Скрыть
43:3
43:6
43:12
43:14
43:17
43:20
43:21
43:23
43:26
43:27
43:28
Синодальный
1 Не бойся, ибо Я искупил тебя … «вы — свидетели Мои». 14 Я послал в Вавилон и сокрушил всех величавшихся. 22 «А ты, Иаков, не взывал ко Мне».
Ныне же так говорит Господь, сотворивший тебя, Иаков, и устроивший тебя, Израиль: не бойся, ибо Я искупил тебя, назвал тебя по имени твоему; ты Мой.
Будешь ли переходить через воды, Я с тобою, – через реки ли, они не потопят тебя; пойдешь ли через огонь, не обожжешься, и пламя не опалит тебя.
Ибо Я Господь, Бог твой, Святый Израилев, Спаситель твой; в выкуп за тебя отдал Египет, Ефиопию и Савею за тебя.
Так как ты дорог в очах Моих, многоценен, и Я возлюбил тебя, то отдам других людей за тебя, и народы за душу твою.
Не бойся, ибо Я с тобою; от востока приведу племя твое и от запада соберу тебя.
Северу скажу: «отдай»; и югу: «не удерживай; веди сыновей Моих издалека и дочерей Моих от концов земли,
каждого кто называется Моим именем, кого Я сотворил для славы Моей, образовал и устроил.
Выведи народ слепой, хотя у него есть глаза, и глухой, хотя у него есть уши».
Пусть все народы соберутся вместе, и совокупятся племена. Кто между ними предсказал это? пусть возвестят, что было от начала; пусть представят свидетелей от себя и оправдаются, чтобы можно было услышать и сказать: «правда!»
А Мои свидетели, говорит Господь, вы и раб Мой, которого Я избрал, чтобы вы знали и верили Мне, и разумели, что это Я: прежде Меня не было Бога и после Меня не будет.
Я, Я Господь, и нет Спасителя кроме Меня.
Я предрек и спас, и возвестил; а иного нет у вас, и вы – свидетели Мои, говорит Господь, что Я Бог;
от начала дней Я Тот же, и никто не спасет от руки Моей; Я сделаю, и кто отменит это?
Так говорит Господь, Искупитель ваш, Святый Израилев: ради вас Я послал в Вавилон и сокрушил все запоры и Халдеев, величавшихся кораблями.
Я Господь, Святый ваш, Творец Израиля, Царь ваш.
Так говорит Господь, открывший в море дорогу, в сильных водах стезю,
выведший колесницы и коней, войско и силу; все легли вместе, не встали; потухли как светильня, погасли.
Но вы не вспоминаете прежнего и о древнем не помышляете.
Вот, Я делаю новое; ныне же оно явится; неужели вы и этого не хотите знать? Я проложу дорогу в степи, реки в пустыне.
Полевые звери прославят Меня, шакалы и страусы, потому что Я в пустынях дам воду, реки в сухой степи, чтобы поить избранный народ Мой.
Этот народ Я образовал для Себя; он будет возвещать славу Мою.
А ты, Иаков, не взывал ко Мне; ты, Израиль, не трудился для Меня.
Ты не приносил Мне агнцев твоих во всесожжение и жертвами твоими не чтил Меня. Я не заставлял тебя служить Мне хлебным приношением и не отягощал тебя фимиамом.
Ты не покупал Мне благовонной трости за серебро и туком жертв твоих не насыщал Меня; но ты грехами твоими затруднял Меня, беззакониями твоими отягощал Меня.
Я, Я Сам изглаживаю преступления твои ради Себя Самого и грехов твоих не помяну:
припомни Мне; станем судиться; говори ты, чтоб оправдаться.
Праотец твой согрешил, и ходатаи твои отступили от Меня.
За то Я предстоятелей святилища лишил священства и Иакова предал на заклятие и Израиля на поругание.
Церковнославянский (рус)
И ны́нѣ си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ сотвори́вый тя́, Иа́кове, и созда́вый тя́, Изра́илю: не бо́йся, я́ко изба́вихъ тя́, прозва́хъ тя́ и́менемъ тво­и́мъ: мо́й еси́ ты́.
И а́ще прехо́диши сквоз­ѣ́ во́ду, съ тобо́ю е́смь, и рѣ́ки не покры́ютъ тебе́: и а́ще сквоз­ѣ́ о́гнь про́йдеши, не сожже́шися, и пла́мень не опали́тъ тебе́,
я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й, святы́й Изра́илевъ, спаса́яй тя́: сотвори́хъ премѣ́ну твою́ Еги́петъ и еѳiо́пiю, и со­и́ну за тя́.
Отне́лиже че́стенъ бы́лъ еси́ предо мно́ю, просла́вил­ся еси́, и а́зъ тя́ воз­люби́хъ, и да́мъ человѣ́ки за тебе́ и кня́зи за главу́ твою́.
Не бо́йся, я́ко съ тобо́ю е́смь: от­ восто́къ при­­веду́ сѣ́мя твое́ и от­ за́падъ соберу́ тя:
реку́ сѣ́веру: при­­веди́: и Ли́ву: не воз­браня́й, при­­веди́ сы́ны моя́ от­ земли́ да́льнiя и дще́ри моя́ от­ кра́евъ земны́хъ,
всѣ́хъ, ели́цы нарица́ют­ся и́менемъ мо­и́мъ: во сла́вѣ бо мо­е́й устро́ихъ его́ и созда́хъ его́ и сотвори́хъ и́.
И изведо́хъ лю́ди слѣ́пы, и о́чи су́ть та́кожде слѣ́пы, и глу́си у́шы иму́щiи.
Вси́ язы́цы собра́шася вку́пѣ, и соберу́т­ся кня́зи от­ ни́хъ. Кто́ воз­вѣсти́тъ сiя́? или́ я́же испе́рва кто́ воз­вѣсти́тъ ва́мъ? да при­­веду́тъ свидѣ́тели своя́ и оправдя́т­ся, и да услы́шатъ и да реку́тъ и́стину.
Бу́дите ми́ свидѣ́телiе, и а́зъ свидѣ́тель, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, и о́трокъ мо́й, его́же избра́хъ, да увѣ́сте и вѣ́руете ми́ и уразумѣ́ете, я́ко а́зъ е́смь: пре́жде мене́ не бы́сть и́нъ Бо́гъ, и по мнѣ́ не бу́детъ.
А́зъ Бо́гъ, и нѣ́сть ра́звѣ мене́ спаса́яй.
А́зъ воз­вѣсти́хъ и спасо́хъ, укори́хъ, и не бѣ́ въ ва́съ чужді́й: вы́ мнѣ́ свидѣ́телiе, и а́зъ свидѣ́тель, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ,
еще́ от­ нача́ла, и нѣ́сть изъима́яй от­ руку́ мое́ю: сотворю́, и кто́ от­врати́тъ е́?
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, избавля́яй ва́съ, святы́й Изра́илевъ: ва́съ ра́ди послю́ въ Вавило́нъ и воз­дви́гну вся́ бѣжа́щыя, и халде́е въ корабле́хъ свя́жут­ся.
А́зъ Госпо́дь Бо́гъ святы́й ва́шъ, показа́вый Изра́иля царя́ ва́­шего.
Си́це глаго́летъ Госпо́дь, дая́й пу́ть по мо́рю и по водѣ́ си́льнѣ стезю́:
изводя́й колесни́цы и ко́ни и наро́дъ си́ленъ: но успо́ша и не воста́нутъ, угасо́ша а́ки ле́нъ угаше́нъ.
Не помина́йте пе́рвыхъ, и ве́тхихъ не помышля́йте,
се́, а́зъ творю́ но́вая, я́же ны́нѣ воз­сiя́ютъ, и увѣ́сте я́: и сотворю́ въ пусты́ни пу́ть и въ безво́днѣй рѣ́ки.
Возблагословя́тъ мя́ звѣ́рiе се́лнiи, Си́рини и дще́ри стру́ѳовы: я́ко да́хъ въ пусты́ни во́ду и рѣ́ки въ безво́днѣй, напо­и́ти ро́дъ мо́й избра́н­ный,
лю́ди моя́, я́же снабдѣ́хъ, добродѣ́тели моя́ повѣ́дати.
Не ны́нѣ при­­зва́хъ тебе́, Иа́кове, ниже́ труди́тися сотвори́хъ тя́, Изра́илю.
Не при­­не́слъ еси́ мнѣ́ ове́цъ тво­и́хъ всесожже́нiя тво­его́, ни въ же́ртвахъ тво­и́хъ просла́вилъ мя́ еси́, не порабо́тихъ тя́ въ же́ртвахъ, ниже́ утружде́на сотвори́хъ тя́ въ Лива́нѣ:
не купи́лъ еси́ мнѣ́ на сребро́ ѳимiа́ма, ниже́ ту́ка тре́бъ тво­и́хъ воз­жела́хъ, но во грѣсѣ́хъ тво­и́хъ ста́лъ еси́ предо мно́ю и въ непра́вдахъ тво­и́хъ.
А́зъ е́смь, а́зъ е́смь заглажда́яй беззако́нiя твоя́ мене́ ра́ди и грѣхи́ твоя́, и не помяну́.
Ты́ же помяни́, и да су́димся: глаго́ли ты́ беззако́нiя твоя́ пре́жде, да оправди́шися.
Отцы́ ва́ши пе́рвiи согрѣши́ша, и кня́зи ва́ши беззако́н­новаша на мя́.
И оскверни́ша кня́зи свята́я моя́, и да́хъ погуби́ти Иа́кова и Изра́иля во укори́зну.
καὶ νῦν οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ ποιήσας σε Ιακωβ ὁ πλάσας σε Ισραηλ μὴ φοβοῦ ὅτι ἐλυτρωσάμην σε ἐκάλεσά σε τὸ ὄνομά σου ἐμὸς εἶ σύ
καὶ ἐὰν δια­βαίνῃς δι᾿ ὕδα­τος μετὰ σοῦ εἰμι καὶ ποταμοὶ οὐ συγκλύσουσίν σε καὶ ἐὰν διέλθῃς δια­̀ πυρός οὐ μὴ κατα­καυθῇς φλὸξ οὐ κατα­καύσει σε
ὅτι ἐγὼ κύριος ὁ θεός σου ὁ ἅγιος Ισραηλ ὁ σῴζων σε ἐποίησά σου ἄλλαγμα Αἴγυπτον καὶ Αἰθιοπίαν καὶ Σοήνην ὑπὲρ σοῦ
ἀφ᾿ οὗ ἔν­τιμος ἐγένου ἐναν­τίον μου ἐδοξάσθης κἀγώ σε ἠγάπησα καὶ δώσω ἀνθρώπους πολλοὺς ὑπὲρ σοῦ καὶ ἄρχον­τας ὑπὲρ τῆς κεφαλῆς σου
μὴ φοβοῦ ὅτι μετὰ σοῦ εἰμι ἀπο­̀ ἀνατολῶν ἄξω τὸ σπέρμα σου καὶ ἀπο­̀ δυσμῶν συν­άξω σε
ἐρῶ τῷ βορρᾷ ἄγε καὶ τῷ λιβί μὴ κώλυε ἄγε τοὺς υἱούς μου ἀπο­̀ γῆς πόρρωθεν καὶ τὰς θυγατέρας μου ἀπ᾿ ἄκρων τῆς γῆς
πάν­τας ὅσοι ἐπι­κέκλην­ται τῷ ὀνόματί μου ἐν γὰρ τῇ δόξῃ μου κατεσκεύ­ασα αὐτὸν καὶ ἔπλασα καὶ ἐποίησα αὐτόν
καὶ ἐξήγαγον λαὸν τυφλόν καὶ ὀφθαλμοί εἰσιν ὡσαύτως τυφλοί καὶ κωφοὶ τὰ ὦτα ἔχον­τες
πάν­τα τὰ ἔθνη συν­ήχθησαν ἅμα καὶ συν­αχθήσον­ται ἄρχον­τες ἐξ αὐτῶν τίς ἀναγγελεῖ ταῦτα ἢ τὰ ἐξ ἀρχῆς τίς ἀναγγελεῖ ὑμῖν ἀγαγέτωσαν τοὺς μάρτυρας αὐτῶν καὶ δικαιωθήτωσαν καὶ εἰπάτωσαν ἀληθῆ
γένεσθέ μοι μάρτυρες κἀγὼ μάρτυς λέγει κύριος ὁ θεός καὶ ὁ παῖς ὃν ἐξελεξάμην ἵνα γνῶτε καὶ πιστεύ­σητε καὶ συν­ῆτε ὅτι ἐγώ εἰμι ἔμπρο­σθέν μου οὐκ ἐγένετο ἄλλος θεὸς καὶ μετ᾿ ἐμὲ οὐκ ἔσται
ἐγὼ ὁ θεός καὶ οὐκ ἔστιν πάρεξ ἐμοῦ σῴζων
ἀνήγγειλα καὶ ἔσωσα ὠνείδισα καὶ οὐκ ἦν ἐν ὑμῖν ἀλλότριος ὑμεῖς ἐμοὶ μάρτυρες κἀγὼ μάρτυς λέγει κύριος ὁ θεός
ἔτι ἀπ᾿ ἀρχῆς καὶ οὐκ ἔστιν ὁ ἐκ τῶν χειρῶν μου ἐξαιρού­με­νος ποιήσω καὶ τίς ἀπο­στρέψει αὐτό
οὕτως λέγει κύριος ὁ θεὸς ὁ λυτρού­με­νος ὑμᾶς ὁ ἅγιος Ισραηλ ἕνεκεν ὑμῶν ἀπο­στελῶ εἰς Βαβυλῶνα καὶ ἐπεγερῶ πάν­τας φεύ­γον­τας καὶ Χαλδαῖοι ἐν πλοίοις δεθήσον­ται
ἐγὼ κύριος ὁ θεὸς ὁ ἅγιος ὑμῶν ὁ κατα­δείξας Ισραηλ βασιλέα ὑμῶν
οὕτως λέγει κύριος ὁ διδοὺς ὁδὸν ἐν θαλάσ­σῃ καὶ ἐν ὕδατι ἰσχυρῷ τρίβον
ὁ ἐξαγαγὼν ἅρματα καὶ ἵππον καὶ ὄχλον ἰσχυρόν ἀλλὰ ἐκοιμήθησαν καὶ οὐκ ἀναστήσον­ται ἐσβέσθησαν ὡς λίνον ἐσβεσμένον
μὴ μνημονεύ­ετε τὰ πρῶτα καὶ τὰ ἀρχαῖα μὴ συλλογίζεσθε
ἰδοὺ ποιῶ καινὰ ἃ νῦν ἀνατελεῖ καὶ γνώσεσθε αὐτά καὶ ποιήσω ἐν τῇ ἐρήμῳ ὁδὸν καὶ ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποταμούς
εὐλογήσει με τὰ θηρία τοῦ ἀγροῦ σειρῆνες καὶ θυγατέρες στρουθῶν ὅτι ἔδωκα ἐν τῇ ἐρήμῳ ὕδωρ καὶ ποταμοὺς ἐν τῇ ἀνύδρῳ ποτίσαι τὸ γένος μου τὸ ἐκλεκτόν
λαόν μου ὃν περιεποιησάμην τὰς ἀρετάς μου διηγεῖσθαι
οὐ νῦν ἐκάλεσά σε Ιακωβ οὐδὲ κοπιᾶσαί σε ἐποίησα Ισραηλ
οὐκ ἐμοὶ προ­́βατα τῆς ὁλοκαρπώσεώς σου οὐδὲ ἐν ταῖς θυσίαις σου ἐδόξασάς με οὐδὲ ἔγκοπον ἐποίησά σε ἐν λιβάνῳ
οὐδὲ ἐκτήσω μοι ἀργυρίου θυμίαμα οὐδὲ τὸ στέαρ τῶν θυσιῶν σου ἐπεθύμησα ἀλλὰ ἐν ταῖς ἁμαρτίαις σου καὶ ἐν ταῖς ἀδικίαις σου προ­έστην σου
ἐγώ εἰμι ἐγώ εἰμι ὁ ἐξαλείφων τὰς ἀνομίας σου καὶ οὐ μὴ μνησθήσομαι
σὺ δὲ μνήσθητι καὶ κριθῶμεν λέγε σὺ τὰς ἀνομίας σου πρῶτος ἵνα δικαιωθῇς
οἱ πατέρες ὑμῶν πρῶτοι καὶ οἱ ἄρχον­τες αὐτῶν ἠνόμησαν εἰς ἐμέ
καὶ ἐμίαναν οἱ ἄρχον­τες τὰ ἅγιά μου καὶ ἔδωκα ἀπο­λέσαι Ιακωβ καὶ Ισραηλ εἰς ὀνειδισμόν
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible