Не бо́йся, я́ко посра́млена еси́, ниже́ устыди́ся, я́ко укоре́на еси́: поне́же срамоту́ вѣ́чную забу́деши и укори́зны вдовства́ твоего́ не помяне́ши ктому́.

Я́ко Госпо́дь творя́й тя́, Госпо́дь Савао́ѳъ и́мя ему́: и изба́вивый тя́, святы́й Бо́гъ Изра́илевъ, все́й земли́ прозове́тся.

Не я́ко жену́ оста́влену и малоду́шну призва́ тя Госпо́дь, ниже́ я́ко жену́ изъ ю́ности возненави́дѣну, рече́ Бо́гъ тво́й.

На вре́мя ма́ло оста́вихъ тя́, а съ ми́лостiю вели́кою поми́лую тя́:

во я́рости ма́лѣ отврати́хъ лице́ мое́ от тебе́, но ми́лостiю вѣ́чною поми́лую тя́, рече́ изба́вивый тя́ Госпо́дь.

От воды́, я́же при но́и, сiе́ ми́ е́сть, я́коже кля́хся ему́ во вре́мя о́но на зе́млю, не разгнѣ́ватися о тебѣ́ ктому́, ниже́ во преще́нiи твое́мъ

го́ры преста́вити, и хо́лми твои́ не предви́гнутся: та́ко ниже́, я́же от мене́ къ тебѣ́, ми́лость оскудѣ́етъ, ниже́ завѣ́тъ ми́ра твоего́ преста́вится: рече́ бо ми́лостивъ къ тебѣ́ Госпо́дь.

Смире́нная и коле́блемая не имѣ́ла еси́ утѣше́нiя: се́, а́зъ уготовля́ю тебѣ́ а́нѳраксъ ка́мень тво́й и на основа́нiе твое́ сапфи́ръ:

и положу́ забра́ла твоя́ Иа́списъ, и врата́ твоя́ ка́менiе криста́лла, и огражде́нiе твое́ ка́менiе избра́нное,

и вся́ сы́ны твоя́ науче́ны Бо́гомъ, и во мно́зѣ ми́рѣ ча́да твоя́.

И пра́вдою возгради́шися: удали́ся от непра́веднаго, и не убои́шися, и тре́петъ не прибли́жится тебѣ́.

Се́, прише́лцы прiи́дутъ къ тебѣ́ мно́ю и вселя́тся у тебе́ и къ тебѣ́ прибѣ́гнутъ.

Се́, а́зъ созда́хъ тя́, не я́коже кузне́цъ раздува́яй у́глiе и износя́ сосу́дъ на дѣ́ло: а́зъ же созда́хъ тя́ не на па́губу, е́же истли́ти.

Вся́къ сосу́дъ содѣ́ланъ на тя́ не благопоспѣшу́, и вся́къ гла́съ, и́же на тя́ воста́нетъ на прю́, одолѣ́еши и́мъ всѣ́мъ: пови́ннiи же твои́ бу́дутъ въ не́мъ. Е́сть наслѣ́дiе служа́щымъ Го́сподеви, и вы́ бу́дете мнѣ́ пра́ведни, глаго́летъ Госпо́дь.

Еврейский

רָנִּי עֲקָרָה לֹא יָלָדָה; פִּצְחִי רִנָּה וְצַהֲלִי לֹא־חָלָה, כִּי־רַבִּים בְּנֵי־שׁוֹמֵמָה מִבְּנֵי בְעוּלָה אָמַר יְהוָה׃

הַרְחִיבִי מְקוֹם אָהֳלֵךְ, וִירִיעוֹת מִשְׁכְּנוֹתַיִךְ יַטּוּ אַל־תַּחְשֹׂכִי; הַאֲרִיכִי מֵיתָרַיִךְ, וִיתֵדֹתַיִךְ חַזֵּקִי׃

כִּי־יָמִין וּשְׂמֹאול תִּפְרֹצִי; וְזַרְעֵךְ גּוֹיִם יִירָשׁ, וְעָרִים נְשַׁמּוֹת יוֹשִׁיבוּ׃

אַל־תִּירְאִי כִּי־לֹא תֵבוֹשִׁי, וְאַל־תִּכָּלְמִי כִּי לֹא תַחְפִּירִי; כִּי בֹשֶׁת עֲלוּמַיִךְ תִּשְׁכָּחִי, וְחֶרְפַּת אַלְמְנוּתַיִךְ לֹא תִזְכְּרִי־עוֹד׃

כִּי בֹעֲלַיִךְ עֹשַׂיִךְ, יְהוָה צְבָאוֹת שְׁמוֹ; וְגֹאֲלֵךְ קְדוֹשׁ יִשְׂרָאֵל, אֱלֹהֵי כָל־הָאָרֶץ יִקָּרֵא׃

כִּי־כְאִשָּׁה עֲזוּבָה וַעֲצוּבַת רוּחַ קְרָאָךְ יְהוָה; וְאֵשֶׁת נְעוּרִים כִּי תִמָּאֵס אָמַר אֱלֹהָיִךְ׃

בְּרֶגַע קָטֹן עֲזַבְתִּיךְ; וּבְרַחֲמִים גְּדֹלִים אֲקַבְּצֵךְ׃

בְּשֶׁצֶף קֶצֶף, הִסְתַּרְתִּי פָנַי רֶגַע מִמֵּךְ, וּבְחֶסֶד עוֹלָם רִחַמְתִּיךְ; אָמַר גֹּאֲלֵךְ יְהוָה׃ ס

כִּי־מֵי נֹחַ זֹאת לִי, אֲשֶׁר נִשְׁבַּעְתִּי, מֵעֲבֹר מֵי־נֹחַ עוֹד עַל־הָאָרֶץ; כֵּן נִשְׁבַּעְתִּי מִקְּצֹף עָלַיִךְ וּמִגְּעָר־בָּךְ׃

כִּי הֶהָרִים יָמוּשׁוּ, וְהַגְּבָעוֹת תְּמוּטֶנָה; וְחַסְדִּי מֵאִתֵּךְ לֹא־יָמוּשׁ, וּבְרִית שְׁלוֹמִי לֹא תָמוּט, אָמַר מְרַחֲמֵךְ יְהוָה׃ ס

עֲנִיָּה סֹעֲרָה לֹא נֻחָמָה; הִנֵּה אָנֹכִי מַרְבִּיץ בַּפּוּךְ אֲבָנַיִךְ, וִיסַדְתִּיךְ בַּסַּפִּירִים׃

וְשַׂמְתִּי כַּדְכֹד שִׁמְשֹׁתַיִךְ, וּשְׁעָרַיִךְ לְאַבְנֵי אֶקְדָּח; וְכָל־גְּבוּלֵךְ לְאַבְנֵי־חֵפֶץ׃

וְכָל־בָּנַיִךְ לִמּוּדֵי יְהוָה; וְרַב שְׁלוֹם בָּנָיִךְ׃

בִּצְדָקָה תִּכּוֹנָנִי; רַחֲקִי מֵעֹשֶׁק כִּי־לֹא תִירָאִי, וּמִמְּחִתָּה, כִּי לֹא־תִקְרַב אֵלָיִךְ׃

הֵן גּוֹר יָגוּר אֶפֶס מֵאוֹתִי; מִי־גָר אִתָּךְ עָלַיִךְ יִפּוֹל׃

הֵן (הִנֵּה) אָנֹכִי בָּרָאתִי חָרָשׁ, נֹפֵחַ בְּאֵשׁ פֶּחָם, וּמוֹצִיא כְלִי לְמַעֲשֵׂהוּ; וְאָנֹכִי בָּרָאתִי מַשְׁחִית לְחַבֵּל׃

כָּל־כְּלִי יוּצַר עָלַיִךְ לֹא יִצְלָח, וְכָל־לָשׁוֹן תָּקוּם־אִתָּךְ לַמִּשְׁפָּט תַּרְשִׁיעִי; זֹאת נַחֲלַת עַבְדֵי יְהוָה וְצִדְקָתָם מֵאִתִּי נְאֻם־יְהוָה׃ ס

Украинский (Огієнко)

Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!

Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй!
Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!

Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.

Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам́ятати!…

Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!

Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.

На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.

У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.

Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!

Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.

Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!

І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.

Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!

Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.

Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.

Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла;
і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.

Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш.
Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!

Немецкий (GNB)

Языки

»Freu dich, du Unfruchtbare, die keine Kinder zur Welt gebracht hat! Juble laut, obwohl du nie in Wehen gelegen hast! Denn die verlassene Frau wird mehr Kinder haben als die, die mit dem Mann zusammenlebt.« Das sagt der HERR zur Zionsstadt.

Mach dein Zelt größer! Spanne deine Zeltdecken aus, ohne zu sparen! Verlängere die Seile und schlag die Zeltpflöcke fest ein!

Denn nach Süden und Norden wirst du dich ausbreiten. Deine Kinder werden das Gebiet fremder Völker in Besitz nehmen und die verwüsteten Städte besiedeln.

Hab keine Angst! Du wirst nicht wieder enttäuscht, du brauchst dich nicht mehr zu schämen. An die Schande deiner Jugendzeit und die Schmach deiner Witwenschaft wirst du bald nicht mehr denken.

Denn dein Schöpfer ist ja dein Ehemann – er heißt ́der HERR, der Herrscher der Welt́. Der heilige Gott Israels ist dein Befreier – der Gott, dem die ganze Erde gehört!

Jerusalem, du bist wie eine Frau, die von ihrem Mann verlassen wurde und tief bekümmert ist; aber jetzt ruft er dich zurück.

»Kann denn jemand seine Jugendliebe verstoßen?«, sagt der HERR.

»Für eine kleine Weile habe ich dich verlassen, aber weil ich dich von Herzen liebe, hole ich dich wieder heim.

Als der Zorn in mir aufstieg, habe ich mich für einen Augenblick von dir abgewandt. Aber nun will ich dir für immer gut sein. Das sage ich, der HERR, der dich befreit.

Zur Zeit Noachs schwor ich: ́Nie mehr soll das Wasser die Erde überfluten!́ So schwöre ich jetzt: ́Nie mehr werde ich zornig auf dich sein und nie mehr dir drohen!

Berge mögen von ihrer Stelle weichen und Hügel wanken, aber meine Liebe zu dir kann durch nichts erschüttert werden und meine Friedenszusage wird niemals hinfällig.́ Das sage ich, der HERR, der dich liebt.«

»Du heimgesuchte, verwüstete, preisgegebene Stadt! Ich gründe deine Mauern auf ein Fundament aus Lapislazuli, ich bette ihre Steine in kostbaren, unzerstörbaren Mörtel.

Deine Mauerzinnen mache ich aus Rubin, deine Tore aus Karfunkelstein und die Mauern schmücke ich mit kostbaren Edelsteinen.

Alle deine Bewohner werden meinen Willen kennen, ich selbst habe sie gelehrt, und sie werden in Glück und ungestörtem Frieden leben.

Mein Beistand wird dein Schutz sein. Du brauchst keine Not zu fürchten, Angst und Schrecken dürfen sich dir nicht nahen.

Wenn dich jemand angreifen will, kann er nicht auf meine Hilfe zählen; du wirst ihm den Untergang bereiten.

Der Schmied, der das Feuer anfacht, um eine Waffe zu schmieden, ist mein Geschöpf und genauso der Krieger, der mit dieser Waffe Tod und Verderben bringt.

Deshalb werden keine Waffen etwas gegen dich ausrichten können, und jede Anklage, die gegen dich erhoben wird, kannst du entkräften. Dies garantiere ich dem Volk, das mir dient; dies ist das Vorrecht, das ich euch gewähre für alle Zeit.«

Das sagt der HERR.