Скрыть
54:2
54:11
54:14
54:15
54:16
Церковнославянский (рус)
Возвесели́ся, непло́ды, неражда́ющая, воз­гласи́ и возопі́й, нечревоболѣ́в­шая, я́ко мно́га ча́да пусты́я па́че, не́жели иму́щiя му́жа.
Рече́ бо Госпо́дь: разшири́ мѣ́сто ку́щи тво­ея́ и покро́вовъ тво­и́хъ, водрузи́, не пощади́, продолжи́ у́жя твоя́ и ко́лiе твое́ укрѣпи́,
еще́ на де́сно и на лѣ́во простри́: и сѣ́мя твое́ язы́ки наслѣ́дитъ, и гра́ды опустѣ́в­шыя насели́ши.
Не бо́йся, я́ко посра́млена еси́, ниже́ устыди́ся, я́ко укоре́на еси́: поне́же срамоту́ вѣ́чную забу́деши и укори́зны вдов­ст­ва́ тво­его́ не помяне́ши ктому́.
Я́ко Госпо́дь творя́й тя́, Госпо́дь Савао́ѳъ и́мя ему́: и изба́вивый тя́, святы́й Бо́гъ Изра́илевъ, все́й земли́ прозове́т­ся.
Не я́ко жену́ оста́влену и малоду́шну при­­зва́ тя Госпо́дь, ниже́ я́ко жену́ изъ ю́ности воз­ненави́дѣну, рече́ Бо́гъ тво́й.
На вре́мя ма́ло оста́вихъ тя́, а съ ми́лостiю вели́кою поми́лую тя́:
во я́рости ма́лѣ от­врати́хъ лице́ мое́ от­ тебе́, но ми́лостiю вѣ́чною поми́лую тя́, рече́ изба́вивый тя́ Госпо́дь.
От воды́, я́же при­­ но́и, сiе́ ми́ е́сть, я́коже кля́хся ему́ во вре́мя о́но на зе́млю, не разгнѣ́ватися о тебѣ́ ктому́, ниже́ во преще́нiи тво­е́мъ
го́ры преста́вити, и хо́лми тво­и́ не предви́гнут­ся: та́ко ниже́, я́же от­ мене́ къ тебѣ́, ми́лость оскудѣ́етъ, ниже́ завѣ́тъ ми́ра тво­его́ преста́вит­ся: рече́ бо ми́лостивъ къ тебѣ́ Госпо́дь.
Смире́н­ная и коле́блемая не имѣ́ла еси́ утѣше́нiя: се́, а́зъ уготовля́ю тебѣ́ а́нѳраксъ ка́мень тво́й и на основа́нiе твое́ сапфи́ръ:
и положу́ забра́ла твоя́ Иа́списъ, и врата́ твоя́ ка́менiе криста́лла, и огражде́нiе твое́ ка́менiе избра́н­ное,
и вся́ сы́ны твоя́ науче́ны Бо́гомъ, и во мно́зѣ ми́рѣ ча́да твоя́.
И пра́вдою воз­гради́шися: удали́ся от­ непра́веднаго, и не убо­и́шися, и тре́петъ не при­­бли́жит­ся тебѣ́.
Се́, при­­ше́лцы прiи́дутъ къ тебѣ́ мно́ю и вселя́т­ся у тебе́ и къ тебѣ́ при­­бѣ́гнутъ.
Се́, а́зъ созда́хъ тя́, не я́коже кузне́цъ раздува́яй у́глiе и износя́ сосу́дъ на дѣ́ло: а́зъ же созда́хъ тя́ не на па́губу, е́же истли́ти.
Вся́къ сосу́дъ содѣ́ланъ на тя́ не благопоспѣшу́, и вся́къ гла́съ, и́же на тя́ воста́нетъ на прю́, одолѣ́еши и́мъ всѣ́мъ: пови́н­нiи же тво­и́ бу́дутъ въ не́мъ. Е́сть наслѣ́дiе служа́щымъ Го́сподеви, и вы́ бу́дете мнѣ́ пра́ведни, глаго́летъ Госпо́дь.
Рус. (Юнгеров)
Возвеселись, неплодная, нерождающая, возгласи и воскликни, не болевшая родами, ибо у оставленной более детей, нежели у имеющей мужа.
Ибо Господь сказал: распространи место шатра твоего и покровов твоих, укрепи, не жалей, пусти длиннее верви твои и колья твои утверди.
Еще направо и налево протяни: и потомство твое овладеет народами и опустевшие города заселишь.
Не бойся, что ты посрамлена, и не стыдись, что ты опозорена, ибо забудешь посрамление вечное и не вспомнишь более бесславия вдовства твоего.
Ибо Господь — Творец твой, Господь Саваоф — имя Ему, и Искупитель твой Святый Бог Израилев, (Богом) всей земли будет называться Он.
Господь призвал тебя, не как жену оставленную и малодушную и не как жену, возненавиденную с юности, сказал Бог твой.
На малое время Я оставил тебя, но великою милостью помилую тебя.
В малом гневе Я отвратил лицо Мое от тебя, но милостью вечною помилую тебя, сказал избавивший тебя Господь.
После воды, бывшей при Ное, Мною определено, как Я клялся ему в то время «более не гневаться на землю за тебя», (так и) в угрозе тебе (клянусь):
Горы не переставлять и холмов твоих не передвигать. Итак, милость Моя к тебе не оскудеет, и завет мира с тобою не нарушится, ибо сказал милостивый к тебе Господь.
Смиренная и колеблемая! Ты не имела утешения, вот Я приготовляю тебе камень твой — анфракс и в основание твое — сапфир.
И сделаю из яшмы зубцы твои, и ворота твои из кристального камня, и ограду твою из драгоценных камней,
И всех сынов твоих — наученными Богом, и в великом мире (будут) чада твои.
И правдою ты будешь ограждена: удаляйся от неправедного, и не убоишься, и трепет не приблизится к тебе.
Вот, ради Меня придут к тебе пришельцы и поселятся у тебя и к тебе прибегнут.
Вот, Я создал тебя, не как кузнец, раздувающий угли и выделывающий сосуд для употребления, а Я создал тебя не на пагубу, для истребления.
Всякое орудие, приготовленное против тебя, сделаю неуспешным, и всякий голос, который появится против тебя на суде, — все их превозможешь: окажутся на нем виновными пред тобою. Таково наследие служащим Господу, и вы будете предо Мною праведны, говорит Господь.
Греческий [Greek (Koine)]
εὐφράνθητι στεῖρα ἡ οὐ τίκτουσα ῥῆξον καὶ βόησον ἡ οὐκ ὠδίνουσα ὅτι πολλὰ τὰ τέκνα τῆς ἐρήμου μᾶλλον ἢ τῆς ἐχούσης τὸν ἄνδρα εἶπεν γὰρ κύριος
πλάτυνον τὸν τόπον τῆς σκηνῆς σου καὶ τῶν αὐλαιῶν σου πῆξον μὴ φείσῃ μάκρυνον τὰ σχοινίσματά σου καὶ τοὺς πασ­σάλους σου κατίσχυσον
ἔτι εἰς τὰ δεξιὰ καὶ εἰς τὰ ἀριστερὰ ἐκπέτασον καὶ τὸ σπέρμα σου ἔθνη κληρο­νο­μήσει καὶ πόλεις ἠρημωμένας κατοικιεῖς
μὴ φοβοῦ ὅτι κατῃσχύνθης μηδὲ ἐν­τραπῇς ὅτι ὠνειδίσθης ὅτι αἰσχύνην αἰώνιον ἐπι­λήσῃ καὶ ὄνειδος τῆς χηρείας σου οὐ μὴ μνησθήσῃ
ὅτι κύριος ὁ ποιῶν σε κύριος σαβαωθ ὄνομα αὐτῷ καὶ ὁ ῥυσάμενός σε αὐτὸς θεὸς Ισραηλ πάσῃ τῇ γῇ κληθή­σε­ται
οὐχ ὡς γυναῖκα κατα­λελειμμένην καὶ ὀλιγόψυχον κέκληκέν σε κύριος οὐδ᾿ ὡς γυναῖκα ἐκ νεότητος μεμισημένην εἶπεν ὁ θεός σου
χρόνον μικρὸν κατέλιπόν σε καὶ μετὰ ἐλέους μεγά­λου ἐλεήσω σε
ἐν θυμῷ μικρῷ ἀπέστρεψα τὸ προ­́σωπόν μου ἀπο­̀ σοῦ καὶ ἐν ἐλέει αἰωνίῳ ἐλεήσω σε εἶπεν ὁ ῥυσάμενός σε κύριος
ἀπο­̀ τοῦ ὕδα­τος τοῦ ἐπι­̀ Νωε τοῦτό μοί ἐστιν καθότι ὤμοσα αὐτῷ ἐν τῷ χρόνῳ ἐκείνῳ τῇ γῇ μὴ θυμωθήσεσθαι ἐπι­̀ σοὶ ἔτι μηδὲ ἐν ἀπειλῇ σου
τὰ ὄρη μεταστήσεσθαι οὐδὲ οἱ βουνοί σου μετακινηθήσον­ται οὕτως οὐδὲ τὸ παρ᾿ ἐμοῦ σοι ἔλεος ἐκλείψει οὐδὲ ἡ δια­θήκη τῆς εἰρήνης σου οὐ μὴ μεταστῇ εἶπεν γὰρ κύριος ἵλεώς σοι
ταπεινὴ καὶ ἀκατα­́στα­τος οὐ παρεκλήθης ἰδοὺ ἐγὼ ἑτοιμάζω σοὶ ἄνθρακα τὸν λίθον σου καὶ τὰ θεμέλιά σου σάπφειρον
καὶ θήσω τὰς ἐπάλξεις σου ἴασπιν καὶ τὰς πύλας σου λίθους κρυστάλλου καὶ τὸν περίβολόν σου λίθους ἐκλεκτοὺς
καὶ πάν­τας τοὺς υἱούς σου διδακτοὺς θεοῦ καὶ ἐν πολλῇ εἰρήνῃ τὰ τέκνα σου
καὶ ἐν δικαιοσύνῃ οἰκοδομηθήσῃ ἀπέχου ἀπο­̀ ἀδίκου καὶ οὐ φοβηθήσῃ καὶ τρόμος οὐκ ἐγγιεῖ σοι
ἰδοὺ προ­σήλυτοι προ­σελεύ­σον­ταί σοι δι᾿ ἐμοῦ καὶ ἐπι­̀ σὲ κατα­φεύξον­ται
ἰδοὺ ἐγὼ κτίζω σε οὐχ ὡς χαλκεὺς φυσῶν ἄνθρακας καὶ ἐκφέρων σκεῦος εἰς ἔργον ἐγὼ δὲ ἔκτισά σε οὐκ εἰς ἀπώλειαν φθεῖραι
πᾶν σκεῦος φθαρτόν ἐπι­̀ σὲ οὐκ εὐοδώσω καὶ πᾶσα φωνὴ ἀναστή­σε­ται ἐπι­̀ σὲ εἰς κρίσιν πάν­τας αὐτοὺς ἡττήσεις οἱ δὲ ἔνοχοί σου ἔσον­ται ἐν αὐτῇ ἔστιν κληρο­νο­μία τοῖς θεραπεύ­ουσιν κύριον καὶ ὑμεῖς ἔσεσθέ μοι δίκαιοι λέγει κύριος
Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй!
Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам́ятати!…
Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!
Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.
На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!
І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.
Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.
Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.
Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла;
і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.
Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш.
Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible