Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • Послу́шайте мене́, о́строви, и внемли́те, язы́цы. Вре́менемъ мно́гимъ стоя́ти бу́детъ, глаго́летъ Госпо́дь: от­ чре́ва ма́тере мо­ея́ нарече́ и́мя мое́,
  • и положи́ уста́ моя́ я́ко ме́чь о́стръ, и подъ кро́вомъ руки́ сво­ея́ скры́ мя́: положи́ мя́ я́ко стрѣлу́ избра́н­ну, и въ ту́лѣ сво­е́мъ скры́ мя́,
  • и рече́ ми́: ра́бъ мо́й еси́ ты́, Изра́илю, и въ тебѣ́ просла́влюся.
  • А́зъ же реко́хъ: вотще́ труди́хся, всу́е и ни во что́ да́хъ крѣ́пость мою́: сего́ ра́ди су́дъ мо́й предъ Го́сподемъ и тру́дъ мо́й предъ Бо́гомъ мо­и́мъ.
  • И ны́нѣ та́ко глаго́летъ Госпо́дь, созда́вый мя́ от­ чре́ва раба́ себѣ́, е́же собра́ти Иа́кова къ нему́ и Изра́иля: соберу́ся и просла́влюся предъ Го́сподемъ, и Бо́гъ мо́й бу́детъ мнѣ́ крѣ́пость.
  • И рече́ ми: ве́лiе ти́ е́сть, е́же назва́тися тебѣ́ рабо́мъ мо­и́мъ, е́же воз­ста́вити племена́ Иа́ковля и разсѣ́янiе Изра́илево обрати́ти: се́, да́хъ тя́ въ завѣ́тъ ро́да, во свѣ́тъ язы́комъ, е́же бы́ти тебѣ́ во спасе́нiе да́же до послѣ́днихъ земли́.
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь, изба́вивый тя́ Бо́гъ Изра́илевъ: освяти́те уничижа́ющаго ду́шу свою́, гнуша́емаго от­ язы́къ рабо́въ кня́жескихъ: ца́рiе у́зрятъ его́, и воста́нутъ кня́зи и покло́нят­ся ему́ Го́спода ра́ди, я́ко вѣ́ренъ е́сть святы́й Изра́илевъ, и избра́хъ тя́.
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: во вре́мя прiя́тно послу́шахъ тебе́ и въ де́нь спасе́нiя помого́хъ ти́, и сотвори́хъ тя́ и да́хъ тя́ въ завѣ́тъ вѣ́чный язы́ковъ, е́же устро́ити зе́млю и наслѣ́дити наслѣ́дiя пусты́ни,
  • глаго́люща су́щымъ во у́захъ: изыди́те, и су́щымъ во тмѣ́: от­кры́йтеся. На всѣ́хъ путе́хъ пасти́ся бу́дутъ, и на всѣ́хъ стезя́хъ па́жить и́хъ:
  • не вза́лчутъ, ниже́ вжа́ждутъ, ниже́ порази́тъ и́хъ зно́й, ниже́ со́лнце, но ми́луяй и́хъ утѣ́шитъ и́хъ и сквоз­ѣ́ исто́чники водны́я проведе́тъ и́хъ.
  • И положу́ вся́ку го́ру въ пу́ть и вся́ку стезю́ въ па́­ст­ву и́мъ.
  • Се́, сі́и издале́ча прiи́дутъ, сі́и от­ сѣ́вера и от­ мо́ря, ині́и же от­ земли́ пе́рсскiя.
  • Ра́дуйтеся, небеса́, и весели́ся, земле́, да от­ры́гнутъ го́ры весе́лiе и хо́лми пра́вду, я́ко поми́лова Бо́гъ лю́ди своя́ и смире́н­ныя люді́й сво­и́хъ утѣ́ши.
  • Рече́ же Сiо́нъ: оста́ви мя́ Госпо́дь, и Бо́гъ забы́ мя.
  • Еда́ забу́детъ жена́ отроча́ свое́, е́же не поми́ловати исча́дiя чре́ва сво­его́? а́ще же и забу́детъ си́хъ жена́, но а́зъ не забу́ду тебе́, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Се́, на рука́хъ мо­и́хъ написа́хъ стѣ́ны твоя́, и предо мно́ю еси́ при́сно,
  • и вско́рѣ воз­гради́шися, от­ ни́хже разори́л­ся еси́, и опустоши́в­шiи тя́ изы́дутъ изъ тебе́.
  • Возведи́ о́крестъ о́чи тво­и́ и ви́ждь вся́, се́, собра́шася и прiидо́ша къ тебѣ́, живу́ а́зъ, глаго́летъ Госпо́дь: я́ко всѣ́ми и́ми а́ки въ красоту́ облече́шися и обложи́ши себе́ и́ми я́ко у́тварiю невѣ́ста.
  • Поне́же пуста́я твоя́ и разсы́паная и па́дшая ны́нѣ утѣснѣ́ютъ от­ обита́ющихъ, и удаля́т­ся от­ тебе́ поглоща́ющiи тя́.
  • Реку́тъ бо во у́шы тво­и́ сы́нове тво­и́, и́хже бы́лъ погуби́лъ еси́: тѣ́сно ми́ мѣ́сто, сотвори́ ми мѣ́сто, да вселю́ся.
  • И рече́ши въ се́рдцы сво­е́мъ: кто́ мнѣ́ породи́ си́хъ? а́зъ же безча́дна и вдова́, си́хъ же кто́ воспита́ мнѣ́? а́зъ же оста́хся еди́на, сі́и же мнѣ́ гдѣ́ бы́ша?
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Госпо́дь: се́, воз­двиза́ю на язы́ки ру́ку мою́ и на о́стровы воз­дви́гну зна́менiе мое́, и при­­веду́тъ сы́ны твоя́ въ ло́нѣ и дще́ри твоя́ на плеща́хъ во́змутъ.
  • И бу́дутъ ца́рiе корми́телiе тво­и́, и княги́ни и́хъ корми́лицы твоя́: до лица́ земли́ покло́нят­ся тебѣ́ и пра́хъ но́гъ тво­и́хъ обли́жутъ, и увѣ́си, я́ко а́зъ Госпо́дь Бо́гъ, и не посра́мят­ся терпя́щiи мя́.
  • Еда́ во́зметъ кто́ от­ исполи́на коры́сти? и а́ще кто́ плѣни́тъ непра́веднѣ, спасе́тлися?
  • Зане́ та́ко глаго́летъ Госпо́дь: а́ще кто́ плѣни́тъ исполи́на, во́зметъ коры́сти: взе́мляй же от­ крѣ́пкаго спасе́т­ся: а́зъ же прю́ твою́ разсужду́ и а́зъ сы́ны твоя́ изба́влю:
  • и оскорби́в­шiи тебе́ снѣдя́тъ пло́ть свою́ и испiю́тъ я́ко вино́ но́во кро́вь свою́, и упiю́т­ся: и увѣ́сть вся́ка пло́ть, я́ко а́зъ Госпо́дь изба́вивый тя́ и заступа́яй крѣ́пость Иа́ковлю.
  • Слушайте Меня, острова, и внимайте, народы дальние: Господь призвал Меня от чрева, от утробы матери Моей называл имя Мое;
  • и соделал уста Мои как острый меч; тенью руки Своей покрывал Меня, и соделал Меня стрелою изостренною; в колчане Своем хранил Меня;
  • и сказал Мне: Ты раб Мой, Израиль, в Тебе Я прославлюсь.
  • А Я сказал: напрасно Я трудился, ни на что и вотще истощал силу Свою. Но Мое право у Господа, и награда Моя у Бога Моего.
  • И ныне говорит Господь, образовавший Меня от чрева в раба Себе, чтобы обратить к Нему Иакова и чтобы Израиль собрался к Нему; Я почтен в очах Господа, и Бог Мой – сила Моя.
  • И Он сказал: мало того, что Ты будешь рабом Моим для восстановления колен Иаковлевых и для возвращения остатков Израиля, но Я сделаю Тебя светом народов, чтобы спасение Мое простерлось до концов земли.
  • Так говорит Господь, Искупитель Израиля, Святый Его, презираемому всеми, поносимому народом, рабу властелинов: цари увидят, и встанут; князья поклонятся ради Господа, Который верен, ради Святаго Израилева, Который избрал Тебя.
  • Так говорит Господь: во время благоприятное Я услышал Тебя, и в день спасения помог Тебе; и Я буду охранять Тебя, и сделаю Тебя заветом народа, чтобы восстановить землю, чтобы возвратить наследникам наследия опустошенные,
  • сказать узникам: «выходите», и тем, которые во тьме: «покажитесь». Они при дорогах будут пасти, и по всем холмам будут пажити их;
  • не будут терпеть голода и жажды, и не поразит их зной и солнце; ибо Милующий их будет вести их и приведет их к источникам вод.
  • И все горы Мои сделаю путем, и дороги Мои будут подняты.
  • Вот, одни придут издалека; и вот, одни от севера и моря, а другие из земли Синим.
  • Радуйтесь, небеса, и веселись, земля, и восклицайте, горы, от радости; ибо утешил Господь народ Свой и помиловал страдальцев Своих.
  • А Сион говорил: «оставил меня Господь, и Бог мой забыл меня!»
  • Забудет ли женщина грудное дитя свое, чтобы не пожалеть сына чрева своего? но если бы и она забыла, то Я не забуду тебя.
  • Вот, Я начертал тебя на дланях Моих; стены твои всегда предо Мною.
  • Сыновья твои поспешат к тебе, а разорители и опустошители твои уйдут от тебя.
  • Возведи очи твои и посмотри вокруг, – все они собираются, идут к тебе. Живу Я! говорит Господь, – всеми ими ты облечешься, как убранством, и нарядишься ими, как невеста.
  • Ибо развалины твои и пустыни твои, и разоренная земля твоя будут теперь слишком тесны для жителей, и поглощавшие тебя удалятся от тебя.
  • Дети, которые будут у тебя после потери прежних, будут говорить вслух тебе: «тесно для меня место; уступи мне, чтобы я мог жить».
  • И ты скажешь в сердце твоем: кто мне родил их? я была бездетна и бесплодна, отведена в плен и удалена; кто же возрастил их? вот, я оставалась одинокою; где же они были?
  • Так говорит Господь Бог: вот, Я подниму руку Мою к народам, и выставлю знамя Мое племенам, и принесут сыновей твоих на руках и дочерей твоих на плечах.
  • И будут цари питателями твоими, и царицы их кормилицами твоими; лицом до земли будут кланяться тебе и лизать прах ног твоих, и узнаешь, что Я Господь, что надеющиеся на Меня не постыдятся.
  • Может ли быть отнята у сильного добыча, и могут ли быть отняты у победителя взятые в плен?
  • Да! так говорит Господь: и плененные сильным будут отняты, и добыча тирана будет избавлена; потому что Я буду состязаться с противниками твоими и сыновей твоих Я спасу;
  • и притеснителей твоих накормлю собственною их плотью, и они будут упоены кровью своею, как молодым вином; и всякая плоть узнает, что Я Господь, Спаситель твой и Искупитель твой, Сильный Иаковлев.
  •  Oídme, costas,
    y escuchad, pueblos lejanos:
    Jehová me llamó desde el vientre;
    desde las entrañas de mi madre tuvo mi nombre en memoria.
  • Y puso mi boca como espada afilada,
    me cubrió con la sombra de su mano.
    Me puso por saeta aguda,
    me guardó en su aljaba.
  • Me dijo: «Mi siervo eres, Israel,
    porque en ti me gloriaré.»
  • Pero yo dije: «Por demás he trabajado;
    en vano y sin provecho he agotado mis fuerzas.
    Pero mi causa está delante de Jehová,
    y mi recompensa con mi Dios.»

  • Ahora pues, Jehová,
    el que me formó desde el vientre
    para ser su siervo,
    para hacer volver a él a Jacob
    y para congregarle a Israel
    (porque estimado seré en los ojos de Jehová
    y el Dios mío será mi fuerza),
  • él dice: «Poco es para mí que sólo seas mi siervo
    para levantar las tribus de Jacob
    y restaurar el resto de Israel;
    también te he dado por luz de las naciones,
    para que seas mi salvación
    hasta lo último de la tierra.»

  • Así ha dicho Jehová,
    Redentor de Israel, el Santo suyo,
    al menospreciado de alma,
    al abominado de las naciones,
    al siervo de los tiranos:
    «Lo verán reyes, se levantarán príncipes
    y adorarán por causa de Jehová, porque fiel
    es el Santo de Israel, el cual te escogió.»

  • Así dijo Jehová:
    «En tiempo favorable te oí,
    en el día de salvación te ayudé.
    Te guardaré
    y te daré por pacto al pueblo,
    para que restaures la tierra,
    para que heredes asoladas heredades;
  • para que digas a los presos: “¡Salid!”,
    y a los que están en tinieblas: “¡Mostraos!”
    En los caminos serán apacentados
    y en todas las alturas tendrán sus pastos.

  • »No tendrán hambre ni sed,
    ni el calor ni el sol los afligirá;
    porque el que tiene de ellos misericordia los guiará
    y los conducirá a manantiales de aguas.
  • Convertiré en camino todos mis montes
    y mis calzadas serán niveladas.»

  • He aquí, estos vendrán de lejos:
    unos del norte y del occidente,
    y otros de la tierra de Sinim.
  • ¡Cantad, cielos, alabanzas,
    y alégrate, tierra!
    ¡Montes, prorrumpid en alabanzas,
    porque Jehová ha consolado a su pueblo
    y de sus pobres tendrá misericordia!

  • Pero Sión ha dicho: «Me dejó Jehová,
    el Señor se olvidó de mí.»

  • «¿Se olvidará la mujer de lo que dio a luz,
    para dejar de compadecerse del hijo de su vientre?
    ¡Aunque ella lo olvide,
    yo nunca me olvidaré de ti!
  • He aquí que en las palmas de las manos te tengo esculpida;
    delante de mí están siempre tus muros.
  • Tus edificadores vendrán aprisa;
    tus destructores y asoladores se marcharán.
  • Alza tus ojos alrededor, y mira:
    todos estos se han reunido, han venido a ti.

    »Vivo yo, dice Jehová,
    que de todos, como de vestidura de honra,
    serás vestida;
    y de ellos serás adornada como una novia.
  • Porque tu tierra devastada,
    arruinada y desierta,
    ahora será estrecha por la multitud de los moradores,
    y tus destructores serán apartados lejos.
  • Aun los hijos de tu orfandad
    dirán a tus oídos:
    “Estrecho es para mí este lugar;
    apártate, para que yo viva en él.”
  • Y dirás en tu corazón:
    “¿Quién me engendró a estos?,
    porque yo había sido privada de hijos y estaba sola,
    peregrina y desterrada.
    ¿Quién, pues, crió a estos?
    He aquí, yo había quedado sola,
    ¿dónde, pues, estaban estos?”»

  • Así dijo Jehová el Señor:
    «He aquí, yo tenderé mi mano a las naciones
    y a los pueblos levantaré mi bandera;
    traerán en brazos a tus hijos
    y tus hijas serán traídas en hombros.
  • Reyes serán tus ayos y sus reinas, tus nodrizas;
    con el rostro inclinado a tierra se postrarán ante ti
    y lamerán el polvo de tus pies.
    Conocerás entonces que yo soy Jehová
    y que no se avergonzarán los que esperan en mí.
  • ¿Será quitado el botín al valiente?
    ¿Será rescatado el que es cautivo de un tirano?»

  • Pero así dice Jehová:
    «Quizás el cautivo sea rescatado del valiente
    y el botín sea arrebatado al tirano,
    pero yo defenderé tu pleito
    y salvaré a tus hijos.
  • Y a los que te despojaron haré comer sus propias carnes,
    y con su sangre serán embriagados como con vino.
    Entonces todos sabrán
    que yo, Jehová, soy tu Salvador
    y tu Redentor, el Fuerte de Jacob.»


  • 众 海 岛 阿 , 当 听 我 言 。 远 方 的 众 民 哪 , 留 心 而 听 。 自 我 出 胎 , 耶 和 华 就 选 召 我 , 自 出 母 腹 , 他 就 题 我 的 名 。
  • 他 使 我 的 口 如 快 刀 , 将 我 藏 在 他 手 荫 之 下 。 又 使 我 成 为 磨 亮 的 箭 , 将 我 藏 在 他 的 箭 袋 之 中 。
  • 对 我 说 , 你 是 我 的 仆 人 以 色 列 , 我 必 因 你 得 荣 耀 。
  • 我 却 说 , 我 劳 碌 是 徒 然 , 我 尽 力 是 虚 无 虚 空 , 然 而 我 当 得 的 理 必 在 耶 和 华 那 里 , 我 的 赏 赐 必 在 我 的 神 那 里 。
  • 耶 和 华 从 我 出 胎 造 就 我 作 他 的 仆 人 , 要 使 雅 各 归 向 他 , 使 以 色 列 到 他 那 里 聚 集 。 ( 原 来 耶 和 华 看 我 为 尊 贵 , 我 的 神 也 成 为 我 的 力 量 )
  • 现 在 他 说 , 你 作 我 的 仆 人 , 使 雅 各 众 支 派 复 兴 , 使 以 色 列 中 得 保 全 的 归 回 , 尚 为 小 事 , 我 还 要 使 你 作 外 邦 人 的 光 , 叫 你 施 行 我 的 救 恩 , 直 到 地 极 。
  • 救 赎 主 以 色 列 的 圣 者 耶 和 华 , 对 那 被 人 所 藐 视 , 本 国 所 憎 恶 , 官 长 所 虐 待 的 , 如 此 说 , 君 王 要 看 见 就 站 起 , 首 领 也 要 下 拜 , 都 因 信 实 的 耶 和 华 , 就 是 拣 选 你 以 色 列 的 圣 者 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 在 悦 纳 的 时 候 我 应 允 了 你 , 在 拯 救 的 日 子 我 济 助 了 你 , 我 要 保 护 你 , 使 你 作 众 民 的 中 保 , ( 中 保 原 文 作 约 ) 复 兴 遍 地 , 使 人 承 受 荒 凉 之 地 为 业 。
  • 对 那 被 捆 绑 的 人 说 , 出 来 吧 。 对 那 在 黑 暗 的 人 说 , 显 露 吧 。 他 们 在 路 上 必 得 饮 食 , 在 一 切 净 光 的 高 处 必 有 食 物 。
  • 不 饥 不 渴 , 炎 热 和 烈 日 必 不 伤 害 他 们 , 因 为 怜 恤 他 们 的 , 必 引 导 他 们 , 领 他 们 到 水 泉 旁 边 。
  • 我 必 使 我 的 众 山 成 为 大 道 , 我 的 大 路 也 被 修 高 。
  • 看 哪 , 这 些 从 远 方 来 , 这 些 从 北 方 , 从 西 方 来 , 这 些 从 秦 国 来 。 ( 秦 原 文 作 希 尼 )
  • 诸 天 哪 , 应 当 欢 呼 。 大 地 阿 , 应 当 快 乐 。 众 山 哪 , 应 当 发 声 歌 唱 。 因 为 耶 和 华 已 经 安 慰 他 的 百 姓 , 也 要 怜 恤 他 困 苦 之 民 。
  • 锡 安 说 , 耶 和 华 离 弃 了 我 , 主 忘 记 了 我 。
  • 妇 人 焉 能 忘 记 他 吃 奶 的 婴 孩 , 不 怜 恤 他 所 生 的 儿 子 。 即 或 有 忘 记 的 , 我 却 不 忘 记 你 。
  • 看 哪 , 我 将 你 铭 刻 在 我 掌 上 , 你 的 墙 垣 常 在 我 眼 前 。
  • 你 的 儿 女 必 急 速 归 回 , 毁 坏 你 的 , 使 你 荒 废 的 , 必 都 离 你 出 去 。
  • 你 举 目 向 四 方 观 看 , 他 们 都 聚 集 来 到 你 这 里 。 耶 和 华 说 , 我 指 着 我 的 永 生 起 誓 , 你 必 要 以 他 们 为 妆 饰 佩 戴 , 以 他 们 为 华 带 束 腰 , 像 新 妇 一 样 。
  • 至 于 你 荒 废 凄 凉 之 处 , 并 你 被 毁 坏 之 地 , 现 今 众 民 居 住 必 显 为 太 窄 。 吞 灭 你 的 必 离 你 遥 远 。
  • 你 必 听 见 丧 子 之 后 所 生 的 儿 女 说 , 这 地 方 我 居 住 太 窄 , 求 你 给 我 地 方 居 住 。
  • 那 时 你 心 里 必 说 , 我 既 丧 子 独 居 , 是 被 掳 的 , 漂 流 在 外 , 谁 给 我 生 这 些 , 谁 将 这 些 养 大 呢 。 撇 下 我 一 人 独 居 的 时 候 , 这 些 在 那 里 呢 。
  • 主 耶 和 华 如 此 说 , 我 必 向 列 国 举 手 , 向 万 民 竖 立 大 旗 , 他 们 必 将 你 的 众 子 怀 中 抱 来 , 将 你 的 众 女 肩 上 扛 来 。
  • 列 王 必 作 你 的 养 父 , 王 后 必 做 你 的 乳 母 。 他 们 必 将 脸 伏 地 , 向 你 下 拜 , 并 舔 你 脚 上 的 尘 土 。 你 便 知 道 我 是 耶 和 华 , 等 候 我 的 必 不 至 羞 愧 。
  • 勇 士 抢 去 的 岂 能 夺 回 , 该 掳 掠 的 岂 能 解 救 麽 。
  • 但 耶 和 华 如 此 说 , 就 是 勇 士 所 掳 掠 的 , 也 可 以 夺 回 , 强 暴 人 所 抢 的 , 也 可 以 解 救 , 与 你 相 争 的 我 必 与 他 相 争 , 我 要 拯 救 你 的 儿 女 。
  • 并 且 我 必 使 那 欺 压 你 的 吃 自 己 的 肉 , 也 要 以 自 己 的 血 喝 醉 , 好 像 喝 甜 酒 一 样 。 凡 有 血 气 的 , 必 都 知 道 我 耶 和 华 是 你 的 救 主 , 是 你 的 救 赎 主 , 是 雅 各 的 大 能 者 。
  • Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.
  • І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.
  • І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!
  • І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.
  • Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний.
    І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.
  • І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!
  • Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.
  • Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,
  • щоб в́язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З́явіться!
    При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.
  • Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
  • І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.
  • Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.
  • Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
  • І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув…
  • Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї?
    Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!
  • Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.
  • Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.
  • Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе!
    Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв́яжешся ними, немов наречена.
  • Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.
  • Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!
  • І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила?
    І хто виховав їх?
    Я зосталась сама, а ці, звідки вони?
  • Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.
  • І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх.
    Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!
  • Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?
  • Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.
  • І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров́ю, немов би вином молодим…
    І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!