Си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ пома́занному моему́ ки́ру, его́же удержа́хъ за десни́цу, повину́ти предъ ни́мъ язы́ки, и крѣ́пость царе́й разрушу́, отве́рзу предъ ни́мъ врата́, и гра́ди не затворя́тся:

а́зъ предъ тобо́ю пойду́ и го́ры уравню́, врата́ мѣ́дяная сокрушу́ и вереи́ желѣ́зныя сломлю́,

и да́мъ ти́ сокро́вища те́мная сокрове́нная: неви́димая отве́рзу тебѣ́, да увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й прозыва́я и́мя твое́, Бо́гъ Изра́илевъ.

Ра́ди раба́ моего́ Иа́кова и Изра́иля избра́ннаго моего́, а́зъ прозову́ тя́ и́менемъ твои́мъ и прiиму́ тя:

ты́ же не позна́лъ еси́ мене́, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и нѣ́сть ра́звѣ мене́ еще́ Бо́га: укрѣпи́хъ тя́, и не позна́лъ еси́ мене́,

да бы́ша увѣ́дѣли, и́же от восто́къ со́лнечныхъ и и́же от за́падъ, я́ко нѣ́сть Бо́гъ ра́звѣ мене́: а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и нѣ́сть еще́.

А́зъ устро́ивый свѣ́тъ и сотвори́вый тму́, творя́й ми́ръ и зи́ждяй зла́я, а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, творя́й сiя́ вся́.

Да возра́дуется не́бо свы́ше, и о́блацы да кропя́тъ пра́вду: да прозя́бнетъ земля́, и да прорасти́тъ ми́лость, и пра́вду да прозя́бнетъ вку́пѣ: а́зъ е́смь Госпо́дь созда́вый тя́.

Что́ лу́чшее устро́ихъ я́ко гли́ну скуде́льничу? еда́ оря́й ора́ти бу́детъ зе́млю ве́сь де́нь? еда́ рече́тъ бре́нiе скуде́льнику: что́ твори́ши, я́ко не дѣ́лаеши, ниже́ и́маши ру́къ, еда́ отвѣща́етъ зда́нiе созда́вшему е́?

еда́ глаго́летъ отцу́: что́ роди́ши? и ма́тери: что́ чревоболи́ши?

Я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, святы́й Изра́илевъ, сотвори́вый гряду́щая: вопроси́те мене́ о сынѣ́хъ мои́хъ и о дще́рехъ мои́хъ, и о дѣ́лѣхъ руку́ мое́ю заповѣ́дите мнѣ́.

А́зъ сотвори́хъ зе́млю и человѣ́ка на не́й, а́зъ руко́ю мое́ю утверди́хъ не́бо, а́зъ всѣ́мъ звѣзда́мъ заповѣ́дахъ.

А́зъ возста́вихъ его́ со пра́вдою царя́, и вси́ путiе́ его́ пра́вы: се́й сози́ждетъ гра́дъ мо́й и плѣне́нiе люді́й мои́хъ возврати́тъ, не по мздѣ́, ни по даро́мъ, рече́ Госпо́дь Савао́ѳъ.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ: утруди́ся Еги́петъ и ку́пли еѳiо́пскiя, и Саваи́мстiи му́жiе высо́цыи къ тебѣ́ пре́йдутъ и тебѣ́ бу́дутъ раби́, и вслѣ́дъ тебе́ по́йдутъ свя́зани у́зами ручны́ми, и пре́йдутъ къ тебѣ́ и покло́нятся тебѣ́, и въ тебѣ́ помо́лятся, я́ко въ тебѣ́ Бо́гъ е́сть, и реку́тъ: нѣ́сть Бо́га ра́звѣ тебе́:

ты́ бо еси́ Бо́гъ, и не вѣ́дѣхомъ, Бо́гъ Изра́илевъ Спа́съ.

Постыдя́тся и посра́мятся вси́ проти́вящiися ему́ и по́йдутъ въ студѣ́: обновля́йтеся ко мнѣ́, о́строви.

Изра́иль спаса́ется от Го́спода спасе́нiемъ вѣ́чнымъ: не постыдя́тся, ни посра́мятся да́же до вѣ́ка ктому́.

Зане́ та́ко глаго́летъ Госпо́дь сотвори́вый не́бо, се́й Бо́гъ показа́вый зе́млю и сотвори́вый ю́, то́й раздѣли́ ю́, не вотще́ сотвори́ ю́, но на вселе́нiе созда́ ю́: а́зъ е́смь Госпо́дь, и нѣ́сть ктому́.

Не о́тай глаго́лахъ, ни въ те́мнѣ мѣ́стѣ земли́: не реко́хъ пле́мени Иа́ковлю: су́етнаго взыщи́те. А́зъ е́смь, а́зъ е́смь Госпо́дь глаго́ляй пра́вду и возвѣща́яй и́стину.

Собери́теся и прiиди́те, совѣща́йтеся вку́пѣ, спаса́емiи от язы́къ. Не разумѣ́ша воздви́жущiи дре́во изва́янiе свое́ и моля́щеся бого́мъ, и́же не спаса́ютъ.

А́ще возвѣстя́тъ, да прибли́жатся, да увѣ́дятъ вку́пѣ, кто́ слы́шана сотвори́ сiя́ испе́рва? Тогда́ возвѣсти́ся ва́мъ: а́зъ Бо́гъ, и нѣ́сть ино́го ра́звѣ мене́, пра́веденъ и спаси́тель, нѣ́сть кромѣ́ мене́.

Обрати́теся ко мнѣ́ и спасе́теся, и́же от кра́я земна́го: а́зъ е́смь Бо́гъ, и нѣ́сть ино́го.

Клену́ся мно́ю сами́мъ, а́ще не изы́детъ изо у́стъ мои́хъ пра́вда, словеса́ моя́ не возвратя́тся: я́ко мнѣ́ покло́нится вся́ко колѣ́но, и исповѣ́стся вся́къ язы́къ богови, глаго́ля:

пра́вда и сла́ва къ нему́ прiи́детъ: и посра́мятся вси́ отлуча́ющiися.

От Го́спода оправдя́тся, и о Бо́зѣ просла́вится все́ сѣ́мя сыно́въ Изра́илевыхъ.

Украинский (Огієнко)

Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв́яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані.

Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви.

І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані, щоб пізнав ти, що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів,

ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене.

Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене.
Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,

щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого;
Я Господь, і нема вже нікого,

Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!

Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість!
Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть!
Я, Господь, це вчинив!

Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків!
Чи глина повість ганчареві своєму: Що робиш?
а діло його: Ти без рук!

Горе тому, хто патякає батькові: Пощо ти плодиш?
а жінці: Пощо ти родиш?

Так говорить Господь, Святий Ізраїлів, і Той, Хто його вформував: Питайте Мене про майбутнє, а долю синів Моїх й чин Моїх рук позоставте Мені!

Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.

Я збудив його в правді, і зрівняю йому всі дороги.
Він місто Моє побудує і відпустить вигнанців Моїх не за викуп і не за дарунка, говорить Господь Саваот.

Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої.
Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!

Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!

Всі вони засоромляться й зніяковіють, майстрі ідолів підуть у соромі разом,

Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням: не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки!

Бо так промовляє Господь, Творець неба.
Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її;
не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував.
Я Господь, і нема більше іншого Бога!

Я не говорив в укритті, на темному місці землі.
Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене!
Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!

Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів!
Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.

Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив?
Чи ж не Я, ваш Господь?
Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя!

Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!

Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне

й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила!
Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.

Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!

Немецкий (GNB)

Языки

Der HERR sagt zu Kyrus, den er gesalbt und zum König eingesetzt hat:

»Ich habe dich bei der Hand genommen und stehe dir zur Seite. Ich unterwerfe dir die Völker und nehme ihren Königen die Macht; ich öffne dir Türen und Tore.

Ich selbst gehe vor dir her und beseitige alles, was dir im Weg steht. Die bronzenen Türen schlage ich in Stücke und zerbreche die eisernen Riegel.

Ich liefere dir die verborgenen Schätze und die versteckten Vorräte aus.

Daran sollst du erkennen, dass ich der wahre Gott bin, dass der HERR, der Gott Israels, dich beim Namen gerufen und in seinen Dienst gestellt hat.

Obwohl du mich nicht kennst, habe ich dich berufen und verleihe dir einen Ehrennamen; denn durch dich will ich meinem Diener und Schützling Israel helfen, der Nachkommenschaft Jakobs, die ich erwählt habe.

Ich bin der HERR, ich bin der Einzige, außer mir gibt es keinen Gott. Ich gebe dir die Macht, obwohl du nichts von mir weißt.

Überall auf der ganzen Erde sollen sie erkennen, dass ich allein Gott bin, ich, der HERR, und sonst keiner.

Ich mache das Licht und ich mache die Dunkelheit; Glück wie Unglück kommen von mir. Ich, der HERR, bin es, der dies alles vollbringt.

Öffne dich, Himmel! Sende Rettung auf die Erde herab wie Regen! Die Erde lasse Heil und Frieden aufsprießen! Dies bewirke ich, der HERR, der Schöpfer.«

Weh dem Menschen, der seinen Schöpfer zur Rechenschaft zieht! Aus Erde ist er gemacht; vor dem, der ihn geformt hat, ist er nicht mehr als eine Tonscherbe! Sagt vielleicht der Ton zum Töpfer: »Was machst du da?«? Hält er ihm vor: »Was du formst, ist misslungen!«?

Wer hat das Recht, zu einem Vater zu sagen: »Warum hast du gezeugt?«? Oder zu einer Frau: »Warum hast du in Geburtswehen gelegen?«?

Der HERR, der heilige Gott Israels und sein Schöpfer, sagt: »Ihr Völker wollt mich zur Rechenschaft ziehen? Ihr wollt mir vorhalten, dass ich mein eigenes Volk bevorzuge? Ihr wollt mir vorschreiben, wie ich mit ihm, dem Werk meiner Hände, zu verfahren habe?

Ich habe die Erde gemacht und die Menschen, die darauf leben. Ich habe den Himmel ausgespannt mit eigener Hand, ich bestimme den Sternen ihre Bahn.

Ich bin es auch, der Kyrus erweckt hat und ihm den Sieg gibt. Ich ebne ihm die Wege und breche jeden Widerstand. Er wird meine Stadt Jerusalem wieder aufbauen und mein verbanntes Volk heimkehren lassen – und er bekommt dafür keine Bezahlung und keine Geschenke!« Das sagt der HERR, der Herrscher der Welt.

Der HERR sagt zur Zionsstadt: »Die Leute aus Ägypten und dem Sudan kommen zu dir und bringen dir ihre Schätze; die hoch gewachsenen Äthiopier werden deine Sklaven, in Fesseln kommen sie herbei. Sie werfen sich vor dir nieder, beten zu deinem Gott und bekennen: ́Nur bei dir ist Gott! Es gibt sonst keinen, absolut keinen!́«

Wahrhaftig, du bist ein Gott, der sich verbirgt, du Gott Israels, der Retter!

Alle, die sich Götzenbilder machen, werden enttäuscht und gehen in Schmach und Schande zugrunde.

Euch aber, den Leuten von Israel, hilft der HERR, er bringt euch die endgültige Rettung. Nie und nimmer werdet ihr enttäuscht werden und untergehen.

Der HERR, der einzige Gott, hat Himmel und Erde gemacht. Er hat die Erde fest gegründet; und er hat sie nicht geschaffen, damit sie leer und öde sein soll, sondern damit seine Geschöpfe auf ihr wohnen können. Und dieser Gott sagt:

»Ich bin der HERR, es gibt keinen anderen Gott!

Ich habe mich nicht vor euch verborgen und mich nicht in Dunkel gehüllt, ich habe geredet! Und ich habe zu den Nachkommen Jakobs nicht gesagt: ́Sucht mich vergeblich!́ Ich, der HERR, rede zu euch von Hilfe und Rettung, und was ich ankündige, das geschieht.

Kommt alle her, die ihr übrig geblieben seid, als eure Völker untergingen! Kommt zur Gerichtsversammlung! Wer Götterbilder aus Holz mit sich herumträgt, hat keinen Verstand; er betet zu einem Gott, der nicht helfen kann.

Beratet miteinander, was ihr zu eurer Verteidigung vorbringen könnt! Wer hat seit langem angekündigt, was nun geschehen ist? War nicht ich es, der HERR? Es gibt keinen Gott außer mir, keinen, der Hilfe und Rettung bringen kann.

Kommt zu mir und lasst euch helfen, ihr Menschen der ganzen Erde! Denn nur ich bin Gott und sonst keiner.

Ich schwöre bei mir selbst, und was ich sage, das geschieht auch: Alle werden vor mir auf die Knie fallen und feierlich bekennen:

́Nur beim HERRN gibt es Rettung und sicheren Schutz.́«

Beschämt werden alle zum HERRN kommen, die sich ihm widersetzt haben.

Alle Nachkommen Jakobs aber finden bei ihm Rettung und werden ihn voller Freude und Stolz dafür preisen.