He dug it up and cleared out its stones, And planted it with the choicest vine. He built a tower in its midst, And also made a winepress in it; So He expected it to bring forth good grapes, But it brought forth wild grapes.

«And now, O inhabitants of Jerusalem and men of Judah, Judge, please, between Me and My vineyard.

What more could have been done to My vineyard That I have not done in it? Why then, when I expected it to bring forth good grapes, Did it bring forth wild grapes?

And now, please let Me tell you what I will do to My vineyard: I will take away its hedge, and it shall be burned; And break down its wall, and it shall be trampled down.

I will lay it waste; It shall not be pruned or dug, But there shall come up briers and thorns. I will also command the clouds That they rain no rain on it.»

For the vineyard of the LORD of hosts is the house of Israel, And the men of Judah are His pleasant plant. He looked for justice, but behold, oppression; For righteousness, but behold, a cry for help.

Woe to those who join house to house; They add field to field, Till there is no place Where they may dwell alone in the midst of the land!

In my hearing the LORD of hosts said, «Truly, many houses shall be desolate, Great and beautiful ones, without inhabitant.

For ten acres of vineyard shall yield one bath, And a homer of seed shall yield one ephah.»

Woe to those who rise early in the morning, That they may follow intoxicating drink; Who continue until night, till wine inflames them!

The harp and the strings, The tambourine and flute, And wine are in their feasts; But they do not regard the work of the LORD, Nor consider the operation of His hands.

Therefore my people have gone into captivity, Because they have no knowledge; Their honorable men are famished, And their multitude dried up with thirst.

Therefore Sheol has enlarged itself And opened its mouth beyond measure; Their glory and their multitude and their pomp, And he who is jubilant, shall descend into it.

People shall be brought down, Each man shall be humbled, And the eyes of the lofty shall be humbled.

But the LORD of hosts shall be exalted in judgment, And God who is holy shall be hallowed in righteousness.

Then the lambs shall feed in their pasture, And in the waste places of the fat ones strangers shall eat.

Woe to those who draw iniquity with cords of vanity, And sin as if with a cart rope;

That say, «Let Him make speed and hasten His work, That we may see it; And let the counsel of the Holy One of Israel draw near and come, That we may know it.»

Woe to those who call evil good, and good evil; Who put darkness for light, and light for darkness; Who put bitter for sweet, and sweet for bitter!

Woe to those who are wise in their own eyes, And prudent in their own sight!

Woe to men mighty at drinking wine, Woe to men valiant for mixing intoxicating drink,

Who justify the wicked for a bribe, And take away justice from the righteous man!

Therefore, as the fire devours the stubble, And the flame consumes the chaff, So their root will be as rottenness, And their blossom will ascend like dust; Because they have rejected the law of the LORD of hosts, And despised the word of the Holy One of Israel.

Therefore the anger of the LORD is aroused against His people; He has stretched out His hand against them And stricken them, And the hills trembled. Their carcasses were as refuse in the midst of the streets. For all this His anger is not turned away, But His hand is stretched out still.

He will lift up a banner to the nations from afar, And will whistle to them from the end of the earth; Surely they shall come with speed, swiftly.

No one will be weary or stumble among them, No one will slumber or sleep; Nor will the belt on their loins be loosed, Nor the strap of their sandals be broken;

Whose arrows are sharp, And all their bows bent; Their horseś hooves will seem like flint, And their wheels like a whirlwind.

Their roaring will be like a lion, They will roar like young lions; Yes, they will roar And lay hold of the prey; They will carry it away safely, And no one will deliver.

In that day they will roar against them Like the roaring of the sea. And if one looks to the land, Behold, darkness and sorrow; And the light is darkened by the clouds.

Церковнославянский (рус)

Воспою́ ны́нѣ возлю́бленному пѣ́снь возлю́бленнаго моего́ виногра́ду моему́: виногра́дъ бы́сть возлю́бленному въ ро́зѣ, на мѣ́стѣ ту́чнѣ:

и огражде́нiемъ огради́хъ и окопа́хъ, и насади́хъ ло́зу избра́нну, и созда́хъ сто́лпъ посредѣ́ его́, и предточи́лiе ископа́хъ въ не́мъ, и жда́хъ, да сотвори́тъ гро́здiе, и сотвори́ те́рнiе.

И ны́нѣ, живу́щiи во Иерусали́мѣ и человѣ́че Иу́динъ, суди́те между́ мно́ю и виногра́домъ мои́мъ.

Что́ сотворю́ еще́ виногра́ду моему́, и не сотвори́хъ ему́? зане́же жда́хъ, да сотвори́тъ гро́здiе, сотвори́ же те́рнiе.

Ны́нѣ у́бо возвѣщу́ ва́мъ, что́ а́зъ сотворю́ виногра́ду моему́: отиму́ огражде́нiе его́, и бу́детъ въ разграбле́нiе: и разорю́ стѣ́ну его́, и бу́детъ въ попра́нiе.

И оста́влю виногра́дъ мо́й, и ктому́ не обрѣ́жется, ниже́ покопа́ется, и взы́детъ на не́мъ, я́коже на ляди́нѣ, те́рнiе: и облако́мъ заповѣ́мъ, е́же не одожди́ти на него́ дождя́.

Виногра́дъ бо Го́спода Савао́ѳа, до́мъ Изра́илевъ е́сть, и человѣ́къ Иу́динъ но́вый са́дъ возлю́бленный: жда́хъ, да сотвори́тъ су́дъ, сотвори́ же беззако́нiе, и не пра́вду, но во́пль.

Го́ре совокупля́ющымъ до́мъ къ до́му и село́ къ селу́ приближа́ющымъ, да бли́жнему оти́мутъ что́: еда́ вселите́ся еди́ни на земли́?

Услы́шашася бо во ушесѣ́хъ Го́спода Савао́ѳа сiя́: а́ще бо бу́дутъ до́мове мно́зи, въ запустѣ́нiе бу́дутъ вели́цыи и до́брiи, и не бу́дутъ живу́щiи въ ни́хъ:

идѣ́же бо возорю́тъ де́сять супру́гъ воло́въ, сотвори́тъ корча́гъ еди́нъ, и сѣ́яй Артава́съ ше́сть сотвори́тъ мѣ́ры три́.

Го́ре востаю́щымъ зау́тра и Сике́ръ гоня́щымъ, жду́щымъ ве́чера: вино́ бо сожже́тъ я́:

со гу́сльми бо и пѣвни́цами, и тимпа́ны и свирѣ́льми вино́ пiю́тъ, на дѣла́ же Госпо́дня не взира́ютъ и дѣ́лъ руку́ его́ не помышля́ютъ.

У́бо плѣне́ни бы́ша лю́дiе мои́, за е́же не вѣ́дѣти и́мъ Го́спода, и мно́жество бы́сть ме́ртвыхъ гла́да ра́ди и жа́жди водны́я.

И разшири́ а́дъ ду́шу свою́ и разве́рзе уста́ своя́, е́же не преста́ти: и сни́дутъ сла́внiи и вели́цыи и бога́тiи и губи́телiе и́хъ и веселя́йся въ не́мъ:

и смири́тся человѣ́къ, и обезче́стится му́жъ, и о́чи высокогля́дающiи смиря́тся.

И вознесе́тся Госпо́дь Савао́ѳъ въ судѣ́, и Бо́гъ святы́й просла́вится въ пра́вдѣ:

и упасу́тся расхище́ннiи я́ко юнцы́, и пусты́ни плѣне́нныхъ а́гнцы поядя́тъ.

Го́ре привлача́ющымъ грѣхи́ я́ко у́жемъ до́лгимъ, и я́ко и́га ю́нична реме́немъ беззако́нiя своя́,

глаго́лющымъ: ско́ро да прибли́жатся, я́же сотвори́тъ, да ви́димъ, и да прiи́детъ совѣ́тъ свята́го Изра́илева, да разумѣ́емъ.

Го́ре глаго́лющымъ лука́вое до́брое, и до́брое лука́вое, полага́ющымъ тму́ свѣ́тъ, и свѣ́тъ тму́, полага́ющымъ го́рькое сла́дкое, и сла́дкое го́рькое.

Го́ре, и́же му́дри въ себѣ́ сами́хъ и предъ собо́ю разу́мни.

Го́ре крѣ́пкимъ ва́шымъ, вино́ пiю́щымъ, и вельмо́жамъ растворя́ющымъ Сике́ръ,

оправда́ющымъ нечести́ва даро́въ ра́ди, и е́же е́сть пра́ведное пра́веднаго взе́млющымъ от него́.

Сего́ ра́ди я́коже сгори́тъ тро́сть от у́глiя о́гненнаго и сожже́тся от пла́мене разгорѣ́вшагося, ко́рень и́хъ я́ко пе́рсть бу́детъ, и цвѣ́тъ и́хъ я́ко пра́хъ взы́детъ: не восхотѣ́ша бо зако́на Го́спода Савао́ѳа, но сло́во свята́го Изра́илева раздражи́ша.

И возъяри́ся гнѣ́вомъ Госпо́дь Савао́ѳъ на лю́ди своя́, и наложи́ ру́ку свою́ на ни́хъ, и порази́ и́хъ: и раздражи́шася го́ры, и бы́ша тру́пи и́хъ я́ко гно́й посредѣ́ пути́. И во всѣ́хъ си́хъ не отврати́ся я́рость его́, но еще́ рука́ его́ высока́.

Воздви́гнетъ у́бо зна́менiе во язы́цѣхъ су́щихъ дале́че и позви́ждетъ и́мъ от коне́цъ земли́, и се́, ско́ро ле́гцѣ гряду́тъ:

не вза́лчутъ, ни утрудя́тся, ни воздре́млютъ, ни поспя́тъ, ни распоя́шутъ по́ясовъ свои́хъ от чре́слъ свои́хъ, ниже́ расто́ргнутся реме́ни сапого́въ и́хъ:

и́хже стрѣ́лы остры́ су́ть, и лу́цы и́хъ напряже́ни: копы́та ко́ней и́хъ я́ко тве́рдъ ка́мень вмѣни́шася, коле́са колесни́цъ и́хъ я́ко бу́ря.

Яря́тся я́ко льво́ве, и предста́ша я́ко льви́чища: и и́метъ, и возопiе́тъ я́ко звѣ́рь, и изве́ржетъ, и не бу́детъ отъе́млющаго и́хъ.

И возопiе́тъ и́хъ ра́ди въ то́й де́нь, я́ко шу́мъ мо́ря волну́ющася: и воззря́тъ на зе́млю, и се́, тма́ же́стока въ недоумѣ́нiи и́хъ.

Украинский (Огієнко)

Языки

Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника!
На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.

І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!

Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому?
Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?

А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,

зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!

Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець.
Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк…

Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!

В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.

Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.

Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п́янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!

І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.

Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення…

Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,

а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!

І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.

Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,

та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!

Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!

Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!

Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п́янкого напою,

що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього…

Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум́я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!

Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!…
При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,

немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся!
Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.

Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані.
Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.

Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!

І на нього ревітиме він того дня, як те море реве…
І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її…