И ны́нѣ си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ сотвори́вый тя́, Иа́кове, и созда́вый тя́, Изра́илю: не бо́йся, я́ко изба́вихъ тя́, прозва́хъ тя́ и́менемъ твои́мъ: мо́й еси́ ты́.

И а́ще прехо́диши сквозѣ́ во́ду, съ тобо́ю е́смь, и рѣ́ки не покры́ютъ тебе́: и а́ще сквозѣ́ о́гнь про́йдеши, не сожже́шися, и пла́мень не опали́тъ тебе́,

я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, святы́й Изра́илевъ, спаса́яй тя́: сотвори́хъ премѣ́ну твою́ Еги́петъ и еѳiо́пiю, и сои́ну за тя́.

Отне́лиже че́стенъ бы́лъ еси́ предо мно́ю, просла́вился еси́, и а́зъ тя́ возлюби́хъ, и да́мъ человѣ́ки за тебе́ и кня́зи за главу́ твою́.

Не бо́йся, я́ко съ тобо́ю е́смь: от восто́къ приведу́ сѣ́мя твое́ и от за́падъ соберу́ тя:

реку́ сѣ́веру: приведи́: и Ли́ву: не возбраня́й, приведи́ сы́ны моя́ от земли́ да́льнiя и дще́ри моя́ от кра́евъ земны́хъ,

всѣ́хъ, ели́цы нарица́ются и́менемъ мои́мъ: во сла́вѣ бо мое́й устро́ихъ его́ и созда́хъ его́ и сотвори́хъ и́.

И изведо́хъ лю́ди слѣ́пы, и о́чи су́ть та́кожде слѣ́пы, и глу́си у́шы иму́щiи.

Вси́ язы́цы собра́шася вку́пѣ, и соберу́тся кня́зи от ни́хъ. Кто́ возвѣсти́тъ сiя́? или́ я́же испе́рва кто́ возвѣсти́тъ ва́мъ? да приведу́тъ свидѣ́тели своя́ и оправдя́тся, и да услы́шатъ и да реку́тъ и́стину.

Бу́дите ми́ свидѣ́телiе, и а́зъ свидѣ́тель, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, и о́трокъ мо́й, его́же избра́хъ, да увѣ́сте и вѣ́руете ми́ и уразумѣ́ете, я́ко а́зъ е́смь: пре́жде мене́ не бы́сть и́нъ Бо́гъ, и по мнѣ́ не бу́детъ.

А́зъ Бо́гъ, и нѣ́сть ра́звѣ мене́ спаса́яй.

А́зъ возвѣсти́хъ и спасо́хъ, укори́хъ, и не бѣ́ въ ва́съ чужді́й: вы́ мнѣ́ свидѣ́телiе, и а́зъ свидѣ́тель, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ,

еще́ от нача́ла, и нѣ́сть изъима́яй от руку́ мое́ю: сотворю́, и кто́ отврати́тъ е́?

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, избавля́яй ва́съ, святы́й Изра́илевъ: ва́съ ра́ди послю́ въ Вавило́нъ и воздви́гну вся́ бѣжа́щыя, и халде́е въ корабле́хъ свя́жутся.

А́зъ Госпо́дь Бо́гъ святы́й ва́шъ, показа́вый Изра́иля царя́ ва́шего.

Си́це глаго́летъ Госпо́дь, дая́й пу́ть по мо́рю и по водѣ́ си́льнѣ стезю́:

изводя́й колесни́цы и ко́ни и наро́дъ си́ленъ: но успо́ша и не воста́нутъ, угасо́ша а́ки ле́нъ угаше́нъ.

Не помина́йте пе́рвыхъ, и ве́тхихъ не помышля́йте,

се́, а́зъ творю́ но́вая, я́же ны́нѣ возсiя́ютъ, и увѣ́сте я́: и сотворю́ въ пусты́ни пу́ть и въ безво́днѣй рѣ́ки.

Возблагословя́тъ мя́ звѣ́рiе се́лнiи, Си́рини и дще́ри стру́ѳовы: я́ко да́хъ въ пусты́ни во́ду и рѣ́ки въ безво́днѣй, напои́ти ро́дъ мо́й избра́нный,

лю́ди моя́, я́же снабдѣ́хъ, добродѣ́тели моя́ повѣ́дати.

Не ны́нѣ призва́хъ тебе́, Иа́кове, ниже́ труди́тися сотвори́хъ тя́, Изра́илю.

Не прине́слъ еси́ мнѣ́ ове́цъ твои́хъ всесожже́нiя твоего́, ни въ же́ртвахъ твои́хъ просла́вилъ мя́ еси́, не порабо́тихъ тя́ въ же́ртвахъ, ниже́ утружде́на сотвори́хъ тя́ въ Лива́нѣ:

не купи́лъ еси́ мнѣ́ на сребро́ ѳимiа́ма, ниже́ ту́ка тре́бъ твои́хъ возжела́хъ, но во грѣсѣ́хъ твои́хъ ста́лъ еси́ предо мно́ю и въ непра́вдахъ твои́хъ.

А́зъ е́смь, а́зъ е́смь заглажда́яй беззако́нiя твоя́ мене́ ра́ди и грѣхи́ твоя́, и не помяну́.

Ты́ же помяни́, и да су́димся: глаго́ли ты́ беззако́нiя твоя́ пре́жде, да оправди́шися.

Отцы́ ва́ши пе́рвiи согрѣши́ша, и кня́зи ва́ши беззако́нноваша на мя́.

И оскверни́ша кня́зи свята́я моя́, и да́хъ погуби́ти Иа́кова и Изра́иля во укори́зну.

Греческий [Greek (Koine)]

καὶ νῦν οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ ποιήσας σε Ιακωβ ὁ πλάσας σε Ισραηλ μὴ φοβοῦ ὅτι ἐλυτρωσάμην σε ἐκάλεσά σε τὸ ὄνομά σου ἐμὸς εἶ σύ

καὶ ἐὰν διαβαίνῃς δι᾿ ὕδατος μετὰ σοῦ εἰμι καὶ ποταμοὶ οὐ συγκλύσουσίν σε καὶ ἐὰν διέλθῃς διὰ πυρός οὐ μὴ κατακαυθῇς φλὸξ οὐ κατακαύσει σε

ὅτι ἐγὼ κύριος ὁ θεός σου ὁ ἅγιος Ισραηλ ὁ σῴζων σε ἐποίησά σου ἄλλαγμα Αἴγυπτον καὶ Αἰθιοπίαν καὶ Σοήνην ὑπὲρ σοῦ

ἀφ᾿ οὗ ἔντιμος ἐγένου ἐναντίον μου ἐδοξάσθης κἀγώ σε ἠγάπησα καὶ δώσω ἀνθρώπους πολλοὺς ὑπὲρ σοῦ καὶ ἄρχοντας ὑπὲρ τῆς κεφαλῆς σου

μὴ φοβοῦ ὅτι μετὰ σοῦ εἰμι ἀπὸ ἀνατολῶν ἄξω τὸ σπέρμα σου καὶ ἀπὸ δυσμῶν συνάξω σε

ἐρῶ τῷ βορρᾷ ἄγε καὶ τῷ λιβί μὴ κώλυε ἄγε τοὺς υἱούς μου ἀπὸ γῆς πόρρωθεν καὶ τὰς θυγατέρας μου ἀπ᾿ ἄκρων τῆς γῆς

πάντας ὅσοι ἐπικέκληνται τῷ ὀνόματί μου ἐν γὰρ τῇ δόξῃ μου κατεσκεύασα αὐτὸν καὶ ἔπλασα καὶ ἐποίησα αὐτόν

καὶ ἐξήγαγον λαὸν τυφλόν καὶ ὀφθαλμοί εἰσιν ὡσαύτως τυφλοί καὶ κωφοὶ τὰ ὦτα ἔχοντες

πάντα τὰ ἔθνη συνήχθησαν ἅμα καὶ συναχθήσονται ἄρχοντες ἐξ αὐτῶν τίς ἀναγγελεῖ ταῦτα ἢ τὰ ἐξ ἀρχῆς τίς ἀναγγελεῖ ὑμῖν ἀγαγέτωσαν τοὺς μάρτυρας αὐτῶν καὶ δικαιωθήτωσαν καὶ εἰπάτωσαν ἀληθῆ

γένεσθέ μοι μάρτυρες κἀγὼ μάρτυς λέγει κύριος ὁ θεός καὶ ὁ παῖς ὃν ἐξελεξάμην ἵνα γνῶτε καὶ πιστεύσητε καὶ συνῆτε ὅτι ἐγώ εἰμι ἔμπροσθέν μου οὐκ ἐγένετο ἄλλος θεὸς καὶ μετ᾿ ἐμὲ οὐκ ἔσται

ἐγὼ ὁ θεός καὶ οὐκ ἔστιν πάρεξ ἐμοῦ σῴζων

ἀνήγγειλα καὶ ἔσωσα ὠνείδισα καὶ οὐκ ἦν ἐν ὑμῖν ἀλλότριος ὑμεῖς ἐμοὶ μάρτυρες κἀγὼ μάρτυς λέγει κύριος ὁ θεός

ἔτι ἀπ᾿ ἀρχῆς καὶ οὐκ ἔστιν ὁ ἐκ τῶν χειρῶν μου ἐξαιρούμενος ποιήσω καὶ τίς ἀποστρέψει αὐτό

οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ λυτρούμενος ὑμᾶς ὁ ἅγιος Ισραηλ ἕνεκεν ὑμῶν ἀποστελῶ εἰς Βαβυλῶνα καὶ ἐπεγερῶ πάντας φεύγοντας καὶ Χαλδαῖοι ἐν πλοίοις δεθήσονται

ἐγὼ κύριος ὁ θεὸς ὁ ἅγιος ὑμῶν ὁ καταδείξας Ισραηλ βασιλέα ὑμῶν

οὕτως λέγει κύριος ὁ διδοὺς ὁδὸν ἐν θαλάσσῃ καὶ ἐν ὕδατι ἰσχυρῷ τρίβον

ὁ ἐξαγαγὼν ἅρματα καὶ ἵππον καὶ ὄχλον ἰσχυρόν ἀλλὰ ἐκοιμήθησαν καὶ οὐκ ἀναστήσονται ἐσβέσθησαν ὡς λίνον ἐσβεσμένον

μὴ μνημονεύετε τὰ πρῶτα καὶ τὰ ἀρχαῖα μὴ συλλογίζεσθε

ἰδοὺ ποιῶ καινὰ ἃ νῦν ἀνατελεῖ καὶ γνώσεσθε αὐτά καὶ ποιήσω ἐν τῇ ἐρήμῳ ὁδὸν καὶ ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποταμούς

εὐλογήσει με τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ σειρῆνες καὶ θυγατέρες στρουθῶν ὅτι ἔδωκα ἐν τῇ ἐρήμῳ ὕδωρ καὶ ποταμοὺς ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποτίσαι τὸ γένος μου τὸ ἐκλεκτόν

λαόν μου ὃν περιεποιησάμην τὰς ἀρετάς μου διηγεῖσθαι

οὐ νῦν ἐκάλεσά σε Ιακωβ οὐδὲ κοπιᾶσαί σε ἐποίησα Ισραηλ

οὐκ ἐμοὶ πρόβατα τῆς ὁλοκαρπώσεώς σου οὐδὲ ἐν ταῖς θυσίαις σου ἐδόξασάς με οὐδὲ ἔγκοπον ἐποίησά σε ἐν λιβάνῳ

οὐδὲ ἐκτήσω μοι ἀργυρίου θυμίαμα οὐδὲ τὸ στέαρ τῶν θυσιῶν σου ἐπεθύμησα ἀλλὰ ἐν ταῖς ἁμαρτίαις σου καὶ ἐν ταῖς ἀδικίαις σου προέστην σου

ἐγώ εἰμι ἐγώ εἰμι ὁ ἐξαλείφων τὰς ἀνομίας σου καὶ οὐ μὴ μνησθήσομαι

σὺ δὲ μνήσθητι καὶ κριθῶμεν λέγε σὺ τὰς ἀνομίας σου πρῶτος ἵνα δικαιωθῇς

οἱ πατέρες ὑμῶν πρῶτοι καὶ οἱ ἄρχοντες αὐτῶν ἠνόμησαν εἰς ἐμέ

καὶ ἐμίαναν οἱ ἄρχοντες τὰ ἅγιά μου καὶ ἔδωκα ἀπολέσαι Ιακωβ καὶ Ισραηλ εἰς ὀνειδισμόν

Украинский (Огієнко)

Языки

А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім́я твоє, Мій ти!

Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум́я.

Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель!
Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе.

Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою.

Не бійся, бо Я ж із тобою!
Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.

Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй!
Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі,

і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.

Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є!

Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними розкаже про це, і хто розповість про минуле?
Нехай дадуть свідків своїх і оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!

Ви свідки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, ще це Я.
До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!

Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!

Я розказав, і споміг, і звістив, і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої, говорить Господь, а Я Бог!

І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки, як що Я вчиню, то хто це перемінить?

Так говорить Господь, ваш Відкупитель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганяю усіх втікачів, а халдеїв кораблі їх утіхи.

Я Господь, ваш Святий, Творець Ізраїля, Цар ваш!

Так говорить Господь, що дорогу на морі дає, а стежку в могутній воді,

що випровадив колесницю й коня, військо та силу, що разом лягли і не встали, зотліли, як льон, та погасли…

Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте!

Ось зроблю Я нове, тепер виросте.
Чи ж про це ви не знаєте?
Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки.

Буде славити Мене польова звірина, шакали та струсі, бо воду Я дам на степу, а в пустині річки, щоб напувати народ Мій, вибранця Мого.

Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про славу Мою.

Та Мене ти не кликав, о Якове, не змагався за Мене, Ізраїлю.

Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене…
Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе.

Очерету запашного не купував ти за срібло Мені, і не напував ти Мене лоєм жертов своїх, тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене!…

Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам́ятає!

Пригадай ти Мені і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!

Твій батько був перший згрішив, і відпали від Мене твої посередники,

тому Я позбавив священства священиків, і Якова дав на прокляття, і на зневагу Ізраїля!