Услы́шите сiя́, до́ме Иа́ковль, прозва́ннiи и́менемъ Изра́илевымъ и изше́дшiи изъ Иу́ды, клену́щiися и́менемъ Го́спода Бо́га Изра́илева, помина́ющiи не со и́стиною, ниже́ со пра́вдою,

и придержа́щiися и́мени гра́да свята́го, и о Бо́зѣ Изра́илевѣ подтвержда́ющiися: Госпо́дь Савао́ѳъ и́мя ему́.

Пре́ждняя еще́ возвѣсти́хъ, и изъ у́стъ мои́хъ изыдо́ша, и слы́шано бы́сть: внеза́пу сотвори́хъ, и на́йде.

Вѣ́мъ, я́ко же́стокъ еси́, и жи́ла желѣ́зна вы́я твоя́, и чело́ твое́ мѣ́дяно.

И возвѣсти́хъ ти́, я́же дре́вле, пре́жде не́же прiити́ на тя́: слы́шана тебѣ́ сотвори́хъ, да не когда́ рече́ши, я́ко и́доли мнѣ́ сiя́ сотвори́ша, и не рцы́, я́ко изва́янная и слiя́нная заповѣ́даша мнѣ́.

Слы́шасте вся́, и вы́ не разумѣ́сте: но и слы́шана тебѣ́ сотвори́хъ но́вая отны́нѣ, я́же и́мутъ бы́ти:

и не ре́клъ еси́: ны́нѣ быва́ютъ, а не пре́жде, и не въ пре́жднiя дни́ слы́шалъ еси́ сiя́: не рцы́: е́й, вѣ́мъ сiя́.

Не вѣ́дѣлъ еси́, ниже́ разумѣ́лъ еси́, ниже́ испе́рва отверзо́хъ ушеса́ твоя́: вѣ́дѣхъ бо, я́ко отверга́я отри́неши и беззако́нникъ еще́ от чре́ва прозове́шися.

И́мене моего́ ра́ди покажу́ ти я́рость мою́, и сла́вная моя́ наведу́ на тя́, да не потреблю́ тебе́.

Се́, прода́хъ тя́ не сребра́ ра́ди: изъя́хъ же тя́ изъ пе́щи убо́жества.

Мене́ ра́ди сотворю́ ти́, я́ко мое́ и́мя оскверня́ется, и сла́вы моея́ ино́му не да́мъ.

Послу́шай мене́, Иа́кове и Изра́илю, его́же а́зъ призыва́ю: а́зъ е́смь пе́рвый и а́зъ е́смь во вѣ́къ.

И рука́ моя́ основа́ зе́млю, и десни́ца моя́ утверди́ не́бо: призову́ я́, и ста́нетъ вку́пѣ,

и соберу́тся вси́ и услы́шатъ: кто́ и́мъ возвѣсти́ сiя́? любя́ тя́ сотвори́хъ во́лю твою́ надъ Вавило́номъ, е́же отъя́ти пле́мя Халде́йско.

А́зъ глаго́лахъ, а́зъ призва́хъ, приведо́хъ и́, и благопоспѣши́тъ пу́ть его́.

Приступи́те ко мнѣ́ и слы́шите сiя́, испе́рва не о́тай глаго́лахъ: егда́ быва́ху, та́мо бѣ́хъ, и ны́нѣ Госпо́дь Госпо́дь посла́ мя и Ду́хъ его́.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь, изба́вивый тя́, святы́й Изра́илевъ: а́зъ е́смь Госпо́дь Бо́гъ тво́й, научи́хъ тя́, е́же обрѣсти́ тебѣ́ пу́ть, по нему́же по́йдеши.

И а́ще бы еси́ послу́шалъ за́повѣдiй мои́хъ, то́ бы́лъ бы у́бо а́ки рѣка́ ми́ръ тво́й, и пра́вда твоя́ я́ко волна́ морска́я,

и бы́ло бы я́ко песо́къ сѣ́мя твое́, и исча́дiя чре́ва твоего́ я́ко пе́рсть земли́: ниже́ ны́нѣ потреби́шися, ниже́ поги́бнетъ и́мя твое́ предо мно́ю.

Изы́ди от Вавило́на, бѣжа́й от халде́евъ: гла́съ ра́дости возвѣсти́те, и да слы́шано бу́детъ сiе́, возвѣсти́те да́же до послѣ́днихъ земли́, глаго́лите: изба́ви Госпо́дь раба́ своего́ Иа́кова.

И а́ще вжа́ждутъ, пусты́нею проведе́тъ и́хъ и во́ду изъ ка́мене изведе́тъ и́мъ: разся́дется ка́мень, и потече́тъ вода́, и испiю́тъ лю́дiе мои́.

Нѣ́сть ра́доватися нечести́вымъ, глаго́летъ Госпо́дь.

Украинский (Огієнко)

Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!

Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!

Я віддавна звіщав про минуле, із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, і прийшло.

Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия то м́язи залізні, а чоло твоє мідяне,

то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.

Ти чув, переглянь усе це;
і ви хіба не визнаєте цього?
Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.

Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: Оце я їх знав.

Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.

Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.

Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.

Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє?
А іншому слави Своєї не дам.

Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!

Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.

Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те?
Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.

Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.

Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно;
від часу, як діялось це, Я був там.
А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.

Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.

О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!

А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!

Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!

І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!

Для безбожних спокою немає, говорить Господь.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Audite hoc, domus Iacob, qui vocamini nomine Israel et de aquis Iudae existis, qui iuratis in nomine Domini et Deum Israel invocatis non in veritate neque in iustitia.

De civitate enim sancta vocati sunt et super Deum Israel constabiliti sunt; Dominus exercituum nomen eius.

Priora ex tunc annuntiavi, et ex ore meo exierunt, et audita feci ea; repente operatus sum, et venerunt.

Scivi enim quia durus es tu, et nervus ferreus cervix tua, et frons tua aerea.

Praedixi tibi ex tunc; antequam venirent, indicavi tibi, ne forte diceres: "Idolum meum operatum est haec, et sculptile meum et conflatile mandaverunt ista».

Quae audisti, vide omnia; vos autem num annuntiabitis? Audita facio tibi nova ex nunc et occulta, quae nescis.

Nunc creata sunt et non ex tunc, et ante eorum diem, et non audisti ea, ne forte diceres: "Ecce ego cognovi ea».

Neque audisti neque cognovisti, neque ex tunc aperta est auris tua; scio enim quia praevaricans praevaricaris et transgressor ex utero vocaris.

Propter nomen meum longe faciam furorem meum et propter laudem meam infrenabo me super te, ne perdam te.

Ecce excoxi te, sed non quasi argentum; probavi te in camino paupertatis.

Propter me, propter me faciam, ut non blasphemer; et gloriam meam alteri non dabo.

Audi me, Iacob, et Israel, quem ego vocavi; ego, ego primus et ego novissimus.

Manus mea fundavit terram, et dextera mea expandit caelos; ego voco eos, et stant simul.

Congregamini, omnes vos, et audite: Quis de eis annuntiavit haec? Dominus dilexit eum; faciet voluntatem suam in Babylone et brachium suum in Chaldaeis.

Ego, ego locutus sum et vocavi eum; adduxi eum, et prospera fuit via eius.

Accedite ad me et audite hoc: Non a principio in abscondito locutus sum; ex tempore, antequam fieret, ibi eram; et nunc Dominus Deus misit me cum spiritu suo.

Haec dicit Dominus, redemptor tuus, Sanctus Israel: Ego Dominus Deus tuus docens te utilia, gubernans te in via, qua ambulas.

Utinam attendisses mandata mea! Facta fuisset sicut flumen pax tua, et iustitia tua sicut gurgites maris;

et fuisset quasi arena semen tuum, et stirps uteri tui ut lapilli eius; non interisset et non fuisset attritum nomen eius a facie mea.

Egredimini de Babylone, fugite a Chaldaeis, in voce exsultationis annuntiate; auditum facite hoc, efferte illud usque ad extrema terrae, dicite: «Redemit Dominus servum suum Iacob».

Non sitierunt, cum per desertum duceret eos; aquam de petra produxit eis et scidit petram, et fluxerunt aquae.

Non est pax impiis, dicit Dominus.