ и́хъ, и а́ки сте́блiе от­ве́ржени лу́цы и́хъ,
и прожене́тъ я́, и про́йдетъ съ ми́ромъ пу́ть но́гъ его́.
Кто́ содѣ́ла и сотвори́ сiя́? при­­зва́ ю́ при­­зыва́яй ю́ от­ нача́ла родо́въ. А́зъ Бо́гъ пе́рвый, и въ гряду́щая а́зъ е́смь.
Ви́дѣша язы́цы и убоя́шася, концы́ земні́и при­­бли́жишася и прiидо́ша вку́пѣ.
Судя́й кі́йждо бли́жнему, и бра́ту помощи́, и рече́тъ:
превоз­мо́же му́жъ древодѣ́латель, и кова́чь бiя́й мла́томъ, вку́пѣ прокова́яй: овогда́ у́бо рече́тъ: спая́нiе добро́ е́сть, утверди́ша я́ гвоз­дьми́, положа́тъ я́, и не подви́гнут­ся.
Ты́ же, Изра́илю, ра́бе мо́й, Иа́кове, его́же избра́хъ, сѣ́мя Авраа́мле, его́же воз­люби́хъ,
его́же поя́хъ от­ коне́цъ земли́, и от­ стра́жбъ ея́ при­­зва́хъ тя́, и реко́хъ ти́: ра́бъ мо́й еси́, избра́хъ тя́, и не оста́вихъ тебе́:
не бо́йся, съ тобо́ю бо е́смь, не прельща́ю: а́зъ бо е́смь Бо́гъ тво́й, укрѣпи́вый тя́, и помого́хъ ти́, и утверди́хъ тя́ десни́цею мо­е́ю пра́ведною:
се́, постыдя́т­ся и посра́мят­ся вси́ сопротивля́ющiися тебѣ́, бу́дутъ бо я́ко не су́щiи, и поги́бнутъ вси́ сопе́рницы тво­и́:
взы́щеши и́хъ, и не обря́щеши человѣ́ковъ, и́же поруга́ют­ся тебѣ́: бу́дутъ бо а́ки не бы́в­шiи и не бу́дутъ ра́ту­ю­щiи тебе́.
Я́ко а́зъ Бо́гъ тво́й держа́й десни́цу твою́, глаго́ляй тебѣ́:
не бо́йся, Иа́кове, ма́лый Изра́илю, а́зъ помого́хъ ти́, глаго́летъ Бо́гъ тво́й, избавля́яй тя́ святы́й Изра́илевъ:
се́, сотвори́хъ тя́ а́ки коле́са колесни́чная но́вая, стира́ющая а́ки пила́, и сотре́ши го́ры, и истончи́ши хо́лмы, и а́ки пра́хъ положи́ши,
и извѣ́еши, и вѣ́тръ во́зметъ я́, и бу́ря развѣ́етъ я́: ты́ же воз­весели́шися во святы́хъ Изра́илевыхъ.
И воз­ра́дуют­ся убо́зiи и неиму́щiи: по­и́щутъ бо воды́, и не бу́детъ, язы́къ и́хъ от­ жа́жди и́зсше. А́зъ Госпо́дь Бо́гъ, а́зъ услы́шу и́хъ, Бо́гъ Изра́илевъ, и не оста́влю и́хъ,
но от­ве́рзу на гора́хъ рѣ́ки и среди́ по́ля исто́чники, сотворю́ пусты́ню въ лу́ги водны́я и жа́ждущую зе́млю въ водоте́чы,
положу́ въ безво́дную зе́млю ке́дръ и сме́рчiе, и мирси́ну и кипари́съ и топо́лю:
да у́зрятъ и уразумѣ́ютъ, и помы́слятъ и увѣ́дятъ вку́пѣ, я́ко рука́ Госпо́дня сотвори́ сiя́ вся́, и святы́й Изра́илевъ показа́.
Приближа́ет­ся су́дъ ва́шъ, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ: при­­бли́жишася совѣ́ти ва́ши, глаго́летъ Ца́рь Иа́ковль.
Да при­­бли́жат­ся и воз­вѣстя́тъ ва́мъ, я́же сбу́дут­ся, или́ я́же пре́жде бы́ша, рцы́те: и при­­ста́вимъ у́мъ и уразумѣ́емъ, что́ послѣ́дняя и бу́дущая: рцы́те на́мъ,
воз­вѣсти́те на́мъ гряду́щая на послѣ́докъ, и увѣ́мы, я́ко бо́зи есте́: бла́го сотвори́те и зло́ сотвори́те, и почуди́мся и у́зримъ вку́пѣ.
Я́ко от­ку́ду есте́ вы́, и от­ку́ду дѣ́ло ва́­ше? от­ земли́ ме́рзость избра́ша ва́съ.
А́зъ же воз­ста́вихъ, и́же от­ сѣ́вера и и́же от­ восто́къ со́лнечныхъ, прозову́т­ся и́менемъ мо­и́мъ: да прiи́дутъ кня́зи, и я́ко бре́нiе скуде́льника и я́ко скуде́льникъ то́пчущь бре́нiе, та́ко попра́ни бу́дете.
Кто́ бо воз­вѣсти́тъ, я́же испе́рва, да увѣ́мы, я́же напреди́, и рече́мъ, я́ко и́стин­на су́ть? нѣ́сть предглаго́лющаго, ни слы́шащаго слове́съ ва́шихъ.
Нача́ло Сiо́ну да́мъ и Иерусали́ма утѣ́шу на пути́.
От язы́къ бо, се́, ни еди́нъ: и от­ куми́ръ и́хъ нѣ́сть воз­вѣща́яй. И а́ще вопрошу́ и́хъ, от­ку́ду есте́, не от­вѣща́ютъ ми́.
Су́ть бо творя́щiи ва́съ и всу́е прельща́ющiи ва́съ.
Синодальный
1 «Кто воздвиг мужа правды? … Я — Господь». 8 Израиль, раб Мой, «не бойся … Я помогу тебе … открою источники … посажу деревья». 21 «Представьте дело ваше, Говорит Господь … вот, все они — ничто».
Умолкните предо Мною, острова, и народы да обновят свои силы; пусть они приблизятся и скажут: «станем вместе на суд».
Кто воздвиг от востока мужа правды, призвал его следовать за собою, предал ему народы и покорил царей? Он обратил их мечом его в прах, луком его в солому, разносимую ветром.
Он гонит их, идет спокойно дорогою, по которой никогда не ходил ногами своими.
Кто сделал и совершил это? Тот, Кто от начала вызывает роды; Я – Господь первый, и в последних – Я Тот же.
Увидели острова и ужаснулись, концы земли затрепетали. Они сблизились и сошлись;
каждый помогает своему товарищу и говорит своему брату: «крепись!»
Кузнец ободряет плавильщика, разглаживающий листы молотом – кующего на наковальне, говоря о спайке: «хороша»; и укрепляет гвоздями, чтобы было твердо.
А ты, Израиль, раб Мой, Иаков, которого Я избрал, семя Авраама, друга Моего, –
ты, которого Я взял от концов земли и призвал от краев ее, и сказал тебе: «ты Мой раб, Я избрал тебя и не отвергну тебя»:
не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей.
Вот, в стыде и посрамлении останутся все, раздраженные против тебя; будут как ничто и погибнут препирающиеся с тобою.
Будешь искать их, и не найдешь их, враждующих против тебя; борющиеся с тобою будут как ничто, совершенно ничто;
ибо Я Господь, Бог твой; держу тебя за правую руку твою, говорю тебе: «не бойся, Я помогаю тебе».
Не бойся, червь Иаков, малолюдный Израиль, – Я помогаю тебе, говорит Господь и Искупитель твой, Святый Израилев.
Вот, Я сделал тебя острым молотилом, новым, зубчатым; ты будешь молотить и растирать горы, и холмы сделаешь, как мякину.
Ты будешь веять их, и ветер разнесет их, и вихрь развеет их; а ты возрадуешься о Господе, будешь хвалиться Святым Израилевым.
Бедные и нищие ищут воды, и нет ее; язык их сохнет от жажды: Я, Господь, услышу их, Я, Бог Израилев, не оставлю их.
Открою на горах реки и среди долин источники; пустыню сделаю озером и сухую землю – источниками воды;
посажу в пустыне кедр, ситтим и мирту и маслину; насажу в степи кипарис, явор и бук вместе,
чтобы увидели и познали, и рассмотрели и уразумели, что рука Господня соделала это, и Святый Израилев сотворил сие.
Представьте дело ваше, говорит Господь; приведите ваши доказательства, говорит Царь Иакова.
Пусть они представят и скажут нам, что произойдет; пусть возвестят что-либо прежде, нежели оно произошло, и мы вникнем умом своим и узнаем, как оно кончилось, или пусть предвозвестят нам о будущем.
Скажите, что произойдет в будущем, и мы будем знать, что вы боги, или сделайте что-нибудь, доброе ли, худое ли, чтобы мы изумились и вместе с вами увидели.
Но вы ничто, и дело ваше ничтожно; мерзость тот, кто избирает вас.
Я воздвиг его от севера, и он придет; от восхода солнца будет призывать имя Мое и попирать владык, как грязь, и топтать, как горшечник глину.
Кто возвестил об этом изначала, чтобы нам знать, и задолго пред тем, чтобы нам можно было сказать: «правда»? Но никто не сказал, никто не возвестил, никто не слыхал слов ваших.
Я первый сказал Сиону: «вот оно!» и дал Иерусалиму благовестника.
Итак Я смотрел, и не было никого, и между ними не нашлось советника, чтоб Я мог спросить их, и они дали ответ.
Вот, все они ничто, ничтожны и дела их; ветер и пустота истуканы их.
Еврейский
הַחֲרִישׁוּ אֵלַי אִיִּים, וּלְאֻמִּים יַחֲלִיפוּ כֹחַ; יִגְּשׁוּ אָז יְדַבֵּרוּ, יַחְדָּו לַמִּשְׁפָּט נִקְרָבָה׃
מִי הֵעִיר מִמִּזְרָח, צֶדֶק יִקְרָאֵהוּ לְרַגְלוֹ; יִתֵּן לְפָנָיו גּוֹיִם וּמְלָכִים יַרְדְּ, יִתֵּן כֶּעָפָר חַרְבּוֹ, כְּקַשׁ נִדָּף קַשְׁתּוֹ׃
יִרְדְּפֵם יַעֲבוֹר שָׁלוֹם; אֹרַח בְּרַגְלָיו לֹא יָבוֹא׃
מִי־פָעַל וְעָשָׂה, קֹרֵא הַדֹּרוֹת מֵרֹאשׁ; אֲנִי יְהוָה רִאשׁוֹן, וְאֶת־אַחֲרֹנִים אֲנִי־הוּא׃
רָאוּ אִיִּים וְיִירָאוּ, קְצוֹת הָאָרֶץ יֶחֱרָדוּ; קָרְבוּ וַיֶּאֱתָיוּן׃
אִישׁ אֶת־רֵעֵהוּ יַעְזֹרוּ; וּלְאָחִיו יֹאמַר חֲזָק׃
וַיְחַזֵּק חָרָשׁ אֶת־צֹרֵף, מַחֲלִיק פַּטִּישׁ אֶת־הוֹלֶם פָּעַם; אֹמֵר לַדֶּבֶק טוֹב הוּא, וַיְחַזְּקֵהוּ בְמַסְמְרִים לֹא יִמּוֹט׃ ס
וְאַתָּה יִשְׂרָאֵל עַבְדִּי, יַעֲקֹב אֲשֶׁר בְּחַרְתִּיךָ; זֶרַע אַבְרָהָם אֹהֲבִי׃
אֲשֶׁר הֶחֱזַקְתִּיךָ מִקְצוֹת הָאָרֶץ, וּמֵאֲצִילֶיהָ קְרָאתִיךָ; וָאֹמַר לְךָ עַבְדִּי־אַתָּה, בְּחַרְתִּיךָ וְלֹא מְאַסְתִּיךָ׃
אַל־תִּירָא כִּי עִמְּךָ־אָנִי, אַל־תִּשְׁתָּע כִּי־אֲנִי אֱלֹהֶיךָ; אִמַּצְתִּיךָ אַף־עֲזַרְתִּיךָ, אַף־תְּמַכְתִּיךָ בִּימִין צִדְקִי׃
הֵן יֵבֹשׁוּ וְיִכָּלְמוּ, כֹּל הַנֶּחֱרִים בָּךְ; יִהְיוּ כְאַיִן וְיֹאבְדוּ אַנְשֵׁי רִיבֶךָ׃
תְּבַקְשֵׁם וְלֹא תִמְצָאֵם, אַנְשֵׁי מַצֻּתֶךָ; יִהְיוּ כְאַיִן וּכְאֶפֶס אַנְשֵׁי מִלְחַמְתֶּךָ׃
כִּי, אֲנִי יְהוָה אֱלֹהֶיךָ מַחֲזִיק יְמִינֶךָ; הָאֹמֵר לְךָ אַל־תִּירָא אֲנִי עֲזַרְתִּיךָ׃ ס
אַל־תִּירְאִי תּוֹלַעַת יַעֲקֹב, מְתֵי יִשְׂרָאֵל; אֲנִי עֲזַרְתִּיךְ נְאֻם־יְהוָה, וְגֹאֲלֵךְ קְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל׃
הִנֵּה שַׂמְתִּיךְ, לְמוֹרַג חָרוּץ חָדָשׁ, בַּעַל פִּיפִיּוֹת; תָּדוּשׁ הָרִים וְתָדֹק, וּגְבָעוֹת כַּמֹּץ תָּשִׂים׃
תִּזְרֵם וְרוּחַ תִּשָּׂאֵם, וּסְעָרָה תָּפִיץ אוֹתָם; וְאַתָּה תָּגִיל בַּיהוָה, בִּקְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל תִּתְהַלָּל׃ פ
הָעֲנִיִּים וְהָאֶבְיוֹנִים מְבַקְשִׁים מַיִם וָאַיִן, לְשׁוֹנָם בַּצָּמָא נָשָׁתָּה; אֲנִי יְהוָה אֶעֱנֵם, אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל לֹא אֶעֶזְבֵם׃
אֶפְתַּח עַל־שְׁפָיִים נְהָרוֹת, וּבְתוֹךְ בְּקָעוֹת מַעְיָנוֹת; אָשִׂים מִדְבָּר לַאֲגַם־מַיִם, וְאֶרֶץ צִיָּה לְמוֹצָאֵי מָיִם׃
אֶתֵּן בַּמִּדְבָּר אֶרֶז שִׁטָּה, וַהֲדַס וְעֵץ שָׁמֶן; אָשִׂים בָּעֲרָבָה, בְּרוֹשׁ תִּדְהָר וּתְאַשּׁוּר יַחְדָּו׃
לְמַעַן יִרְאוּ וְיֵדְעוּ, וְיָשִׂימוּ וְיַשְׂכִּילוּ יַחְדָּו, כִּי יַד־יְהוָה עָשְׂתָה זֹּאת; וּקְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל בְּרָאָהּ׃ פ
קָרְבוּ רִיבְכֶם יֹאמַר יְהוָה; הַגִּישׁוּ עֲצֻמוֹתֵיכֶם, יֹאמַר מֶלֶךְ יַעֲקֹב׃
יַגִּישׁוּ וְיַגִּידוּ לָנוּ, אֵת אֲשֶׁר תִּקְרֶינָה; הָרִאשֹׁנוֹת מָה הֵנָּה, הַגִּידוּ וְנָשִׂימָה לִבֵּנוּ וְנֵדְעָה אַחֲרִיתָן, אוֹ הַבָּאוֹת הַשְׁמִיעֻנוּ׃
הַגִּידוּ הָאֹתִיּוֹת לְאָחוֹר, וְנֵדְעָה, כִּי אֱלֹהִים אַתֶּם; אַף־תֵּיטִיבוּ וְתָרֵעוּ, וְנִשְׁתָּעָה וְנִרָא (וְנִרְאֶה) יַחְדָּו׃
הֵן־אַתֶּם מֵאַיִן, וּפָעָלְכֶם מֵאָפַע; תּוֹעֵבָה יִבְחַר בָּכֶם׃
הַעִירוֹתִי מִצָּפוֹן וַיַּאת, מִמִּזְרַח־שֶׁמֶשׁ יִקְרָא בִשְׁמִי; וְיָבֹא סְגָנִים כְּמוֹ־חֹמֶר, וּכְמוֹ יוֹצֵר יִרְמָס־טִיט׃
מִי־הִגִּיד מֵרֹאשׁ וְנֵדָעָה, וּמִלְּפָנִים וְנֹאמַר צַדִּיק; אַף אֵין־מַגִּיד, אַף אֵין מַשְׁמִיעַ, אַף אֵין־שֹׁמֵעַ אִמְרֵיכֶם׃
רִאשׁוֹן לְצִיּוֹן הִנֵּה הִנָּם; וְלִירוּשָׁלִַם מְבַשֵּׂר אֶתֵּן׃
וְאֵרֶא וְאֵין אִישׁ, וּמֵאֵלֶּה וְאֵין יוֹעֵץ; וְאֶשְׁאָלֵם וְיָשִׁיבוּ דָבָר׃
הֵן כֻּלָּם, אָוֶן אֶפֶס מַעֲשֵׂיהֶם; רוּחַ וָתֹהוּ נִסְכֵּיהֶם׃ פ
Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого!
Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!
Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога?
Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.
Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.
Хто вчинив та зробив це?
Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.
Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!
І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б́є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно!
і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,
ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,
не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій!
Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників;
стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!
Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!
Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!
Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.
Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!
Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!
На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,
щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!
Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.
Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться!
Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.
Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги.
Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.
Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!
Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім́я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!
Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда?
Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів…
Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони!
А Єрусалимові дам благовісника.
І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.
Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible